Позакласна та позашкільна виховна робота в початковій школі

 

 

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Педагогічний коледж

Львівського національного  університету імені Івана Франка

 

 

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:

Позакласна та позашкільна виховна робота в  початковій школі

 

 

 

                                                                                            Науковий-керівник:

                                                                                  Проц Марта Орестівна

                                                            Виконала:

                Студентка групи ШКВ-42

                                                                                   Бурко Ольга Богданівна

ЛЬВІВ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………… 3-4

РОЗДІЛ1. Теоретико-методологічні  основи позашкільної освіти….. 5-8

1. Позашкільна освіта: поняття,види,виникнення………………... 5-8
2. Форми організації позакласної і позашкільної роботи………..8-11
3. Методи,принципи і функції педагога позашкільного навчального закладу……………………………………………………………..11-15
1. Співпраця педагогів школи з організаторами позашкільних закладів.15-17

 

РОЗДІЛ2. Практична частина………………………………………………..17-

2.1. Діагностика розвитку  особистості учня при ефективному  використанні                                                                                                                                                                                                позашкільних форм виховання………………………………………………….

2.2. Позашкільні заклади  в системі освіти і виховання……………………….

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

 Величезні соціальні  перетворення, що відбуваються в  нашій країні, бурхливий науково-технічний  прогрес пред'являють все більш  високі вимоги до навчання  і виховання кожної людини. У  цих умовах стає особливо актуально  формування у всіх людей творчого  підходу, активної життєвої позиції  в праці, в навчанні, в роботі. Виховне середовище частина соціального  середовища, яке спеціально створюється  для формування суб'єктів суспільної  діяльності на всіх рівнях  суспільного життя. 

Виховання дітей є одним  з важливі чинники розвитку суспільства. Виховання повинне досягати двох цілей: успішності соціалізації підростаючих поколінь в сучасних умовах і саморозвитку людини як суб'єкта діяльності і як особистості.

Позакласна робота формує і розвиває особистість дитини. Управляти  виховним процесом – означає не тільки розвивати і удосконалювати закладене в дитині природою, коректувати  небажані соціальні відхилення, що намічаються, в її поведінці і  свідомості, але інформувати у  неї потребу в постійному саморозвитку, самореалізації фізичних і духовних сил, оскільки кожна людина виховує  себе перш за все сама, тут здобуте  особисто - здобуто на все життя.

Виховання – цілеспрямований процес формування гармонійно розвиненої особистості.

У літературі проблема позакласної  виховної роботи розглядається з  різних точок зору. Описуються етапи  становлення соціально-педагогічної роботи в школі, наголошується зв'язаність соціальної роботи з соціальним простором  і його тимчасовими характеристиками.

Об'єктом дослідження є позакласна виховна робота учнів молодшого шкільного віку.

Предметом дослідження є механізми дії позакласної виховної роботи на особистість школяра, формування особистості, вплив зацікавленості учнів молодших класів і вчителів на ефективність позакласної виховної роботи.

Метою є оцінка ефективності позакласної виховної роботи, вироблення рекомендацій по оптимізації процесу позакласної виховної роботи

Завдання:

1. Проаналізувати загальні  засади позакласної виховної  роботи та її значення в  формуванні особистості молодшого  школяра;

2. Визначити місце позакласної  виховної роботи в шкільному  житті;

3. Проаналізувати сучасні  підходить до позакласної виховної  роботи;

4. Розробити нові стратегії  позакласної виховної роботи

  Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому визначено та обгрунтовано методичні поради по використанню позакласної виховної роботи та її значення в формуванні особистості молодших школярів.

Практичне значення роботи полягає у можливості практичного  використання результатів дослідження  при організації позакласної  виховної роботи.

Робота написана на основі аналізу наявних літературних джерел. Аналіз літератури було проведено для  виявлення основних форм і методів  позакласної і позашкільної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДIЛ 1.

