МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ ТА

ДЕРЖАВНОГО  УПРАВЛІННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни “Політологія” 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                               Науковий керівник:

                                               кандидат історичних наук, доцент

                                               Кармалюк С.П.

                                               Виконавець:

                                               студент ІІІ курсу  групи ФК – 32

                                               Давидов Є.І.

                                               Спеціальність “Фінанси і кредит” 
 
 
 
 
 
 
 
 

Чернівці

2011

 

ЗМІСТ

 
 

РОЗДІЛ 1.  ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ ТА КАТЕГОРІЙ ПОЛІТОЛОГІЇ.......…3

1. Політологія, як наука...........................................................................3
2. Предмет вивчення політології............................................................4
3. Категорії політології............................................................................7
4. Система знань про політику..............................................................8
5. Закони політології..............................................................................12

РОЗДІЛ 2.  ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА..........................................................................................14

2.1.  Економічна сфера громадянського суспільства..............................14

2.2.  Політична сфера громадянського суспільства................................14

2.3.  Соціальна сфера громадянського суспільства................................14

2.4.  Сфера  приватного життя громадянського  суспільства..................16

2.5.  Громадянські  права і свободи...........................................................17

2.6.  Проблеми  розвитку громадянського суспільства...........................18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………................20

 

     РОЗДІЛ 1.  ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ ТА КАТЕГОРІЙ  ПОЛІТОЛОГІЇ 
 
 

1.1. Політологія, як наука  
 

    Політологія (від грецького politika, Πολιτικές Επιστήμες, у буквальному значенні – політична епістемологія, політзнання – державні й суспільні справи і logos – слово, поняття, вчення) – соціальна наука про політику, про закономірності і випадковості розвитку політичного процесу, функції політичної системи та влади, про сутність форми та методи діяльності суб'єктів політики та про проблеми міжнародних відносин.

    З самого поняття політології витікає, що це знання про політику, але існують  різні трактування цього поняття. Так в марксистсько-ленінській інтерпретації політика - це сфера боротьби класів, пов'язана з державою. У післявоєнні роки набуває поширення напрям, представники якого зв'язують інтерпретацію політики з розумінням держави в категоріях діяльності уряду. Найяскравіше це відбито в американській і французькій моделі політичної науки. Так, наприклад, в Колумбійській енциклопедії політична наука визначається як наука про характер і функції держави і його уряду як органу, за допомогою якого держава реалізує владу.

    Обидва  підходи не охоплюють повністю феномен політики. Перший напрям абсолютизує боротьбу класів, зводить державні стосунки до класових, другий напрям абсолютизує діяльність суб'єкта політики - виконавчу владу, розглядаючи політику як функцію держави. Але вміст поняття “політики” значно ширший. В процесі історичного розвитку політика стала унікальним явищем, синтезувавши найрізноманітніші типи і форми людської діяльності, пов'язаної із здобуттям і здійсненням влади що відображає не лише вимоги різних груп, шарів, класів, але і національні і державні інтереси. Під впливом цих чинників формується вміст поняття «політики», яке дає уявлення про особливий, специфічний зріз життєдіяльності суспільства. Враховуючи особливості цього "зрізу", можна визначити політику як сферу взаємин різних соціальних груп і окремих індивідуумів, націй і держав, зв'язаних з використанням влади для реалізації своїх інтересів, тобто «політичне» - все, що відноситься до явищ, інститутів і стосунків в суспільстві, за якими стоїть влада.

    Таке широке розуміння політики зумовило інтеграційний підхід до визначення об'єкту і предмету політології. Як об'єкт науки завжди виступає певна сфера реальної дійсності, а предмет будь-якої науки включає закономірності розвитку і функціонування різних явищ об'єкту, що вивчається. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що об'єктом політології є весь спектр політичного життя суспільства, всі явища і процеси, пов'язані з взаємодіями шарів, класів, націй з приводу влади. 
 

1.2. Предмет вивчення  політології 
 

    Щодо  визначення предмета політології, як зазначено у підручнику О.В. Бабкіна та В. П. Горбатенко, існують різні погляди.  Так, Ф. Бурлацький вбачає специфіку політичної теорії в тому, що вона розглядає функціонування всієї політичної системи і всі чинники, що впливають на її повсякденне існування. Адже політичні явища — це не лише система владних відносин та інститутів, а й динамічний, соціально-конфліктний процес, у якому беруть участь і різнорідні соціальні спільноти, і не завжди формалізовані соціальні угруповання, незалежно від того, чи є вони носіями легітимної влади. Політичні процеси охоплюють не лише діяльність політичних інститутів та органів влади, а й функціонування інших політичних сил та суб’єктів, що також впливають на характер політичного життя. Але, на відміну від інших наук, що досліджують аналогічні проблеми, політологія вивчає спосіб організації та здійснення влади.

    Деякі зарубіжні вчені визначають політологію  як науку «про авторитетну, легітимізовану, консенсусну владу», тобто владу, що має підтримку суспільства, сприймається ним як обов’язкова, хоч і спирається на примус. В американській енциклопедії політологію визначено як науку про характер і функції держави й уряду, через які держава здійснює владу. Вчені з пострадянських країн також по-різному визначають політологію: як науку про систему закономірних взаємозв’язків соціальних суб’єктів з політичною владою, боротьбу за політичну владу; як сутність, форми й методи політичного владарювання; політичну культуру тощо.

