Гармонізація національного законодавства до норм ЄС у сфері економіки

Органом, що координує  роботу з виконання Програми, є уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - уповноважений центральний орган виконавчої влади), який:

• в установленому законодавством порядку щороку подає Міністерству фінансів України пропозиції щодо фінансування заходів з виконання  Програми для врахування їх у проекті Державного бюджету України;
• разом з Комітетом Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції здійснює моніторинг виконання Програми.

Уповноважений центральний орган виконавчої влади забезпечує реалізацію політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Головою Координаційної ради є Прем'єр-міністр України (за посадою).

Положення про  Координаційну раду та її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Координаційна рада щороку готує доповідь про стан виконання Програми, яка не пізніше 1 березня оприлюднюється на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне  забезпечення виконання Програми, переклад актів acquis communautaire на українську мову, підготовка глосарію термінів acquis communautaire  покладаються на уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. 

2. Адаптація  законодавства України до законодавства  ЄС у сфері економіки.

Говорячи про  дане питання, слід відмітити що відповідно до Угоди про співробітництво економіка визнана пріоритетним напрямом у співробітництві між Україною та Європейським Союзом, що потребує врегулювання та вимагає адаптаційного процесу законодавства, яке регулює дану галузь.

Метою Європейської політики сусідства (ЄПС) є створення  зони процвітання та сприятливого середовища, так би мовити ”кола друзів”, з якими Євросоюз матиме тісні, мирні та плідні відносини. В обмін на досягнення, що свідчитимуть на користь спільних цінностей та ефективного втілення політичних, економічних та інституційних реформ, у тому числі      у сфері адаптації національного законодавства до acquis communautaire, держави, що межують з Європейським Союзом, можуть скористатись перспективами глибшої економічної інтеграції до ЄС. В рамках такого співробітництва сусідам ЄС може бути запропоновано отримати частку внутрішнього ринку ЄС і подальшу інтеграцію та лібералізацію, спрямовану на забезпечення вільного руху осіб, товарів, послуг та капіталу.

  Сьогоднішню ситуацію  в Україні характеризує соціально-економічне становище перехідного періоду:

     змінено модель  економічного розвитку країни, а  саме:

• фактично ліквідовано    стару    систему    директивного   централізованого планування,  розподілу  ресурсів  і  контролю  з  боку   державних органів;
• триває процес зміни форм власності;
• ліквідовано традиційний  для  радянської  економіки тотальний дефіцит товарів.  Ринок товарів та  послуг  значно  поповнився  (в основному  за рахунок імпорту),  причому цей ринок з'явився досить швидко та без суттєвої економічної підтримки з боку держави;
• частина населення   перейшла   в   нову   сферу    приватного підприємництва;
• цілісну законодавчу  систему ринкової економіки України ще не створено.  Ряд процесів законодавчо не врегульовано,  що дає змогу різним суб'єктам господарювання діяти не на користь держави;
• велика кількість  підприємств  України  різних форм власності стали неплатоспроможними,  накопичили значні борги, перебувають на межі банкрутства або фактично є банкрутами, що в багатьох випадках пов'язано з неконкурентоспроможністю та збитковістю продукції;
• відбулася різка поляризація населення за рівнем доходів.

     Україна  продовжує  з  наростаючою   швидкістю  змінюватися   в  напрямі створення ринкової економіки,  закладено основи фінансової  стабілізації,  які  будуть  підтримані  поглибленням   структурних реформ.¹¹

У той   же   час  подальше  поліпшення економічної ситуації  
потребує вирішення ряду фундаментальних проблем,  орієнтованих  на  
подолання  збитковості значної кількості підприємств,  прискорення  
темпів здійснення структурних зрушень,  збільшення  надходжень  до  
державного бюджету і підвищення якості бюджетних послуг, подолання  
слабкості банківської системи.  Крім  того,  поки  що  не  вдалося  
повною  мірою вирішити проблему створення єдиної правової бази для  
реалізації ринкових перетворень.

