Можливість використання нестандартних форм уроку в сучасній школі

3. Заключна  частина — підбиття підсумків,  виявлення переможців та найактивніших  учасників вікторини.

Складання та розв'язування кросвордів, чайнвордів, ребусів (Можна проводити як окремий  урок або як фрагмент під час звичайних  занять)

Кросворд  — вид задачі–головоломки, що полягає  в заповненні літерами рядів клітинок так, щоб у горизонтальних та вертикальних рядках були утворені задані за значенням  слова.

Чайнворд  — вид задачі–головоломки, що полягає  у заповненні послідовно розташованих (ланцюжком) клітинок словами, що відгадуються, розташованими так, щоб остання  літера попереднього слова була першою літерою наступного.

Ребус — загадка, в якій слово або  фраза, що відгадується, зображені комбінацією  фігур, літерів, знаків.

Основна мета — в ігровій формі домогтися  запам’ятовування основних термінів і понять теми та їх означень.

Структура

1. Вступна  частина — ознайомлення учнів  з правилами гри, забезпечення  їх необхідним роздавальним матеріалом (задачі-головоломки можуть бути  запропоновані вчителем або складені  учнями; складання головоломок починається  за деякий час до початку  ігрових уроків, наприклад за 1-2 тижні).

2. Основна  частина — розгадування кросвордів, чайнвордів, ребусів.

3. Заключна  частина — підбиття підсумків,  виявлення переможців.

Презентація теми (Проводиться на початку вивчення теми.)

Презентація теми — подання теми, що буде вивчатися, ознайомлення учнів з темою на рівні науково-популярної літератури.

Основна мета — у загальних рисах подати учням тему, показати необхідність і корисність її вивчення, викликати  зацікавленість до питань теми.

Структура

1. Вступна  частина — забезпечення необхідного  оформлення класу, вступне слово  вчителя.

2. Основна  частина — короткі повідомлення  учнів з науково-популярної літератури (форма повідомлень має бути  зацікавлено-пізнавальною, підгото¬вка  учнів до презентації теми  починається за 1-2 тижні до підсумкового  ігрового уроку).

3. Заключна  частина — підбиття підсумків,  аналіз зроблених відповідей, обґрунтування  необхідності та корисності вивчення  даної теми.

Гра-конференція (Проводиться під час закріплення  навчального матеріалу.)

Гра-конференція  — одна з ігрових форм проведення уроку, що імітує збори, нараду представників  наукових організацій для обговорення  і розв'язування певних запитань.

Основна мета — всебічно розглянути питання, винесені на обговорення; виробити в  учнів уміння виступати перед  аудиторією, самостійно готувати й  проводити експеримент; виробляти  власний стиль мислення, вміння уважно слухати своїх товаришів, критично аналізувати їхні відповіді.

Структура

1. Вступна  частина — ознайомлення учнів  з темою конференції та її  підтемами (кожну підтему конференції  готує певна група учнів за  деякий час до конференції,  наприклад за тиждень); забезпечення  необхідного оформлення класу,  підготовка плакатів, структурно-логічних  схем для доповідей, демонстраційних  дослідів.

2. Основна  частина — виступи учнів з  доповідями (4-6 хв.), виділення основних  моментів, відповіді на запитання  опонентів, обговорення доповідей.

3. Заключна  частина — підбиття підсумків  конференції; коротке резюме, узагальнення  суті зроблених доповідей з  кожної підтеми і з теми  в цілому; аналіз допущених помилок,  неточностей.

Реклама здобутих знань (Проводиться після  вивчення теми.)

Реклама знань — одна з ігрових форм проведення заняття, що полягає в  поширенні інформації про здобуті  знання з метою ознайомлення учнів  і створення популярності, попиту.

Основна мета — дати інформацію про здобуті  знання з метою ознайомлення учнів  і створення попиту на ці знання, забезпечення їх популярності.

Структура

1. Вступна  частина — забезпечення необхідного  оформлення класу, підготовка  рекламних матеріалів, вступне слово  вчителя.

2. Основна  частина — виступи учнів, що  рекламують знання з окремих  питань теми, обґрунтування ними  необхідності вивчення даних  питань, наведення конкретних прикладів  практичного застосування здобутих  знань.

3. Заключна  частина — підбиття підсумків,  виявлення найкращих рекламних  виступів, визначення переможців.

Дослідження теми (питання)

Дослідження — активний пошук розв'язання поставленої  задачі, підсумком якого стануть  самостійно здобуті нові знання.

Основна мета — розвиток самостійності учнів, підвищення їх творчої активності, пробудження інтересу до теми, що вивчається.

Структура

1. Вступна  частина — нагромадження фактів, висунення гіпотез (дослідницька  робота над темою починається  за 1-2- тижня до проведення підсумкового  ігрового заняття).

2. Основна  частина — постановка експерименту, що підтверджує гіпотезу, розробка  і всебічна перевірка її правильності.

3. Заключна  частина — повідомлення про  результати дослідження, підбиття  підсумків, аналіз допущених помилок,  виявлення найефективніших методів  дослідження.

Розв'язування парадоксів і софізмів

Парадокс  — думка, судження, різко відмінні від загальноприйнятих, що суперечать (іноді лише на перший погляд) здоровому  глузду; несподіване явище, яке не відповідає звичайним уявленням.

