Родовід, життя і педагогічна діяльність Костянтина Дмитровича Ушинського, його соціально-педагогічні ідеї

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Черкаський національний університет імені Богдана 

Хмельницького

ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва 

 

Кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки

 

Федосій Юлія Миколаївна

 

Родовід, життя і педагогічна діяльність К.Д.Ушинського,

його соціально-педагогічні  ідеї

 

                                                                       Реферат з курсу 

                                                                           «Історія соціальної 

                                                               педагогіки»

                                                                     студентки І-СП

                                                     курсу

                                                                   (спеціальність 

                                                                          «Соціальна педагогіка”)

 

 

 

 

 

ЧЕРКАСИ-2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

 

Основна частина 

1. Родовід,життя К.Д.Ушинського…………………………………………………….

2. Педагогічна діяльність  ……………………………………………………..

3. Соціально-педагогічні  погляди:

а) Ядро педагогічної системи- принцип народності виховання …………..

б) Роль праці в житті  людини…………………………………………………

в) Вимоги до вчителя………………………………………………… ………

 

Висновки…………………………………………………………………………

 

Список використаних джерел………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження

Серед багатьох відомих педагогів прізвище К.Д. Ушинського займає одне із важливих місць. Як відомо, кожна видатна особистість має свою життєву історію. Родинне оточення відіграє визначальну роль у формуванні особистості. Кожна славетна родина має свою історію,яка бере свій початок ще з діда-прадіда, і кожне наступне покоління зберігає та примножує родинні здобутки та сімейні цінності. Адже саме у сім’ї закладаються усі основні духовні цінності.

Виховання та становлення  К.Д.Ушинського як видатної людини відбувалося  насамперед у сім’ї ,адже основні задатки творчого успіху видатних людей в більшості закладається з дитинства і саме сім’я відіграє найважливішу роль у майбутньому кожної людини.

Як відомо, К.Д.Ушинський  зробив великий внесок у розвиток вітчизняної педагогіки. Опрацьовуючи праці дослідника Ю.Руденка, нам вдалося дізнатися,що Ушинського називали «учителем –учителів».

Виникає запитання:  яким було родинне оточення педагога та яку роль відіграла сім’я у розвитку соціально-педагогічної діяльності К.Д.Ушинського?

Дослідження родоводу видатного  педагога є актуальним на сучасному  етапі вивчення його професійної  діяльності.

Актуальністю цієї проблеми зумовлений вибір теми реферату  «Родовід, життя і педагогічна діяльність К.Д.Ушинського, його соціально-педагогічні ідеї».

Тема родоводу Ушинського, не дивлячись на його визнання у  вітчизняній педагогіці, є малодослідженою  та не повністю розкритою.

Огляд педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що до теми дослідження  про родовід,та педагогічну діяльність К.Д.Ушинського зверталися такі видатні  особистості,як О.К.Романовський та І.Я.Барсук,які стверджували: «Дидактичні принципи і правила, висунуті Ушинським в його праці “Людина як предмет виховання ”,— значний крок уперед в історії розвитку прогресивної педагогічної думки другої половини ХІХ ст. Дидактика Ушинського, демократична й гуманна за своїми соціальними основами, емпірична за гносеологічними передумовами, яка врахувала об’єктивні закономірності розвитку людської психіки, завдавала відчутних ударів по схоластичній школі того часу», М.М.Грищенко,писав : «К.Д.Ушинський “Рідним словом” зробив у педагогіці те, що колись Пушкін зробив у поезії своїм твором “Руслан і Людмила”, що після німецької мертвеччини, затхлого повчання у вигляді моральних сентенцій в школі, раптом почулася жива мова, задзвенів бадьорий дитячий сміх», Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т переконані,що  «хоча Костянтин Ушинський писав свої праці російською мовою, бо так склалися обставини його життя, та й українська мова була під суворою царською забороною, але він відноситься до плеяди славетних українських педагогів і належить Україні, з якою завжди був кровно і духовно зв’язаний».Такі дослідники,як  Голець М.,Терлецький В., Шендеровський В., та ін.,також розкривають соціально-педагогічні погляди Ушинського.

Розвиток новітніх технологій зумовлює нові правила поведінки  у суспільстві, але педагогічні  праці Ушинського є важливою ланкою у поєднанні минулого теперішнього і майбутнього у розвитку вітчизняної  педагогіки.

Мета реферату: глибше ознайомитися із родоводом видатного педагога та дослідити, як родинне оточення вплинуло на вибір професійної діяльності Ушинського.

Завдання реферату:

1)ознайомитися з родинним оточенням педагога;

2)вивчити особливості його педагогічної діяльності ;

3)дати характеристику  соціально-педагогічним поглядам К.Д.Ушинського;

а)з’ясувати суть   принципу народності виховання;

б)з’ясувати, роль праці в житті людини;

в)вивчити вимоги до вчителя. 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Родовід К.Д.Ушинського

Дослідник Ю.Руденко,з’ясував,що видатний педагог, основоположник наукової педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання Костянтин Дмитрович Ушинський народився 18 або 19 лютого 1824 р. (за іншими даними, в 1823 р.) у селі Богданка на Новгород-Сіверщині (за іншими даними, в Тулі) в родині дрідномаєткового дворянина, ветерана Вітчизняної війни 1812 р. [8].

