Финансовий потенциал

Аналіз фінансового потенціалу підприємства здійснюється на основі такої методики:

- вибір конкретного періоду  та напрямку здійснення аналізу;

- визначення мети дослідження;

- вибір методів фінансового  контролінгу: бенчмаркінг, аналіз  фінансової стійкості, аналіз 80/20, суттєвий аналіз тощо;

- визначення основних  чинників діяльності підприємства  та причин відхилень;

- розрахунок основних  причин фіксованих втрат, перевитрат  часу та коштів;

- визначення потенціалу  результативних напрямків дій  за принципом 80/20, що передбачає  перекидання ресурсів у ті 20 % зусиль, що принесуть 80 % результатів  на основі творчого підходу  до прийняття управлінських рішень.

Визначення фінансового  стану підприємства та його оптимізація  є однією з головних умов його успішного  розвитку. Нестійкий або кризовий стан підприємства – свідчить про  загрозу банкрутства та необхідність у визначенні напрямків фінансової стабілізації.

Отже, у зв’язку з цим  доцільним вбачається зробити висновок про те, що фінансовий потенціал  – сукупність фінансових ресурсів, що знаходиться у розпорядженні  підприємства, а також можливість, здатність та необхідність їх як простого, так і розширеного відтворення  з метою забезпечення стійкого, динамічного  та збалансованого розвитку підприємства.

Поняття "економічний  потенціал" отримало розвиток після  того, як технічний фактор як джерело  великого ефекту було вичерпано і  стало більше уваги приділятися  людському фактору. Під економічним  потенціалом необхідно розуміти сукупність всіх ресурсів підприємства і спроможність персоналу до їхнього  ефективного використання.

Економічний потенціал підприємства визначається спроможністю менеджерів використовувати ресурси для  створення товарів і послуг та одержання максимального прибутку. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначаються також обраною  формою підприємництва з відповідною  організаційною структурою.[18 c56]

Ефективне використання економічного потенціалу підприємств вимагає  формулювання чіткої методики оцінки цього процесу. Тому запропоновано  комплексний підхід до оцінки ефективності економічного, який включає аналіз використання виробничого потенціалу для висновку щодо максимально можливого  випуску продукції; ринкового потенціалу для визначення максимально можливого  обсягу реалізації; прогноз майбутніх  грошових потоків та їх дисконтування для визначення максимальних прибутків у майбутньому.

Інформаційною основою проведення аналізу фінансово - економічного потенціалу підприємства є фінансова бухгалтерська  звітність, яка є комплексом взаємопов'язаних показників фінансово-господарської  діяльності підприємства за звітний  період.

Якими б показниками ми не оцінювали можливості підприємства, в цілому потенціал повинен використовуватися  для досягнення мети діяльності підприємства. У якій мірі і наскільки ефективно  використовується потенціал підприємства - це питання, які вирішує економічний  аналіз.

Найбільш важливими завданнями оцінки фінансово - економічного потенціалу підприємства є:

- оцінка прибутковості  (рентабельності капіталу);

- оцінка міри ділової  (господарською) активності підприємства;

- оцінка фінансової стійкості;

- оцінка ліквідності балансу  і платоспроможності підприємства.

На практиці аналіз проводиться  для визначення міри фінансової стійкості  підприємства, оцінки ділової активності і ефективності підприємницької  діяльності з метою прийняття  найбільш оптимальних рішень, що стосуються діяльності підприємства.[32 c 211]

Для того, щоб фінансово - економічний аналіз мав практичне  застосування, він має бути, з  одного боку, комплексним, тобто охоплювати усі сторони економічного процесу  і виявляти усебічні причинні залежності, що впливають на діяльність організації. З іншого боку, аналіз повинен забезпечити  системний підхід, коли кожен об'єкт, що вивчається, розглядається як складна, постійно така, що змінюється система, що перебуває під впливом ряду чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.

Отже, можна зробити декілька логічних висновків щодо фінансово-економічного потенціалу підприємства, а саме:

- це сукупність кількісних  та якісних характеристик елементів  (ресурсів) та їх властивостей, що  залучаються у виробництво, формують  майбутні можливості, а також  використовуються і проявляються  у виробничих процесах;

- склад та характеристики  можливостей (ресурсів) елементів  підприємства визначається інтегральною  спроможністю підприємства відповідати  вимогам ринку;

- у свою чергу інтегральна  спроможність потенціалу визначається  його здатністю забезпечувати  відповідні позитивні результати  діяльності підприємства;

- непостійність економічного  потенціалу проявляються у здатності  до змін, а саме при нормальних  умовах характерний уповільнений  позитивний вплив, однак руйнівні  дії можуть мати швидкий ефект.  Наприклад, варто торговельному  підприємству відмовитися від  закупівлі товару, що має повсякденний  попит чи закрити одну з  крамниць, як його потенціал різко  падає ледве не до нуля;

- нарощування потенціалу  у поточній діяльності підприємства  приносить позитивні результати  протягом тривалого проміжку  часу.

