Новаторський характер педагогіки Я. А. Коменського

          Важливою функцією сімейного виховання для Каменського є пробудження і підтримка в дітях прагнення вчитися. "Прагнення до навчання пробуджується і підтримується в дітях батьками, вчителями, школою, самими навчальними предметами, методом навчання та шкільним начальством. Якщо батьки у присутності дітей з похвалою відгукуються про слово та вчених людей або, спонукаючи дітей до старанності, обіцяють їм гарні книжки, гарний одяг або ще що-небудь приємне; якщо хвалять вчителя (особливо того, якому хочуть доручити дітей) як з боку його вченості, так і гуманного ставлення до дітей (адже любов і захоплення є сильним засобом, щоб викликати прагнення до наслідування); нарешті, якщо вони іноді відправлять дітей до вчителя з дорученням або маленьким подарунком, то так легко досягти того, що діти щиро полюблять і науку і самого вчителя. "

          Підкреслюючи всю важливість і необхідність сімейного виховання, Коменський у "Великій дидактиці" створює образ материнської школи, як першоступені освіти.

          Мету школи Коменський бачив у розвитку і в праві переважно зовнішніх почуттів, щоб діти привчалися звертатися правильно з оточуючими, їх предметами і розпізнавати їх.

          Основні характерні риси цієї школи Коменський описує наступним: "У перші ж роки дерево випускає з свого стовбура головні гілки, а надалі йому доводиться тільки розростатися. Отже, таким же чином, чого б ми не хотіли дати дитині протягом всього життя, - все це має бути викладене йому в цій першій школі". Далі Коменський наводить список предметів (їх зачатків), які на його думку необхідно вивчати в материнській школі. "Метафізика в загальних рисах спочатку засвоюється тут, тому, що діти сприймають все в загальних і неясних обрисах, помічаючи, що все, що вони бачать, чують, що споживають, щоб відчули, все це існує, але не розрізняючи, що це таке зокрема, і лише потім поступово в цьому розбираючись. Отже, вони вже починають розуміти загальні терміни: щось, що ніщо, є,ні, так, не так, де, коли, схоже, не схоже і т. п., що загалом і є основою метафізики.

          У природознавстві в цей перший шестиріччя можна довести дитину до того,щоб він знав, що таке вода, земля, повітря, вогонь, дощ, сніг, камінь, залізо, дерево, трава, птиця, риби та ін.

Початок оптики дитина отримує завдяки тому, що починає розрізняти і називати світло і темряву, тінь і відмінності основних кольорів: білого, чорного,червоного та ін. Початок історії полягають у тому, щоб дитина могла пригадати і розповідати, що сталося нещодавно, як той чи інший у тій чи іншій справі діяв, - нічого, якщо це буде хоча б тільки по-дитячому. Коріння арифметики закладаються завдяки тому, що дитина розуміє, коли говориться мало і багато, і вміє рахувати, хоча б до десяти, і зробити спостереження, що три, більше, ніж два, і що одиниця, додана до трьох,дає чотири та ін. А також початок геометрії, статики, граматики, діалектичного мистецтва, музики. Знайомство з поезією, політикою. Вчення про моральність та ін.

          Отже, на сім'ю покладається колосальна відповідальність за розвиток дитини. Коменський вважає, що сімейне виховання (материнська школа) є першим і одним із самих головних етапів дитячого виховання та навчання. 
 
 
 
 
 
 
 

                                  4.Висновки.

          Видатний педагог багато уваги  приділяв моральному вихованню  та шкільній дисципліні, був переконаний,  що освіта людини повинна сприяти підвищенню її моральності, формуванню мудрості, помірності, мужності й справедливості — головних моральних якостей гуманної людини. До основних засобів морального виховання відносив приклади порядного життя батьків, учителів, товаришів, вправи, привчання, дисципліну. Особливу увагу звертав на шкільну дисципліну, яку розглядав і як незмінний порядок шкільного життя, обов'язковий для всіх, і як умову правильної організації навчання й виховання, і як систему покарань, засіб впливу на школярів («школа без дисципліни є млин без води»). Головним засобом дисциплінування вважав авторитет учителя, у крайніх випадках допускав і тілесні покарання (за богохульство, за вперту неслухняність і свідому непокору вчителеві, за пиху, недоброзичливість, відмову допомогти товаришеві в навчанні). 
          Я. А. Коменський наголошував на тому, що успіхи школи в навчанні й вихованні учнів залежать передусім від учителя. Ця професія є «найпочеснішою під сонцем», а тому «найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями». Педагог повинен любити свою справу, бути працьовитим, ентузіастом, сповненим життя, діяльним і чуйним, любити учнів, ставитися до них по-батьківськи, бути високоосвіченою людиною, живою бібліотекою і завжди прагнути до збагачення своїх знань і досвіду, добре володіти методикою передання знань учням. У педагогові він бачив не лише вчителя, а й вихователя. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                         Використана література: 

1. Коменський Я.  А. Велика дидактика. - Избр. пед.  соч. М.: Учпедгиз,1955.

2. Коменський Я.  А. Вибрані педагогічні твори. Т.2. -М.:

Педагогіка, 1982.

3. Константинов Н.  А., Мединський Е. Н., Шабаева М.  Ф. Історія педагогіки. - М.: Просвещение, 1982.

4. Лордкіпанідзе Д.О., Ян Амос Коменський. - Изд 2-е, М.: Педагогіка, 1970. 
5. Альт П. Прогресивний характер педагогіки Коменського. - М., 1959.  
6. Кратохвіл М. В. Життя Яна Амоса Коменського. - М.: 1991.  
7. Смоляніцкій Я. А. Три століття Яна Амоса Коменського. - М.: 1987.