Новітній маркетинг

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ  «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 
 
 

Кафедра педагогіки та психології 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 
з  дисциплін психолого-педагогічного циклу

На тему «Новітній маркетинг» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ – 2011

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………...3

Розділ  1. Урахування вікових соціально-психологічних особливостей групи навчання при плануванні, організації та проведенні занять

1. Вікові соціально-психологічні особливості груп навчання……….………..5
2. Особливості навчання старшого шкільного віку…………………………....8

Розділ 2. Методичне забезпечення гуманізації шкільної економічної освіти

2.1 Методи, прийоми та засоби гуманізації економічної освіти і їх роль в розвитку творчих здібностей учня……………………………………………...10

2.2 Особливості використання наочності на уроках новітнього маркетингу..16

Розділ 3. Методичні особливості викладання теми

3.1. Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення  даної теми………....21

3.2. Матеріали для проведення уроку……………………………………….….24

Висновки……………………………………………………………...…………...…26

Список  використаних джерел……………………………………………………....27 

 

      ВСТУП

     Прямуючи  до світових стандартів якості духовного, економічного, соціокультурного життя  суспільства, Україна на державному рівні підтверджує основоположну роль освіти у справі реалізації цих стратегічних планів. Метою освіти, як відомо, є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, інтелектуально-творчого потенціалу народу. Серед багатьох принципів, що покликані забезпечити виконання вищевказаних завдань, одним із головних визначено принцип гуманізації освіти, що полягає в якнайповнішому розкритті здібностей людини та задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні першочерговості загальнолюдських цінностей, гармонійних стосунків людини і зовнішнього середовища, суспільства і природи [1, c.54].

     Актуальність  теми даного дослідження полягає у тому, що сьогодні існує проблема формування нового мислення маркетолога, що спирається на нові знання. Також, зростання ролі маркетингу і його поширення потребує звернення особливої уваги навчальних інституцій на формування у майбутніх маркетологів якостей «засновників» маркетингу в системі менеджменту компанії.

     Об’єктом дослідження є процес навчання основам новітнього маркетингу учнів.

     Мета  дослідження - теоретично обґрунтувати необхідність викладання новітнього маркетингу для формування такої нової основної кваліфікаційної ознаки майбутнього маркетолога, як креативність.

     Основні завдання дослідження:

• визначення комплексу найбільш ефективних методів, прийомів і засобів, які забезпечують процес надання нової маркетингової освіти;
• вивчення проблеми розвитку творчих здібностей учнів;
• виявити тенденції розвитку новітнього маркетингу в Україні.

     Досліджуючи дану тему, я хочу проаналізувати формування творчих здібностей учнів педагогічними  засобами, що забезпечують максимально  сприятливі умови для виявлення  та розвитку обдарувань і вмінь учнів; розкрити вплив емоційності педагога на розвиток тих здібностей, що зумовлюють креативну діяльність у сфері маркетингу.

 

Розділ 1.УРАХУВАННЯ ВІКОВИХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГРУПИ НАВЧАННЯ ПРИ ПЛАНУВАННІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ ЗАНЯТЬ 

1.1.Вікові соціально-психологічні особливості груп навчання.

     Дошкільний  вік (до 6 років). Рушійними силами розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв’язку з розвитком цілого ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, за допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних потреб у дошкільному віці характеризується тим, що кожна з них набуває самостійного значення. У дошкільний період емоції випереджають хід виконання дій, виникає здатність до співпереживання, здатність передбачити наслідки своїх дій, сумління совісті. Ці соціальні почуття лише починають формуватися. Вони розвиваються у грі. Дитина отримує задоволення від самої гри. Емоції беруть участь у підпорядкуванні мотивів, що призводить до становлення довільної регуляції [8, c.38].

     Молодший  шкільний вік (6-10 років). За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги їх перехід від ігрової до учбової діяльності, яка стає у цьому віці провідною.

     Вступ дитини до школи - це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються і продовжують розвиватись фізичні й розумові сили, формуються психічні властивості молодшого школяра.[7, c.119-121].

     Середній  шкільний вік (від 10-11 до 15 років) - Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди життя, залежить від реальностей довкілля.

     Загальна  характеристика підліткового віку варіює в різних теоріях залежно від їх основної ідеї. Так, в психоаналізі домінують ідеї статевого дозрівання і пошуку ідентичності, в когнітивних теоріях - зростання розумових здібностей, в діяльнісному підході - змін провідної діяльності. Однак, всі ці і багато інших підходів об’єднує те, що в них існують загальні показники, які характеризують даний вік. Вони визначаються численними соматичними, психічними і соціальними змінами.

