Гармонізація національного законодавства до норм ЄС у сфері економіки

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені  Вадима Гетьмана

 

 

Кафедра конституційного  та адміністративного права

Реферат на тему:

«Гармонізація національного законодавства до норм ЄС у сфері економіки»

 

 

Виконав:

Студент 5-го курсу, 5 групи

Юридичного  факультету

Денної  форми  навчання

Барріос Велос  Р.Р.

 

Перевірив викладач:

Охотнікова  О.М.

 

 

 

КИЇВ 2011 
План

Вступ

1. Гармонізація законодавства України – шлях інтеграції до Європейського Союзу.

2. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері економіки.

Висновки

Список використаних джерел 

 

Вступ.

В Україні визнається пріоритет  міжнародного права над національним, що випливає з Декларації про державний суверенітетУкраїни, КонcтитуціїУкраїни,Закону України «Про міжнародні договори України», закону про громадянство, цивільного та сімейного кодексів, підтверджується фактом її входження до Ради Європи. Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України» при розбіжностях правил міжнародного договору України з правилами її внутрішньо державного законодавства мають застосовуватися правила міжнародного договору.

Від рівня зближення законодавства України з міжнародним правом значною мірою залежить ефективність співробітництва України з державами та міжнародними організаціями.

Питання поглиблення реформаційних  процесів, подальшого вдосконалення законодавства на основі Конституції України і приведення його у відповідність до міжнародноправових актів, згідно з якими наша держава має певні зобов'язання перед міжнародними організаціями, є одним з головних напрямів діяльності Верховної Ради.

На сьогоднішній день в нашій державі практично відсутні концепція і відповідна комплексна програма встановлення і розвитку відносин з міжнародними організаціями з чітким визначенням цілей, завдань і механізмів їх реалізації, підходів до вибору та узгодження форм відносин, пріоритетів їх розвитку. Складність і багато аспектність проблеми гармонізації зумовлює потребу тісної співпраці парламентарів з науковцями, з представниками різних гілок влади.

Розглядаючи проблеми гармонізації національного законодавства з міжнародним правом, важливо методологічно правильно підійти до з'ясування їх причині шляхів вирішення, а точніше, до механізму останнього, який би уособлював методи вирішення завдання. Насамперед найбільш оптимальним варіантом має бути приведення норм Конституції до міжнародних стандартів.

Таким чином є всі підстави розглядати норми та принципи міжнародного права як правотворчий фактор розвитку конституційного та інших галузей національного законодавства.

 

1. Гармонізація законодавства України – шлях інтеграції до Європейського Союзу.

Гармонізація  – процес, спрямований на зближення  права різних держав,на ліквідацію чи зменшення розбіжностей. У широкому значенні під гармонізацією розуміють будь-які дії держави, спрямовані на узгодження своїх правових систем, включаючи й уніфікацію.

У вузькому форма правової інтеграції, при якій узгоджуються спільні принципи, а вибір конкретної форми імплементації залишається за державою. Така розбіжність викликає іноді незрозумілі визначення самого поняття «гармонізація». Наприклад, на думку А.В. Баркова, «під гармонізацією … розуміється узгодження і нормативне закріплення положення міжнародних договорів у внутрішньому законодавстві або зміна актів національного законодавства, що має на меті застосування одно образних норм і правил». На мою думку, тут автор або розглядає гармонізацію у широкому сенсі,або плутає її з уніфікацією.

По суті, гармонізація полягає у запозиченні однією державою норм права інших держав. При цьому запозичені норми можуть мати відмінну структуру, але їх зміст залишається однаковим.

Держави незв’язують себе міжнародно-правовими договорами, а вільні у виборі, які норми запозичити, а які ні. При цьому розвивається насамперед національне законодавство¹.

Гармонізація сприяє досягненню взаємо узгодженості прав, систем або їх структур, частин у межах певної спільноти і має подвійну мету:

а) усунути правові перешкоди, що можуть виникати через відмінності національного права у зовнішніх правовідносинах відповідних суб'єктів;

 б) забезпечити створення у певних сферах (права людини, економіка, екологія тощо) єдиних принципів, правил, правових стандартів, які можуть становити основу єдиної політики відповідних країн у цих сферах.

Гармонізація відбувається у різних формах (адаптація законодавства, імплементація, стандартизація та ін.) і може передувати уніфікації законодавства або ж застосовуватися тоді, коли потреби в такій уніфікації немає.  Як процес приведення системи нормативно-правових приписів у певну відповідність. Гармонізація  грунтується на наукових, методологічних засадах єдності, завершеності, цілісності, пропорційності, узгодженості та досконалості. 

