Родовід, життя і педагогічна діяльність Костянтина Дмитровича Ушинського, його соціально-педагогічні ідеї

фізичної культури людини. На його думку, фізична праця та гімнастика є

джерелом і фактором існування фізичних, розумових та моральних сил

особистості. Актуально і нині звучать слова класика: «Саме виховання,

коли воно бажає щастя людині, повинне виховувати її не для щастя, а

готувати для праці життя».[4]

К.Д.Ушинський у своїх  соціально-педагогічних ідеях,важливу  роль надає фізичному та трудовому  вихованні, а отже,звертає велику увагу на роль праці в житті  людини.

в) Вимоги до вчителя

Проблема підготовки сучасного  вчителя - одна з найважливіших соціально  -педагогічних проблем. Розробляючи педагогіку як науку, К. Д. Ушинський особливу увагу приділив проблемі вчителя і системі його підготовки. Погляди з цього питання викладені ним у цілому ряді робіт.[1]

На  початку своєї педагогічної діяльності К. Д. Ушинський у ряді статей показує, що «самий істотний недолік у справі російської народної освіти є недолік хороших наставників, спеціально підготовлених до виконання своїх обов'язків »

 Поняття« народний  вчитель »в професійному сенсі  було відсутнє,оскільки не існувало  і народної школи як типу  масового навчального закладу. В 60-і рр.. вчителями нечисленних нерідних шкіл працювали дяки, паламарі, відставні солдати, тобто люди, які не мають достатнього загального і тим більше педагогічної освіти.

  У статті "Про користь педагогічної літератури» (1857) К, Д. Ушинський робить спробу підняти авторитет учителя, показати його величезну суспільну роль. У ній був представлений яскравий образ народного вчителя і сформульовані основні вимоги до нього.        Перш за все К, Д. Ушинський затвердив думку про те, що вчитель - найважливіший елемент у педагогічному процесі: «... вплив особистості вихователя на молоду душу складає ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними сентенціями, ні системою покарань і заохочень ».

 У цій же статті  К. Д. Ушинський дає яскраву  характеристику громадського значення народного вчителя: «Вихователь, що стоїть в рівень з сучасним ходом виховання, почуває себе посередником між усім, що було шляхетного й високого у минулій історії людей, і новим поколінням,зберігачем святих заповітів людей, які боролися за істину і за благо. Він відчуває себе живою ланкою між минулим і майбутнім, могутнім лицарства істини і добра, і усвідомлює, що його справа, скромне за обличчям, - одне з найбільших справ історії, що на цій справі грунтуються царства і їм живуть цілі поповнення ». [4]

Високе громадське значення вчителя визначає, на думку Ушинського,серйозні вимоги до нього. Одним з найважливіших  якостей, яким повинен володіти вчитель, є переконання; «Учитель зобов'язаний виховати у своїх вихованців певні погляди, а це можливо лише в тому випадку, якщо він має свій світогляд. «Найголовніша дорога людського виховання є переконання, а на переконання можна тільки діяти переконанням».

Переконання вчителя не можна  замінити ні інструкціями, ні контролем, ніякими програмно-методичними вказівками. Учитель, позбавлений твердих переконань,перетворюється на сліпого виконавця чужих інструкцій.

  У багатьох своїх роботах К. Д. Ушинський висловлює тверде переконання в те, що одним з найважливіших якостей вчителя є знання, і не тільки викладається предмета, а й спеціально педагогічні. Природні виховні таланти, які самі прокладають собі дорогу, зустрічаються рідко, «знання і вміння викладати і діяти викладанням розумовий та моральний розвиток дітей можуть бути повідомлені молодим людям,і не володіє особливими здібностями ». Ушинський розробив питання про різні форми і зміст спеціальної підготовки вчителя. Учитель повинен володіти різноманітними, ясними, точними і певними знаннями з таких наук, які він буде викладати.[2]

 Підкреслюючи важливість  педагогічної спрямованості викладання  наук в учительської семінарії, Ушинський разом з тим надавав великого значення спеціальної педагогічної та методичної підготовки вчителя. Учитель повинен отримати такі спеціальні педагогічні знання, які б допомогли йому ясно і чітке визначити мету виховання і ясно керувати процесом виховання на всіх його етапах. Спеціальні педагогічні знання потрібні вчителю також для розвитку розумових здібностей дітей та залучення їх активної уваги.

Однак одних теоретичних  знань учителю недостатньо, необхідно  ще опанувати практичне мистецтво викладання, одержати навики в педагогічній роботі. Ці навики будуються на наукових засадах, але все-таки це є щось особливе, що набувається в практичній роботі.

 Крім того, Ушинський  вважав, що майбутньому народному  вчителеві слід повідомити цілий ряд педагогічних навичок, необхідних у роботі. Так,вчитель повинен навчитися красиво і правильно писати, малювати, креслити,читати ясно і виразно і, якщо можливо, навіть співати. [1]

Перед педагогічними факультетами К. Д. Ушинський ставив три завдання: 1)розробка наук, що всебічно вивчають людину «зі спеціальним додатком до мистецтва виховання »; 2)підготовка широко освічених педагогів; 3)розповсюдження серед учителів та громадськості педагогічних знань і переконань. Поряд з виконанням цих завдань педагогічні факультети повинні забезпечувати висококваліфікованими кадрами вчительські інститути та семінарії. Розробляючи проблему підготовки вчителя, К. Д. Ушинський розглядає роль жінки у вихованні та навчанні дітей. Він виступив на захист жінок – вчителів , які, на його думку, можуть бути «не тільки відмінними вчительками в молодших класах, але і зразковими викладачка в класах вищих, і до того ж - викладачка таких предметів, як,наприклад, хімія, фізика, вища геометрія і т. д. ».  Ушинський підкреслює, що вчитель не повинен обмежуватися отриманими знаннями. Дуже важливо розвити у вчителя здатність і готовність до постійного розширення свого наукового і педагогічного кругозору. Учитель вчить успішно до тих пір, поки вчиться сам.

