Навчання критичному мисленню

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 18:11, реферат

Описание работы

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є розвиток в учнів такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом непередбачуваних, політичних, економічних або інших обставин.
Подібним запитам найбільш відповідає критичне мислення.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Поняття критичного мислення.
Розділ 2. Навчання критичному мисленню
2.1. Особливості навчального процесу формування критичного мислення
2.2. Етапи формування критичного мислення
2.3. Методи навчання критичному мисленню
Висновок
Додатки
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

Навчання критичного мислення.doc

— 194.50 Кб (Скачать)

Фаза консолідації (Рефлексія). Третя фаза методичної системи - рефлексія. Під рефлексією у психології розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає. У даному контексті рефлексія - це також розмірковування про те, як здійснювався процес набуття нового знання, як нове приєднувалось до вже відомого, яку особисту цінність має набута інформація.

Про цю фазу досить часто забувають під час навчання, однак вона теж є дуже важливою. Саме в ході рефлексії учні консолідують нововивчене та активно реструктурують свої схеми для включення нових понять. На цьому етапі учень перетворює нове знання на своє власне, забезпечується довготривалість знань. Навчання є процесом зміни, набуття інших якостей. Зміни виявляються в нових термінах для фіксації нових знань, у наборі нових навичок чи нових точок зору. Навчання характеризується як довершена та тривала зміна. Така зміна відбувається лише за умови активної залученості учня до процесу реструктуризації своїх схем задля пристосування до нового.

На цьому етапі має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Насамперед очікується, що учень почне висловлювати щойно сприйняті ідеї та відомості своїми власними словами. Для цього йому необхідно сконструювати нову схему. Тривале навчання та глибинне розуміння є особистими для кожного учня. Людина краще запам'ятовує те, що розуміє у своєму власному контексті й висловлює власними словами (Пірсон і Філдінг, 1991). Шляхом активного переформулювання за допомогою звичного, власного словника утворюється особистий змістовий контекст. Якщо необхідно запам'ятати, то забудеш. Якщо необхідно зрозуміти, то запам'ятаєш.

Учні стають власниками ідей, коли висловлюють їх своїми власними словами.

Друга мета цього етапу - активний обмін думками між учнями, що збагачує їхній запас слів, дає можливість побачити різні схеми та зрозуміти, як вони будують свою власну. Залучаючи учнів до обговорення під час рефлексії, їх спрямовують на розмаїття конструктів для розмірковування. Це етап зміни та реконцептуалізації під час навчального процесу. Відкриття багатьох шляхів інтеграції нових знань спричинює створення більш гнучких конструктів, що можуть бути застосовані в майбутньому більш практично та цілеспрямовано.

 

2.3. Методи навчання  критичному мисленню

 

Метод «Структурований огляд» - це коротка лекція, повідомлення або пояснення, що дається на початку уроку, щоб розбудити в учнів зацікавленість, представити ключові поняття та підготувати їх до засвоєння власне уроку.

Структурований огляд  дає можливість учителеві дати учням  лише таку кількість інформації, щоб допомогти їм засвоювати зміст розпочатого уроку.

Метод «Знаємо  – хочемо дізнатися – дізналися». Цей метод можна використовувати для того, щоб структурувати цілий урок. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми уроку, поставити запитання з цієї теми та знайти відповіді на ці запитання.

Метод «Перемішайтесь – завмріть - об'єднайтесь у пари» - є жвавим способом дати учням можливість попрацювати з новими партнерами над певним і чітко визначеним завданням. 

За сигналом учителя учні повинні піднятися зі своїх місць і почати ходити по класу. За командою «Завмріть» учні повинні об'єднатися у пари з учнями, які стоять найближче і виконати запропоноване завдання.

Метод «Припущення  на основі запропонованих слів» використовується на уроці під час актуалізації – для того, щоб «налаштувати» учнів на текст, який вони будуть читати або чути.

Припущення  того, що буде міститись у тексті на основі слів із нього, підвищує допитливість учнів та їхню готовність учитись. Також це може зменшити ту відстороненість або дистанцію, яку деякі учні відсувають стосовно письмових текстів.

Метод «М-схема». Така схема термінів є механізмом висвітлення вагомих слів, термінів, які складають те, що називається «описуване передбачення». Описуване передбачування є ціннісним твердженням, що побудовано н значенні слів.

Метод «Читання в парах – узагальнення в парах» - це метод, коли учні в парах уважно читають текст, щоб досягти його розуміння.