     В підлітковому віці відбувається втрата дитячого статусу, хоч зберігаються нереалістичні уявлення про власні привілеї і статус дорослих. Такому становищу сприяють і суб’єктивні враження: різкі фізичні зміни, мрії та ідеали, які починають уявлятися вже менш реальними, кризові зіткнення з самим собою і сім’єю, почуття самотності та прагнення швидше досягнути статусу дорослої людини. Підлітковий період - сензитивний для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів.

     Основні потреби підліткового віку:

1. потреба у самовираженні;
2. потреба уміти щось робити;
3. потреба щось значити для інших;
4. потреба рівноправного спілкування з дорослими;
5. посилення статевої ідентифікації.

     Підлітковий період — це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. На межі молодшого шкільного віку і підліткового відбувається криза самооцінки. Помічено різкий зріст незадоволеності собою. Було встановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних дорослих, а й через власні вимоги [7, c. 151-152].

     Старший шкільний вік (15-18 років). Юнацький вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. Юнацтво - час самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для життєвого успіху знань - одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага - довільністю та стійкістю, пам'ять - логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість [8, c.59-60].

     Вік дорослості. Період дорослості у порівнянні з іншими віковими періодами - дошкільним, молодшим шкільним, підлітковим, юнацьким - охоплює значно більший відрізок часу життя людини і тому описання його особливостей є ускладненим.

     Традиційно  вважалося, що вік дорослості - це стабільний період у житті дорослої, сформованої людини і тому ніяких особливих змін у психічному розвитку особистості не відбувається. В. Клапаред характеризував дорослість як стан психічного “закам’яніння”, коли процес розвитку припиняється. Але більш ретельне вивчення цього вікового періоду змінило думку вчених. Потенціал розвитку існує протягом всього життя людини. З настанням дорослості процес розвитку людини не припиняється і не завершується, йому притаманні протиріччя і гетерохронність (нерівномірність); виділяються сенситивні і критичні моменти, психофізіологічний розвиток не є статичним, природа його різноманітна і суперечлива [7, c.244-245]

 

      1.2. Особливості навчання старшого  шкільного віку.

     Основне в становленні особистості старшокласника - відкриття власного світу, яке проявляється в формі переживання своєї  індивідуальної цілісності та неповторності. Внутрішній світ стає для нього цінністю. Здійснюється бурхливий розвиток самосвідомості. На думку Е. Еріксона, юнацький вік будується навколо кризи особистісної ідентичності.

     Навчання  старшокласників передбачає радикальну перебудову змісту і методів навчання, максимальне врахування індивідуальних особливостей та інтересів учнів, що дає простір їх власній розумовій і соціальній ініціативі. Розумовий розвиток старшокласника полягає у формуванні індивідуального стилю розумової діяльності.

     У навчанні формуються загальні інтелектуальні здібності, понятійне теоретичне мислення. Юнацьке мислення характеризується схильністю до теоретизування, створення абстрактних узагальнень, захоплення філософськими побудовами. Абстрактна можливість здається старшокласнику більш цікавою і важливішою, ніж дійсність. Руйнування універсальних законів і теорій стає улюбленою розумовою грою старшокласника. У мріях юнаки програють різні варіанти свого майбутнього життєвого шляху. Філософська спрямованість юнацького мислення пов’язана не тільки з формально-логічними операціями, а й з особливостями емоційної сфери юнаків.

     Збільшується  обсяг уваги, здатність довго зберігати її інтенсивність і переключатися з одного предмета на інший. Юність психологічно більш рухлива і схильна до захоплень. Разом з тим увага стає більш вибірковою, залежить від спрямованості інтересів.

     Старшокласники  починають оцінювати навчальну  діяльність з позиції свого майбутнього. У них змінюється ставлення до окремих предметів. Воно починає, на відміну від підліткового віку, зумовлюватися не ставленням до вчителя, а інтересами, нахилами учня, намірами отримати певну професію.

     Робота  з підготовки до вибору учнями професії повинна стати органічною частиною всього навчально-виховного процесу. Вона складається з таких напрямів:

    1.професійна просвіта - озброєння старшокласника знаннями про різні професії;

    2.професійна психодіагностика - вивчення психічних особливостей школяра;

    3.професійна консультація - встановлення відповідності індивідуально-психологічних особливостей старшокласника тій або іншій професії;

    4.розвиток інтересів, нахилів старшокласника до різних видів діяльності [7, 199-201]. 

 

Розділ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГУМАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ 

     2.1 Методи, прийоми та засоби гуманізації економічної освіти і їх роль в розвитку творчих здібностей учня

     Гуманізація шкільної освіти з метою розвитку творчих здібностей учня вимагає включення в зміст навчального предмету, крім традиційних компонентів (фактичного матеріалу, узагальнених результатів суспільно-історичного пізнання світу, методів дослідження і наукового мислення), які забезпечуватимуть виконання пріоритетного завдання на шляху гуманізації шкільної освіти – передачу підростаючому поколінню творчого досвіду, досвіду емоційно-ціннісного ставлення світу, духовних цінностей.