 При всій розмаїтості  і багатоплановості погляди К.  Д. Ушинського на вчителя і його підготовку пройняті великою любов'ю до народного вчителя  його благородній праці. Ушинський високо підняв суспільне значення вчителя, розробив систему його наукової та педагогічної підготовки. Значну частину своїх робіт він присвятив саме народному вчителеві. Його розуміння проблеми народного вчителя було прогресивним у свій час ітепер залишається співзвучним нашій епосі. Ідеї К. Д. Ушинського зберігають свою творчу силу, кличуть до нового наукового пошуку, вони дієві в руках нинішніх педагогів. У всій системі педагогічної підготовки, вчителів плідно використовується прогресивна спадщина великого педагога.[1]

 

 

 

 

 

 

Висновки

За результатами нашого дослідження  можна зробити такі висновки :

1.Ознайомившись з родоводом К.Д. Ушинського, нам вдалося дізнатись, що історія цієї родини досить велика і цікава. Сам педагог родом із Новгород-Сіверщини (за іншими даними,  Тули) з родини дрідномаєткового дворянина, ветерана Вітчизняної війни 1812 р

2. Серед учителів Російської імперії популярність Костянтина Дмитровича Ушинського була надзвичайною. Невипадково його називали «учителем учителів». У нього вчилися українські, російські, білоруські педагоги. Педагогічній діяльності він присвятив 15 років (1855–1870 рр.), з них практичній — 7 років, теоретичній — 8 років. Отже, ми можемо стверджувати,що внесок К.Д.Ушинського в розвиток педагогічної думки є досить масштабним.

3. Серед соціально –педагогічних  поглядів К.Д.Ушинського важливе місце займає  принцип народності виховання.

а) У цьому принципі він зазначає,що : «рідна мова має бути основним предметом початкового навчання, аби діти навчилися свідомо використовувати її скарби, розвинули в собі дар слова, засвоїли граматичні закони в логічній системі».

б) Також нам вдалося ознайомитися з тим,яка ж роль праці у вихованні дитини.  Праця є важливим чинником морального виховання, тому необхідно прищеплювати любов і серйозне ставлення до неї. У статті «Праця в її психічному і виховному значенні» (1860 р.) вперше порушується й усебічно обґрунтовується одна з провідних ідей Костянтина Дмитровича Ушинського про працю, як про головний фактор, основний засіб виховання. Ця думка не втратила своєї актуальності й сьогодні.

в) Ми вивчили вимоги до вчителя.

У багатьох своїх роботах  К. Д. Ушинський висловлює тверде переконання в тому, що одним з  найважливіших якостей вчителя  є знання.

Ушинський розробив питання  про різні форми і зміст  спеціальної підготовки вчителя.  Вчитель повинен володіти різноманітними, ясними, точними і певними знаннями з тих наук, які він буде викладати.  Для народного вчителя, писав К. Д. Ушинський, необхідна всебічна широка освіта.

На нашу думку, Костянтин     Дмитрович     Ушинський — це    просвітитель    світових   масштабів. На його ідеях будувалася й розвивалася педагогіка не тільки російська й українська, а й багатьох країн. Творча спадщина вченого посіла вагоме місце у світовому педагогічному просторі. «У ХІХ ст. великі російський та український народи дали слов’янству й всьому людству славного Костянтина Дмитровича Ушинського, чиї педагогічні ідеї поряд з педагогічними ідеями Я.А.Коменського становлять найкраще з усього, що створила в теорії виховання й навчання світова педагогічна думка».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. К.Д.Ушинський[Електронний ресурс]//Видатні українці.- Режим доступу: http://www.spadshina.com/ua/narodoznavstvo/great-people

 

2.  К. Д. Ушинський про народного вчителя і його підготовку[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://refs.co.ua/55060-K_D_Ushinskiiy_o_narodnom_uchitele_i_ego_podgotovke.html

 

3. Олійник М.Родовід/М.Олійник//Радянська школа.-1989.-№7.

 

           4. Сеньків О. М.

К. Ушинський про трудове  та фізичне виховання школярів//Вісник     ЛНУ імені Тараса Шевченка № 10 (221), Ч. 2, 2011

 

 

5. Терлецький В. К.Ушинський ,його предки і нащадки//Освіта.-1991.-             26 листопада.

 

6. Шендеровський В. «Ні, я українець». // Українське слово. — 2001. — 14-20 червня

 

7. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи. Курс лекцій / Поліщук В.А., Янкович О.І. - ТДПУ, Тернопіль, 2009.- 256 c.

 

8. Руденко Ю. Чи знаємо і шануємо геній Костянтина Ушинського?/Ю.Руденко//Освіта.-2003.-№11.-С.4-5.