Методи политичного аналізу

Вступ

     Оволодіння  методами політичного аналізу - це є  важлива сторона професійної  кваліфікації. Цікаво, що під словом "аналіз" зазвичай мається на увазі аналіз логічний - один з основних наукових методів, що використовується в самих різних галузях знання. Походячи від грецького слова "analysis", що означає "розкладання", аналіз являє собою процес уявного розчленування досліджуваного об'єкта на складові частини і дослідження кожної з них окремо. Логічний аналіз і синтез (об'єднання всіх даних, отриманих в результаті аналізу), що дозволяють створити повне і цілісне уявлення про об'єкт, що вивчається, досить часто використовуються практично у всіх галузях гуманітарного знання.

     У сучасній політичній науці можна виділити два основних рівня - теоретичний і прикладний. Якщо в рамках першого вивчаються загальні закономірності функціонування світу політичного і виробляються спроби визначити способи та напрямки його зміни, то представники другого займаються розробкою методів і способів вирішення актуальних завдань поточної політичної практики.

1. Інформаційна база політичного аналізу

 

     Інформація  завжди грала дуже важливу роль в  житті людей. Але особливе значення вона набувала при прийнятті найважливіших  управлінських і політичних рішень. Володіння інформацією розглядалося і розглядається як найважливіша передумова вибору оптимального способу  дій в умовах складних соціальних процесів, у тому числі і процесів на світовій арені.

     Текстова  інформація, яку аналітик (дослідник) використовує для вирішення поставлених  у проекті цілей, зазвичай дуже різноманітна за формою, змістом і фіксуючим  її носіїв. Важливим є визначення предмета та напрямки прикладного аналізу. У  найбільш загальному вигляді вони залежать від того, чи передбачається вивчення змісту політичних документів, послань, промов, звітів і т.д., динаміки політичних подій або особливостей політичного  мислення конкретних осіб. Усі ці моменти  можуть бути відображені в рамках одного комплексного проекту, проте  прийоми прикладної обробки інформації будуть відрізнятися в залежності від  предмету, до якого вона належить.

     Переходячи  до опису сучасних прикладних методик  аналізу інформації з політичної проблематики, необхідно зробити  застереження, що їх реальна кількість  набагато перевищує можливості розгляду в рамках однієї роботи. У зв'язку з цим доцільно зупинитися насамперед на трьох порівняно простих, але які володіють досить високою роздільною здатністю методиках: контент-аналізі, івент-аналізі та когнітивному картування.

     Ці  методики склалися і були опробувані у різні періоди розвитку прикладних політологічних досліджень, пережили підйом і спад наукового інтересу до них, неодноразово модифікувалися у  конкретних проектах. Але саме контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування складають, на нашу думку, тріаду базових  засобів прикладного аналізу  в сфері політичних ситуацій і  процесів.

     Методики  аналізу змісту політичних документів, динаміки політичних подій і особливостей політичного мислення осіб, що беруть участь у прийнятті рішень, об'єктивно  виступають "головними несучими конструкціями" комплексного підходу, до якого прагнуть сучасні дослідники при вирішенні прикладних завдань. Контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування мають широкий спектр застосування.

     Для проведення ефективного аналізу  формують бази даних, додля більш  зручної роботи з ними проводять:

• систематизацію даних;
• ієрархізацію даних;
• квантифікацію даних (переведення якісних показників в кількісні);

     Бази  даних для політичного аналізу  мають наступні складові:

     1) статистичні соціологічні дані;

     2) дані контент-аналізу політичних  текстів;

     3) аналіз чуток, анекдотів;

     4) дані про політичних лідерів:

     - основні політичні переконання  - ідеали;

     - мотивація до практичної діяльності;

     - мета діяльності;

     - засоби для досягнення мети;

     - біографія;

     - особливості поведінки у стресовій ситуації;

     - психологічні комплекси 

2. Политічний  аналіз його суть та специфіка

 

     Аналіз - процес мисленнєвого розчленування досліджуваного об’єкта на складові та дослідження кожної з них окремо.

     Метод - спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності.

     Серед методів дослідження виділяють  три основних:

     1.Системний;

     2.Порівняльний ( компаративістський );

     3. Метод соціально-групового аналізу;

     Політичний  аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких  можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень.

     Серед методів політичного аналізу  вирізняють:

     1. Загальні – вони визначають спрямованість, ракурс, і методологічне забезпечення усіх етапів політичного аналізу, серед них вирізняють:

     - Івент-аналіз (політичний процес уявляється як ряд подій);

     Схема івент-аналізу: політична ситуація – події – середовище – учасники ( їх ресурси, інтереси, взаємозв’язки ) – обмеження діяльності – цілі і задачі – альтернативні рішення – сценарії і прогнози – стратегії дій;

     - Контент-аналіз – метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення чи виміру різних фактів і тенденцій, відображених у цих документах;

     - Когнітивне картування – це  розумове зображення навколишнього світу. Когнітивна карта приймає інформацію і спрямовує її аналіз, саме ці особливості когнітивного картування були взяті на озброєння дослідниками персоніфікованого рівня політичної діяльності. Когнітивне картування орієнтоване на встановлення того, як той або інший політичний діяч, або група діячів бачить певну політичну проблему.

