Психологічні аспекти професійної компетентності вчителя

ІІІ.2. Психологічний  супровід  вчителя.

       Основними  завданнями  практичного  психолога  у  роботі  з  педагогами  з  удосконалення  професійної  компетентності  вчителя  є  забезпечення інформування педагогічних працівників з питань педагогіки, психології,

консультування  та просвіта  вчителів,  а  також  діагностика  вчителя, яка  відповідно  до  Положення  та  Етичного  кодексу  практичного  психолога  здійснюється  на  запит  як  вчителя,  так і адміністрації навчального закладу.як  Опосередковано  спостереження за  діяльністю  вчителя практичний  психолог  може проводити   в   програмі  психологічного  супроводу за  адаптацією  дитини  до  соціально-педагогічних  умов  життя  та  навчання . На  мою думку,  шляхів удосконалення особистості  вчителя й саморозвитку багато. Стосунки між учителем і учнем в школі базуються на взаємоповазі, доброзичливості, відвертості, довірі, толерантності.  Однією з головних проблем школи є вдосконалення уроку як засобу розвитку творчої особистості  вчителя і учня.  В науковій  літературі  розроблено  досить

  багато  критеріїв   до  психологічного  аналізу   уроку.   Можна  використовувати   як  загальні  підходи  так   і  розробити   власний.  З практики  роботи  можу  зазначити, що  молодим спеціалістам психологам  складно аналізувати   дидактичні  аспекти уроку.  Це  пояснюється недостатніми  дидактичними  знаннями  так і практичною  непідготовленістю до такого  виду  діяльності  у вузі.   Критерії  психологічної компетентності  вчителя на  уроці є:

 уміння педагога  створити на  уроці навчально-пізнавальну  атмосферу,  створення  ситуації  успіху, мова педагога,   взаємини вчителя й учня              ( емоційний компонент);                                                                                методи, якими користується вчитель для створення атмосфери зацікавленості

до предмету діяльність і активність учнів на уроці  (мотиваційний  компонент уроку )                                                                                                                    виховний  та розвивальний   потенціал  уроку (методолічний  компонент)

Рефлексія заняття  (визначається рівнем засвоєння вивченого 
матеріалу учнями) .  Аналіз   запитів  вчителів, які  здійснююються  через  консультативний  процес  у  закдадах  освіти показав, що  основними  проблемами  з якими зустрічатимуться вчителі  є

постійне  ускладнення змісту освіти  (60 %);

  ускладнення проблем в розв'язанні складних професійно-педагогічних  питань , що  вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із   суміжних з педагогікою наук  (32%);

робота  в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі (45%);                                                                            самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань (67%);

безперервне оволодіння сучасними технологіями навчання і виховання(23%)

ускладнення проблем     виховання (89  %).                                                                                                                              

На  основі  діагностики  проблем  кожен  фахівець  психологічної  служби  може  розробити  алгоритм  супроводу  педагога, в  якому  враховується:                            стаж  роботи;

-характеристика  професійної  діяльності;

-оптимальний   психологічний  супровід.

В  нижче  поданій  таблиці  пропоную  модель  психологічного  супроводу.                                                                                                                                      

Рекомендації  щодо  психологічного  супроводу  вчителя

                               

Даний  алгоритм  не  є  панацеєю  від  запитів    психологічного  змісту. Він   може  бути  гнучким  виходячи  від  умов  навчального  закладу  та  психологічного  мікроклімату,  а  також  інноваційної  діяльності  вчителя. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                               
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

У професійній  культурі спеціаліста дослідники виділяють  фаховий і психологічний компоненти. Фаховий компонент визначається професійною компетентністю, тобто  наявністю глибоких фахових знань  і досконалих умінь їх ефективного використання при розв’язуванні різноманітних практичних завдань, яка зумовлена особливостями, багатством, різноманіттям, інтегрованістю професійного досвіду і детермінована активністю самого суб’єкта. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості вчителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього треба мати глибокі знання з психології та педагогіки і вміти застосовувати їх у практичній діяльності. Педагогічна компетентність вчителя – це єдність його теоретичної і практичної готовності до ефективного здійснення педагогічної діяльності.  
Психологічний компонент часто називають психологічною культурою спеціаліста. Так, український психолог Н.В.Чепелєва вважає, що психологічна культура вчителя є системним одиничним явищем і в той же час вона є структурним компонентом більш загального явища, яким є професійна культура педагога. Розглядаючи її системно, треба показати єдність її компонентів і відношень з урахуванням усіх аспектів педагогічної діяльності. Практика засвідчує, що одним із найбільш важливих компонентів психологічної структури вчителя є психологічна готовність до вчительської праці. Вона включає в себе психолого-педагогічну спрямованість особистості вчителя, яка ґрунтується на любові до дітей і педагогічної діяльності. Висока психологічна культура дає вчителю можливість здійснювати компетентний вибір ефективних форм, методів, засобів навчання і виховання, що є серйозною запорукою успішної реалізації педагогічного процесу. Тільки вчитель, який добре знає вікові особливості дітей і має високий рівень психологічної культури, здатний організувати продуктивне спілкування з дітьми, вести з ними конструктивний діалог, налагоджувати співробітництво і добиватися значних позитивних результатів у навчально-виховній роботі.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Список  використаних джерел  

1.О.М. Степанов. Г.Г.Коломієць Психологічна культура, як компонент профсійної культури  вчителя.-Київ. Главник: 2007. 120 с .

2.Митина Л.М.  Учитель как личность и профессионал (психологические проблемы). - М.: Дело, 1994. -216 с.

3.Петровская  Л.А. Компетентность в общении.  Социально-психологический тренинг. -М.: Изд-во МТУ, 1989. -216 с.

4.Федорчук В.М. Розвиток комунікативної компетентності викладача. Соціально-психологічний тренінг: Навчально-методичний посібник. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2004. 240 с.

5.Овчарук О. Сучасні тенденції розвитку змісту освіти в зарубіжних країнах // Шлях освіти. – 2003. – №2. – С.10– 15.

6.Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. - К.: 2003. -С13 -41. 

7. Віаніс-Трофименко К.Б. Компетентний учитель -запорука реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу // Управління школою. – 2006. – №22-24. – С.54-57.

8. Введенский В.Н. Компетентность педагога как важное условие успешности его профессиональной деятельности // Инновации в образовании. – 2003. – №4. – С.21-31.

9.  Ситник О.П. Професійна компетентність вчителя // Управління школою. – 2006. – №14. – С.2-9.

10. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 278 с.

11. Сергієнко В.П. Формування ключових компетентностей вчителя в умовах Школи культури здоров’я // Управління школою. – 2006. – №14. – С. 10-12.

12.  Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты //Інтернет журнал „Єйдос”. — 2002. Доступ: www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm

13. Соколова І. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. – 2004. – Випуск 1. – С. 8–16.

14. Краевский В.В., Хуторской А.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах // Педагогика. – 2003. – № 2. – С. 3–10.

 
 
 

                

                            Додаток

                                       Діагностична  анкета  вчителя

                                     Шановні  колеги!

З  метою  вивчення    діяльності  вчителя   в  міжатестаційний   період  просимо  дати відповіді  на  наступне  запитання.