Реалізація морального виховання шляхом використання методу організації і формування досвіду поведінки

Вихователь. Дякую за таку гарну відповідь. А зараз до вашої уваги  вірш відомого поета Кіровоградщини лікаря Анатолія Кримського «Коли щастя шукав».

Учень.

Коли щастя шукав довгі дні, довгі роки,

У думках і надіях тамуючи біль за грудьми,

Ти зі мною йшла у замріяний світ кароокий

І вважалася другом.

Але то було між людьми.

А удома, коли за вікном замирали берези,

Навіть спів солов'їв розчинявся в  важкій тишині,

Рахівниці зітхали і важко скрипіли терези,

Скільки коштує серце, рахували натужно  мені.

Пропливали роки, мов осінні безрадісні хмари,

І на меблі (в кредит) осідав сизий пил

І для тебе зарплата, і нікчемні мої гонорари –

Тільки усміх презирства — сусід  он будинок купив!

Тут і гніву замало, і презирства замало...

Тут потрібен характер, а у мене такого нема.

І пішов я в краї, де світанки мої відпололи,

І уперше в житті забіліла на скронях зима.

Вихователь. От як по-різному розуміли щастя люди, які зійшлися, щоб бути щасливими. Корінний кіровоградець поет В. Шурапов, який:любить і знає свій край, його людей, щиро і довірливо висловлює свою думку так: 

Сиротіє без батька земля,

І без матері пісня згасає.

Без дощів висихають поля,

Без любові і щастя немає.

А яка ваша думка? 

Учень. У нашому віці кожен хлопець мріє про щасливе кохання. Я виберу в подруги працьовиту, добру дівчину. Дуже хочу, щоб вона любила дітей, своїх, чужих, бо я не зазнав материнської ласки. Звичайно, вона має відповідати мені взаємним, почуттям. От тоді ми будемо вдвох будувати щастя.

Вихователь. Дякую. Молодець, що не посоромився і вірно висловив свою думку.

Ось як співається про таке святе, .почуття у пісні «Ми підем, де трави похилі».

(муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка)

Ми підем, де трави похилі,

Де зорі в ясній далині,

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

За річкою, за голубою

Дві чайки у хмари зліта.

В краю наддніпровськім ми стрілись з тобою,

Веселко моя золота.

Над полем зарошені віти

Дубове верхів 'я звело.

У парі з тобою ми будем любцти,

Усе, що на серце лягло.

І стеляться обрії милі,

І вечір в осіннім огні...

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

Вихователь. Для щастя людини, потрібно багато з того, що оточує нас у звичайному житті, в тому числі рідна природа. Природне середовище не тільки дарує нам здоров'я, воно виховує нас духовно. Недаремно ж кращі вітчизняні поети, прозаїки присвятили багато ліричних творів рідній природі. Хто із вас згадає?

Учениця. Велике враження на мене справив вірш Лесі Українки «Давня весна».

Давня весна

Була весна весела, щедра,

Промінням грала, сипала квітки,

летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло —

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора і самотня.

Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала

Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним  прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала,

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

Вихователь. Тож, діти, ви відчуваєте, що спілкування з рідною природою — неоціненне щастя. Але ми повинні не тільки берегти природу, а й збагачувати її. Для вас звучить

«Пісня на добро».

 (муз. І Карабиця, сл. Ю. Рибчинського)

Гей на видноколі

Клени і тополі, 

Там вишнева ніч згора.

Там, в прозорій тиші,

Квітень вірші пише,

Травень на сонці гра.

Там дитинства весни,

Райдуг перенесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати

Вчила рідна мати,

Бути щедрим батько вчив.

Приспів.

Яблунева, солов'їна

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста

Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро.

Гей на видноколі —

Ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля.

Роки там ясніють, Там сади рясніють, Там співа моя земля.

Я дарую людям,

Щирим, добрим людям

В радісний, щасливий день

Зорі України, квіти України,

Буйний сад її пісень.

Приспів.

Вихователь. Людина — могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворіння. Від того, якою виросте дитина, залежить, яким буде її життя, життя країни. Бути справжньою людиною — це означає бути доброю, щедрою, милосердною, інтелігентною, вихованою, гідною того, Щоб жити на планеті Земля, і прожити це життя так, щоб не було соромно за прожиті роки, прожити з гідністю.

(Звучить пісня «Синові в дорогу»,  сл. В. Силюнека)

Синові в дорогу

Мати промовляла

Пісню свого серця берегти.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Може у дорозі

Десь обпалять грози,

Птахом ти до дому прилети.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

Пронеси ж, мій синку,

Через Українку

І дорогу людям освіти.

Доле, моя доле,

А життя — не поле,

Бо життя прожить —

Не поле перейти.

 

На цьому наша виховна година підійшла до завершення. Отже, сьогодні ми вели бесіду про найвищі моральні цінності людини, про сенс життя і щастя.

Дякуємо за увагу.

ВИСНОВОК

 

В своїй курсовій роботі я розглянула тему реалізації морального виховання шляхом використання методу організації і формування досвіду поведінки у учнів.

В теоретичній частині були визначені поняття морального виховання, визначені сутність, ознаки, форми, принципи, завдання, правила реалізації морального виховання.

Основною метою  морального виховання є прагнення передати знання та культурні традиції, навчити молодь розвиватися як особистість та збільшувати культурну спадщину.

В процесі морального виховання важливими є розуміння  наступних категорій: моральність, яка охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей; моральна свідомість, що є однією із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини; моральні переконання — пережиті та узагальнені моральні принципи норми; моральні почуття — запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості; моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов; моральна спрямованість — стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.

В роботі розглянуті методи організації і формування досвіду поведінки як найефективніший метод при реалізації морального виховання при роботі з учнями ПТНЗ.

В практичній частині роботи я розробила сценарій виховного заходу на тему “Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя.” Мета цієї виховної години - виховувати любов до людей, ставлення до оточуючих з розумінням, співпереживанням, а також закріпити явлення учнів про моральні цінності людини, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя — головні на життєвому шляху молоді.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Концепція національного виховання // Освіта. - 1994. — 26 жовтня.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 576 с.
3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та історія:Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
4. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1998. - 512 с.
5. Подласый И.П. Педагогика: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений. — М.: Просвещение, Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 1996. - 432 с.
6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. — К.: Видавничий центр "Академія", 2000. - 554 с. (Альма-матер).
7. Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків. — Полтава: Ред. газ. "Полтавський вісник", 1994. — 192 с.
8. Лозова В.І., Троцко Г.В. Питання теорії виховання. — Харків, 1995.
9. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Харків, 1997.
10. Макаренко А. С. Педагогические сочинения: В 8-й т. — Т. 1-8. — М.: Педагогика, 1983-1986.