Методичні основи проведення занять з виробничого навчання

Зміст 

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Методичні основи проведення занять з виробничого навчання…………..…………………………………………………...……….6

1. Характеристика змісту професійно – технічної освіти .……………....6
2. Методи викладання на уроках виробничого навчання в професійно-технічних закладах освіти …..…….. .................................................
3. Аналіз навчальної програми та розробка перспективно - тематичного навчального плану……………………………………………………….

1.4 Розробка плану-конспекту практичного заняття з виробничого навчання …………………………………………………………………….

Розділ 2. Безпека та охорона  праці учнів ПТНЗ……………………………

2.1 Загальні положення безпеки та охорони праці учнів ПТНЗ…………..

2.2. Розрахунок приміщення для проведення занять з виробничого навчання та його схема ...........................................................................

Висновки…………………………………………………………………….…..

Список  використаної літератури……………………………………………. 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Актуальність  теми. Глобальні зміни, які відбуваються в умовах науково-технічного прогресу, економічних і політичних зрушень, приводять до необоротних змін в освіті, до усвідомлення її особливої соціальної ролі, важливого значення як для суспільства в цілому, так і для кожної людини. В умовах сьогодення найголовнішим постає завдання сприяти відродженню національної освіти. Це завдання відображено і в Законі України «Про освіту», де визначено мету освіти як «всебічний розвиток особистісних якостей людини, її інтелектуальних і фізичних здібностей, виховання моральності, формування громадян, здатних зробити свідомий суспільний вибір, примноження на цій основі інтелектуального і культурного потенціалу народу» .

    Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є  комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

    Тому  на початку третього тисячоліття  найбільш актуальною проблемою практичного  оновлення вітчизняної освіти є  зміна цілей освітньої системи, перехід до гуманістичної особистісної концепції навчання, яка визначає його основними цілями і результатами не лише набування знань, умінь і навичок, а розвиток і самореалізацію особистісних здібностей і якостей людини, її соціальну і професійну спрямованість, прагнення буди корисною для суспільства і держави.

    Сьогодні  система професійно-технічної освіти перетворюється з другорядного на істотний компонент освіти. Її цілями є:

    • надання молоді, що вперше вступає  у трудове життя, широкого кола загальних  і професійних знань та навичок, які стануть достатньою базою для неперервної професійної освіти протягом усього життя;

    • забезпечити робітників, які вже  працюють, новими навичками, необхідними  для задоволення постійно оновлюваних  потреб сучасного високотехнологічного виробництва.              

      Останнім часом у багатьох європейських країнах простежується тенденція підготовки кваліфікованих робочих кадрів у стаціонарних середніх професійних навчальних закладах.

    Розвиток  та впровадження новітніх, інноваційних технологій в процеси роботи, навчання та виховання зумовили вибір нами теми курсової роботи: «Методика проведення занять з «Виробничого навчання» за темою «Розбирально–складальні роботи кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів».

    Мета  дослідження – розробити методику організації та  проведення  занять з виробничого навчання за темою: «Розбирально–складальні роботи кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів».

    Об’єктом дослідження виступає процес проведення занять з виробничого навчання за темою: «Розбирально–складальні роботи кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів». та його методичні аспекти.

    Предметом дослідження є методика проведення занять з виробничого навчання за темою: «Розбирально–складальні роботи кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів», та безпека праці учнів у ПТНЗ під час проведення цих занять.

Завдання курсової роботи:

• Проаналізувати зміст професійної освіти;
• Зробити аналіз типової навчальної програми з виробничого навчання;
• Визначити та обрати методи викладання;
• Розробити систему планів конспектів занять з виробничого навчання з дидактичним матеріалом;
• Скласти перспективно – тематичний план з виробничого навчання;
• Розробити вимоги до охорони праці учнів ПТНЗ при проведені занять з виробничого навчання;
• Зробити розрахунок приміщення для проведення занять з виробничого навчання та його схему.

     Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ  1

       МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ 

     1.1. Характеристика змісту професійно – технічної освіти та складання перспективно тематичного навчального плану.

    Зміст професійно-технічної освіти обумовлюється  вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів на певному етапі розвитку суспільства і визначається державними стандартами професійно-технічної освіти. Зміст професійно-технічної освіти систематично оновлюється відповідно до змін у науці, техніці, технологіях виробництва чи сфері послуг, організації праці тощо шляхом періодичної розробки нових типових навчальних планів і типових навчальних програм, а також внесення відповідних змін до робочих навчальних планів і робочих навчальних програм.

    Періодичність оновлення типових навчальних планів і типових навчальних програм  здійснюється не рідше ніж раз  на 5 років.

    Контроль  за оновленням змісту професійно-технічної  освіти здійснює спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої влади  у сфері професійно-технічної  освіти.

      Стандарт містить вимоги до  змісту професійно-технічної освіти, освітнього рівня вступників, рівня кваліфікації випускника професійно-технічного навчального закладу , а також вимоги до обов’язкових засобів навчання. Державний стандарт професійно-технічної освіти з певної професії включає:

     — кваліфікаційна характеристика випускника розробляється на основі кваліфікаційної характеристики робітника відповідно до державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах і визначає сукупність вимог як до професійних знань, так і до  фахових умінь і навичок. У свою чергу на основі кваліфікаційної характеристики випускника розробляються навчальний план підготовки кваліфікованого робітника та навчальні програми з  навчальних предметів, виробничого навчання.

     — навчальний план підготовки кваліфікованого робітника – це документ, у якому визначені освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік навчальних предметів, міжпредметні зв’язки, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів (слухачів) і кваліфікаційної атестації, засоби навчання, плановий рівень кваліфікації випускника.

