Педагогіка як наука

Однією з  таких умов, що сприяє прийняттю  керівником ЗНЗ ефективного рішення (наприклад, застосування основ інклюзивної  освіти у практиці роботи) є сприйняття наукових засад менеджменту освітніх інновацій, мета якого полягає у реалізації сукупності організаційно-управлінських, соціально-економічних і соціально-культурних цілей. А саме:

1. Створення якісно нової системи (або технології) управління закладом освіти; єдиного інформаційного поля для учасників навчально-виховного процесу; вироблення системи оцінювання ефективності діяльності всіх структурних підрозділів закладу освіти; розробка системи контролю та зворотного зв’язку; розробка ринкових механізмів взаємодії суб’єктів педагогічної діяльності; якісна побудова зв’язку в системі «освіта – наука – виробництво» (організаційно-управлінські цілі). 
2. Створення позитивного іміджу закладу освіти; суттєве оновлення матеріальних фондів; накопичення бази даних про педагогічні інновації; створення привабливого інвестиційного клімату та здорового конкурентного середовища (соціально-економічні цілі). 
3. Підвищення доходів учасників інноваційного процесу; побудова «відкритої» соціально-педагогічної системи; пріоритетність гуманних відносин між учасниками навчально-виховного процесу; закріплення демократичних засад у всіх сферах діяльності; інтеграція у міжнародний освітній простір; підвищення кваліфікаційного рівня співробітників у міжкурсовий період; підвищення рівня ділової активності членів колективу (соціально-культурні цілі).

Досягнення  таких цілей забезпечується:

• розв’язанням відповідних завдань менеджменту освітніх інновацій;
• зміною наукових підходів і принципів в управлінні;
• застосуванням нових законів і закономірностей.

Основними завданнями менеджменту освітніх інновацій є: спрямування на постійне переведення ЗНЗ у якісно новий стан; постійна соціальна, матеріальна і психологічна підтримка педагогів; створення правових, організаційних і психологічних умов забезпечення експериментальної діяльності ЗНЗ; залучення різних інвесторів; участь у міжнародних освітніх проектах; підключення до комп’ютерної мережі Інтернет; розширення й поглиблення функціональних обов’язків учасників навчально-виховного процесу.

Серед сучасних наукових підходів в управлінні ЗНЗ значне місце відведено системно-синергетичному. Він ґрунтується на засадах синергетики  – науки про неврівноважені фазові переходи, які протікають у відкритих системах і свідчать про те, що за будь-якого впливу на систему (і ззовні, і зсередини), який може вивести її із стану рівноваги, в ній розгортаються процеси, спрямовані на збереження або повернення втраченої рівноваги. За законами синергетики, система, як єдине ціле, дає більший вихід, ніж кожен її елемент окремо.

Застосування  цього наукового підходу в  управлінні сприяє процесам самоорганізації  та забезпечує розвиток у керівників самостійності щодо прийняття управлінських  рішень.

Серед сучасних принципів управління ЗНЗ значне місце посідає принцип інноваційності, який характеризується наявністю у керівників спрямованості на необхідність постійного застосування педагогічних інновацій, зміст якого розкривається через підтримку інноваційної ініціативи, творчості, самодіяльності та самостійності об’єктів управління.

    Принцип інноваційності в управлінні ЗНЗ і шляхи його реалізація

Принцип інноваційності в управлінні ЗНЗ, як видно з таблиці, демократизує і децентралізує управлінський  процес, сприяє розвитку самостійності  керівників у прийнятті управлінських  рішень, створенню творчих груп учителів, які можуть стати самостійними суб’єктами управління з частковою автономією.