Виховання любові до природи у молодших школярів

    - знання про взаємозв¢язки в  природі та усвідомлення людини  як її частини; 

    - розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;

    - уміння і навички позитивного  впливу на природу;

    - розуміння естетичної цінності  природи ;

    - негативне ставлення до дітей,  що завдають шкоди природному  середовищу [21, С. 3].

    Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

    Метою екологічної культури, виховання  є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.

    Зміст навчально - виховної роботи в цьому  напрямі полягає у розкритті  перед дітьми багатогранної цінності природи.

    Успіх екологічного виховання значною  мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам ¢яті дітей глибокий слід, обов’язково впливало б на почуття і свідомість [24, С 10-12].

    Саме  такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу  умову ефективного формування екологічної  культури в учнів молодших класів. 

 

     РОЗДІЛ 2. ВИХОВАННЯ  ЛЮБОВІ ДО ПРИРОДИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ

    2.1. Екскурсія як форма  екологічного навчання

    Екскурсія – це форма організації учбово-виховного  процесу, яка дозволяє проводити  спостереження, а також безпосередньо  вивчати різні предмети, явища  і процеси в природних або штучно створених умовах. Екскурсії мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони конкретизують, заглиблюють, розширюють знання учнів. На екскурсіях учні перевіряють на практиці багато теоретичних знань і переводять їх в уміння і навики. Ми живемо в безпосередній близькості до природи, природною лабораторією, що є, для екологічного виховання. Моє завдання – донести до розуму і сердець молодших школярів, що від стану навколишнього середовища залежить стан здоров'я і природи, і людини [8, С. 48-51].

    У 1 і 2 класах чотирилітньої початкової школи екскурсії направлені на формування загальних природознавських уявлень. В курсі «Ознайомлення з навколишнім  світом» передбачені наступні екскурсії: при вивченні теми «Що нас оточує» - екскурсія з метою ознайомлення з найближчим природним оточенням, суспільним життям, працею людей в місті; при вивченні теми «Рідний край» екскурсії проводяться в різний час роки (осінь, зима, весна). На них учні знайомляться з природою і працею людей, з поверхнею і водоймищами краю.

    В курсі «Природознавство» на екскурсіях продовжується формування знань  про предмети і явища природи, початі на заняттях по ознайомленню з  навколишнім світом. Програмою 3 класи  при вивченні теми «Природа і ми» (1999) передбачені наступні екскурсії: природа навколо нас (об'єкти живої і неживої природи); зміни в природі під впливом людини; охорона природи (лісорозсадник, ботанічний сад, екологічна стежка).

    У 4 класі при вивченні теми «Збережемо природу свого краю» екскурсії: рослини і тваринні ліси; рослини і тваринні луги; рослини і тварини водоймища.

    Але важливе значення на екскурсіях приділяється екологічному навчанню: виявляються  негативні зміни в природному оточенні, що є результатом господарської  діяльності і особистої поведінки  людей (повітря, вода, рослини, тварини); систематизувалися і розширюються знання про охорону природи; розкривається роль природи в житті людини; систематизувалися уявлення про взаємозв'язки в природі. Завдяки екскурсіям цей матеріал стає доступнее для молодших школярів [9, С. 20-21].

    Під впливом естетичних вражень, знань, яких діти набувають на екскурсіях, істотні зміни зазнає відчуття любові до рідної природи: з простого милування  її красою воно переростає в дієву  силу. Для формування такого відношення до навколишнього світу необхідна єдність відчуттів, знань, дій. Показником активної любові молодшого школяра до природи є, перш за все, дбайливе відношення до її багатств. З перших років життя дитина привчається берегти рослини, — не тільки вирощені людиною, але і дикорослі, засвоює правила — не ламати вітки кущів і дерев, не викоріняти квіти і трави, не затоптувати їх, збирати тільки опале листя, жолуді, шишки і так далі.