Теоретико-методичнi основи позашкiльноi освiти

1. Позашкiльна освiта:поняття,види,виникнення

Великий педагог К.Д. Ушинський вважав, що „не можна перебільшувати вплив школи на розвиток дитини. Школа не має права втручатися в чужу для неї область та заважати своїми уроками впливу інших великих вихователів людини: природи і життя”[1.c.17]. Одне з основних завдань педагога він вбачав в тому, щоб не тільки передавати знання , а й розвивати в учнях бажання і здатність набувати нові знання і пізнавати життя навколо себе.  
На початку століття були організовані перші позашкільні заклади, діяльність яких в першу чергу була пов’язана з культурно-просвітницькою роботою. Першими позашкільними об’єднаннями як факторами розвитку особистості були клубні об’єднання, спортивні майданчики, літні оздоровчі табори. Організатори позашкільної освіти та виховання намагалися протистояти консерватизму офіційної освіти та виховання і за мету ставили створення сприятливих умов для розвитку як індивідуальних якостей особистості дитини, так і формування в неї відповідальності, солідарності, товаришування. Грані позашкільного життя та різноманітність занять сприяли цьому.  
Виникнувши як самостійна діяльність, позашкільна робота набула педагогічного статусу завдяки розмаїттю видів, форм демократичної організації дітей та молоді, які спиралися на прогресивні традиції народної педагогіки[4.c.34]. Являючи собою частину соціокультурного середовища, позашкільні заклади своєю діяльністю завжди реалізовували принцип зв’язку освіти із життям, активно відгукуючись на всі зміни як у потребах власно дитини, так і суспільства в цілому.Позашкільна освіта була включена до загальної системи народної освіти. Перша половина ХХ століття стала часом, коли остаточно сформувалася система позашкільної виховної роботи (позашкільної освіти), що надало можливість стимулювати й розвивати здібності та інтереси дітей в сфері мистецтва, живопису, техніки, туризму, фізкультури і спорту, а також визначилися типи позашкільних навчальних закладів – спеціалізовані та комплексні (багатопрофільні). Сталими вже були зміст і форми роботи позашкільного навчального закладу. За думкою спеціалістів позашкільний навчальний заклад представляв собою своєрідну спільноту дітей та дорослих, яка характеризується цілеспрямованістю, різновіковим складом учасників навчально-виховного процесу, автономністю існування, циклічністю функціонування, різноманітністю і свободою вибору діяльності, формальними і неформальними відносинами між дітьми і дорослими. 
Пострадянська система освіти залишила для нас принципи позашкільного виховання, які складають фундамент та першооснови сучасної позашкільної освіти: масовість та загальнодоступність занять на основі добровільного об’єднання дітей за інтересами; розвиток ініціативи і самодіяльності дітей та молоді. Громадянсько-корисна направленість діяльності творчих об’єднань, різноманітність форм позашкільної освіти,врахування вікових та індивідуальних  особливостей дітей та молоді.  
Зміст основних видів позашкільної діяльності були зорієнтовані на врахування вікових і особистісних особливостей дітей. Було сформовано своєрідну „індустрію ” організації дозвілевої діяльності дітей та молоді[2.c.21].За часи існування незалежної України стало зрозумілим, що для подальшого розвитку системи позашкільної освіти необхідним є надання позашкільним навчальним закладам фінансової і господарчої самостійності у вирішенні життєво важливих питань у виборі змістовних видів діяльності ;встановленні структури і штатного розпису, у питаннях оплати праці. 
Позашкільний навчальний заклад сьогодні – це широкодоступний заклад освіти, який спрямовує вихованців на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. Позашкільна освіта та виховання - процес безперервний. Системою позашкільної освіти в Україні зроблено "відкриття вільного часу ” як важливого освітнього ресурсу.  
Головною метою системи позашкільної освіти за дев’яносто років її існування є створення умов для вільного вибору кожною дитиною освітньої галузі, профілю позашкільної програми та часу її засвоєння. На сьогодні позашкільна освіта є невід’ємною частиною системи освіти і визнається як владою, так і громадськістю як необхідна складова розвитку особистості дитини, її громадянського становлення і професійного вибору[13.c.34]. Мета діяльності позашкільних навчальних закладів – розвиток творчого потенціалу дитини, розкриття здібностей, залучення до світу мистецтва, спорту, науки, техніки.  
Поняття "позашкільна освіта ” трактується як сукупність знань, умінь та навичок, які отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах.  
Позашкільна освіта сьогодні - цілеспрямований, цілісний процес, зміст якого засновується на ідеї всебічного розвитку особистості, цільового вибору за власним бажанням, що загалом не тільки доповнює загальні знання, а й формує цілісність і впевненість у власних силах. На теперішньому етапі розвитку сучасної позашкільної освіти вкрай важливо домогтися уважного ставлення владних структур до проблем розвитку та вдосконалення мережі позашкільних навчальних закладів,обов’язкового виконання в повному обсязі Закону України «Про позашкільну освіту»[14.c.22]. Сьогодні значно урізноманітнились форми роботи позашкільних навчальних закладів. Їх спектр збільшився як за рахунок розширення вікового діапазону, так і завдяки цілеспрямованому формуванню позашкільними навчальними закладами свого статусу як відкритого соціального простору.Важливим напрямом позашкільної освіти сьогодення, як на зорі її становлення, залишається пошук, розвиток і підтримка обдарованої молоді.  
Позашкільна освіта здійснюється цілий рік.Основні напрями модернізації системи позашкільної освіти України передбачають різні варіанти вирішення цієї глобальної освітньої проблеми.Суть позакласної виховної роботи визначається виховною діяльністю школярів в позаурочний час при організуючій і напрямній ролі вчителя.

При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної виховної роботи, які  характерні для всіх видів позакласної  діяльності - добровільності (принцип, що враховує бажання школярів взяти  участь в позакласній виховній роботі), обліку індивідуальних особливостей учнів (принцип, обліку відмінності спрямованості  інтересів і рис вдачі учнів).