     У навчальній програмі з навчального  предмета подається зміст знань  і умінь, а з виробничого навчання зміст професійних знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування.          

     Враховуючи  мету професійно-технічної освіти, її зміст визначається не тільки сукупністю знань, умінь і навичок, але й правилами та нормами поведінки, якими мають оволодіти учні у процесі навчання у закладах освіти даного типу. Це розвиток духовності, культури, технологічного мислення, творчих здібностей тощо.

     — зміст професійно-технічної підготовки включає гуманітарну підготовку, природничо-математичну, загальнотехнічну, професійно теоретичну професійно-практичну.

     Гуманітарна, природничо-математична підготовка передбачається за умови отримання учнями поряд з професійною підготовкою повної загальної середньої освіти. Розподіл часу між навчальними предметами загальноосвітньої підготовки відповідає Типовому навчальному плану ІІІ ступеня загальноосвітніх навчальних закладів, а саме технологічному напряму. Дозволяється до 15 відсотків навчального часу перерозподіляти між предметами природничо-математичної підготовки з метою врахування профілю підготовки кваліфікованих робітників.

     Структурними  складовими професійної підготовки  у професійних навчальних закладах  є професійно-теоретична і професійно-практична підготовка.

     — професійно-теоретична підготовка забезпечується шляхом вивчення спеціальних технологій, які є джерелом навчальної інформації з певної професії. Учні отримують відомості про дану галузь виробництва і перспективи її розвитку; принципи дії і найбільш ефективні способи використання сучасної техніки; про механізацію й автоматизацію виробництва; сучасні технологічні процеси і найбільш ефективні методи і прийоми виконання виробничих операцій на рівні новітніх технологій; про основи культури праці і т. д. Як правило, у навчальному плані передбачається вивчення дисципліни, що має назву  „спецтехнологія”. Але є ряд професій, де спец. технологія включає декілька дисциплін. Так, наприклад, для професії механізатор сільського господарства це – „Трактори”, „Правила дорожнього руху”, „Виробниче навчання з автотракторної справи” тощо.

     На  протязі усього терміну навчання, починаючи з першого року, у  професійно-технічних навчальних закладах здійснюється і професійно-практична підготовка, яка передбачає виробниче навчання, виробничу  та переддипломну (перед випускну) практики на виробництві чи у сфері послуг. Виробниче навчання  здійснюється у навчальних майстернях професійно-технічного навчального закладу і безпосередньо на виробництві чи у сфері послуг.  

     1.2. Методи викладання на уроках виробничого навчання в професійно-технічних закладах освіти.

     Успіх виробничого навчання значною мірою  залежить не тільки від правильного  визначення його мети і змісту, а й від засобів досягнення цієї мети, тобто від методів навчання, які використовуються майстрами у різних навчально-виробничих умовах,— у майстернях і лабораторіях училищ, на підприємствах. Добір методів залежить не тільки від мети і змісту навчання, а й від численних інших причин, зокрема від специфічних особливостей професії, рівня попередньої професійної підготовки і віку учнів, умов навчально-виробничого процесу. Крім того, добір методів визначається кваліфікацією і досвідом майстра виробничого навчання.

     Пояснення — словесне тлумачення, обґрунтування тих чи інших ознак, властивостей, предметів, явищ, процесів, принципів дії апаратів, приладів, пристроїв тощо. Пояснення використовують разом з розповіддю (остання випереджає пояснення) і показом. Питома вага пояснення серед методів виробничого навчання, безумовно, більша, ніж розповіді, адже програма виробничого навчання з більшості професій побудована у такий спосіб, що майстру доводиться частіше пояснювати, тлумачити, ніж розповідати.

     Інструктаж. Цей метод виробничого навчання слід віднести до найпоширеніших і важливіших. Інструктажем в умовах виробничого навчання називають чітко визначену систему вказівок, рекомендацій, які стосуються способів виконання трудових дій. Дехто із спеціалістів вважає інструктаж не окремим методом, а системою методів і, треба визнати, вони до певної міри мають рацію. Інструктаж—це основний метод діяльності майстра і учнів на занятті, спрямований на формування професійних знань, умінь і здібностей. Під час інструктажу майстер зосереджує увагу учнів на певних аспектах діяльності, на виконанні потрібних трудових операцій, на необхідних прийомах роботи.

     У виробничому навчанні залежно від  часу заняття розрізняють три  основних види інструктажу: вступний,, поточний, заключний. Мета вступного інструктажу — підготувати учнів до активного і свідомого виконання вправ. Залежно від того, чи вперше учні виконують вправу, чи йдеться про вже знайомі операції, які виконувалися при розв'язанні інших трудових завдань, змінюються акценти інструктування.

     Поточний  інструктаж здійснюють під час виконання вправ учнями. Зміст і методика його проведення істотно відрізняються від вступного інструктажу. Безумовно, зміст поточного інструктажу неможливо планувати так ретельно, як вступного. В діяльності учнів при виконанні трудових вправ спостерігається ряд досить типових помилок. Поточний інструктаж адресований в індивідуальному плані кожному учневі, тому його зміст диференціюється більшою мірою, ніж зміст вступного інструктажу. Незалежно від обсягу, складності і характеру вмінь і навичок, які формуються з допомогою вправ, майстер повинен тримати в полі зору всіх учнів групи, спостерігати їх діяльність і в потрібний момент консультувати їх. Доцільно час під часу обходити робочі місця учнів, давати їм певні поради. Якщо учень під час заняття підходить до майстри, останній інструктує його індивідуально. Коли питання важливе для всіх, майстер звертає на це увагу всієї групи або частини учнів.