    Доступна  дітям турбота про птахів. На прогулянках  і екскурсіях вони збирають ягоди  калини, горобину, насіння трав (подорожника, лободи, реп'яха), заготовлюючи корм для зимуючих птахів. У холодну пору року стежать за годівницями: очищають їх від снігу, підсипають запасене насіння. Старші дошкільники можуть підгодовувати птахів не тільки на ділянці, але і в саду, що знаходиться неподалеку, сквері, лісі [11; C. 3].

    Дієва любов до природи має на увазі  участь в її перетворенні. Школярі  під час екскурсій трудяться  разом з дорослими, озеленяючи і  упорядковуючи своє місто, село. У  парку, сквері, саду вони збирають зрізані гілки, сухе листя, підгортають саджанці, допомагають висаджувати розсаду. У виховному відношенні спільна робота з дорослими дуже цінна. У її процесі складаються сприятливі умови для правильного відношення до праці, природи, для формування працьовитості, трудових навиків. Діти привчаються добиватися результатів, відчувають себе учасниками сьогодення справи. 

    2.2. Розробка конспектів  екскурсій на різні  пори року

    Конспект  екскурсії на луг

    Мета. Уточнити уявлення дітей про те, що на лугу ростуть рослини, що вимагають для свого зростання багато світла; учити розрізняти і називати деякі з них (конюшину, лугову герань, мишачий горошок і ін.), учити відшукувати комах: коника, бабку, 1-2 види метеликів, відзначати відмінності (величина, колір крил, довжина ніг) і схожість (у всіх у них по три пари ніг); привчати дітей відчувати красу і привілля лугів, напоєних ароматом трав.

    Хід екскурсії. Вчитель, прийшовши на луг, розглядає місцевість, визначає її особливості (відкритий простір, простір). При утрудненні порівнює луг з лісом, що межує з ним, відзначає, що на лугу ростуть невисокі рослини. Разом з дітьми милується лугом.

    Дозволяє  кожному знайти квітучу рослину (найкрасивіше!), але попереджає, що рвати його не можна.

    По  черзі діти розглядають кожну  рослину, згадують і уточнюють назву, визначають особливості стебла, листя, квіток, порівнюють їх. Вихователь пропонує пригадати, які квіти знаходили на таких же прогулянках минулого літа. Дітей слід підвести до думки про різноманітності і красі лугових рослин.

    Потім, вибравши 3-4 рослини, які зустрічаються і на лісових галявинах (наприклад, гвоздику, лугову герань і ін.), ставить питання: «Де ви ще бачили ці рослини?» (або конкретніше: «Чи бачили ці рослини в лісі? У яких місцях: на сонячних полянах або в гущавині лісу?») Після цього пропонує подумати, чому ці рослини можна побачити на лугах всюди, а в лісі тільки на світлих, сонячних галявинах. Цими і подібними питаннями вчитель підводить дітей до висновку, що на лугах ростуть рослини, яким потрібно багато світла і сонце. 

    Конспект  екскурсії в ліс

    Мета. Систематизувати знання дітей про  ліс (у лісі ростуть різні дерева і чагарники, трави, гриби; у лісі тихо, повітря свіже; ліс починається  узліссям, в лісі є поляни, гущавина); уточнити уявлення про тварин і інших  мешканців лісу (у лісі живуть звіри – білка, їжак, лисиця і др.; птахи – дятел, зозуля, синиця; комахи – мурашки, жуки, метелики і др.; можна зустріти ящірок, в сирих місцях – жаб; на галявинах і в гущавині ростуть різні трави; люди піклуються про ліс – охороняють його від пожежі, розчищають, садять нові молоді дерева); викликати радість і задоволення від перебування в лісі.

    Хід екскурсії. Підійшовши до лісу, розглянути узлісся. Пригадати, як називається  «Край лісу» його «початок». Запропонувати  порівняти узлісся лісу з лугом (рослі дерева і чагарники стоять стіною, вони значно вищі, ніж рослини лугу). Перетнути узлісся, знов озирнутися і порівняти ліс і луг

    («де  більше, де менше світла? Чому? Де  прохолодніше? Тихіше? Чому?») Подальший  маршрут повинен бути вибраний  так, щоб діти могли пройти в гущавині лісу, на поляні, по просіці.

