Соціально-педагогічна діяльність з патріотичного виховання школярів засобами трудового навчання

• психологічна підготовка особистості до праці;
• прищеплення виконавчої дисципліни, свідомого підпорядкування вимогам професійної діяльності;
• підняття престижу праці;
• практична підготовка до праці;
• підготовка до свідомого вибору професії [14, с. 63-64].

Розвивальний характер трудової діяльності в гуртках передбачає розвиток патріотизму школярів, їх національне виховання у праці.

Але якщо на перший план ставиться оволодіння тільки практичними прийомами і технологіями, то результатом буде засвоєння навичок, а не розвиток особистості. Ручні уміння та навички, хоча і посідають важливе місце в трудовому навчанні, можуть виступати як засоби, а не як основна мета навчання, особливо, у молодшому шкільному віці. Ручна конструктивна праця є передусім засобом розвитку сфери відчуттів, розуму, творчих сил, естетичного смаку, а також патріотичних якостей особистості молодшого школяра.

Досвід трудового виховання має національні особливості (традиції, погляди, звичаї, обряди, світогляд тощо), бо кожен народ творить свою систему виховання, яка відповідає характерним рисам його народності.

У вихованні школярів великої уваги потребує формування патріотичних рис їхнього характеру: навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти й милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості й стійкості уваги, організованості, ощадності, хазяйновитості. У цьому ж руслі не менш важливе значення має вироблення духовно-моральних та вольових рис: патріотизму, працьовитості, розумної ініціативи, відповідальності, національної свідомості, рішучості й наполегливості, сумлінного ставлення до навчання, охайності, дисциплінованості, згуртованості, чесності, людської гідності, скромності, взаємної пошани й терпимості, осудливого ставлення до егоїзму, неробства.

Правильно організоване національно-патріотичне  виховання формує повноцінну особистість, суверенну індивідуальність, яка  цінує свою громадянську, національну й особисту гідність, совість і честь [20, с. 110].

Робота з виховання патріотизму охоплює всі види діяльності школярів: навчальну, ігрову, трудову, художню, спортивну, громадську. В трудовій сфері вчитель виховує в дітей високу культуру виконання ручних операцій, домагаючись, щоб матеріальні результати трудових зусиль були яскравим доказом сили людського розуму. Для цього використовуються не тільки уроки трудового навчання, а й різноманітні види суспільно корисної діяльності школярів. Суспільно корисна праця учнів — це педагогічно доцільна, суспільно необхідна діяльність, яка за характером і змістом відповідає розумовим і фізичним можливостям дитини, спрямована на виховання позитивного ставлення до праці [11, с. 152-153].

На заняттях ручної праці і формуються у дітей уміння аналізувати об'єкти та способи роботи з ними, контролювати свої дії (аналізуючи зразок і продукт праці), планувати свою роботу, виявляти в ній ініціативу і самостійність.

Змістом трудової діяльності у патріотичному вихованні учнів  є система практичних дій, що їх спрямовує дитина на досягнення якоїсь зрозумілої їй і бажаної мети. Ця мета завжди має певну суспільну цінність.

Досягнення реального  результату праці породжує в дитини почуття піднесення. Воно з'являється  тому, що: а) їх зусилля витрачені не даремно (зроблені до свята прапорці, прибраний зал, вишита серветочка); б) починають усвідомлювати свої сили («от що я можу»); в) починають відчувати радість колективної роботи, їх захоплює сам процес праці; г) запалюються похвалою, схваленням дорослих [9, с. 7]. Позитивні переживання в процесі трудової діяльності розвивають у дітей працьовитість і впевненість у своїх силах.

Праця розвиває й удосконалює  всі психічні якості дітей, зокрема, точність сприймання, спостережливість і чутливість до виконуваних рухів. У праці дитина повинна всебічно використовувати свій досвід. Для того, щоб діти охоче працювали, треба дати їм зрозуміти значення праці людей, важливість її для суспільства. Особливе значення має праця для розвитку в дітей ручних навичок та інтелектуальних умінь. Дитина повинна володіти, проте, не тільки автоматизованими діями, тобто навичками, а й спеціальними інтелектуальними вміннями.