     Подальший прогрес у поступовому наближенні законодавства  
до існуючого в ЄС, забезпечення його ефективної імплементації:

     - Імплементація    стратегії    адаптації   законодавства   в  
пріоритетних сферах,  визначених у статті  51  УПС, включаючи  удосконалення  якості  та послідовності законопроектної роботи

     - На основі спільного розуміння  завершити  спільну  роботу  з  
підготовки плану-графіка та визначення пріоритетів для моніторингу  
і сприяння імплементації

     - Усунути протиріччя між чинними  Господарським і  
Цивільним кодексами

Необхідним  є покращення інвестиційного клімату,  включаючи забезпечення прозорості,   передбачуваності   та   спрощення   механізму   його регулювання та застосування:

     - Провести   консультації   з   національними  та  іноземними  
суб'єктами  господарської  діяльності  щодо  розроблення   робочої  
програми подальшого впровадження регуляторної реформи, спрямованої  
на зменшення адміністративних бар'єрів розвитку бізнесу

     - Забезпечити однакове застосування  регуляторних норм по всій  
Україні на центральному та регіональному рівнях

     - Прийняти  та  впровадити систему  оцінки впливу регуляторних  
заходів,  консультацій із заінтересованими сторонами, попереднього  
інформування  суб'єктів  господарської  діяльності  про нормативні  
зміни  з  метою  забезпечення  прозорих   умов   (передбачуваності  
регуляторного середовища)

     - Забезпечити  повне  застосування  статті X ГАТТ  
посилання на яку робиться у статті 16 УПС , зокрема:

     - застосування органами державної   влади  України  (включаючи  
усі  адміністративні  структури) законодавства у сфері торгівлі та  
інвестицій  у  єдиному  порядку  на  всій  території  України  без  
дискримінації суб'єктів господарювання

     - спрощення  судового перегляду  торговельних та інвестиційних  
справ,  в першу чергу,  шляхом  збільшення  матеріально-технічного  
забезпечення  господарських  судів і удосконалення кваліфікаційної  
підготовки суддів з метою забезпечення  швидкого,  об'єктивного  і  
уніфікованого  перегляду  адміністративних дій та процедур подання  
апеляцій щодо торговельних та інвестиційних питань

Також необхідним є здійснення   послідовної   та   довгострокової    програми структурної  реформи  з  метою подальшого зміцнення функціонування ринкової економіки:

     - Впровадити програму  приватизації,  включаючи  приватизацію  
великих підприємств, та підвищити прозорість процесу приватизації

     - Зменшити участь держави у  ціноутворенні з метою запобігання  
погіршенню умов торгівлі та функціонування економіки

     - Підсилити регулювання та контроль  банківської діяльності.  
Активізувати    реформування    фінансового   сектору,   включаючи  
покращення діяльності Державного ощадного банку України

     - Розвивати   внутрішній   ринок   цінних   паперів,   надалі  
вдосконалювати  регуляторну та наглядову системи для небанківських  
фінансових установ

     - Прийняти новий закон  про   акціонерні  товариства  з   більш  
чітким визначенням відповідальності керівників, менеджерів, зборів  
акціонерів,  посилення  вимог   стосовно   розкриття   інформації,  
посилення захисту прав дрібних акціонерів

     - Прийняти  супровідні  акти  законодавства,  необхідні   для  
ефективного застосування Земельного кодексу. Скасувати  
існуючі  обмеження,   закріплені статтею   82  Земельного  кодексу , на володіння   земельними ділянками несільськогосподарського   призначення   українськими   юридичними особами  із  часткою  іноземного  капіталу,  включаючи ті,  в яких іноземний капітал становить 100 %

Виконувати  зобов'язання щодо державної допомоги відповідно  
до  статей 49.2.2 та 49.2.3 УПС та діяти відповідно до них,  а  також  розробити  законодавство  і  режим  контролю,   що відповідають існуючому в ЄС