    Відповідно  до Закону України "Про Загальнодержавну  програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу"¹ адаптація законодавства України до законодавства ЄС є однім з пріоритетів сучасної державної політики нашої держави.²

Адаптація законодавства  є процесом приведення нормативно-правових актів України у відповідність  з acquis communautaire. Окрім цього, в цьому законі визначені цілі, завдання, етапи та сфери, в яких здійснюється адаптація законодавства. На першому етапі, який триватиме до 2007 року, адаптація здійснюється, зокрема, в сфері енергетики, включаючи ядерну. На цьому етапі адаптація здійснюється в двох формах: по-перше, приведення чинного законодавства у відповідність до acquis communautaire шляхом внесення відповідних змін, по-друге, розроблення проектів нормативно-правових актів з урахуванням acquis communautaire. ³

Однак, необхідно зазначити, що мова йде про адаптацію законодавства  як частину здійснення правової реформи  України, а не лише виконання взятих на себе державою міжнародних зобов’язань. Саме тому слід обережно підходити до адаптації національного законодавства до норм права ЄС. Необхідно пам’ятати, що acquis communautaire є результатом створення єдиного економічного простору, до якого увійшли 25 європейських держав. ⁴

Ці держави на момент вступу до ЄС вже мали розвинені  ринкові економіки. Для створення  уніфікованого масиву європейського  права, який міг би ефективно регулювати спільний ринок ЄС, вимоги стали  більш жорсткими. Наразі Україна  перебуває на стадії становлення своєї економіки, тому для її ефективного та прогресивного розвитку необхідно помірковано ставитись до вибору норм законодавства ЄС, які варто запозичити.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є  
пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського  
Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.

На сьогодняшний день існує програма адаптації законодавства  України до законодавства ЄС. Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування. ⁵

Державна політика України щодо адаптації законодавства  формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується  на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України. ⁶

Адаптація законодавства  проводиться з метою:

• забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р. (далі - УПС), інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС;
• розвитку національного законодавства у напрямі його зближення із законодавством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів актів законодавства;
• створення правової бази для інтеграції України до ЄС.

     Процес  адаптації охоплює всі сфери  законодавства, визначені в УПС,  зокрема в частині другій статті 51.

    До  пріоритетних належать ті сфери законодавства, від зближення яких залежить зміцнення економічних зв'язків України та держав - членів ЄС і які регулюють відносини, пов'язані з:

• підприємницькою діяльністю;
• захистом конкуренції;
• банкрутством;
• захистом прав інтелектуальної власності;
• митним регулюванням;
• транспортом та зв'язком;
• стандартами і сертифікацією.

     Інші  пріоритетні сфери адаптації  законодавства визначаються Міжвідомчою  координаційною радою з адаптації  законодавства України до законодавства  ЄС (далі - Міжвідомча координаційна рада). При цьому враховуються рекомендації Ради і Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом, а також їх українських частин. ⁷

  Адаптація  законодавства України є планомірним  процесом, що включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України до acquis Європейського Союзу. З урахуванням етапів адаптації законодавства визначаються етапи виконання Програми.

Перший етап Програми розрахований на період до завершення дії УПС.

   Періоди  наступних етапів виконання Програми  визначатимуться залежно від  результатів, досягнутих на попередніх  етапах, економічної, політичної  та соціальної ситуації,  яка  складеться в Україні, а також  розвитку взаємовідносин України і Європейського Союзу.⁸

Діяльність з адаптації законодавства повинна провадитися як складова, інтегральна частина нормотворчої діяльності органів виконавчої влади на основі єдиної системи планування, координації та контролю.

Органи виконавчої влади відповідають за здійснення заходів з адаптації законодавства згідно з їх компетенцією, що визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 1998 р. N 852 "Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".

Функції координації  та контролю за діяльністю органів виконавчої влади з адаптації законодавства виконуватиме Мін'юст, а координацію цієї діяльності забезпечуватиме Міжвідомча координаційна рада, що утворена при Мін'юсті.

Діяльність  з адаптації законодавства в Україні провадитиметься за відповідними планами роботи органів виконавчої влади з адаптації законодавства, які розроблятимуться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. ⁹

Конкретні заходи з адаптації законодавства (в тому числі інституціональні перетворення), прогнозовані строки їх виконання, обсяги видатків (у тому числі видатків на підготовку нормативно-правових актів, навчання, інституціональні зміни, проведення порівняльно-правових досліджень, переклад актів acquis communautaire на українську мову, підготовку глосарію термінів acquis communautaire тощо) визначаються щорічним планом заходів з виконання Програми, який готується Координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Координаційна рада), погоджується з Комітетом Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та затверджується Кабінетом Міністрів України.¹⁰

Розглядаючи дане питання необхідно зазначити  про органи, які здійснюють адаптацію законодавства України до законодавства ЄС.

В свою чергу Верховна Рада України:

• забезпечує виконання Програми з питань, які належать до компетенції Верховної Ради України;
• розглядає проекти законів України, розроблені на виконання Програми;
• визначає цілі та завдання другого та наступних етапів виконання Програми, встановлює їх часові межі;
• у разі потреби вносить зміни до Програми;
• щороку заслуховує доповідь про стан виконання Програми;
• забезпечує експертизу внесених до Верховної Ради України всіма суб'єктами права законодавчої ініціативи законопроектів на їх відповідність acquis communautaire на всіх етапах розгляду законопроектів.  
  Кабінет Міністрів України:
• забезпечує виконання Програми, крім питань, віднесених до компетенції Верховної Ради України;
• затверджує після погодження з Комітето Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції щорічний план заходів з виконання Програми;
• передбачає щороку в проектах Державного бюджету України витрати на фінансування заходів з виконання Програми.