Організація та методика проведення різноманітних форм позакласної роботи з природознавства

    Велику  роль у навчально – дослідній  роботі відіграють фенологічні спостереження. Перед тим, як їх проводити, учитель ознайомлює учнів з особливостями росту і розвитку культур,що досліджуються , разом з учнями розробляє план фенологічних спостережень. Проводячи спостереження за різними фазами росту і розвитку рослин, юні дослідники краще вивчають їх біологічні особливості, усвідомлюють значення всього комплексу агротехнічних заходів і дію досліджуваного чинника на рослин.[10; ст. 224]

      Саме в гуртках діти вчаться  помічати навколо себе нескінчену  кількість дивних речей, взаємну спорідненість між усіма живими істотами та неживою природою. Результати спостереження над рослинами та тваринами , а також результати дослідів гуртківці фіксують у щоденниках спостереження та дослідницької роботи.

      При вивченні окремих тем повинно бути передбачено виготовлення наочних посібників, зокрема гербаріїв( найбільш поширені місцеві породи дерев, кущів, ранні весняні рослини, квіткові рослини і т.д.), колекцій ( плоди і насіння дерев, кущів,жуків, комах).

      Робота гуртка нерозривно повязана і з іншими формами позакласнрї роботи. 

     2.2.Екскурсії на  основі методу  спостереження.

      У позакласній роботі з припродознавства  важливу роль відіграють масові  заходи, одним з яких є позакласні  природознавчі екскурсії. Природа  – це своєрідний живий музей , в якому необхідно правильно орієнтуватися. Вивчити природу ,пізнати її закони можливо лише в безпосередньому спілкуванні з нею. Наприклад,вивчити рослинний і твариннний світ ,памятки природи неможливо без екскурсій, походів, експедицій. Безпосередні спостереження за природніми явищами під керівництвом учителя сприяють формуванню у молодших школярів уявлення про взаємозвязок і розвиток компонентів природних ландшафтів, про незахищеність і крихкість природи та вплив на неї людини.[6]

      В.О.Сухомлинський писав: « Я поставив за мету домогтися, щоб навчання було частиною багатого духовного життя, яке б сприяло розвитку дитини, збагачувало її розум. Хочеться, щоб діти були мандрівниками, відкривачами і творцями в цьому світі.» Ці ідеї має втілювати кожен учитель.

      У процесі залучення дітей  до природи можна умовно виділити 3 етапи. На першому – вчимо  їх бачити і розуміти красу  навколишнього світу. Мета другого-  сформувати у молодших школярів  потребу до природи, охороняти  і збагачувати її. Етичним центром третього етапу є не природа сама собою , а дитина - вихованець, яка через спілкування з нею виховує в собі кращі моральні якості.[8]

      Ознайомлюючи дітей з природою,традиційно  визначаємо 3 основні мети:освітню,  що передбачає формування уявлень  про певні природні явища і об`єкти. Розвивальну – спрямовану на забезпечення розвитку основних психологічних процесів дитини :уяви, волі, памяті,почуттів тощо; застосування набутих уміньта навичок під час діяльності. І, нарешті, виховну –формування моральних, духовних, естетичних уявлень, потреби в праці, гуманності, гігієнічних навичок, уміння і бажання берегти природу.

      Під час екскурсій у природу  діти можуть ознайомитися не  лишез красою рідної землі,  з прикладами людської турботи,  про рослини та тварини, а  й побачити наслідки недбалості, невихованості.

      Кожна екскурсія складається  з 3 етапів:

      Підготовчий.

      Вибрати обєкт (ліс, парк, ботанічний  сад і т.д.)

      Визначити тему і завдання,термін  і тривалість екскурсії.

      Чітко визначити методи роботи  над темою, обсяг практичної частини і форму висвітлення матеріалу.

