Робота класного керівника із сім’єю

Друга група  – причини суб'єктивного характеру, що криються в особистісних особливостях класного керівника і батьків: особистісні якості: особливості протікання психологічних процесів (відчуття, уваги, пам'яті, мислення, мови), спрямованості особистості (потреб, мотивів, схильностей, інтересів, переконань, світогляду), здібностей (загальних та спеціальних), темпераменту, рис характеру; історія життя і виховання, події родини і найближчого оточення, що вплинули на життєву і педагогічну позицію; склався стереотип у розумінні виховання; виховання як стимулювання розвитку дитини, як процес інтуїтивний, «як нас виховували», «як ... покарати, пригрозити, залякати ...», як нескінченне моралізування, як книжково-наукоподібне (що нерідко зустрічається в сім'ях з високим рівнем освіти, в педагогічних сім'ях ); попередні дрібні і великі, короткі й затяжні конфлікти; ставлення дитини до навчально-виховного процесу в школі; недоліки і відхилення у психіці, наявність психічних захворювань (нервозність, істерія, неврастенія); шкідливі звички (алкоголізм, куріння, наркоманія); байдужість до дітей, невиконання прямих батьківських чи педагогічних обов'язків та інші.

Аналізуючи  причини та умови появи конфліктності  у відносинах з батьками, класний керівник, як правило, виявляє декілька моментів, які утворюють так звану складну сукупну причину. Знання її дозволяє грамотно розпізнати, запобігти і подолати існуючі або ті, що виникають конфлікти.

Провівши  аналіз ступеня конфліктності своїх  відносин з батьками, класний керівник вибирає адекватні способи вирішення конфлікту: Зведення незначних, несуттєвих проблем взаємин до жарту; компроміс (дії на основі взаємних поступок); перенесення уваги на інші, більш приємні, значні, важливі об'єкти відносин (з тим, щоб повернутися до невирішених проблем на хвилі доброзичливості, спокою, педагогічного такту); спокійний і діловий аналіз ситуації, що склалася; вираз (підкреслений) довіри, дбайливості, схильності, любові до дитини і батьків; тимчасова відмова від своєї вимоги; залучити інших осіб (директора школи, завуча, вчителів-предметників, інших членів сімей) як «третейського судді»; з'ясування гострих проблем і питань за інших обставин (в інший час, на іншій території, у нових незвичайних формах): у бібліотеці, в сквері, вдома за чашкою чаю; прояв авансованого довіри, Поваги, Надії, віри (для батьків неблагополучних сімей); конструктивний діалог (схиляння батьків на свій бік, переконливими аргументами, доказовими фактами); вміння поставити себе на місце протилежного боку, оцінити всі «її очима і розумом» і обрати на підставі цього вірне рішення і вибудувати логіку дій; використання методу «паралельної дії» А.С. Макаренко вміле приведення приклади з літератури, історії, життя, щоб батьки за аналогією вибрали вірну позицію; особистий приклад педагога в умінні використовувати всі перераховані способи виходу з конфлікту з метою раціональної організації розвитку дитини і класного колективу.

Дуже  важливо при організації класним керівником вирішення конфліктних ситуацій враховувати необхідні умови. А в разі їх відсутності слід подумати про можливість їх створення. Основні з них такі: переконання обох сторін у необхідності вирішення конфлікту; психолого-педагогічна грамотність, хоча б на рівні елементарному; етична освіченість, володіння, володіння нормами культури поведінки, дотримання правил етикету; психологічне здоров'я сторін (в іншому випадку доречно участь лікаря-психоневролога, психіатра); прихованість конфліктних відносин класного керівника і батьків від учнів.

Таким чином, аналіз причин виникнення конфліктних  відносин, їх типів, способів виходу з  конфліктів з урахуванням конкретних необхідних умов допомагає класному керівникові управляти ситуацією виникнення, розвитку, і вирішення конфлікту, зробивши його джерелом розвитку взаємин з батьками, а отже – засобом підвищення ефективності всього навчально -виховного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

У цій  роботі я відобразив деякі особливості роботи класного керівника. Структура роботи грунтується на цілях і завданнях, поставлених у вступі. Таким чином, проаналізувавши літературу з даної теми, я зміг виявити сутність діяльності класного керівника, яка полягає у вивченні учнів, організації і вихованні класного учнівського колективу, підвищення якості знань і зміцнення дисципліни, організації та проведенні позаурочної та позакласної виховної роботи, координації виховної діяльності вчителів , роботи з батьками учнів. А також педагогічні вимоги, які пред'являються до класного керівника: високий моральний авторитет, педагогічну майстерність, широкий культурний кругозір, педагогічний такт, любов і повагу до дітей, наявність організаторських здібностей, творчий підхід до виховної роботи, підвищення кваліфікації.

