Реалізація вступного уроку у ПТНЗ

      1.2 Мета та завдання застосування  вступного уроку у навчальному  процесі в ПТНЗ

      Нагадаємо, що мета – це прогнозований, наперед  запланований результат діяльності, спрямованої на перетворення якогось  об'єкта. В педагогічній діяльності об'єктом перетворення є діяльність учня, а результатом – рівень освіченості, розвитку і вихованості  учня. Тому мета уроку визначається у відповідності з метою і  завданнями навчання й освіти як системи  більш високого порядку і не може передбачати лише передачу учням  готових знань, як-то: "вивчити  такий-то обсяг нового матеріалу", "повторити такі-то розділи програми" тощо.

      Мета  вступного уроку в ПТНЗ повинна  відзначатися конкретністю, чіткістю, логічністю, визначеністю засобів досягнення, трансформацією в конкретні дидактичні завдання.

      Дидактичні  завдання в цілісній структурі уроку  є найважливішим і основним засобом  досягнення мети і умовою конструювання  способу дій як учителя, так і  учня. Ієрархію дидактичних завдань  уроку можна представити в  такому вигляді:

      Освітні завдання. Удосконалення змісту освіти: засвоєння знань про Всесвіт  і способів діяльності; засвоєння  досвіду здійснення типових дій; засвоєння досвіду творчої діяльності; засвоєння системи емоційно-ціннісних  відношень.

      Розвиваючі  завдання. Розвиток психологічних процесів і стану особистості: уваги (стійкості, інтенсивності, концентрації, довільної  і мимовільної, обсягу і розподілу  та ін.); сприймання (предметності, цілісності, стабільності, винахідливості); мислення (наочно-дійового, образного, теоретичного і практичного, ініціативи, репродуктивної творчості); пам'яті (механічної, оперативної, довільної і мимовільної; відчуттів, уявлень, емоцій, піднесення, індивідуальних особливостей (загальних і спеціальних), волі, вольових якостей; потреб (матеріальних і духовних; інтелектуальних і естетичних відчуттів); формування характеру.

      Виховні завдання. Формування системи моральних  відношень особистості до світу. Формування ставлення до: а) ідеології  і політики (ідейно-політичне виховання); б) суспільства, Батьківщини-України, держави (патріотичне і правове); в) рідного  краю, культури, мови (виховання національної самосвідомості); г) людей усього світу (виховання інтернаціоналізму, гуманізму, формування почуття жителя планети  Земля, форм планетарного мислення); д) діяльності (громадської, політичної, пізнавальної, праці, формування суспільно-політичної активності, культури навчальної праці, трудове виховання); е) результатів  діяльності (економічне виховання); є) мистецтва (естетичне виховання, формування духовних потреб); ж) природи (екологічне виховання); з) самого себе (почуття  особистої гідності, самокритичності, самовиховання); и) інших людей (формування колективістської спрямованості особистості, милосердя); і) сексуальної культури (статеве виховання); й) здоров'я (фізичний розвиток, санітарно-гігієнічне виховання) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 Принципи професійного  навчання, що першочергово реалізуються  при застосуванні вступного уроку

      Принципи  навчання — це керівні ідеї, нормативні вимоги до організації і здійснення освітнього процесу.

      Процес  навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів, обумовлених закономірностями і завданнями освіти.

      В учбовому процесі професійно – технічного навчання дотримуються  загально дидактичних  принципів навчання, а також специфічних, характерних для процесу навчання в професійно – технічному закладі.

      До  принципів які першочергово  реалізуються при вступному уроку

1. Принцип науковості. Його суть полягає в тому, що всі факти, знання, положення і закони, які вивчаються за допомогою уроку повинні бути науково правильними.

2. Принцип системності і послідовності навчання. Викладач в ході уроку веде студентів від простого відтворення до самостійних творчих дій з вивченим матеріалом. Учбовий матеріал повинен бути побудований на системі взаємозв'язків елементів світу, який оточує учня.

