Робота класного керівника із сім’єю

Міністерство  освіти і науки України

Вінницький  державний педагогічний університет  ім.М.Коцюбинського

Інститут  математики, фізики і технологічної  освіти

Кафедра педагогіки

 

 

 

Курсова робота

на тему:

«Робота класного керівника із сім’єю »

 

 

 

Виконав:

Студент 4-А групи

Напрям  підготовки: Математика

Некивайко Андрій Анатолійович

Науковий  керівник:

Кандидат  педагогічних наук, доцент

Хамська Неля Болиславівна

 

 

 

 

Вінниця 2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Сенс педагогічної взаємодії класного керівника та сім'ї …………………....5

2. Форми роботи класного керівника з батьками учня…………………………6

3. Індивідуальна  робота з батьками…………………………………………….12

4. Класний керівник у конфлікті «Школа - батьки»…………………………..21

Висновок………………………………………………………………………….27

Список використаної літератури………………………………………………..28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність дослідження. У роботі майже кожного вчителя є важка, але дуже важлива місія – бути класним керівником. Одні вчителі вважають цю роботу додатковим навантаженням до своєї викладацької діяльності, інші називають її найголовнішою. Яка б не була складна робота класного керівника, без сумніву, вона потрібна дітям, оскільки основною структурною ланкою в школі є клас. Саме тут організовується пізнавальна діяльність, формуються соціальні відносини між учнями. У класах реалізується турбота про соціальне благополуччя дітей, вирішуються проблеми їхнього дозвілля, здійснюється первинне згуртування колективів, формується відповідна емоційна атмосфера.

Організатором діяльності учнів у класі та координатором  виховних впливів є класний керівник. Класний керівник виконує дуже важливі  і відповідальні завдання. Він є організатором виховної роботи в класі і наставником учнів, організовує і виховує учнівський колектив, об'єднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості.

Важливою  умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Саме цьому підпорядковані програми школи молодих батьків та педагогічної культури молодої сім'ї, які спираються на систему перевірених досвідом багатьох поколінь найважливіших сімейних цінностей (здоров'я, любов та взаємоповага членів сім'ї, матеріальне благополуччя і духовність). Ці програми ґрунтуються на особистісно-орієнтовному підході, найбільш коректному та ефективному в роботі з сім'єю, який враховує конкретні життєві та індивідуальні особливості.

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямах: з колективом батьків і індивідуально. У практиці склалися найбільш раціональні її форми: загальні і класні збори батьків, колективні і індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування сімей учнів, оформлення різних за формою і змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації учбово-виховного процесу: керівництво гуртками, виступи перед батьками і дітьми, підготовка і участь в проведенні позакласної і позашкільної роботи з учнями, господарська допомога і т. д.

В психолого-педагогічній науці є чимало досліджень, присвячених методам і формам роботи педагога з батьками у навчально-виховному процесі школи (Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, Г. І. Щукіна, О. Я. Савченко, Я. Корчак, Б. Спок, Ю. Азаров, М. Монтесорі та багато ін.).

Особливо  актуальною і значимою ця проблема є сьогодні, коли перед школою стоять важливі завдання підготовки підростаючого покоління до життя, творчого пошуку у майбутній діяльності. І таку підготовку необхідно розпочинати з раннього віку дитини, з перших днів перебування її у школі. Цьому може прислужитися використання у навчально-виховній діяльності роботи з батьками учнів.

Зважаючи  на актуальність даної проблеми, я обрав наступну тему курсової роботи: "Робота класного керівника із сім’єю ".

Об'єкт дослідження – є процес взаємодії батьків учня та школи у процесі навчання.

Предмет дослідження –форми та методи роботи з батьками школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність роботи з батьками та визначити особливості та необхідність її використання у навчально-виховному процесі школи.

Згідно  з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) вивчити  теоретичні аспекти роботи з  батьками в психолого-педагогічній науці;

2) з'ясувати  роль сім’ї навчальному процесі школярів;

3) дослідити роль батьківського прикладу як головного методу сімейного виховання учнів школи;

4) дослідити основні форми роботи з батьками учнів у практиці школи.

1. Сенс педагогічної взаємодії класного керівника та сім'ї

Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і найдовше - люди. З них на першому місці - батьки і педагоги.