М.Олійник стверджує ,що сім’я не мала великих матеріальних достатків, оскільки батько, Дмитро працював викладачем кадетського корпусу, багато років перебував на військовій службі, був учасником Вітчизняної війни 1812 року. Після звільнення з військової служби через хворобу у званні підполковника працював службовцем в різних установах Тули, Вологди, Полтави, Петербурга, Новгород-Сівєрського. Саме в ті кілька місяців перебування сім’ї Ушинських в Тулі і народився Костянтин.Після його народження сім’я переїздить до Полтави, а згодом до Новгорода-Сіверського, де народилися ще два сини.    Садиба Ушинських була розташована за містом на високому березі Десни і діти виховувалися на красотах рідного краю. «Боже мій! Скільки перемріялось, — згадував пізніше Ушинський, — на цьому прекрасному березі Десни, на цих кручах, На вислих над рікою. Як оживлялось і наповнювалося враженнями життя моє, коли наближалася весна! Я стежив за кожним її кроком, за кожною найменшою зміною в боротьбі зими і літа».[3]

Дещо пізніше Ушинський  в спогадах напише: «Важко передати словами те особливе дещо, яке народжується в душі нашій, коли ми згадуємо тепло  рідного сімейного гнізда». Мати Ушинського, Любов Степанівна, була з українського шляхетського роду грецького походження Капністів, сама виховувала і навчала сина грамоти. На жаль, пішла з життя дуже рано. «Мати моя померла, коли мені не було ще дванадцяти років, а батько після смерті матері майже не жив дома, отже, жив я один з меншим братом моїм у тому хутірці, куди ніхто не наглядав», — згадував Костянтин пізніше. Знаковою характеристикою родини Ушинських була глибока традиція просвітницької й подвижницької діяльності: прадід видатного педагога був настоятелем Покровського собору в Охтирці, дядько Мусій Ушинський – членом Попівської академії, якому вдалося спонукати дворян і купців Сумського й Охтирського повітів до значних пожертв на створення Харківського університету [1]. Інший дядько – адмірал Володимир Ушинський – теж був видатною людиною і провадив благодійницьку діяльність на рідній Чернігівщині. Батько, Дмитро Ушинський, відпустив селян на волю ще до реформ 1861 р., тож сім’я не мала великих матеріальних статків. Мати видатного педагога, Любов Степанівна, була із збіднілого роду Гусак-Капністів, відомого своїм українофільством і сприянням освіті та мистецтву. Саме вона опікувалася початковою освітою і вихованням Костянтина, прищеплюючи любов до автентичної культури. Не випадково К.Ушинський, завдяки своєму незрівнянному авторитету серед науково-педагогічної громадськості, фактично виступив адвокатом інтелектуальної повноцінності українських дітей, позбавлених можливості розвиватися в рідній школі з рідним словом.[3]

Класик вітчизняної педагогіки був одружений із представницею  славного роду Надією Дорошенко –  вірною соратницею і подвижницею, а  родинне гніздо в с.Богданка на Глухівщині (“рідні пенати”) надихало його на створення визначних творів. Прикметно, що первинну апробацію своїх ідей Костянтин Дмитрович здійснював у процесі навчання своїх дітей і селян. Як згадували їхні доньки, хутір залишився на все життя улюбленим куточком матері, який би “вона не проміняла на всі принади Швейцарії”. Перебуваючи у вимушеному відрядженні за кордоном, Ушинські гнітилися ностальгією, яку тамували традиційними вечірніми читаннями у сімейному колі творів на українську тематику. Доньки К.Ушинського Віра і Надія були гідними спадкоємицями просвітницької місії батька, засновницями народних училищ у рідному краї: в хуторі Дорошенковому – за заповітом Костянтина Дмитровича, в селах Богданівці, Ображіївці і Лазарівці на Сіверянщині, двох іменних міських училищ у м.Київ, а також іменних стипендій для кращих учителів на честь видатного педагога [5]. Ці заклади були своєрідними пам’ятниками творчості засновника вітчизняної педагогічної науки.

Про синів знаємо мало. Відомо, що Костянтин і Володимир навчалися  в Київській гімназії і загинули в революційній круговерті 1918 року в Чернігові. У поневіряннях минули пожовтневі роки доньки Надії. Вона емігрувала і в 1944 році померла в Празі. Друга  донька Віра померла 1920 року в Києві. Найменша донька Ольга була дружиною голови Київської губернської земської управи Суховніна, який був послом в Константинополі. Вони мали чотирьох дітей, емігрували до Франції, де й померли. Всі онуки і правнуки великого педагога живуть за кордоном. Значне місце у педагогічній спадщині видатного педагога Ушинського посідають питання сім’ї і родинного виховання. Погляди Ушинського на родинне виховання формувались на ґрунті великої поваги до народу. Найпершим обов’язком громадянина і батька сім’ї є виховання громадян, корисних для суспільства, — вважав вчений. Найкращою вихователькою в родині Ушинський вважав матір. У своїх творах видатний педагог присвятив багато сторінок жінці, матері-виховательці. Вона є «необхідним посередницьким членом між наукою, мистецтвом і поезією, з одного боку, звичаями і характером народу, з другого…». «Важко уявити собі таке захоплення, яке могло б боротися в серці жінки з материнськими почуттями…»[3]