Можна зробити  наступні висновки: діяльність класного керівника плідна й ефективна, якщо учні з радістю йдуть на контакт, готові до спільної роботи, добре сприймають матеріал. Це говорить про те, що педагог регулярно проводить з дітьми виховні, розвиваючі, пізнавальні та розважальні заходи, діти вже звикли до активної діяльності класного керівника. Функція захисту учнів реалізується в роботі класного керівника з дітьми з неблагополучних сімей і постійним контролем над соціальним положенням кожного учня.

Варто зазначити, що теоретичні функції, обов'язки і  права класного керівника не залишаються  тільки на сторінках підручника, а діють в сучасних школах. Незважаючи на всю складність і відповідальність роботи, більшості педагогів вона доставляє дуже багато радості і приносить відчуття задоволення.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Сергєєва  В.П. Класний керівник у сучасній школі. 2-е вид., Испр. - М.: ЦГЛ, 2003. - 220 с.

2. Маленкова  Л.І. ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ, ДІТИ (методичний посібник для вихователів, класних керівників). М.: Изд-во Педагогічне товариство Росії, 2000. - С. 304.

3. Дереклеева  Н.І. Довідник класного керівника. Початкова школа. 5-11 класи. М.: «ВАКО» 2004, 272 с. - (Педагогіка. Психологія. Управління)

4. Фалькович  Т.А., Толстоухова Н.С., Обухова Л.А.  Нетрадиційні форми роботи з батьками. - М.: 5 за знання, 2005. - 240 с. - (Методична бібліотека).

5. Педагогічна діагностика в роботі класного керівника / упоряд. Н.А. Панченко. - Волгоград: Учителю, 2007. - 128 с.

6.Аза Л.О., Лавриненко Н.В. Батьківський авторитет. – К.: Політвидав України, 1986. – 92 с.

7. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калиниченко. – М.: Высшая школа, 1988. – 642 с.

8. Афанасьева Т.М. Семья. – К.: Радянська школа, 1986. – 223 с.

9. Беленькая А.С. Слагаемые авторитета. – М.: Знание, 1983. – 96 с.

10. Бондарук О.І. Психологія сім’ї. – К.: Академія, 2001. – 68 с.

11. Винникот Д.В. Разговор с родителями / Пер. с англ. – М.: Класс, 1995.– 114 с.

12. Виховання української еліти в системі національної освіти України: матеріали науково-практичної конференції (19-20 червня 1997) / Під ред. В. Вовка, І.Б. Ковальчука. – Львів: За вільну Україну, 1997. – 146 с.

13. Гаврилова Т.П. Учитель и семья школьника. – М.: Знание, 1988. – 79 с.

14. Геник С. М. Усе починається з родини. – Івано-Франківськ: Сіверсія ЛТД, 1998. – 725 с.

15. Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і методика. – Тернопіль.: АСТОН, 1998. – 264 с.

16. Гребенников И.В. Школа и семья: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1985. – 176 с.

17. Гусак М., Л. Мартіросян. Історія педагогіки України: Посібник для студентів. – Луцьк: Видавництво ВДУ, 1996. – 164 с.

18. Дроб’язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність. – К.: Академія, 1997. – 184 с.

19. Карпенчук  С. Теорія і методика виховання.  – К.: Вища школа, 1997.– 261 с.

20. Корнієнко  С.М., Кадлюк Я.П. Батьківські збори  у початкових класах: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Богдан, 1995. – 64 с.

21. Корнієнко С.М., Корнієнко С.М. Родинне дозвілля у початкових класах: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Богдан, 2000. – 160 с.

22. Макаренко А.С. Книга для батьків. – К.: Рад. школа, 1973. – 335 с.

23. Падалка О.С., Нісімчук А.С. Педагогічні технології. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. – 252 с.

24. Подлесый И.П. Педагогика начальной школы: Учебное пособие. – М.: Владос, 2000. – 400 с.