Новітній маркетинг

     Методи демонстрацій та ілюстрації використовуються у взаємозв'язку: якщо використовується демонстрація; якщо ж необхідно усвідомити суть явища, використовують ілюстрацію. Результативність ілюстрації залежить від методики показу. Велика кількість ілюстрацій відволікає учнів від з'ясування суті явищ, що вивчаються. В окремих випадках доцільно використовувати роздатковий матеріал. У сучасній школі для забезпечення якісної ілюстрації використовуються екранні технічні засоби.

     Використовуючи  вище розглянуті методи, вчитель повинен забезпечити всебічний огляд об’єкта, чітко визначити головне, детально продумати пояснення, залучати учнів до пошуку потрібної інформації.

     Самостійне  спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності. Школа має великі можливості для організації спостережень. Їх можна вести на уроці, використовуючи наочні посібники, під час екскурсій. Такі спостереження привчають учнів глибше аналізувати їх, порівнювати, робити висновки, занотовуючи все це в свої щоденники.

     Використання  різних засобів наочності так, щоб один вид доповнював інший та поєднувався зі словом учителя і підручником, дає дуже високий ефект засвоєння навчального матеріалу [5, c. 126].

     На  уроках новітнього маркетингу також можна використовувати спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН).

     Спеціальні  технічні засоби навчання – необхідний чинник засвоєння знань. До них належать:

• дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони);
• аудіовізуальні засоби;
• екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції;
• окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти);
• фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

     Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з поясненням; демонстрування, що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

     Кодо-, епі- і діапроекції мають значні зображувальні можливості, легко  керовані і тому дуже зручні для використання у навчанні. Особливо великі можливості аудіо-, кіно – та відеотехніки. Вони дають можливість показати динаміку, рух, зміну, процес перебігу явища вивчення, виділити предмет вивчення і пред'явити його для засвоєння [4, c. 24-33].

     Комп'ютер (як засіб навчання) має багато рис засобів навчання описаних вище видів, але відрізняється від них тим, що дає можливість вести своєрідний діалог «учень − комп'ютер», що є безцінним в організації та сприйманні навчальної інформації та здійсненні контролю й оцінюванні знань. Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов'язковість [5, c. 54].

     Засоби  навчання дають можливість описати  об'єкт вивчення, виділити предмет  вивчення і пред'явити його для  засвоєння. Ними є підручник, слово  учителя, засоби наочності, технічні засоби навчання комп'ютер, і роздатковий  навчальний матеріал. Використовуючи ці засоби так, щоб один доповнював інший, можна досягнути високого результату навчання.

     Кожен вид наочності несе перед собою  завдання, виконуючи його через функції, завдяки яким учні отримують той  комплекс інформації, який би допоміг сформувати цілісне уявлення про той чи інший предмет або явище.

     До  засобів наочності відносяться  таблиці з основ економіки, що володіють більшим ступенем умовності. Таблиці призначені для створення  зорової інтерпретації цифрового  матеріалу, для розкриття економічних процесів й явищ, для показу природних і виробничих структур, їхніх зв'язків і відносин. Залежно від способу зображення й подачі навчальної інформації вони поділяються на ілюстративні – ряд малюнків, супроводжуваних коротким пояснювальним текстом; графічні – зображують об'єкт або явище у вигляді діаграм, креслень, графіків; змішані, що представляють собою сполучення ілюстрованого, графічного, текстового матеріалів.

     Роздатковий матеріал до таблиць крім ілюстративного зображення включає питання й завдання. У ряді завдань спочатку даються запитання, при відповіді на які школярі повинні відновити опорні знання, щоб осмислити завдання, а потім дані питання на закріплення або узагальнення матеріалу.

     Особливий вид наочності становить графічна наочність, що поєднує таблиці, малюнки, графіки, діаграми й т. д. Найпростіші графічні посібники − це таблиці. Вони є своєрідним перехідом від тексту до ілюстрації. Робота з таблицею корисна для засвоєння якої-небудь економічної закономірності й набуття навичок аналізу цифрового матеріалу. Таблиці повинні бути легко доступними для огляду, простими, наочними, їх не можна перевантажувати зайвими деталями. У процесі викладання маркетингу таблиці часто застосовуються у формі звичайних графічних наочних засобів навчання. Такі таблиці демонструються в момент пояснення відповідного матеріалу. В окремих випадках таблиці складаються на класній дошці паралельно поясненню нового матеріалу. При навчанні також використовуються порівняльні таблиці, основне значення яких у тім, щоб навчити учнів проводити порівняння, підвести до тих або інших висновків.

     У навчанні маркетингу широко застосовуються різні види схем. Схема, за словами Н.Н. Баранського, − це ілюстрація, запис міркувань у короткій формі. Схему можна побудувати на будь-якому матеріалі й темі, застосовувати на різних етапах навчання, але переважно − при поясненні нового матеріалу й перевірці знань. Графічну схему можна побудувати на дошці при викладенні матеріалу, нарощуючи поступово окремі її елементи.

