Філософська концепція творчості

     Творчий синтез властивий не лише для сфери  мистецтва і науки. Він є складовою  будь-якої  сфери діяльності. На характер діяльності, її спрямованість і природу  мають вплив різні  формоутворюючі фактори, які знаходяться поза безпосередньо творчою діяльністю  (моральні і естетичні ідеали, ціннісні установки і орієнтири).  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Звернемо  увагу на взаємодію між творчістю  і пізнанням дійсності, оскільки вони виконують  різні функціональні завдання. Функції пізнання пов'язані з вивченням певних сторін об'єкта  пізнання, його особливостей, тенденцій розвитку і т.д., тобто з'ясовується спосіб буття  предмета, що таке буття в собі і для себе (Гегель). Пізнання спрямоване на розкриття мовби  "заднього" плану буття. Результати пізнання відображаються в істинах, які кристалізуються в  певні абстрактні форми: поняття, категорії, наукові висновки, теорії тощо. Процес пізнання  — це перехід від абстрактного до конкретного в мисленні. Кажучи словами Гегеля, в  пізнанні відбувається заглиблення в сутність буття, перехід від буття до сутності, повернення  буття в середину себе. Будь-який тип творчості (матеріально-практичний,  духовно-практичний, духовно-теоретичний) завжди пов'язаний з формоутворенням,  трансцендуванням, виходом за межі даного, спрямований на реалізацію можливостей буття,  перетворення їх у дійсність. Творчість збагачує буття новими предметними формами та  духовними надбаннями. Творчість додає до об'єкта світу реального буття такі нові форми,  предмети, ознаки, духовні цінності, яких раніше не було. В творчості відбувається пластичне перетворення об'єкта, а також внутрішнього світу, інтелектуальної енергії, духу суб'єкту в світ реальних речей, ідей, думок, теорій. Дотик до творчості розкриває нові потенції та  можливості людини, сприяє народженню ніби нової людини. (М.Пришвін). Якщо пізнання  має бути найменш антропоморфним, то творчий процес має антроморфний характер.  Разом з тим слід врахувати, що пізнання здійснюється лише з допомогою і на основі  творчості. Творчість же здійснюється на основі відповідного духовного-теоретичного і  соціокультурного фонду, минулого практичного досвіду.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Бібліографічний список 

1. Адорно  Т.К. К логике социальных наук //Вопросы  философии. – 1992. – № 10.
2. Гельвеций К. О человеке. Соч.: В 2-х томах. – М.: Политиздат, 1974.
3. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности – М.: Наука, 1991.
4. Гоббс Т, Левиафон. Избр. произв.: В 2-х томах. – М.: Мысль, 1964.
5. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного, избранные философские произведения. В 2-х томах. – М.: Наука, 1963.
6. Гордієнко А. Методологічні проблеми осмислення буття людини в західноєвропейських філософських концепціях другої половини ХХ століття // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №№ 5, 6.