Навчання критичному мисленню

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 18:11, реферат

Описание работы

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є розвиток в учнів такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом непередбачуваних, політичних, економічних або інших обставин.
Подібним запитам найбільш відповідає критичне мислення.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Поняття критичного мислення.
Розділ 2. Навчання критичному мисленню
2.1. Особливості навчального процесу формування критичного мислення
2.2. Етапи формування критичного мислення
2.3. Методи навчання критичному мисленню
Висновок
Додатки
Список використаних джерел

Скачать полностью (41.30 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

Навчання критичного мислення.doc

— 194.50 Кб (Скачать)

Метод «Ручки всередині» - метод кооперативного навчання, що допомагає навчити учнів розподіляти час, відведений для роботи в малій групі,  більш рівномірно на всіх членів групи.

Коли учні починають  висловлювати свої ідеї у малій групі, кожен учень, висловившись, кладе свою ручку у центр стола, за яким сидить група, - щоб відзначити, що він зробив свій внесок у спільну справу. Усі члени групи рівні у своїй можливості висловлюватись і ніхто не має права домінувати.

Метод «Обмін проблемами» - це метод кооперативного навчання, який вимагає того, щоб учні знайшли важливе запитання з досліджуваної теми і потім сформулювали якусь проблему на підставі цього запитання – для того, щоб інша група вирішила її.

При використанні цього методу учні вчаться визначати важливі питання в навчальному матеріалі, формулювали проблеми, пов'язані з цими питаннями, а також взаємодіяти з іншими учнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Навчання критичному мисленню як одна з інтерактивних  стратегій дає і учневі, і вчителеві  можливість самовираження, а орієнтація на сучасну методику робить навчальний процес цікавим і ефективним.

Ефективним урок буде тільки тоді, коли постійно ведеться робота над формуванням уміння учнів  критично мислити, висловлювати власні думки і судження, толерантно ставитися до будь-якої обгрунтованої думки, поважаючи почуття опонента.

Застосування методів формування критичного мислення дає можливість учителю: активізувати мислення учнів, мотивувати та стимулювати їх діяльності, залучити всіх учнів до творчої, продуктивної діяльності, активізувати пізнавальний процес, розвивати пізнавальний процес, розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал, розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримку, формувати ключові компетентності учнів.

Перевага такої системи навчання у тому, що вона дозволяє забезпечити глибину вивчення змісту, вчитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із особистісними й інтелектуальними потребами; учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання, основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня.

Повноцінна співпраця  вчителя й учнів і спрямована на те, щоб, як сказав В.Сухомлинський, „учительський стіл не перетворився на кам’яну стіну, із-за якої ведеться наступ на „супротивника” – учнів”.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

Урок в технології розвитку критичного мислення

 

 

Назва етапу

Сутність  етапу

Актуальність  етапу

І етап

Розминка
  • створення сприятливого психологічного клімату на уроці

 

Теплий психологічний  клімат сприяє:

  • кращому засвоєнню навчального матеріалу;
  • підвищенню авторитету вчителя;
  • психологічному розвантаженню учнів

ІІ етап

Обґрунтування навчання
  • визначення мети уроку;
  • розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому

Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо:

  • учні розуміють конкретну практичну значимість для кожного з них;
  • чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці

ІІІ етап

Актуалізація
  • пробудити, викликати зацікавленість, схвилювати, спровокувати учнів пригадати те, що вони знають;
  • відтворити знання, вміння, що потрібні для подальшої роботи на уроці

Створюються умови для:

  • визначення того, що вже відомо, та того, що можна ще дізнатися;
  • пов`язання знання з досвідом учня;
  • «відкриття», самостійного здобування знань;
  • підвищення ролі учня

ІV етап

Усвідомлення  змісту
  • ознайомлення учнів з новою інформацією;
  • аналіз інформації та визначення учнями особистого її розуміння

Формування компетентності учнів з предмету:

  • розвиваються уміння:
    • працювати з інформацією;
    • працювати самостійно;
    • виділяти головне, суттєве