      Учням пропонується завдання  повторити і відшукати нові  відомості, прислівя, загадки, вивчити  вірші про природні обєкти, які  можуть зустрітися під час  екскурсії.

      Перед екскурсією провести бесіду  з молодшими школярами про правила поведінки у природі та пересування в дорозі, поводження біля водойму, з невідомими рослинами та тваринами.

      Основний – проведення екскурсії.

      Підсумковий – написання переказів,  конкурсів малюнків, фотографій, виготовлення  стінівки про екскурсію, гербарій, колекцій.[6]

      Природознавчі екскурсії проводяться  в різні пори року.

    під час екскурсій по рідному краю посильними для молодших школярів будуть такі завдання:зібрати насіння дерев, кущів,квітів своєї місцевості,визначити  територію , що потребують озеленити.

      Під час проведення екскурсій  дуже важливо привчати дітей  спостерігати за природою. Спостереження  – це один із методів , завдяки  якому учень цілеспрямовано, планомірно  сприймає обєкти навколишньої  дійсності. Він не просто повинен  слухати, а прислухатися, не просто дивитися, а придивлятися, всебічно розглядати обєкт,щоб створити необхідне уявленняпро нього.[1]

      Перебуваючи на екскурсії , вчитель  заздалегіть повинен повідомити  учням за чим вони повинні  спостерігати і для чого їм  це потрібно.

      Спостереження за птахами:

     - Чи співають птахи чи ні?

     - Куди вони літають?

     -Як вони літають?(поодиноко чи  збираються в групи)

     - зверни увагу на форму тіла, колір оперення,дзьоб, ніг.

      Спостереження за рослинами:

      Виберіть одиноке дерево ( дуб,березу, клен). Зверніть увагу, на його стовбур:товстий чи тонкий він, шорстка чи гладенька на ньому кора, якого кольору дерево,як розміщені гілки: рідко чи густо, високо на стовбурі чи біля самої землі;цвіте дерево чи ні,чи присутні на ньому плоди.

      Перебуваючи в лісі, уважно подивіться навколо. Які дерева , кущі та травянисті рослини ви знаєте? Зверніть увагу,де росте більшість травянистих рослин. Поміркуйте, чому квітують улітку лише ті, що ростуть на галявинах.

      Спостережливість потрібно розвивати  в учнів . Це найкраще робити за допомогою ігрової форми діяльності.

      Гра « Розвиваємо спостережливість»

      Мета : розвиток сприймання,уважності. 
 

      Хід гри

      Учні діляться на 2 команди. Завданням  командам – назвати якомога  більше:

      Предметів, які знаходяться поряд  і мають червоний колір;

      Предметів, назви яких починається  з букви к;

      Дерев,щозараз оточують дітей;

      Тварин, яких діти бачили під  час екскурсій тощо.

      Перемагає команда,яка назве більшу  кількість обєктів.

      Отже,завдяки екскурсіям та використаному  методі спостереження в учнів появляється запас конкретно – образних уявлень. Вони розвивають у собі таку рису як спостережливість – що є прегненням і умінням найповніше помічати особливості предметів і явищів, у тому числі й такі деталі , які здаються зовні недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відміннності,зміни в предметах і явищах. 

     2.3.Методика проведення  масових заходів

      Наймасовішою формою позакласної  роботи є свята, або ранки.  Вони проводяться з метою ознайомлення  молодших школярів із підсумками роботи учнів у гуртках, на ділянці тощо. На таких заходах учні доповідають про свою роботу та її результати. Доповіді супроводжуються демонстрацією результатів дослідницьких робіт учнів: малюнками, фотографіями, таблицями, колекціями. Тривалість доповіді до 5 хв. Художня частина повинна бути пов’язана з темою. Потрібно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена має бути оздоблена рослинами, картинами, картами, портретами відомих учених.