Метод дозволяє учням проявляти більше ініціативи у процесі власного навчання та навчання один одного. Цей метод призначений  для того, щоб сприяти різним видам  мислення, а вся діяльність у сукупності спрямована на покращення розуміння тексту учнями.

Метод «Спрямоване читання» - це діяльність, що забезпечує розуміння при читанні (критичне мислення) в тій частині уроку, коли здійснюється фаза побудови знань при застосуванні інформативного тексту.

Метод покликаний допомогти учням розуміти текст, спрямовуючи їх до ключових моментів у тексті та даючи їм можливість обговорювати його зміст із іншими учнями у класі.

Метод «Спрямоване читання з обдумуванням і таблиця» є  популярним методом для того, щоб зацікавити учнів і втягнути їх у читання тексту, який необхідно зрозуміти. Це завдання подібне до «спрямованого читання», оскільки учні читають мовчки під керівництвом учителя, але запитання в порівнянні зі «спрямованим читанням» менш конкретні та менш спрямовані на те, щоб допомогти учням зрозуміти текст. Свої роздуми учні поетапно записують до таблиці.

 

Як ви вважаєте, що відбудеться?

Чому ви так  вважаєте?

Що відбулося?

Після читання  заголовка

     

Після читання  першого уривку

     

Після читання  другого уривку

     

Після того, як дочитали до кінця

     

Метод «Читання з маркуванням» - це завдання учням прочитати текст і знайти в ньому певні факти або події, при цьому позначаючи їх спеціальними символами на полях.

Коли учні читають  текст як частину роботи на уроці, корисно застосувати спеціальний прийом, що погоджував би уважне читання із запитаннями та завданнями. Уважне читання допомагає учням визначити завдання читання, читати текст для виконання цих завдань і потім бути здатними використати інформацію із тексту.

Метод «Взаємне навчання» був розроблений з метою навчити учнів уважно читати та розуміти прочитане.

При використанні цього методу учні не тільки викладають навчальний матеріал своїм однокласникам, але при цьому також практикуються  в застосуванні важливих навичок розуміння. Метод «Взаємне навчання» учить учнів читати, щоб зрозуміти: їм необхідно виділити основні ідеї, знайти деталі та визначити зв'язки між ідеями в тексті.

Метод «Лінія цінностей». Цей метод є різновидом кооперативної діяльності та рекомендується для того, щоб виявити думки учнів із таких проблемних запитань, де можливі різні відповіді, тобто можливі різні ступені згоди або незгоди з якоюсь заявою чи твердженням.

Метод призначений  для того, щоб привернути увагу  учнів до певного проблемного питання, допомогти їм вирішити, що вони думають із цього приводу. Усвідомити, що з приводу одного питання можуть бути різні думки, а також зайняти позицію стосовно питання й уміти сформулювати свої аргументи на користь своєї думки.

Метод «Твір-п'ятихвилинка». Твір-п'ятихвилинка – це стисле письмове міркування (рефлексія) на задану тему. Це неформальний твір, мета якого полягає в тому, щоб зібрати та відбити думки учнів. У процесі бурхливого обговорення думок висловлюються поспіхом, і гарні ідеї можуть бути загублені, якщо їх не записати.

Метод «Ажурна плитка». При використанні методу учні мають допомагати один одному вчитися. Цей метод можна використовувати, коли учні читають текст, слухають повідомлення або проводять групове дослідження. Як і в інших методах кооперативного навчання, у методі «Ажурна плитка» застосовуються звичайні «домашні» та експертні групи. Для того щоб скористатися цим методом, учителю необхідно провести певну попередню роботу – зокрема необхідно заздалегідь підготувати аркуші із завданнями.

Цей метод допомагає  сім учням вивчити весь матеріал. Вони виступають у ролі «експертів», коли навчають один одного якоїсь частини  навчального матеріалу. Кожен учень, таким чином, відіграє активну роль, навчаючи та навчаючись, більш глибоко  розуміє матеріал і використовує мислення більш високого рівня.

Метод «Навчальна дискусія» - метод кооперативного навчання, що дає учням змогу відстоювати різні точки зору з будь-якого спірного питання. Використовуючи цей метод, учні одержують підтримку групи, коли практикуються в навичках критичного мислення.

Метод «Дебати». Мета дебатів не в тому, щоб визначити переможців і переможених, а в тому, щоб допомогти учням попрактикуватись у тому, як робити твердження та захищати їх аргументами в умовах, коли інші висувають інші твердження. Уміти працювати з твердженнями, аргументами та дискусіями, відстоювати ідеї та сперечатися з ними, не нападаючи на своїх суперників – усе це ключові моменти критичного мислення. 