Праця неможлива без розумового і фізичного напруження, тобто  без значних вольових зусиль, при  цьому іноді протягом тривалого часу, бо на шляху до досягнення мети можуть бути зовнішні і внутрішні перешкоди. Як колективна діяльність, праця потребує від кожної дитини співучасті в спільній діяльності.

Українська школа має багатий  досвід включення учнів у продуктивну (творчу) працю. В нових умовах вона прагне зберегти і зміцнити традиційні форми організації продуктивної праці учнів та створити нові, що дозволяють здійснити трудове виховання на основі різних форм власності. Серед них: учнівські трудові об'єднання (рослинників, овочівників, садівників, квітникарів), народні художні промисли (гончарство, лозоплетіння, різьба по дереву, розпис та інші) [9, с. 27].

Але в сучасних програмах з трудового виховання, як підкреслено в низці педагогічних досліджень, недостатньо розкрито цілісне бачення виробничої діяльності як засобу патріотичного виховання учнів. Дуже слабкий зв’язок трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. Не знайдено ще правильного сполучення вивчення технологічних процесів з виконанням трудових операцій при виготовленні вмотивованих, естетично привабливих виробів, які б викликали зацікавленість молодшого школяра трудовим процесом як творчою діяльністю [18, с. 61].

Не забезпечується єдність розумових  та практичних дій при виконанні  трудових завдань, які б сприяли  розвитку, вдосконаленню та виникненню нових типів мислення. Тому учні оволодівають лише виконавськими навичками  без достатнього їх осмислення. У результаті учні: а) не бачать суспільної оцінки наслідків власної праці; б) часто не мають можливості творчо працювати, займатись винахідництвом; в) не сприймають завдання як бажане, не відчувають необхідності в його виконанні.

Таким чином, педагогічно організована праця дітей має величезні можливості для їх громадянсько-патріотичного виховання. У трудовій діяльності створюються великі можливості для розвитку в дітей цілеспрямованості, наполегливості, волі, вищих людських почуттів і кращих моральних якостей. Проте цілком очевидно, що ці можливості можна використати по-різному, залежно від того, наскільки педагог знає розвиваючі можливості праці і володіє вміннями реалізувати їх у повсякденній педагогічній роботі.

 

Розділ 2. Експериментально-дослідницька робота з патріотичного виховання школярів

 

 

2.1. Методика організації експерименту

 

Дослідження здійснювалося у  два взаємопов’язані етапи:

На першому етапі проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми, визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі проведено констатувальний експеримент, розроблено критерії патріотичної вихованості та проведено педагогічну діагностику рівнів патріотичної вихованості школярів. Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки.  

За основу дослідження патріотичного  виховання у праці ми розглянули гурток „Умілі руки”, який дає можливість задовольнити запити дітей, стимулювати їхні нахили та здібності у різних галузях побутового рукоділля. Основна мета – розвиток практичних навичок роботи з природними матеріалами; оволодіння навичками роботи з тканиною, шиття та вишивка, що дає змогу виявити можливості дітей та їхні нахили до певного виду художньої творчості.

Програма гуртка «Умілі руки» розрахована на дітей  7-10 років. Робота в гуртку плануються так, щоб вона не дублювала програмний матеріал з праці, а щоб позакласні заняття розширювали і заглиблювали відомості по роботі з папером і картоном, тканиною, пластиліном, а також по роботі з іншими матеріалами, удосконалювали навики і уміння, що отримуються дітьми на уроках. Роботу гуртка організовується  з урахуванням досвіду дітей і їх вікових особливостей. Важливо щоб в роботі діти могли проявити вигадку, творчість, фантазію, що, поза сумнівом, сприятиме підвищенню ефективності праці. Правильно поставлена робота гуртка має велике виховне значення. У дітей розвивається відчуття колективізму, відповідальності і гордості за свою працю, пошана до праці інших.

З метою реалізації завдань патріотичного виховання школярів ми пропонували учням експериментального гуртка праці систему взаємопов’язаних навчальних занять, де на матеріалі народно цінних видів діяльності чи об’єктів праці здійснювалося виховання національної свідомості учнів та формування відповідних трудових навичок.