3. Принцип доступності навчання. Реалізація цього принципу передбачає дотримання правив: від простого — до складного, від відомого — до невідомого, від близького — до далекого, а також урахування рівня розвитку студентів, їх індивідуальних особливостей.
4. Принцип зв'язку навчання з життям. Реалізацію цього принципу в ході уроку забезпечують: використання на заняттях життєвого досвіду учнів, розкриття практичної значущості знань і т.д.
5. Принцип свідомості і активності в навчанні. При використанні  вступного уроку свідомому засвоєнню знань сприяють: роз'яснення мети і завдань учбового предмету, значення  його для подолання життєвих проблем і для перспектив студента; використання в процесі навчання розумових операцій: аналізу, синтезу, узагальнення, індукції, дедукції; позитивні емоції і мотиви навчання. А при активізації пізнавальної діяльності -  позитивне відношення до навчання, інтерес до учбового матеріалу, тісний зв'язок навчання з життям.
6. Принцип наочності в навчанні («золоте правило» дидактики). Цей принцип реалізується в , оскільки він проводиться за допомогою наочних посібників.
7. Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навиків. Оскільки головною ознакою міцності є свідоме засвоєння фактів, понять, ідей, правив, глибоке розуміння істотних ознак і сторін предметів і явищ, зв'язків між ними, урок реалізує цей принцип.

1.4. Вимоги щодо  реалізації вступного уроку у  ПТНЗ 

Вступний  урок є  організаційною формою навчально-виховної роботи і складним психолого-педагогічним актом в процесі навчання, що базується  на власній організаційній методиці та психологічних засадах. Правильна побудова  вступного уроку має не тільки навчальне, а й виховне значення, сприяє не лише засвоєнню знань, а й формуванню зібраності, організованості та дисципліни учнів. Тому урок має відповідати організаційним, дидактичним, психологічним, етичним та санітарно-гігієнічним вимогам, які тісно пов'язані між собою, доповнюють одна одну.

Організаційні вимоги. Передбачають чітке визначення мети і завдань уроку, раціональну  його структуру, підтримання високої працездатності, дисципліни, оптимальне використання час

Дидактичні  вимоги. Висувають на передній план чіткість навчальних завдань, освітню  і виховну мету, оптимальний зміст, раціональні методи, дотримання принципів навчання.

Психологічні  вимоги. Спрямовують на стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, метою  якої є формування позитивного ставлення учнів до навчання. Тому в процесі навчання учитель повинен дбати не тільки про рівень власної діяльності (викладання), але й діяльності учнів (учіння). Обов'язковим елементом кожного уроку є формування мотивів навчальної діяльності.

Етичні  вимоги. Відображають одну зі сторін педагогічної моралі — характер взаємин учителя  й учнів на уроці (вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність). Якщо взаємини між ними не узгоджуються з існуючими нормами моралі, якщо вони є формальними, втрачають обидві сторони, а потім — суспільство.

Стрижнем  педагогічної діяльності є любов  до дітей. «Якщо вчитель має тільки любов до праці, він буде хорошим  вчителем, — писав російський письменник-мораліст Л. М. Толстой. — Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращий за того вчителя, котрий прочитав усі книги, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він — досконалий учитель». Любов учителя до дітей не може бути вибірковою, а повинна спрямовуватися на всіх дітей, навіть якщо через окремих із них він зазнав прикрощів.

Важливою  складовою педагогічного такту  є співвідношення вимогливості та поваги до особистості учня. Повага несумісна з приниженням особистості, людської гідності учня. Вимогливість є одним з виявів поваги вчителя до учня, який рано чи пізно починає розуміти, що невимогливий учитель — це байдужа до них та результатів своєї праці людина.

Важливе етичне значення має оцінювання викладачем навчальної діяльності учнів. Необ'єктивність оцінювання травмує психіку учня, викликаючи негативне ставлення до навчання, відчуття несправедливості, необ'єктивності оцінки діяльності.

Потужний  етичний заряд містять у собі вміння учителя керувати своїми емоціями, самовимогливість, любов до предмета, який він викладає, творчий підхід до діяльності, добросовісність у роботі, захопленість.

