Контрольна робота з "Наукової методології"

У процесі  наукового дослідження необхідно  розуміти також поняття “методика наукового пізнання”, котре виражає певну послідовність вирішення конкретного наукового і практичного завдання, а також сукупність і порядок застосування відповідних методів дослідження. Загалом, методика дослідження – це сукупність прийомів і способів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним (емпіричним) матеріалом. Основне призначення методики дослідження полягає у тому, щоб на основі відповідних принципів (вимог, умов, обмежень, приписів тощо) забезпечити успішне вирішення визначених мети і завдань наукового дослідження, практичних проблем. 
 

Юридична  наука та практика використовує використовують порівняльно-правовий метод для  досягнення своїх цілей. За його допомогою  вдається глибше осягнути  процеси  та явища в державно- правовій сфері, краще зрозуміти обсяг та характер «зовнішнього» правового впливу, масштаби й форми   використання зарубіжного державно-правового досвіду. ігнорування та недооцінка багатого потенціалу порівняльно-правового методу в сучасних умовах розвитку неприпустимі.

Формально-догматичний  або юридичний (позитивістський)  метод, заснований на використанні правил формальної логіки для пізнання права, є традиційним, властивим юридичній  науці, оскільки виходить з її природи.  

З традиційних  методів дослідження в ландшафтознавстві при вивченні

гірничопромислових  комплексів використовуються: літературно-

картографічний, експедиційний, ареографічний.

Літературно-картографічний метод. Попереднє літературно-

картографічне ознайомлення з природою досліджуваного району є

необхідною  умовою будь-яких польових досліджень, при ландшафтознавчих

– має особливе значення.

Експедиційний (польовий) метод досліджень є обов’язковою умовою

при дослідженні  гірничопромислових комплексів. Матеріал зібраний в

експедиціях –  це фундамент, спираючись на який може розвиватися теорія.

Ареографічний метод є найбільш перспективним  при

дрібномасштабному вивченні антропогенних ландшафтів. Суть методу

полягає у відображенні на карті ареалів (у вигляді суцільних  областей

розповсюдження  або значків) основних класів і підкласів досліджуваних

антропогенних ландшафтів.