Так, при вивченні теми «Знаки державної символіки» учні дізнаються, що національною символікою є герб і прапор. Герб — це стилізований знак. В Україні цей знак у вигляді тризуба. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Він символізує поділ світу на небесне, земне й потойбічне, а також уособлення трьох природних стихій — повітря, води й землі.

Кожен учень має змогу взяти участь у створенні зображення герба своєї країни. Бесіди про національну символіку та участь школярів у її виготовленні сприятимуть патріотичному вихованню підростаючого покоління.

На заняттях з теми «Карта України », ставилася така мета: виготовити карту України у вигляді квіткового килима; розвивати вміння дивитися на знайомі речі під новим кутом зору; милуватися красою довкілля.

Працюючи над «Картою-саморобкою України», ставилася мета: ознайомити із поняттям "топографія"; виготовити карту-саморобку України; виховувати любов до своєї держави.

Вивчаючи матеріал «Національний жіночий костюм», ставилася така мета: поглибити і розширити знання учнів про національний жіночий костюм та його різновиди в різних регіонах України; вчити вирізати і шити елементи жіночого національного одягу з тканини за шаблоном для ляльки, правильно користуючись ножицями і голкою; виховувати любов до рідного краю, вчити берегти свою національну культуру.

Працюючи над композицією "Без  верби і калини нема України", ставилася така мета: ознайомити з поняттями "барельєф"; навчити поєднувати способи приєднування шматків пластиліну (глини) , деталей до основи. Далі учні ознайомлювалися із технологією виготовлення виробу.

Реалізація форм організації трудової діяльності школярів сприяє створенню під час роботи нової виховної ситуації, що інтенсифікує розвиток морально цілісної гуманної особистості. У навчально-виховній роботі створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній та поведінковій сфері учня, що забезпечує патріотичне виховання школярів.

 

 

2.2. Основні результати експерименту

 

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також  власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики – недостатня спрямованість на патріотичне виховання молодшого школяра. З метою перевірки стану вихованості у дітей патріотичних якостей нами здійснено педагогічну діагностику даних якостей; розроблено і перевірено ефективність запропонованих форм, методів і засобів патріотичного виховання школярів засобами трудового навчання.

У перебігу констатувального етапу експерименту вивчався стан патріотичної вихованості школярів засобами трудового навчання. Оцінка результатів експерименту здійснювалася за допомогою емоційного, мотиваційного, когнітивного і діяльнісного критеріїв (таблиця 2.1).

Емоційний критерій позначається наявністю  таких особистісних якостей учня, як відчуття краси народного мистецтва, переживання радості, захоплення, милування від його сприймання і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви народного на уроках трудового навчання і в позаурочний період.

Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності у сфері народного  мистецтва, самовираженні у виготовленні виробів народного мистецтва.

Когнітивний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у  галузі створення і конструювання виробів народного мистецтва, розуміння суті і призначення цих виробів, дієвість уяви, фантазії у галузі різноманітних форм, образів та символів народного мистецтва.

До діяльнісного критерію у контексті  виготовлення творів народного мистецтва належить здатність у виробі відображати основні конструктивні особливості форми об’єкта; уміння у виробі відтворювати зовнішні контури натури; адекватність відтворення відношень цілого і частин.

Таблиця 2.1

Оцінка  стану патріотичної вихованості  школярів (%)

Критерії	Групи
	Контрольна	Експериментальна
Когнітивний	66	72
Емоційний	76	82
Мотиваційний	67	74
Діяльнісний	70	73

 

На основі виділених нами критеріїв  здійснено констатувальний експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості школярів засобами трудового навчання: низький, середній і високий (таблиця 2.2).

Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів  до об’єктів народного мистецтва, пасивністю у відтворенні художніх образів, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні свої почуттів засобами міміки. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвалу щодо практичної діяльності. Репродуктивний характер роботи, відсутність бажання експериментувати матеріалами, формою і т. ін. Участь у творчій і пошуковій діяльності можлива лише за участю педагога.