 

 

1.3. Методика оцінки фінансового  потенціалу підприємства

 

У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій  і осіб), зацікавлених в результатах  його функціонування. На підставі доступної  їм звітно-облікової інформації вони прагнуть оцінити фінансовий стан підприємства. Основним інструментом для цього  служить фінансовий аналіз, за допомогою  якого можна об'єктивно оцінити  внутрішні і зовнішні відносини  аналізованого об'єкта, а потім  по його результатам прийняти обгрунтовані рішення.

Фінансовий аналіз являє  собою процес, заснований на вивченні даних про фінансовий стан і результати діяльності підприємства в минулому з метою оцінки перспективи його розвитку. Таким чином, головною задачею  фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутнє.

Результати фінансового  аналізу дозволяють виявити вразливі місця, що потребують особливої ​​уваги. Нерідко виявляється достатнім  виявити ці місця, щоб розробити  заходи щодо їх ліквідації.

Аналіз фінансового потенціалу передбачає попередню підготовку інформації: наскрізна перевірка даних, що містяться  у звітному періоді за допомогою  стикувань одних і тих же показників за різними формами; приведення даних  звітності до порівнянної увазі.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового потенціалу підприємства служать:

- Бухгалтерський баланс (форма № 1);

- Звіт про доходи та  витрати (форма № 2);

- Пояснення до бухгалтерського  балансу і звіту про прибутки  і збитки (звіт про зміни капіталу (форма № 3); звіт про рух  грошових коштів (форма № 4); додаток  до бухгалтерського балансу (форма  № 5); пояснювальна записка);

- Наказ про облікову  політику підприємства;

- Нормативні законодавчі  акти з питань формування та  використання фінансових ресурсів  підприємства.

Аналіз фінансового потенціалу дозволяє засновникам та акціонерам вибрати основні напрями активізації  діяльності підприємства.[21 c 78] Іншим учасникам ринкових відносин аналіз показників фінансового потенціалу дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від вкладень в дане підприємство.

Головна мета аналізу фінансового  потенціалу підприємства:

- Своєчасно виявляти і  усувати недоліки у фінансовій  діяльності підприємства;

- Знаходити резерви поліпшення  фінансового стану та платоспроможності  підприємства.

Завдання аналізу фінансового  потенціалу підприємства:

- Дати оцінку виконання  плану по надходженню фінансових  ресурсів і їх використанню;

- Прогнозувати можливі  фінансові результати, економічну  рентабельність;

- Розглянути можливість  залучення капіталу, в обсязі  необхідному для реалізації ефективних  інвестиційних проектів;

- Розробляти конкретні  заходи, спрямовані на більш ефективне  використання фінансових ресурсів  і зміцнення фінансового стану  підприємства.[27 c 163]

В даний час технології, за допомогою яких підприємство може оцінювати свій поточний стан і виробляти  ефективні та результативні стратегії  майбутнього розвитку, зазнають значних  змін.

Стійкість фінансового положення  підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в  активи. Активи динамічні за своєю  природою. У процесі функціонування підприємства і величина активів, і  їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про  які мали місце якісні зміни в  структурі засобів та їх джерел, а також динаміці цих змін можна  отримати за допомогою вертикального  і горизонтального аналізу звітності.

Враховуючи різноманіття фінансових процесів, множинність фінансових показників, різниця у рівні їх критичних оцінок, складається ступінь  їх відхилень від фактичних значень  і виникаючі при цьому складнощі  в оцінці фінансової стійкості організації. Таким чином, оцінку фінансового потенціалу можна провести в декілька етапів.

На першому етапі аналізу  фінансового потенціалу слід розрахувати наступні показники: коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, коефіцієнт самофінансування. Порядок розрахунку коефіцієнтів наведено в табл. 1.1.

 

Таблиця 1.1. – Формули  розрахунків коефіцієнтів.

 

Показник	Формула	Норма
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)		> 0,5
Коефіцієнт фінансової залежності		< 0,3
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами		> 0,1
Коефіцієнт самофінансування		> 1

 

де ПК – позиковий капітал.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує  питому вагу власного капіталу в загальній  сумі засобів, авансованих у його діяльність. Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових  джерел. Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.[40 c 258]

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта автономії (незалежності). Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами показує  достатність у організації власних  коштів для фінансування поточної діяльності.

Коефіцієнт самофінансування показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а яка за рахунок позикових. Величина коефіцієнта фінансування менше 1 (більша частина майна підприємства сформована за рахунок позикових коштів), то це може свідчити про загрозу неплатоспроможності і нерідко утрудняє можливість одержання кредиту.[ 40 c 198]

На другому етапі оцінки фінансового потенціалу підприємства розраховуються таку показники ліквідності: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності. Порядок розрахунку показників наведений в табл. 1.2.

 

Таблиця 1.2. -  Порядок розрахунку показників ліквідності.

Назва коефіцієнта	Формула	Норма
Коефіцієнт загальної  ліквідності		> 2,0
Коефіцієнт швидкої ліквідності		> 0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		> 0,2

 

Коефіцієнт загальної  ліквідності характеризує здатність  підприємства виконувати короткострокові  зобов'язання за рахунок усіх поточних активів.

Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – показує, яку частину  поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів –  грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.