2. Форми організації позакласної і позашкільної роботи

Важливу роль у вихованнi учнiв, розширеннi й поглибленнi їхнiх знань, розвитковi творчих здiбностей належить спецiально органiзованiй виховнiй роботi у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкiльною.

Позакласна робота – рiзноманiтна освiтня i виховна робота, спрямована на задоволення iнтересiв i запитiв дiтей, органiзована в позаурочний час педагогiчним колективом школи.

Позашкiльна робота – освiтньо-виховна дiяльнiсть позашкiльних закладiв для дiтей та юнацтва.

Характерною особливістю  позакласної і позашкільної роботи є те, що вона здійснюється на основі добровільності: кожен учень за власним  бажанням вибирає для себе той  чи інший вид діяльності[3.c.11].У зв’язку з цим позакласну і позашкільну роботу потрібно вести так, щоб зацікавити учнів, бо інтерес тут є визначальним стимулом, який спонукає їх до активної самостійної діяльності.

Особливістю роботи як позакласної  так і позашкільної є також  те, що їй властиве багатство і ріноманітність форм.За способами організації розрізняють масову, гурткову та індивідуальну форми позашкільної освітньо-виховної роботи з учнями.

Масовi форми виховно1 роботи

 Форми масової роботи належать до найбільш поширених в школі. Вони розраховані на одночасний обхват багатьох учнів різних вікових категорій, їм властива барвистість, урочистість, яскравість, велика емоційна дія на дітей. Так конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні ж бесід, вечорів, ранків лише частин школярів виступають як організатори і виконавці. Традиційною формою масової роботи є шкільні свята. Вони розширюють кругозір, викликають відчуття залучення до життя країни. Широко використовуються конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють дитячу активність, розвивають ініціативу. Участь в них беруть учні, що вчаться з початкових класів. Їх мета — залучити всіх дітей з відбором найбільш талановитих. Формою масової роботи з дітьми є класний час. Він проводиться в рамках відведеного часу і є складовою частиною виховної діяльності.

До них вiдносять конференції , тематичнi вечори, вечори запитань та вiдповiдей, тижнi з рiзних предметiв, зустрiчi з видатними людьми, огляди, конкурси, внутрішкільні олімпіади, спартакіади учнів, відвідування театрів, кіно. Вони охоплюють значну кількість дітей[10.c.33].

 Важливими формами  позакласної і позашкільної роботи  є екскурсії, прогулянки, походи.Ці форми мають спільну рису: учні виходять за межі школи чи позашкільного закладу.

Важливу роль у позакласній  і позашкільній роботі відіграють різні  форми змагань учнів. Змагання викликають живий інтерес у школярів, сприяють піднесенню загального тонусу життя  колективу, а через те практикуються  у різних галузях позаурочної  роботи[12.c.15]. У змаганнях здебільшого виступають кілька колективів, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності.

Видами масових змагань, що проводяться протягом більш-менш тривалого часу, є олімпіади та спартакіади.Практикуються олімпіади з окремих навчальних предметів, та олімпіади художньої самодіяльності.

Груповi форми виховноi роботи

До цих форм належать полiтичнi iнформацii, години классного керiвника, гуртки художньоi самодiяльностi, робота з пресою, радiо- i телепередачами, походи.

Гуртки, секції, студії, товариства, творчі об'єднання є найпоширенішими формами колективно-групових позашкільних занять з дітьми. Це місця, де діти об'єднуються на основі спільних соціальних відчуттів і прагнень, бажань займатися важливою для них справою.

Гуртки працюють постійно,вони охоплюють учнів, які цікавляться певною галуззю знань (наприклад, гурток юннатів, математики, літературний гурток та ін.).

Використання дидактичних  матеріалів під час занять дає  змогу керівникові залучити до роботи кожного учня. При цьому він добирає такі завдання, які відповідають інтересам і можливостям дитини, адже гурток відвідують діти, різні за віком, розумовими можливостями, рівнем заціка&че-ності, за працездатністю, наполегливістю. Правильно підготовлені завдання спонукають учнів до подальшого пізнання, а врахована в них різноманітна діяльність, яка поступово ускладнюється веде до формування на-вичок пізнавальної самостійності.

Використання дидактичних  матеріалів на заняттях гуртків у  позашкільних закладах різних типів  дає можливість так організовувати процес пізнання, шо об'єкт пізнання входитиме до сфери діяльності школяра і діалектична взаємодія між ними створюватиме передумову формування пізнавальної самостійності особистості.

Iндивiдуальнi форми виховної роботи

Потреба iндивiдуального пiдходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюэться через її iндивiдуальнi особливостi, через «внутрiшнi умови». Необхiдною умовою успiшної індивідуальної роботи э вивчення iндивiдуальних особливостей учнiв. Щоб впливати на особистiсть, треба її знайти. Передусiм важливо встановити довiрливi, доброзичливi стосунки мiж педагогом i вихованцями. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованцiв, умiння швидко зорiэнтуватися у ситуації, передбачити наслiдки своїх дiй.