Санітарно-гігієнічні вимоги. Акцентують увагу вчителя на відповідальності не тільки за глибокі та фундаментальні знання дітей, але й за їх психофізіологічний стан.

Значна  частина санітарно-гігієнічних вимог до процесу навчання повинна виконуватися без безпосередньої участі вчителя (забезпечення відповідної площі, кубатури класних приміщень, освітлення класу, раціональний розклад уроків, сприятливий шкільний режим та ін.). Будь-яке порушення норм шкільної гігієни вчитель не має залишати без уваги.

Протягом  уроку він повинен стежити  за рівнем втомлюваності учнів. Сам процес втомленості має дві фази: рухливої непосидючості та загальмованості. Якщо учень починає відволікатися від роботи, займатися сторонніми справами, потягатися, розмовляти — це ознака першої фази втомленості. В'ялість, апатія, позіхання, розсіяність свідчать про виникнення загальмованості. Щоб уникнути другої фази втомленості, необхідно зробити короткочасний відпочинок або змінити вид діяльності учнів. 

На працездатність учнів впливають і меблі, за якими  вони сидять. Невідповідність висоти парт викликає психологічний дискомфорт, може призвести до порушення постави та зору дітей. Втомленість учнів можуть спричинити тіснота, задуха, підвищена вологість, хімічний склад повітря (повітря, в якому 0,1% вуглекислого газу, є несприятливим для перебування людини). Тому провітрювання класу є обов'язковою санітарно-гігієнічною вимогою до організації навчального процесу.

Учнів стомлює одноманітність, нетворча робота. Фізіологи з'ясували, що у 90% дітей  втомленість під час навчальної діяльності виникає не від нестачі енергії, а від її надлишку. Вони більше втомлюються на нецікавих уроках, ніж на уроках, наповнених напруженим, цікавим змістом. Саме тому вчитель повинен уміло використовувати інтонаційні засоби мови, стежити за її гучністю та інтенсивністю, чергувати різноманітні методи навчання, використовувати гру, створювати ситуації зайнятості та емоційного переживання. Гігієна розумової праці пропонує також вміле поєднання логічних міркувань з науковими образами, постійний перехід від простого матеріалу до складнішого, що забезпечує нормальне функціонування кори головного мозку, віддаляє прояви стомленості.

Значні  санітарно-гігієнічні вимоги пред'являються  до використання технічних засобів  навчання і засобів наочності. Використання контрастних екранів і підйомних майданчиків при демонструванні дослідів, моделей та макетів, застосування підфарбованих рідин, ретельне затемнення при перегляді кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, чіткість зображення на екрані, світлові указки та кольорова крейда полегшують зорове сприйняття учнів.

Порушенням  санітарно-гігієнічних вимог до уроку є затримання учнів після дзвінка в класі, байдужість учителя до здоров'я учня, нехтування правилами техніки безпеки. Тому ставлення вчителя до санітарно-гігієнічних вимог свідчить не тільки про рівень його професійності, але й про його моральність та етичні якості 

     Підготовка  до вступного уроку передбачає дотримання педагогом певних вимог — організаційних, дидактичних, психологічних, етичних, гігієнічних.

     Дидактика виходить з таких аспектів ефективності уроку:

     керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;

     напружена, досконало організована й результативна  пізнавальна діяльність учнів;

     ретельна  діагностика причин, що впливають  на якість занять, прогнозування здійснення і результатів навчально-виховного  процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;

     творчий підхід до розв'язання нестандартних завдань відповідно до наявних умов та можливостей;

     обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;

     диференційований  підхід до окремих груп учнів;

     ефективне використання кожної робочої хвилини  на уроці;

     атмосфера демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, прогнозування навчальної діяльності, вибір на цій основі досконалої технології досягнень запрограмованих результатів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2 Реалізація вступного уроку у ПТНЗ

2.1. Виявлення  ролі вступного уроку у практичній діяльності вищих навчальних закладів

   На наш погляд найбільш ефективним  методом перевірки застосування  вступного уроку є анкетування.  Для цього була розроблена  анкета (додаток А).