V етап

Рефлексія
      • прояснення змісту опрацьованого; порівняння реальних результатів з очікуваними;
      • аналіз того, чому на уроці щось відбулося так чи інакше;
      • закріплення та корекція засвоєного;
      • встановлення зв`язків між тим, що вже відомо і тим, що потрібно засвоїти, навчитися у майбутньому

Визначаються:

        • ступінь володіння ідеями, інформацією, знаннями;
        • можливість використання отриманих знань;
        • можливість обміну знаннями з іншими учнями;
        • оцінка та самооцінка діяльності;
        • ступінь диференціації домашнього завдання

 

Додаток 2

Методична модель пізнавального процесу в технології розвитку критичного мислення

Стадії

Дії учнів

Методичні прийоми

Приклади  реалізації прийомів

Виклик

Аналізують свої знання з даної теми.

Демонструють первинні знання.

Парна (групова) мозкова атака.

 

 

Ключові терміни.

 

 

 

 

Розбивка на кластери.

 

 

Знаємо – бажаємо  дізнатися – дізналися.

 

 

 

 

 

Взаємоопитування.

Взаємонавчання.

Учні складають список того, що знають, або ставлять запитання.

 

 

Три – п'ять ключових слів записати на дошці і запропонувати учням зробити припущення про їх значення.

 

Записується слово або  фраза, яка обводиться колом, і пропонується учням висловити ідеї-супутники.

 

Зошит ділиться на три  колонки: у першу учні заносять усе, що знають з даної теми; у другу – запитання, які поставили перед собою; у третю колонку учні записують усе, чого дізналися з тексту підручника.

 

Два учні читають один одному текст, зупиняючись після кожного абзацу, і по черзі ставлять запитання.

 

Коли всі члени групи  прочитали абзац (про себе), «вчитель» робить наступне:

1. Підсумовує  зміст.

2. Продумує  запитання і пропонує дати  на них відповідь членам групи.

3. Розтлумачує  те, що після інших залишилося незрозумілим.

4. Робить припущення  про можливий зміст наступного абзацу.

5. Ставить  завдання на читання наступному  учневі.

Осмислення

Вступають безпосередньо в контакт з інформацією (читають, слухають, дивляться, проводять досліди).

Подвійні щоденники.

 

 

 

 

 

 

 

 

Маркування тексту.

Поділити сторінку навпіл. Ліворуч записати ту інформацію, яка вас вразила; можливо, вона викликала якісь спогади або асоціації з епізодами власного життя; здивувала або викликала протест. Праворуч дати коментарі: думки, що виникли, питання...

 

Читаючи текст, на полях  ставимо:

«ü» – відомо;

«–» – суперечило нашим заняттям;

«+» – цікаве, несподіване;

«?» – незрозуміле.

Рефлексія

Намагаються висловити думки своїми словами (привласнюють інформацію), вільно аргументують, обмінюються своїми ідеями з іншими (ознайомлюються з різними уявленнями).

Парна мозкова атака (парне підбиття підсумків).

 

Звертання до ключових слів.

 

Повернення до кластерів.

 

 

Знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися.

 

Маркувальна таблиця.

Проведення дискусії.

Повернення до своїх  записів, порівняння міркувань до і після роботи.

 

 

Порівняння міркувань  до і після роботи.

 

Порівняння міркувань, що виникли до і після роботи, доповнення кластерів.

 

У третю колонку записують  усе, що дізналися з текст.


 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. - К.: Вид-цтво «Плеяди», 2006.
  2. Маркова І.С., Біловол Г.О. Урок математики в сучасних технологіях: теорія І практика. Розвиток критичного мислення. — X.: Вид. група «Основа», 2007.
  3. Пєхота О.М., Кіктенко А.З. Освітні технології. - К.: А.С.К., 2004.
  4. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007.
  5. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4.
  6. Давиденко О. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову і літературу. - 2005. - №2.
  7. Кушнір В. Особливості критичного мислення педагога // Рідна школа. - 2001. - №4.
  8. Шеремет М. Критичне мислення - діяльнісний підхід // Шлях освіти. - 2004. - №4.

 

 

 

 

 




Информация о работе Навчання критичному мисленню