Індивідуальність  дитини спочатку формується в сім'ї. Виховна робота школи не може будуватися без урахування цього чинника розвитку школяра. Тільки створення єдиного виховного середовища може гарантувати, можливо, високе досягнення планованих результатів.

Необхідність  організовувати роботу з батьками диктується зовсім не обов'язком батьків «допомагати  школі», школа повинна сама справлятися професійно зі своїми функціями. Робота з батьками викликана турботою про індивідуальний розвиток кожного школяра: треба, щоб в сім'ї йому були створені сприятливі умови, і родинне виховання перебувало в гармонії з системою шкільного виховання, і виховні результати школи не «стиралися» сім'єю. Щоб не було педагогічного протистояння сім'ї та школи, від якого страждає, в першу чергу, учень і його розвиток.

У загальному вигляді призначення роботи школи  з батьками учнів полягає у створенні єдиного (разом з колективом класу і школи) виховного середовища, в якому б вважалос, що виховання батьків має два основні завдання: «накопичення педагогічних знань, необхідних батькам для виховання дітей, і самовиховання (саморозвиток) батьків ».

Педагогічний колектив школи, і класний керівник зокрема, більш обізнаний щодо суспільного життя школяра, його життєдіяльності поза сім'єю, в його інтелектуальному розвитку. Більш компетентний у питаннях психології, педагогіки, естетики, права. Тому може надати допомогу в нестандартних ситуаціях сімейного виховання: в умовах багатодітної сім'ї і сім'ї з єдиною дитиною, у неповних сім'ях (материнських або батьківських), в сім'ях підвищеної психологічної конфліктності, у вирішенні проблем і протиріч сімейного виховання, у подоланні його помилок.

 

 

2. Форми роботи класного керівника з батьками учня

За своїм  статусом класний керівник у школі - основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів. Він виробляє основну стратегію і тактику взаємодії школи і сім'ї у вихованні особистості школяра; будучи фахівцем, в галузі педагогіки і психології, він допомагає батькам у вирішенні протиріч сімейного виховання. У коригуванні виховних впливів навколишнього соціального середовища. Ці завдання визначені статусом класного керівника.

Не можна  забувати про те, що сімейне виховання – справа особиста, інтимно-сімейна. Батьки самі визначають долю своєї дитини. Мають право на власну педагогічну позицію, свій стиль і тон взаємин з дитиною, своє власне ставлення до педагогічних впливів суспільства і відповідно школи. Тому класний керівник, керуючись почуттям педагогічного такту, у взаєминах з батьками учнів виступає в ролі порадника, консультанта-спеціаліста, безпосереднього представника навчально-виховного процесу, здійснюваного школою. Для нього робота з батьками – одна з його турбот, а саме – створення виховного середовища для оптимального розвитку учнів. Крім того, статусом класного керівника юридично визначено його правове становище в якості третьої особи при захисті прав дитини у випадках позбавлення батька або матері батьківських прав, вирішення спорів про права на дитину, захисту дитини від фізичного насильства, невиправданого психологічного або морального тиску дорослих, залучення дітей у протиправну діяльність. У цих випадках права класного керівника визначаються законодавством (цивільним, кримінальним, і кримінально-процесуальним).

Згідно  виховної позиції у взаємодії  школи та сім'ї можна виділити п'ять основних функцій класного керівника:

1. ознайомлення батьків з змістом і методикою навчально-виховного процесу, організованого школою;

2. психолого-педагогічна освіта батьків;

3. залучення  батьків до спільної з дітьми діяльності;

4. коригування  виховання в сім'ях окремих  учнів; 

5. взаємодія  з громадськими організаціями батьків.

Розкриємо детальніше кожну з цих функції.

Ознайомлення батьків зі змістом та методикою навчально-виховного процесу, організованого школою, обумовлено необхідністю вироблення єдиних вимог. Загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, відбору його змісту і організаційних форм у сімейному вихованні та у навчально-виховному процесі школи. Так на перших батьківських зборах класний керівник тільки що отримав клас, знайомить батьків з власною життєвою та педагогічною позицією, з метою, завданнями та програмою своєї майбутньої діяльності, знайомить їх з планом виховної роботи. Спільно з батьками вишукуються можливі шляхи реалізації цієї програми в сімейному вихованні. Всі проблеми класний керівник тримає в полі зору батьків протягом усього навчального року, коректуючи їх, підбиваючи підсумки, ставлячи нові завдання, радячись з батьками.

