Організація та методика проведення різноманітних форм позакласної роботи з природознавства

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка 
 
 
 
 
 
 

МЕТОДИКА  ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ  РОБОТИ З ПРИРОДОЗНАВСТВА 
 
 
 
 
 
 

Реферат підготувала:

                                           студентка 4- го курсу

групи ПН-415

Кирилова  Юлія Сергіївна

  
 
 

Полтава 2011 
 

    Зміст

      Вступ

    1. Позакласна робота як одна із форм організації навчально – виховного процессу

    2. Організація та методика проведення різноманітних форм позакласної роботи з природознавства.

     2.1. Гурткова робота

     2.2. Екскурсії на основі методу спостереження

     2.3. Методика проведення масових заходів

      Висновок

      Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

      Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває молоде покоління, значною мірою залежить подальший прогрес суспільства. Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідного краю, до Батьківщини, до людей, які їх оточують, навчити їх мислити, виробити стійкий інтерес до знань і прагнення свідомо застосовувати здобуті знання у житті. Незаперечним є той факт, що творча активна особистість може сформуватися лише в тому випадку, коли вона розвивається в педагогічно цілеспрямованих умовах з самого раннього віку до вступу молодої людини в самостійне життя.

      У розв’язані перед освітою  завдання важливу роль відводиться  різноманітним формам організації  навчання. Під формою організації  навчання слід розуміти спеціально  організовану діяльність учителя  і учнів, яка проводиться в  установленому порядку і в  певному режимі.

      У початкових класах вивчення  природознавства здійснюється за  допомогою різних організаційних  форм навчання. Основними організаційними  формами навчання є: уроки і  пов’язані з ними обов’язкові  екскурсії, домашні навчальні  завдання, позаурочні і позакласні роботи.

      Урок – логічно завершений  цілісний елемент навчально –  виховного процесу,в якому в  складному взаємозв’язку мають  місце певні методи, прийоми і  засоби навчання, проявляються особливість  учителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку. На уроках проводиться вивчення всього програмового матеріалу у логічній послідовності, яка забезпечує системність його викладання, застосовуються навчальні методи, демонструються різні види унаочнення, проводяться досліди, використовуються відповідні методичні прийоми. Але попри це все вони обмежені у своїх можливостях.

      Життя організмів, ріст та розвиток рослин і тварин, спільне існування організмів у природі, їхній взаємозв’язок між собою і з навколишнім середовищем, явища природи, працю людей неможливо показати на уроках у класі. В зв’язку з цим уроки доповнюються іншими формами навчальної роботи.

      Одним з них є позакласна  робота,яка є досить у вивченні  природознавства. Вона є необов’язкова, основана на добровільних засадах з учнями, спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь і навичок.

      Позакласна робота повинна бути  цікавою,задовольняти запити й  інтереси учнів. Зміст її виходить  за межі програмового матеріалу,доповнюючи і розширюючи його.

      Актуальність у вивченні питання  позакласної роботи з природознавства  початкових класів полягає у  тому, що даний вид роботи не  так часто використовується у  наш час в школі, в якщо  використовують, то проводять не  ефективно. Адже потрібно пам’ятати, що дана форма організації навчання повинна проводитися на засаді добровільності і повинна зацікавити учня для проявлення власного інтересу. 

      1. Позакласна робота як одна із форм організації навчально-виховного процесу.