     Графіки − один із простих видів наочних засобів навчання. Це графічне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині. Нерідко для того, щоб графік став більше наочним і краще запам’ятався, уводять фонові малюнки.

     Підсумовуючи  все вищевикладене, можна сформулювати декілька вимог до роботи з наочними засобами навчання:

1. робота з наочними засобами навчання повинна сполучатися з використанням підручника й карти;
2. передбачати різний характер пізнавальної діяльності учнів, не тільки репродуктивний, але й творчий;
3. застосовуватися на різних етапах навчання: при вивченні нового матеріалу, його закріпленні й узагальненні;
4. стимулювати пізнавальний інтерес учнів.

     Розкривши кожен аспект проблеми застосування наочних засобів навчання можна  у певній мірі заявити, що в основу можна покласти принцип наочності, за допомогою якого будуть реалізовуватися поставлені цілі щодо покращення та правильності використання наочності.

     Існують різні види зв’язку слова і  наочності. За В.Е. Штейнбергом виділяють наступні види наочності: предметна, словесна, модельна.

     Розглянувши класифікацію видів наочності, можна  зробити висновок, що найбільш продуманою і ефективною є класифікація за В.Е. Штейнбергом, адже вона охоплює основні і найбільш ефективні види наочності, які сприяють навчальному процесу.

 

      Розділ 3. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ 

     3.1 Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми.

     В маркетингу виникла і розвивається криза методів. Традиційні методи, хоч  і сприяють формуванню певної інформаційної  бази для прийняття рішень, вже заслабкі для гарантування успіху в ситуаціях, які ускладнюються. Нові ж методи ще не достатньо освоєні вітчизняними маркетологами.

     Формування  нового маркетингового мислення потребує орієнтування його на сучасні ринкові  аспекти. Цінність продукту, інтелектуальна власність, торгова марка, бренди, відносини зі споживачами та партнерами, нематеріальні активи – ось на що повинна спрямовуватись діяльність маркетолога. Відповідно, на цьому має зосереджуватися підготовка маркетологів у системі освіти [6, c. 10-11].

     Вивчення  новітнього маркетингу допоможе майбутньому  спеціалісту отримати в теоретичному аспекті найважливіші уміння маркетолога XXI століття, а саме здатність визначати  довгострокову перспективу, а також  розробляти стратегічні рішення  щодо присутності компанії на ринку та впливів на її життєздатність. А ще уміння з розробки нового продукту і його розвитку, створення потреби в ньому та її підтримування.

     Основною  метою теми є дослідження теоретичних  аспектів новітнього маркетингу, застосування його методів на практиці, формування нового креативного мислення майбутніх фахівців, аналіз сучасного маркетингового стану України та шляхи його вдосконалення.

 

     3.2. Матеріали для проведення уроку

     Навчальна мета: ознайомитися з новими тенденціями розвитку, видами та методами маркетингу, і навчитися використовувати різні механізми їх застосування.

     Розвиваюча  мета: сформувати нове креативне мислення у майбутніх маркетологів, що спиратиметься на нові знання.

     Виховна мета: підготувати інтелектуально-порядного «хижака» до нестабільних ринкових «джунглів».

     Мотивація: можливість застосовувати отримані знання та навички для того, щоб стати новатором у маркетинговій діяльності і беззаперечним непереможним провідником на внутрішньому та світовому ринках.

     Очікувані результати: можливість застосовувати отримані знання та навички для того, щоб стати новатором у маркетинговій діяльності.

     Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент (2 хв.):

Відмітки  про присутність;

Оголошення теми та плану уроку.

Тема: Новітній маркетинг

      Учитель також оголошує мету проведення уроку, мотивацію та подальшу структуру  уроку.

2. Актуалізація опорних знань та умінь (8 хв.):

      Фронтальна  бесіда із застосуванням опорних знань учнів:

• Що собою являє маркетинг?
• Що Ви знаєте з приводу його еволюції?
• Чи є маркетинг повноцінною наукою?
• Чим відрізняється класичний маркетинг від новітнього?
• Для чого застосовується новітній маркетинг?
• Чи зіштовхуєтесь Ви з проявами новітнього маркетингу в буденному житті?

3. Пояснення нового матеріалу (15 хв.):

      За  допомогою презентації, роздаткового матеріалу у вигляді схем, таблиць  та статистичних даних, теоретичного матеріалу  підручника висвітлити особливості  найважливіших напрямів сучасного маркетингу, зокрема таких, як:

• Інтегрований маркетинг
• Соціальний маркетинг
• Маркетинг знань
• Брендинг
• Бенчмаркінг
• Аутсорсинг
• Франчайзинг
• Маркетинг супермаркету
• Мерчандайзинг
• Маркетинг гостинності
• Шоу-маркетинг
• Маркетингові війни
• Міжнародні маркетингові комунікації в аспекті культурних відмінностей
• Міжнародна реклама і міжкультурний менеджмент
• Глобальний маркетинг

 

4. Закріплення отриманих знань (8 хв.):