Психолого-педагогічна освіта батьків. Протиріччя цієї проблеми сучасної школи походять з того, що загальний освітній рівень батьків неухильно зростає, а це тягне за собою впевненість у непогрішності їх педагогічної позиції. І тим не менш, дослідження педагогів і психологів постійно фіксують низький рівень психолого-педагогічної культури батьків і зростаючий інтерес до неї в суспільстві. У школі накопичено багатий і цікавий досвід педагогічного всеобучу батьків. Завдання кожної школи, кожного класного керівника вибрати для себе найбільш підходящу форму його, зручну для школи і цікаву для батьків. Застосовуються практичні форми психолого-педагогічної освіти батьків: народні університети; шкільний лекторій; шкільні та класні тематичні конференції для батьків; батьківські лекторії з мікрогрупами батьків на основі їх групових інтересів; позакласна освіта батьків; індивідуальні консультації (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні); різного роду читацькі конференції, огляди, і виставки літератури для батьків.

Залучення батьків до спільної з  дітьми діяльност – ця форма широко практикується в сучасній школі. Мотивується це завданнями розширення виховної позаурочної діяльності, поліпшення взаємин учителів, батьків і дітей у ході цієї діяльності. Деякі форми взаємодії батьків, учнів і вчителів у спільній діяльності.

Участь у всіх видах позаурочної  діяльності, яку організує класний керівник – походи, екскурсії, вечори, турніри, змагання, ремонт і благоустрій школи. Підготовка шкільних таборів праці і відпочинку, далеких походів вищої категорії складності, поїздок по містах країни. Участь у профорієнтаційній роботі школи: зустрічі з учнями, екскурсії на підприємства, профконсультації. Ведення факультативів та гуртків згідно з профілем своєї професійної діяльності. Участь у роботі рад школи, шкільних і класних батьківських комітетів. Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних справ через встановлення зв'язку школи зі своїми підприємствами, фірмами. Участь батьків у підготовці свята Останнього дзвоника, змагань типу «КВК», «Що? Де? Коли? »,« Тато, мама і я – спортивна сім'я ».

Коригування виховання в сім'ях окремих учнів – перший аспект надання психолого-педагогічної допомоги учням (обдарованим, котрі виявляють схильність до вивчення окремих навчальних предметів, або інтерес до будь-яких форм позаурочної діяльності). Інший напрям турботи класного керівника – це надання батькам психолого-педагогічної допомоги у вирішенні складних проблем сімейного виховання: розв'язання суперечностей підліткового віку, профілактика формування шкідливих звичок. Допомога в подоланні поганого впливу асоціальних і антисоціальних неформальних об'єднань молоді профілактика правопорушень. Індивідуальна робота з неблагополучними сім'ями учнів: аморальними і протиправними; залучення дітей у пияцтво і злочинну діяльність; сім'ями з підвищеною конфліктністю; сім'ями, що не забезпечують належного розвитку та виховання дітей – ця робота ведеться спільно з правоохоронними органами: інспекціями і комісіями у справах неповнолітніх. Відділами охорони прав дитини і опіки департаментів освіти.

Взаємодія з громадськими організаціями батьків – з батьківськими комітетами школи і класу, шкільними радами, жіночими радами військових організацій і т.д. Зміст спільної діяльності визначається статусом і становищем (або статутом) відповідної громадської організації. У їх компетентність може входити: надання матеріальної допомоги школі, окремим сім'ям та учням; зв'язок з адміністративними і правоохоронними органами; колегіальне рішення окремих питань життя школи; допомога школі і класам в проведенні виховної роботи з учнями; участь у роботі з батьками учнів (проведення батьківських зборів, конференцій, лекторіїв, надання матеріальної допомоги та правовий вплив на батьків, які недбало відносяться до виховання дітей). Всі перераховані функції роботи школи, і зокрема класного керівника, сприяють створенню нормального виховного середовища для організації шкільного виховного процесу.