      Доцільно проводити ранки на  теми : Свято зустрічі птахів, Свято урожаю, Свято квітів, Свято золотої осені, Зелена аптека нашого краю та інші. Кожне свято передбачає досягнення чіткої визначеної мети. Так ,проведення Дня птахів не тільки дає змогу розширювати і поглиблювати знання про птахів та їхню поведінку кожної пори року, причини її зміни,але і формувати в школярів практичні уміння здійснювати природоохороні заходи( підгодовування птахів узимку,виготовлення і розвішування штучних гнізд тощо).

      Проведення свята передує тривала  підготовча робота:1. Оформлення виставки дитячих малюнків « Птахи – наші друзі». 2. Написання гасел : «Птахи – наші друзі. Допоможемо їм узимку!» 3. Виготовлення і виставка різних видів годівниць та штучних гнізд для птахів. 4. Організація виставки дитячої літератури про птахів. 5. Підготовка літературно – музичного монтажу про значення птахів у природі. 6. Розробка завдань для спостережень за поведінкою птахів весною, які будуть відповідями на запитання вікторини( Назвіть 5 видів птахів,які зимують у нашій місцевості . Які птахи бувають унас тільки взимку? Що страшніше для зимуючих птахів : холод чи голод? Чому?) 7. Підготовка костюмів , масок різних птахів.

      Проведення свята

      Вступне слово учителя про  значення птахів у природі  і в житті людини.

      Літературно – музична частина  про різноманітність птахів,їхні особливості , поведінку в природі(вірші,інсценівки,пісні,загадки,народні прикмети,легенди,прислів’я).

      Проведення вікторини на основі  власних спостережень школярів  за птахами в природі.

      Перегляд навчальних кінофільмів  про птахів.

      Проведення ігор, конкурси костюмів,масок  птахів ( назва птаха і цікаве  повідомлення про нього).

      Звіт дітей про природоохорону  роботу, зокрема охорону птахів  узимку. Розповіді про свої спостереження  за зимуючими птахами.

      Відзначення учнів, які найкраще ведуть природоохорону роботу, та активних учасників свята.

      Свято як масовий захід спонукає  працювати учнів як колектив , розвиває їхні творчі задатки,такі  риси як гуманність, старанність,  винахідливість, кмітливість, учить  школярів не бути байдужим  до чужого горя, а завжди відкликатися якщо хтось просить про допомогу; берегти природу бо це наш дім.

      Ще одним із великих масових  заходів є робота з озелення, які привчають дітей бережливо  ставитися до природи. Дитина  починає цінувати не тільки  те деревце, яке вона сама посадила , але і природне багатство.

      Можна організувати загони, кожний  з яких носитиме певну назву  і виконуватиме певне завдання. Один із загонів сприятиме  збереженню насаджень і їх  захисту, виготовлення шпаківень  і розвішування їх у лісі . Інший – бере активну участь у насадженні дерев, кущів, квітів біля школи, на вулицях села, доглядають за ними. Зелені патрулі проводять роз’яснювальну роботу з охорони зелених насаджень серед дошкільників, жителів села. Вони є ініціаторами підготовки і проведення традиційних свят, наприклад, «Золота осінь», «Свято квітів» тощо. 

      Висновок

      Відомо, що у позакласній діяльності  особливо яскраво розкриваються  природні потреби молодших школярів,зокрема,  в активній діяльності. Позакласна  робота дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа,займати ролі, які відрізняються від ролі учня.

      Ефективність педагогічного процесу  в позакласній роботі визначається  появою таких психічних новоутворень, як: самостійна творча активність; уміння свідомо та корисно використовувати свій вільний час з метою гармонійного саморозвитку; розкриття здібностей дитини; більш широкий спектр нестандартного мислення.

      Позакласна робота організовується  на основі самодіяльності дітей  з урахуванням їхніх інтересів  і запитів,що виникають підчас вивчення природи. Тому така робота дає широкий простір для виявлення ініціативи дітей і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за дорученну справу,акуратність, наполегливість.