Софізм  — неправдивий за суттю умовивід, що формально здається правильним, заснований на навмисному, свідомому  порушенні правил логіки.

Основна мета — вироблення гнучкості мислення, розвиток не традиційності та нешаблонності  сприйняття, розвиток логічного стилю  мислення в учнів.

Структура

1. Вступна  частина — ознайомлення учнів  з умовами проведення гри, створення  команд, підбір задач для команди-суперниці  за одним заздалегідь визначеним  парадоксом чи софізмом (роботи  учнів починається за 1-2 тижні  до проведення підсумкового ігрового  заняття).

2. Основна  частина — розкриття кожною  командою змісту суті своєї  задачі та демонстрація дослідів  або логічних суджень, що заперечують  певний факт; спроби інших команд  знайти помилку в умові задачі.

3. Заключна  частина — аналіз відповідей  для виявлення найправильнішої,  аналіз характерних помилок у  міркуваннях, підбиття підсумків,  визначення переможців і найактивніших  учасників гри.

Гра —  подорож (Проводиться під час  повторення теми.)

Подорож по темі — одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в змаганні учнів на швидкість проходження  маршруту, подоланні перешкод та досягнення мети (перешкодами є різні фізичні  запитання з теми; продовжити рух  за маршрутом можна лише після  відповіді на запропоновані запитання).

Основна мета — активне повторення матеріалу, демонстрація учнями крім програмних знань свого кругозору, начитаності, вміння орієнтуватися в будь-яких обставинах.

Структура

1. Вступна  частина — ознайомлення учнів  з умовами проведення гри, поділ  їх на команди; ознайомлення  учнів в картою подорожі, на  якій указано всі проміжні  пункти; визначення мети подорожі.

2. Основна  частина — змагання команд  на маршруті подорожі.

3. Заключна  частина — підбиття підсумків  командної та особистої першості, аналіз допущених помилок, визначення  переможців та найактивніших  учасників гри.

Гра —  реконструкція історії відкриття (винаходу)

Реконструкція — відновлення історії відкриття (винаходу) за наявними описами, спогадами  сучасників, біографічними відомостями  про вчених.

Основна мета — якомога глибше ознайомити учнів з історією відкриттів (винаходів), з життям і науковою діяльністю відомих  учених, з методами по¬шуку наукових знань, стимулювати активну розумові діяльність учнів.

Структура

1. Вступна  частина — забезпечення необхідного  оформлення класу, вступне слово  вчителя, ознайомлення учнів з  тематикою майбутніх виступів  груп (поділ класу на групи  і розподіл тем виступів проводиться  за 1-2 тижня до гри).

2. Основна  частина — виступи учнів, в  яких розкривається послідовність  подій, що привели до відкриття  (винаходу).

3. Заключна  частина — підбиття підсумків  уроку, стислий огляд виступів  учнів, оцінювання виступів груп  та окремих учасників, визначення  переможців та найактивніших  учасників гри.

Також до ігрової форми проведення уроку  можна включити такий елемент  як розгадування загадок з фізичним змістом. Учні люблять розгадувати загадки але на уроках фізики вони не часті гості.

Загадка – згідно В.І.Далю, “короткий, сказаний іншими словами опис предмета, який пропонується для відгадування”. Аристотель визначив загадку як добре сформульовану метафору. Оскільки предмет, зазвичай добре відомий, описаний в ній з видумкою, досить часто з неочікуваної сторони, вгадати загадане не просто. Для цього необхідно бути спостережливим і винахідливим, вміти співставляти і знаходити спільне в різному.

Будучи  за конструкцією виразом, основаним  на порівнянні, загадка сприяє розвитку образного бачення явищ природи. Світ в загадках рухається, звучить, переходить із однієї якості в іншу, тобто представлений діалектично, що властиво і самому життю. Загадка допомагає побачити красу оточуючого світу. Вона підкреслює ту чи іншу особливість предмета чи явища, заставляє ще уважніше придивитися до нього, побачити елементи прекрасного в цьому предметі, явищі. Загадки поетичні і ритмічні. Необ’ємність і ритмічність форми, яскрава образність і особливий колорит загадок дозволяють, використовуючи на уроках, надати вивченню фізики живість, викликати інтерес учнів до розглядуваних хімічних явищ.

Одним з різновидів ігрової форми навчальної діяльності є гра “Хімічний аукціон”. Коротка суть: до аукціону готують декілька саморобних “картин” з хімічним змістом. На одній зображено, наприклад, різні стани речовини, на іншій – кілька хімічних явищ, на третій – події із життя, пов’язані з хімією. Картини продаються за відповіді, які розкривають її хімічний зміст. Картину купує той покупець, який назве більшу кількість зображених на ній хімічних “моментів” (станів речовини, явищ, формул). Про факт купівлі свідчить третій удар молотка.

Звичайно, це лише деякі з багатьох можливих ігрових форм діяльності на уроці  хімії. Основної мети навчання і виховання — формування творчої особистості — можна досягти лише за сформованого інтересу до знань. Тому для вирішення цієї проблеми необхідно поєднати традиційні класичні уроки з хімії з уроками іграми.