    Російські політологи предметом політології вважають вивчення політичних систем як сукупності владних інститутів, а також політичної влади як основи функціонування й розвитку політичних систем. К.С. Гаджиєв вважає, що предметом політології є політичне в його тотальності, в контексті історичного розвитку та реальної соціальної дійсності, а також взаємодії і переплетення різних соціальних сил, соціокультурного і політико-культурного досвіду. У фокусі її зору - такі різні за своїм характером інститути, феномени і процеси, як політична система, державний лад, влада і владні відносини, політична поведінка, політична культура, історія політичних вчень та ін. Російські політологи Ф. Бурлацький і Г. Шахназаров вважають, що в центрі уваги політології перебувають проблеми політичної влади, її природи і сутності, змісту та механізму здійснення.

    Українські  дослідники також мають власну точку  зору: на думку І.С. Дзюбко, що предмет політології визначає коло основних проблем:

• влада і владні відносини в суспільстві; закони та принципи формування, функціонування і розвитку певних політичних систем та їхніх елементів;
• механізми дії й форми вияву закономірностей у діяльності особистості, соціальних груп, класів, націй та держав; політична поведінка та пов’язані з нею проблеми цілей і засобів, лідерства та ін.;
• політична культура та політична свідомість; світовий політичний процес.

    Саме  ці проблеми з певними, здебільшого  незначними, варіаціями лежать в основі університетських курсів політології  в країнах Заходу. предметом політології  як науки є дослідження тенденцій та законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних спільнот, що відображають реальний процес включення їх у діяльність з реалізації політичної влади і політичних інтересів. Предмет політології фіксується в її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах. Чим чіткіше, конкретніше вони вивчені, тим визначенішим буде предмет політології.

    Як  зауважується у підручнику О. В. Бабкіна та В. П. Горбатенко, останнім часом значного поширення набув системний підхід до визначення предметного поля політології. Згідно з ним її метою є дослідження тенденцій і законів структури, функціонування та розвитку політичного життя соціальних спільнот, залучення їх до діяльності з реалізації політичної влади та політичних інтересів (Ю. Шпак, Ж. Тощенко, В. Бабкін). Так, О.В.Бабкін вважає, що на відміну від інших наук, що досліджують ці проблеми, політологія вивчає спосіб організації та здійснення влади. Такий підхід звужує предметне поле політології. Адже політичні явища — це не лише система владних відносин та інститутів, а й динамічний, соціально-конфліктний процес, у якому беруть участь і різнорідні соціальні спільноти, і не завжди формалізовані соціальні угруповання, незалежно від того, чи є вони носіями легітимної влади. Політичні процеси охоплюють не лише діяльність політичних інститутів та органів влади, а й функціонування інших політичних сил та суб’єктів, що також впливають на характер політичного життя. Дослідники роблять висновок, що предметом політології, як раціонального відображення політики, є закономірності політичного життя в усіх його виявах: зміст, структура і функції, місце і роль політичної системи в його розвитку та функціонуванні, у здійсненні політичної влади.

    Політологія як самостійна наукова дисципліна має власний понятійно-категоріальний апарат. У центрі світу політики перебуває державна влада і владні відносини. Саме вони, на думку К.С. Гаджиєва складають основоположні категорії політичної філософії і політичної науки, оскільки  дають ключ до розуміння сутності і призначення політики, політичних інститутів і всього світу політичного. Тільки зрозумівши природу влади і держави, можна виділити політику з усієї суспільної системи і комплексу суспільних відносин. 
 

    1.3. Категорії політології 
 

    Важливим  інструментом пізнання політичного життя суспільства є категорії — найбільш загальні поняття науки, що відображають істотні сторони її предмету. Вони розкривають необхідні зв'язки, фундаментальні положення науки, найважливіші елементи її структури. У загальному вигляді поняття, категорії політології можна розділити на чотири види: загальні, структурні, функціональні і розвитку. Основні загальні категорії політології: політика, влада, демократія, свобода, українська національна ідея, український менталітет і тому подібне.

    Особливими  є категорії гуманітарних наук, які  перебувають на стику з політологією, це, наприклад, право, держава, громадянське суспільство, свобода, влада та інші. Одиничними є такі категорії: політика, політичні відносини, політичне  життя, політичний інститут, політична система, партія та інші. Специфіка одиничних категорій полягає в тому, що вони розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві, причому важливо відзначити, що категорія політична система суспільства поєднує в собі решту категорій: політичні інститути, держава, її структурні елементи, політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування тощо. Центральними категоріями політології є: влада, управління, авторитет, демократія, свобода.

    Найважливіші  категорії політологічної структури: політична система, політична організація, політична партія і суспільно-політичний рух. З числа категорій функціонування слід виділити такі, як політична діяльність, політичний процес, політичний конфлікт, політична боротьба. До категорії розвитку політології відносяться: політична революція, контрреволюція, еволюція, і політичний режим. 
 

    1.4. Система знань про політику 
 

    В сучасних умовах еволюційної трансформації  українського суспільства від авторитаризму  до демократії вирішального значення набуває розвиток політичної науки і освіти, що передбачає вироблення і засвоєння на рівні всього соціуму, соціальних груп та окремих індивідів систематизованих знань про політику і навичок участі у політичному житті. Політологія як наука і навчальна дисципліна, що сформувалася разом з утвердженням незалежності України, покликана вирішально впливати на громадянську свідомість, формувати цінності свободи, права на усвідомлений вибір особистістю життєвих пріоритетів, плюралізму можливостей реалізації людської гідності. Окрім того, за сучасних умов політична наука і освіта постає засобом збереження і зміцнення української державності.