     - Розробити  та прийняти законодавство  про державну допомогу,  
включаючи, зокрема:

     - визначення поняття державної допомоги відповідно  до  того,  
що існує в ЄС;

     - принцип заборони надання державної  допомоги, яка призводить  
до погіршення умов торгівлі між Україною та ЄС

     - встановлення прозорих умов  надання   державної  допомоги  в  
Україні  (зокрема  шляхом визначення переліку установ,  що надають  
допомогу,  та незалежного наглядового  органу,  регулярного  звіту  
щодо типу, обсягів допомоги, а також її одержувачів).

Для України, у  сфері співробітництва з ЄС у  форматі ЄПС, пріоритетами залишаються більш повна імплементація відповідних положень угод про партнерство і співробітництво, що стосуються торгівлі, та повна імплементація угод про приєднання до СОТ, поряд з подальшими економічними реформами. До інших важливих сфер співробітництва, що окреслені Національною індикативною програмою на 2007-2010 роки для України¹², належать: розвиток транспортного та енергетичного секторів держави; захист довкілля; посилення захисту державних кордонів та покращення роботи митної служби, покращення управління міграційними потоками та боротьба з організованою злочинністю; співробітництво у сфері культури, міжлюдських контактів, інформаційного обміну.

Для стимулювання торгівлі та економічної інтеграції ЄПС передбачає, що законодавче та регуляторне зближення повинно базуватись на загальновизнаних пріоритетах, фокусуючись на найбільш необхідних джерелах acquis, беручи до уваги економічну структуру відповідної країни-партнера та наявний рівень адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.¹³

Одним з напрямків офіційних переговорів щодо укладення Нової Посиленої Угоди (НПУ) між Україною та ЄС, що тривають на даний час, є секторальне (галузеве) співробітництво у сферах транспорту, зв’язку, енергетики, довкілля, оподаткування, охорони здоров’я тощо. Центральним елементом НПУ є створення поглибленої зони вільної торгівлі України з ЄС, що не може відбуватись без приведення українського законодавства у відповідність до acquis communautaire. Поглиблена зона вільної торгівлі передбачає лібералізацію торгівлі товарами, взаємний доступ на ринки послуг та капіталу, а також усунення нетарифних бар'єрів у вигляді відмінностей у правилах технічних стандартів та вимог і т.д. Така зона вільної торгівлі повинна сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Отже, Україна вже фактично розпочала процес отримання частки внутрішнього ринку ЄС через створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Із досягненням  конкретного прогресу, що визначатиметься  створенням спільних цінностей та ефективним впровадженням політичної, економічної та інституційної реформ, включаючи адаптацію законодавства України до acquis communautaire, наша держава отримає можливість економічної інтеграції до ЄС.

Сьогодні існує  багато проблем, пов’язаних з доступом до ринку ЄС, які виникають внаслідок того, що законодавство ЄС імплементується або виконується неправильно. Загалом, існують такі бар’єри у торгівлі, які стають на заваді повному залученню держави до глобального ринку:

 

-  технічні правила, стандарти та процедури оцінки відповідності не відповідають правилам СОТ про технічні бар’єри у торгівлі (Угода ТБТ);

-  зловживання санітарними та фітосанітарними заходами, які не є виправданими на підставі здоров’я та безпеки відповідно до існуючих правил СОТ;

- недостатній захист прав інтелектуальної власності, включаючи географічні позначення та відсутність належної імплементації й виконання;

- відсутність ефективних законів, що регулюють питання конкуренції.¹⁴

 

Якщо Україна  прагне стати торговим партнером  ЄС, отримувати від цього відповідні економічні вигоди та бути конкурентоспроможною, адаптація законодавства України до законодавства ЄС, включаючи технічні правила та стандарти, має бути значно посилена.