Звіт по практиці з педагогічної практики

     Після завершення навчання на ОКР «бакалавр» студенти складають державний екзамен  з фахових дисциплін. Після завершення навчання на ОКР «спеціаліст» студенти захищають дипломну роботу. Після завершення навчання на ОКР «магістр» студенти захищають дипломну роботу.

     Система оцінювання знань нормативних навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів  поточно-модульного контролю та іспиту, де завдання поточно-модульного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів, а завдання, що виносяться на іспит – від 0 до 50 балів. Підсумковою  оцінкою з навчального курсу  є сума балів за результатами поточно-модульного контролю та іспиту (50+50=100 балів).

     Оцінювання  знань студентів під час проведення модульних контролів, ПМК та іспитів  здійснюється за допомогою переважно  тестів та письмових контрольних  робіт. Звітом з виконання курсових робіт та самостійної роботи є  оформлені за стандартом реферати, доповіді, курсові роботи. За результатами проходження практик складаються  письмові звіти.

     Бакалаврська  підготовка завершується складанням державного кваліфікаційного іспиту. Випускники магістратури пишуть і захищають  дипломні кваліфікаційні роботи.

     Семестровий контроль у формі екзамену є  обов'язковим для всіх студентів. Оцінювання рівня знань студентів під час проведення екзамену здійснюється в діапазоні від 0 до 50 балів.

     До  складання екзамену не допускається студент, який протягом вивчення навчальної дисципліни набрав менше встановленого  мінімуму балів (25). На екзамен виносяться основні питання навчального курсу, типові та комплексні задачі, ситуаційні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

     Перелік питань, що охоплюють зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються  до робочої навчальної  програми навчальної дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру. Структуру і зміст екзаменаційних білетів визначає відповідна кафедра. Під час екзамену студент повинен мати при собі індивідуальний навчальний план.

     За  порушення студентом дисципліни під час проведення екзамену (списування, підміна завдання, використання недозволених матеріалів чи засобів) лектор не допускає його до семестрового контролю і виставляє  екзаменаційну оцінку – 0 балів.

     Студенти, які не з'явилися на екзамени без  поважних причин, вважаються такими, що отримали 0 балів. Студент, який на семестровому екзамені одержав незадовільну кількість балів або не складав екзамен з будь-яких причин, складає його повторно. У разі повторного одержання студентом недостатньої кількості балів, він складає екзамен перед комісією в усній формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на екзаменаційному листі.

     Ліквідувати академічні заборгованості перед комісією студенти можуть протягом двох тижнів після завершення семестрового контролю.

     Комісію створює декан факультету за погодженням  із проректором з навчальної та методичної роботи на підставі пропозиції відповідної  кафедри, що оформляється наказом. Члени комісії можуть задавати запитання в межах відповідної робочої навчальної програми. Студент готує відповідь на поставлене йому запитання безпосередньо перед членами комісії на виданому йому екзаменаційному листі.

     У разі захворювання, від'їзду студентів, які беруть участь у міжнародних  програмах з обміну студентів, та з інших причин з дозволу декана факультету допускається дострокове складання  екзамену. У цьому випадку студент  подає підтверджувальні документи, йому встановлюються індивідуальні  терміни складання екзаменів  та у визначеному порядку видається  додаткова відомість обліку успішності.

     Підсумковою кількістю балів з навчальної дисципліни є сума набраних студентом  балів протягом вивчення курсу та отриманих балів при складанні  екзамену (50 + 50 = 100 балів).

     Якщо  навчальна дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з підсумковим  контролем у формі екзамену, то загальний підсумковий бал.

     У разі невиконання визначених завдань  поточного контролю через об'єктивні  причини студенти мають право  за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання  визначає викладач.

     Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття  відповідного семестру, а на заочній  формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій.

     Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5-бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється в такому порядку:

     Таблиця 7. «Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 5-бальну та шкалу ЕСТS»

     У разі отримання оцінки «Незадовільно» студент має право на два перескладання: викладачу та комісії. Замість перескладання  комісії студент може вибрати  повторне вивчення дисципліни, проходження практики чи виконання курсової роботи понад обсяги, встановлені навчальним планом у наступному навчальному періоді.

     У разі отримання оцінки «Неприйнятно»  студент зобов’язаний вивчити навчальну  дисципліну пройти практику чи виконати курсову роботу понад обсяги встановлені навчальним планом за рахунок  власного часу в наступному навчальному періоді. 
 