     2. Часткові – це стандартні методи, застосування яких у різних комбінаціях на окремих стадіях політичного аналізу визначається конкретною доцільністю ):

• факторний аналіз;
• моделювання;
• аналіз вигод і витрат;

 

3. Інвент-Аналіз

 

     Івент-аналіз - методика (звана інакше методом  аналізу подієвих даних) спрямована на обробку інформації, яка показує, хто говорить або робить, що говорить або робить, по відношенню до кого і  коли говорить або робить. Систематизація та обробка відповідних даних  здійснюється за наступними ознаками:

• суб'єкт-ініціатор (хто);
• сюжет (що);
• об'єкт (по відношенню до кого);
• дата події (коли).

     Івент-аналіз використовується у дослідженнях міжнародної  ситуації і процесів. Є один із найпоширеніших методичних засобів прикладного  вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика івент-аналізу заснована  на спостереженні за кодом і інтенсивністю  подій із метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в  окремих країнах і на міжнародній  арені. Івент-аніліз у прикладному  дослідження може бути використаний як джерело інформації для побудови гіпотез, служити для перевірки  даних отриманих іншими методами. Із його допомогою можна витягти  додаткові відомості про досліджуваний  об’єкт. Застосування методики івент-аналізу  полягає в сприйнятті, виділенні  і реєстрації всіх або тільки основних фактів, що стосується поведінки досліджуваного об’єкта. Конкретне застосування методики івент-аналізу передбачає:

     а) упорядкування інформаційного банку  даних;

     б) розчленування цього масиву на окремі одиниці спостереження та їх кодування.

     Спочатку  методика івент-аналізу застосовувалася  як засіб вивчення варіативності  рівня колективного насильства під  час расових заворушень у США  і його причин. Пов'язані з нею  досліди спиралися на щорічні  повідомлення про вплив масових  соціальних заворушень на економіку і політику.

     Метою перших дослідів застосування івент-аналізу  було визначення збігів періодів економічного спаду і масових заворушень для  встановлення причинно-наслідкової  залежності між цими змінними. У  рамках великого числа прикладних проектів, що проводилися професійними соціологами  та істориками, були розроблені правила  кодування інформації про події, правила поводження з даними, отриманими з архівів, періодичних видань, історичних документів та офіційної поліцейської статистики. Крім того, були створені спеціалізовані банки даних, які дозволяли порівнювати  вплив структурних і політичних змінних на різні класи подій  в окремих країнах, етнічних групах і на різних часових етапах.

     Результати  ранніх розробок із застосуванням івент-аналізу  підтвердили емпіричним шляхом теоретичну тезу, що страйки і масові виступи  свідчать про порушення рівноваги  всіх ланок політичної системи. Одночасно було доведено, що методика івент-аналізу полегшує дослідження "циклів", або хвиль, соціальних процесів, оскільки вона спирається безпосередньо на узагальнення послідовно відбуваються в суспільстві подій.

     В даний час івент-аналіз має дуже широке застосування - вивчення військових конфліктів, проявів політичного  насильства, масових виступів і динаміки переговорів. Його популярність обумовлена тим, що методика дозволяє здійснити порівняння різних подій, які збираються, підраховуються і описуються в термінах кількості, чисельності учасників, тривалості та масштабів політичної взаємодії. Це полегшує, наприклад, порівняння короткочасних дій або виступів, які зазнали поразки з діями, які увінчалися успіхом, і тим самим створює додаткові можливості у сфері тактичного прогнозування. Подієвий (івент) аналіз дозволяє також виділяти етапи розвитку ситуації і оцінювати нову якість (стан) політичного процесу як результат різного виду акцій учасників подій. У зв'язку з цим виникає можливість побудови багатоваріантних сценаріїв і підвищується точність прогнозування не тільки тактичного, але і стратегічного.

     Іншими  словами, івент-аналіз використовує більше інформації про характер змін політичних ситуацій, ніж дослідницькі техніки, які розглядають їх як єдине ціле.1

     Подійний  аналіз (івент-аналіз) є одним із найпоширеніших методичних засобів  прикладного вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика івент-аналіза заснована  на спостереженні за ходом і інтенсивністю  подій із метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в  окремих країнах і на міжнародній  арені. При цьому якщо спочатку переважала практика проведення "загального", ненаправленого аналізу подій, тобто  просування до аналітичних висновків  як би "знизу", відштовхуючись від  емпіричних даних, то надалі все більшу значимість стали набувати нормативні моделі, висунуті дослідником (цільовий івент-аналіз) і їхнє наступне наповнення фактологічним матеріалом (підхід "зверху"). Але в принципі обидва види подійного  аналізу продовжують достатньо  успішно застосовуватися.

     У першому випадку дослідник не визначає заздалегідь, які саме елементи досліджуваного процесу (ситуації) він  буде відзначати насамперед, а визначає в попередньому порядку лише самий  безпосередній об'єкт спостереження. В другому випадку дослідження  ведеться на основі структуризованого  підходу до збору інформації. У  цих цілях заздалегідь визначається, які з елементів досліджуваного процесу або ситуації мають найбільше  значення для дослідження. Але за звичай в дослідженнях обидва види спостереження органічно сполучаються.

     Потім необхідно зробити вибір ознак  спостереження, тобто встановити ознаки, за якими можна буде судити про  ту міжнародну ситуацію, яка саме цікавить дослідника.