Метод «Спеціальні ролі під час обговорення» - це метод кооперативного навчання для управління обговоренням у малих групах у конкретних предметних галузях.

При застосуванні цього методу всі учні обговорюють  одну тему чи текст. Виступаючи в різних ролях, вони беруть участь у обговоренні, посідаючи різні позиції. Оскільки ролі підібрані для того, щоб відбивати різні аспекти розуміння, цей метод дозволяє учням цілеспрямовано навчитися цих аспектів, активно застосовуючи їх на практиці. Згодом, коли вони будуть учитися самостійно, вони об'єднають ці різні ролі – у процесі осмислення теми.

Метод «Опитування думок» - це один із способів, що дозволяють учителю організувати глибоке обговорення тексту.

Цей метод може привести до дискусій у класі. Коли учні читають цікавий текст, який викликає різні реакції, і їм ставлять реальні запитання, на які в учителя немає заздалегідь готових «правильних» відповідей, і коли пропонують дати різні відповіді, які будуть відрізнятись одна від одної, і далі вести дискусію один з одним - тоді це часто забезпечує глибоке мислення.

Метод «Павутинка» дискусії» поєднує динаміку дискусії з методами кооперативного навчання. Цей метод навчає учнів відігравати активну роль у обговоренні, займати певну та чітку позицію щодо проблем, які дебатуються, або суперечливих питань, підкріплювати свою позицію аргументами та співпрацювати з іншими, щоб відстоювати певну точку зору.

Метод «Я досліджую» є прекрасним способом залучити учнів до проведення дослідження, що має значення для них особисто. Цей метод допомагає учням знайти інформацію, яка робить шкільну програму актуальною для учнів, або навіть створити власні матеріали в рамках навчальної програми.

Метод РОФТ (роль, отримувач, форма, тема) – це письмова діяльність, що зазвичай використовується на уроці на стадії консолідації. Під час такої діяльності фокус змінюється: замість навчального штучно складеного письмового завдання учням пропонується природна автентична ситуація – завдання, в якому учні мають на увазі конкретну мету написання, іншу, ніж коли вони пишуть для вчителя чи класу та отримувача.

Роль

(хто пише?)

Ортимувач, аудиторія

(хто отримує?)

Формат

(у якій формі?)

Тема

(про що це?)


Метод «Мозковий штурм». Метод, за допомогою якого можна генерувати багато ідей з будь-якої теми.

Основне правило  проведення «Мозкового штурму» полягає в тому, щоб придумувати багато різних ідей і утримуватись від коментарів, поки учні не запропонують значну кількість різних ідей. Цей метод може допомогти учням «звільнити свій розум» - у них можуть з'явитися ідеї, які за інших обставин не спали б їм на думку. Не всі ідеї, які в них виникнуть, будуть однаково корисними, але, придумуючи безліч різних ідей, вони можуть знайти деякі цінні ідеї серед менш важливих. Учні, які беруть участь у «мозковому штурмі», часто починають продукувати більше ідей і мислити менш шаблонно й «жорстко».

Метод «Мозковий штурм» у парах». Виконуючи цей різновид «Мозкового штурму» учням пропонується спочатку скласти список ідей із теми індивідуально. Через кілька хвилин учням пропонується об'єднатися у пари та поділитися своїми ідеями один з одним, а потім доповнити свій список. Пізніше пари учнів доповідають свої ідеї всьому класу.

Метод «Дошка запитань». «Дошка запитань» - це місце у класі, де можна вивішувати (записувати) запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Для цього виділяється  частина дошки або ж це може бути великий аркуш паперу, на якому учні записують запитання, які їм спадають на думку. Метод полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них коли вони: беруть участь в обговореннях у класі, читають щось самостійно за власним вибором або запропонований їм матеріал, пишуть, експериментують, виконують інші завдання у класі.

 Метод «Загальна угода» - це правила поведінки, яких учні погоджуються дотримуватись, коли беруть участь у діяльності, що потребує кооперативного навчання.

Цей метод полягає  в тому, щоб навчити учнів під  час роботи в малій групі поводитися відповідно, почувати відповідальність та співпрацювати один з одним  таким чином, щоб вони виконували свою роботу й самі керували своєю поведінкою.

Информация о работе Навчання критичному мисленню