    Школа є ланкою між дитиною і суспільством, яка допомагає їй стати гідним членом цього суспільства. Вона формує дитину як особистість. Крім того, що людина є членом суспільства,вона є невід`ємною частинкою природи. Саме на уроках природознавства в початкових класах дитина пізнає світ, природу,яка її оточує ,навчається з нею жити в співдружності,любити її і берегти. В. О. Сухомлинський дійшов висновку, що природа сама собою не виховує, а виховує тільки активна взаємодія людини з природою. Цей висновок став основним принципом в організації праці учнів Павлинської середньої школи: «Ми прагнемо того, щоб усе життя вихованців було сповнене творіння в світі природи. Ми не уявляємо собі повноцінного виховання без того, щоб кожний наш вихованець за роки навчання в школі не перетворив кілька десятків квадратних метрів глини, мертвого пустиря в родючу землю!»[14] Знання, які подаються на уроці не є достатніми ,щоб пізнати все. З метою розширити і поглибити знання,розвинути творчі нахили у дитини,побудувати її свідомість використовують позакласні роботи , тобто роботи, які виходять за межі класної кімнати. Сухомлинський вважав, що навчання в «зелених класах», складання книжок – картинок про природу, подорожі на природу, проведення екскурсій, свят троянд, польових квітів – ці та інші заходи сприяють розумовому розвитку дітей, засвоєння духовних цінностей свого народу.[14] Виступаючи проти догматичного навчання і зазубрювання, Л.Толстой наголошував, що дітей треба навчати так, щоб вони могли самостійно формулювати висновки, які випливають із спостережень і дослідів. Високо оцінюючи роль наочності в навчанні, закликав вивчати предмети і явища в природній обстановці, проводити екскурсії в поле, до лісу, де діти можуть спостерігати за життям рослин, тварин та ін. [9] Отже, позакласна робота проводиться в обстановці ,ближчій до школярів,вона пристосована до режиму їх дня. Тому школа може охопити позакласною роботою всіх без винятку учнів, враховуючи при цьому індивідуальні особливості кожного.

      Позакласна робота з природознавства  в більшості випадків нерозривно пов`язана з навчально – виховним процесом,здійснюваним на уроках , і ґрунтується на знаннях ,навичках і уміннях , набутих під час навчальних занять. Вона не регламентована обов’язковими програмами , що надає їй гнучкості і дозволяє краще враховувати особисті прагнення кожної дитини.

      Позакласна робота – це організована  на добровільних засадах діяльність  учнів, спрямована на розширення  й поглиблення їхніх знань  ,умінь і навичок, розвиток  самостійності,творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства.[2 ]

      Н.К.Крупська зазначала, що позакласна  робота допомагає правильному  вихованню дітей, створює умови  для їхнього всебічного розвитку. Потрібно підхоплювати ініціативу  самих дітей, допомагати їм  у творчій діяльності,керувати  ними ,правильно спрямовувати їхні інтереси.[3.ст. ]

      Позакласна робота з природознавства  дає можливість розвивати індивідуальні  інтереси дітей ,їхні здібності, нахили,розширювати кругозір, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу. Вона забезпечує цікаве і корисне проведення школярами вільного часу.

      Організація даної роботи здійснюється  з урахуванням побажань батьків,  інтересів і нахилів учнів  на принципах добровільності,самостійності  вибору виду діяльності, взаємоповаги і співробітництва. Особливістю її є також те,що їй властиве багатство і різноманітність форм. Пояснюється це не тільки характером завдань, які вона виконує, а й складом учасників. Для такої роботи характерне і те , що дитина не боїться отримати погану оцінку.

      Завдання позакласної роботи  природничого характеру – закріплення,збагачення  та поглиблення знань набутих  у процесі вивчення певної  теми чи розділу з природознавства,  а також застосування їх на  практиці,розширення загальноосвітнього  кругозору учнів , формування у них наукового світогляду,вироблення вмінь і навичок самоосвіти, формування інтересів до вивчення природи , організація довкілля школяра, відпочинок та розумних розваг.