3. Сучасний  стан економічної освіти на базі університету, проблеми та шляхи їх вирішення

     В умовах ринкової економіки головною метою в економічній освіті повинно  бути викладення економічної теорії на сучасному рівні. За сучасних умов не досить викласти учням лише готові висновки. Щоб навчити їх економічно мислити, необхідно хоч би коротко  ознайомити учнів з методологією пізнання економічних явищ і процесів.

     В умовах ринкової економіки дуже важливо  точно знати економічну суть і  зміст її категорії. Тому дуже важливо  для економіки України мати молодих  висококваліфікованих фахівців.

     Вимогаються фахівці глибоко і всесторонньо освідчені, здібні оперативно адаптуватися в нових умовах, творче брати участь в соціально-економічних перетвореннях  суспільства.

     Але не тільки фахівцям потрібно знати  основи економіки. Якщо ми маємо бажання  бути добре інформованими громадянами, то нам необхідно знати основи економіки. Більшість конкретних проблем  зараз мають важливі економічні аспекти. Перед нами стають питання: "Як змінити економічне положення  в країні? Що можна зробити для  скорочення безробіття? Чи є існуючі  програми, що націлені на забезпечення добробуту людей, ефективними?"

     Щоб розуміти подібні питання нам  необхідно мати елементарну уяву в області економіки.

     Освіта  ХХІ століття – це освіта для  людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і  вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

     ХХІ ст. – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому  якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення  набувають вирішального значення для  економічного і соціального поступу  країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української  держави на найближчі два десятиліття  вимагають глибокого оновлення  системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.

     Окремої і найпильнішої уваги потребує питання  національного виховання. Наша освіта має бути гуманістичною і спрямованою  на формування конкретної людини –  громадянина України, який би пишався  тим, що живе у незалежній, національній та високоосвіченій державі!

     Надання високої оцінки національній системі  освіти не має заспокоювати нас і  стримувати глибинне її реформування. Всесвітнє визнання нашої освіти та висока якість навчання – це досягнення попередньої епохи, попередньої  системи влади, попереднього покоління.

     Нині  можна з жалем констатувати, що незважаючи на природні досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система (демократичність, гнучкість, не заідеологізованість), в масовому вимірі освіта стала менш якісною, а  переважна більшість випускників  вищих навчальних закладів (особливо нових) не конкурентоспроможна на європейському  ринку праці. Це зобов'язує менше  говорити про власні досягнення, а  все більше аналізувати світові  та європейські тенденції реформування освіти і відповідно до цього напружено  і послідовно вдосконалювати нашу професійну сферу діяльності.

     В результаті здійсненої оцінки стану підготовки і підвищення кваліфікації кадрів та аналізу тенденцій розвитку професійно-кваліфікаційного рівня працівників засвідчено стійку тенденцію до зниження інтересу молоді до професійно-технічної освіти і одночасно підвищення такого інтересу до вищої освіти, що обумовлено бажанням молоді отримати високий рівень професійних знань і відповідні доходи в майбутньому, стереотипом престижності вищої освіти.

     Водночас встановлено наявність негативних чинників впливу на освітньо-професійний рівень учнів ПТНЗ і студентів ВЗО, що не сприяють поліпшенню показників працевлаштування випусників відповідних закладів освіти; неадекватність оплати праці рівню освіти, кваліфікації, виробничому

     Як  свідчить багаторічний досвід реформування вітчизняної економіки, переорієнтація суспільного життя в Україні  на нові соціально-економічні відносини  супроводжується комплексом взаємопов'язаних проблем: має місце компресія  обсягу виробництва; економіка, за рахунок  штучного утримання підприємств-банкрутів, характеризується значним компонентом  від'ємної вартості, що, в свою чергу, призводить до падіння податкових платежів і, відповідно, зменшення і бюджетного субсидування нерентабельних підприємств.

     Система освіти, що діяла раніше, була достатньо  продуманою й охоплювала ланки дошкільного  виховання, загальної середньої  освіти (початкова, неповна та старша школа), професійної освіти, вищої  освіти, системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, позашкільної освіти і виховання, аспірантури, докторантури й забезпечення можливостей для самоосвіти. Слід визнати, що в умовах планового господарства ця система була ефективною.

     Економічна  освіта (особливо для школярів) —  це досить нова царина освіти, тому в  процесі її формування і розвитку важливо не наробити помилок.