    В ході екскурсії діти розглядають, називають  відомі ним дерева, чагарники, трави, гриби, порівнюють і встановлюють, що в гущавині і на поляні ростуть  різні трави. Серед квітучих трав, що ростуть на поляні, знаходять ті, що ростуть і на лугу. Вчитель уточнює, чи бачили їх в гущавині лісу, чому ці трави ростуть в лісі, на лугу.

    Підійшовши  до «кузні» дятла або «столової» білки, запропонувати розглянути шишки, лежачі під деревом, визначити, хто  з них дістав насіння: білка або дятел. Діти згадують, які птахи живуть в лісі, де їх ще зустрічали. В ході екскурсії, якщо будуть чутні пташині голоси, учити розрізняти 2-3 птахи.

    Після огляду мурашника (якщо повторно) встановити, чи збільшилося «місто», чи не з'явилися нові дороги, куди вони ведуть. Обов'язково нагадати дітям про те, яку користь приносять мурашки. 

    Перетинаючи просіку або проходячи по ній, по розчищених місцях лісу, звернути увагу  на те, як люди піклуються про ліс. На ділянці молодих посадок дерева помітно підросли. Нагадати дітям про необхідність берегти ліс – він росте довго, вимагає багато праці і турбот. 

    «Екскурсія  в оранжерею»

    Завдання:

    Закріпити уявлення дітей про те, що для  зростання рослин потрібні світло, тепло, хороший грунт (зимою рослини вирощуються в оранжереях і теплицях; тут ростуть красиві квіти, свіжі овочі; для того, щоб рослини нормально росли і розвивалися, їм створюють умови, близькі до природних); виховувати пошану до праці дорослих, відчуття радості від спілкування з природою; формувати уміння встановлювати зв'язки між сезонними змінами в неживій природі і станом рослин.

    Підготовка  до екскурсії:

    Екскурсію краще провести під час цвітіння деяких рослин. Домовитися з садівником про маршрут і зміст бесіди з дітьми.

    Хід екскурсії:

    Прийшовши в оранжерею або теплицю, вихователь звертає увагу дітей на велику кількість зелені.

    Вчитель: Діти подивитеся як тут багато зелених  рослин!

    Вчитель: А у нас на ділянці рослини  зелені?

    Діти: Немає

    Вчитель: Чому? Поясните?

    Діти  порівнюють полягання рослин в оранжереї з перебуванням рослин на ділянці дитячого саду.

    Діти: Тому, що на вулиці зима.

    Вчитель: Подивіться, скільки градусів на термометрі?

    (Вчитель  підводить дітей до термометра.)

    Вчитель: А на вулиці, яка зараз погода - тепла або холодна?

    Діти: Холодна.

    Вчитель: Навіщо включені світильники, якщо зараз  день?

    (Вчитель  допомагає правильно і повно  відповісти дітям, якщо їм важко)

    Далі  Вчитель з дітьми обходять 2-3 павільйони оранжереї, розглядають рослини  що знаходяться тут постійно. Добре, якщо один із співробітників розповість про деяких з них - де ростуть в природі, як про них піклуються в оранжереї.

    У маршрут екскурсії слід включити і ті павільйони, де вирощуються  овочі і декоративні рослини.

    Вчитель: Які з цих рослин ви знаєте?

    (Діти  називають знайомі рослини)

    Вчитель: Подивитеся, в якій землі їх вирощують?

    Діти: У м'якій, удобреній.

    Вчитель: Зараз рослини поливатимуть, давайте  постежимо.

    (Вчитель  з дітьми дивляться, як поливають  рослини)

    Вчитель: Це називається штучним дощем.

    Працівник оранжереї розповідає, для кого вони вирощують квіти і овочі.

    (Якщо  працівника немає, то вчитель  розповідає про це сам).