      Поряд з пізнавальними завданнями  в системі позакласної роботи розв’язуються й виховні: виховання патріотичних почуттів, любові, бережливого ставлення до природи, атеїстичне та естетичне виховання. Крім того, позакласна робота розвиває такі якості як колективізм,відповідальність за доручену справу, акуратність,наполегливість.[3 ]

      Головна мета позакласної роботи  випливає із основної програми  Природознавства ,а саме: Формування особистості майбутнього громадянина Україна- людини, здатної брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє рідної землі та свого народу. Ця мета реалізується через створення сприятливих умов і дотримання ряд принципів:

    - Природовідповідного особистісного розвитку школяра, задоволення його базових органічних і ментальних потреб у пізнанні свого життєвого світу;

    - Добровільність та доступність, що передбачає право вибору та доступність у забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації,духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь і навичок;

    - Науковість,яка передбачає забезпечення оптимальних умов для розширення і поглиблення різноманітними засобами вагомих для кожної особистості, що навчається,об’єктивних природничих законів,обґрунтованих понять,способів практичних дій. Формує науковий світогляд ,екологічну культуру , навичок користування приладами природослідника ;

    - Систематизації знань про природу,суспільство,традиції свого народу на основі уявлень про найбільш загальні взаємозв`язки в природі, що сприяє поступовому перетворенню дитячого мислення у мислення соціально зрілої особистості;

    - Суспільна спрямованість діяльність учнів;

    - Гуманізація, що вивчає пріоритет завдань творчої самореалізації особистості, її виховання , створення умов для вияву таланту дітей, формування гуманної особистості, людяної, доброзичливої і милосердної;

    - Розвиток ініціативи, самодіяльності та активності особистості, що полягає у забезпеченні психолого – педагогічної атмосфери ;

    - Громадянського виховання учнів , формування у них почуття любові до своєї Батьківщини, громадянських якостей та ідеалів через набуття відповідного соціального досвіду та пізнання природи.

      Важливою умовою організації  позакласної роботи є врахування  психологічних особливостей дітей.  Дітям 6 – 9-річного віку властива  допитливість. Ці малі «чомучки»  цікавляться всім: хочуть знати  про небо і землю, сонце і  зорі , воду і повітря, рослини і тварини, їх цікавить праця і стосунки між людьми у її процесі. Це період їх бурхливого розвитку.

      Позакласна робота сприяє вирішенню  основних завдань школи. Головні  її напрямки:

    * Розширення і поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства, формування у дітей бережливого ставлення до природи ;

    * Виявлення найпростіших закономірностей;

      * Встановлення зв’язків і взаємозв’язків між окремими елементами та явищами природи;

    * Розширення уявлень дітей про єдність природи;

    * Забезпечення застосування знань на практиці ( на навчально – дослідній ділянці, географічному майданчику, у куточку живої природи тощо). [10; ст.214]

      Діти, які беруть участь у позакласній роботі, мають конкретніші знання , їх відповіді більш точні й виразні. Безпосереднє перебування серед рослин і тварин, проведення спостережень сприяє розумінню матеріальності природи і закономірностей процесів, що в ній відбувається.У процесі праці юннатам доводиться застосовувати знання, набуті в класі, на практиці, обдумувати практичну роботу, робити висновки, уявляти результати своєї роботи, тобто мислити. Отже, позакласна робота сприяє розвиткові мислення молодших школярів. В учнів, що беруть участь у позакласній роботі, виховується почуття відповідальності за доручену справу,дисциплінованість, діти привчаються виконувати роботу своєчасно.

    Основні форми і методи позакласної роботи

      Педагогічний процес у позакласній  діяльності сприяє формуванню  у дітей почуття власної винятковості під час пошуків і створення нових ідей. Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласна діяльність дає дітям таку можливість.[7]Позакласній роботі з природознавства властиве багатство і різноманітність форм і методів. За формою розрізняють позакласні роботи : навчальні, ігрові, змагальні, індивідуальні, групові. За методами: роз’яснювально – ілюстративні, бесіди,ігри,спостереження, досліди, проблемно - пошукові. За місцем проведення: шкільні – клас, спортивний зал, актовий зал;позашкільні – «серед природи».За способом організації діяльності школярів поділяють на індивідуальну, гурткову та масову позакласну роботу.

      Індивідуальні позакласні заняття  школярів надзвичайно різноманітні: учні самостійно ведуть спостереження  над різними явищами природи,  проводять досліди,створюють колекції, виготовляють наочні прилади.[1]