Середню освіту Костянтин  Ушинський здобув у Новгород-Сіверській гімназії, яка була однією з найкращих  на той час. Основний вплив на формування його як особистості в дитячі роки мала гімназія: «Виховання, яке ми здобули в 30-х роках у бідній повітовій гімназії маленького містечка Малоросії Новгорода-Сіверського, було в навчальному відношенні не нижче, а навіть вище того, яке в той час здобувалося в багатьох інших гімназіях. Цьому багато сприяла пристрасна любов до науки і деяка навіть педантична повага до неї з боку покійного директора н-ської гімназії, старого професора, ім’я якого відоме і в ученій літературі, — Іллі Федоровича Тимковського». Після закінчення гімназії у 1840 році Костянтин Ушинський вступає на юридичний факультет Московського університету, який він закінчує з відмінними знаннями через чотири роки. Його залишають при університеті для підготовки магістерського екзамену. І вже 1844 року Постановою Ради університету Ушинському присуджено ступінь кандидата юриспруденції. Роки навчання сформували його і як ученого, і як громадянина. Під час навчання захоплювався лекціями професора-юриста П.Г.Редкіна та історика Т.М.Грановського. Ще будучи студентом, Костянтин Ушинський давав приватні уроки, оскільки батько на той час збіднів і не міг надсилати йому грошей. Юнак багато читав, вивчав сучасну філософію, захоплювався літературою, мистецтвом, прагнув бути в курсі політичних подій у Росії та за кордоном. Збереглися окремі уривки з його щоденника, з яких постає образ людини великого розуму, міцної волі, відданої своїй вітчизні, народові.

Дуже жаль, що Костянтин  Ушинський прожив коротке життя. Хвороба легенів стала фатальною  для нього. У жовтні 1870 року Ушинський  разом з синами виїхав до Криму, але  в дорозі застудився, захворів на запалення  легенів і зупинився в Одесі. Стан здоров’я значно погіршився. Через кілька днів до нього приїхали дружина і доньки. Він попрощався зі своїми рідними і ввечері 3-го січня 1871 року тихо помер.[6]

Отже, за результатами дослідження, було з’ясовано про родовід великого педагога К.Д.Ушинського. Родина педагога має свою велику і своєрідну історію. Але серед всіх сімейних постатей ,саме К.Д.Ушинський займає найвизначніше  місце.

2. Педагогічна діяльність 

Дослідники : В.Терлецький,Ю.Руденко,стверджують,що після закінчення університету Костянтина Дмитровича Ушинського, як молодого і перспективного педагога, призначають виконувачем обов’язків професора в ярославський Демидовський юридичний ліцей на кафедру камеральних (економіко-юридичних) наук. Як викладач він був надзвичайно популярний серед студентів, оскільки його лекції вирізнялися майстерністю викладу й самостійністю мислення. Але царський режим під впливом революційних подій 1848 р. на Заході посилив реакцію в Росії ; юридичні й політичні науки перебували під особливим контролем. Костянтин Дмитрович не міг з цим змиритися, і за рішучий протест проти принизливого поліційного нагляду над вищою школою, його звільнили з роботи. Скрутне матеріальне становище змусило його погодитися обійняти посаду дрібного урядовця в одному з департаментів Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі (1849–1855 рр.). За різкий відзив про начальника, графа Д.А.Толстого, його звільнили і звідси. Деякий час він присвятив журналістській діяльності, працював у журналі «Современник», писав статті,  перекладав наукову й художню літературу. [5,8]       

Після років безробіття, журнальної праці Костянтин Дмитрович  в 1854 р. влаштувався викладачем, а  згодом інспектором Гатчинського сирітського інституту. Тут він долучився до практичної педагогічної діяльності й розробки основних проблем педагогічної науки.

  Наприкінці 50-х років  ХІХ ст. побачила світ праця  М.І.Пирогова «Вопросы жизни», в якій педагог закликав перебудувати справу виховання й освіти. Вона справила велике враження на Костянтина Дмитровича Ушинського. В 1857 р. з’явилася і його перша педагогічна стаття «Про користь педагогічної літератури», де він порушив питання про значення педагогічної літератури в поширенні педагогічної теорії серед учителів. [1]

Це була не лише перша, а  й по суті програмна педагогічна  праця. Костянтин Дмитрович Ушинський  підняв у ній такі важливі соціально-педагогічні  проблеми, як народність виховання, залежність школи від умов суспільного розвитку, значення громадянської ініціативи в розвитку народної освіти й відповідальності педагогічної науки перед суспільством ; низку теоретичних проблем : місце  і роль виховання в педагогічному  процесі, наукові основи педагогіки, співвідношення педагогічної теорії і  практики, педагогічна майстерність.[2]