Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

1. теоретичні питання, пов’язані з об’єктом дослідження;
2. аналіз предмета дослідження;
3. пропозиції щодо вдосконалення діяльності фінансових структур за напрямком обраного предмета дослідення.

Для їхньої підготовки необхідно  виконати таке:  [6]

• огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;
• викладення загальної методики і основних методів дослідження;
• теоретичні й експериментальні дослідження;
• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

У першому розділі студент  окреслює основні етапи розвитку наукової думки за темою роботи. У стислому і критичному висвітленні внеску попередників студент виявляє ті питання, які залишилися невирішеними, і визначає своє місце у розв’язанні проблемних питань. Далі автор обгрунтовує вибір напрямку досліджень, розглядає теоретичне підгрунтя завдань, розробляє загальну методику проведення досліджень. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20-25 сторінок. У другому розділі роботи детально аналізується предмет дослідження. У результаті аналізу виявляються переваги й недоліки стану об'єкта, шо досліджується, на яких концентрується основна увага слухача. Ці переваги й недоліки необхідно Ілюструвати графіками, таблицями, діаграмами, розрахунками тощо, шо дає можливість наочно показати, де є «вузькі місця» і що треба здійснити для їхнього усунення. Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 20-30 сторінок. У третьому розділі подаються пропозиції щодо вдосконалення роботи об'єкта дослідження. Викладення матеріалу основної частини підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Обсяг третього розділу не повинен перевищувати 20-30 сторінок. [7]

У висновках дається послідовний  виклад одержаних результатів у  їхньому співвідношенні із загальною  метою і конкретними завданнями, які було визначено і сформульовано  у вступі. Саме тут конентровано дається те, нове, що виноситься на обговорення  й оцінку Державної екзаменаційної комісії в процесі захисту  роботи. [6]

Після заключної частини  наводиться список використаних джерел, що значною мірою відображає рівень творчої роботи слухача. Список слід розміщувати в алфавітному порядку  за наскрізною нумерацією, при цьому  сам список повинен містити не менш ніж 50 джерел інформації.

Посилаючись на літературні  джерела, інформацію з яких використано  у магістерській роботі, слід дотримуватися  таких правил.

У разі посилання в магістерській  роботі на наукові праці, ініціали їхніх  авторів пишуть перед прізвищем; у бібліографічному описі на першому  місці ставлять прізвище, а потім - ініціали. [1], [2]

Використовуючи матеріали  і відомості з монографій, також  слід зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання. Посилання в тексті на джерела варто зазначати порядковим номером за переліком використаних джерел, виділеним двома квадратними  дужками, наприклад, "...у роботах [1-7]...". Допускається наводити посилання  на джерела у виносках, номер посилань має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань (наприклад, посилання на джерело у назві  цього підрозділу). Посилання подають  у квадратних дужках, наприклад [24].

Цитуючи, слід вказати джерело, з якого взято цитату, і точно  зазначити сторінку. Загальні вимоги до цитування такі: [1], [2]

а) текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці);

в) кожна цитата обов' язково супроводжується посиланням на джерело (наприклад, [4, 35]).

Список використаних джерел оформляють відповідно до існуючих вимог  та подають після Висновків.

Список використаних джерел можна розміщувати у порядку  посилань у тексті або в алфавітному  порядку прізвищ перших авторів  чи заголовків.

Після інформації про автора та назви джерела подають інформацію про те, де, хто і коли видав  книгу. Скорочено подають назви  столиць та інших великих міст (наприклад, "Львів", "Харків", проте "К.", "М.", "СПб", "N.Y."), зазначають назву видавництва коротко, без лапок, опускаючи слово "видавництво" (наприклад, К.: Основи, Львів: Просвіта, Вид-во Львів. ун-ту), після назви  видавництва ставлять кому (,) і подають  рік видання (наприклад, Львів: Каменяр, 2000), зазначають обсяг книги (наприклад, 483 с.) чи у разі бібліографічного опису  статей подають сторінки, на які  посилаються (наприклад, С. 34—63). [1], [2]

У разі посилання на джерела, опубліковані y всесвітній комп'ютерній  мережі Internet (Worнd Wide Web), слід використовувати  стиль, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації: 1) опис джерела наводять згідно із загальними вимогами; 2) у квадратних дужках вказують дату цитування ([Цит. 2001, 5 січня] - для україномовних джерел, [Cited 2000, 12 June] — для англомовних; 3) зазначають адресу сторінки: Доступний з: <http://www.franko.lviv.ua/general/aboutu.html> або Available from: <http://www.uvm.edu/~ncrane/estyles/mla.html> . [2]

Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти  сприйняття основного змісту роботи: таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру. Бажано, щоб додатки не були великими за обсягом. При написанні магістерської роботи студент має посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або розробки. Якщо в роботі використано матеріали, що належать також і співавторам, з якими були виконані спільні роботи, студент повинен окремо відзначити цей факт. У роботі необхідно логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів і бездоказових тверджень. Магістерську роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису у твердій обкладинці. [2]

2. Методи викладу матеріалів магістерської роботи, мова і стиль магістерської роботи.

Існує декілька методичних прийомів викладу матеріалу під  час написання магістерської  роботи. Найчастіше використовуються наступні з них: послідовний, цілісний, вибірковий. Послідовний виклад матеріалу  потребує досить багато часу, оскільки написання кожного наступного розділу  можна розпочинати тільки після  закінчення попереднього. Це пов'язано  з тим шо окремі розділи роботи доводиться розробляти в декількох  варіантах з наступним вибором  найкращого з них. У цей час  матеріал, який майже не потребує чорнової обробки, очікує на свою чергу. Цілісний метод вимагає менше часу на підготовку заключного варіанта рукопису (майже  у два рази). Спочатку пишуть чорновий варіант усієї роботи, а потім  доопрацьовують окремі розділи і  підрозділи, вносять доповнення, здійснюють редакційну правку. Вибірковий метод характеризується тим, шо в міру готовності теоретичного узагальнення та експериментальних даних автор обробляє матеріали у будь-якому зручному для нього порядку. Кожний слухач обирає той чи інший метод викладення матеріалу, залежно від інидивідуальної схисьності та досвіду виконання робіт. [5]

Роботу з написання  заключного варіанта треба розпочинати  тоді, коли чорновий варіант рукопису завершено повністю, всі необхідні  матеріали зібрано, зроблено всі  узагальнення, перевірено формули і  таблиці, критично оцінено всі висновки. На цьому етапі важливо перевірити відповідність назв розділів і підрозділів  їхньому змісту, а також здійснити  уточення щодо логічної послідовності  розміщення матеріалів і їхньої рубрикації.

Магістерська робота на здобуття кваліфікації «магістра» виконується  виключно українською мовою. [6]

Мові та стилю магістерської  роботи потрібно приділяти істоту увагу. Мовностилістичне оформлення роботи краще  усьогодозволяє судити про загальну культуру його автора. Найбільш характерною  особливістю письмової наукової роботи є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Науковий виклад складається з міркувань, метою  яких є доказ істин, встановлених унаслідок дослідження фактів дійсності. Для наукового тексту характерна смислова завершеність і цілісність. Завдяки використанню спеціальної  термінології, з’являється можливість у стислій формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів і явищ. [5]

Основне місце в науковій мові займають форми недоконаного виду дієслова теперішнього часу, оскільки вони не виражають відношення дії, що описується, до моменту висловлювання (наприклад: «У даній роботі розглядаються…»). Крім того, поширення отримали вказівні займенники «цей», «той», «такий», які  не тільки конкретизують предмет, але  і виражають логічні зв’язки  між частинами висловлювання (наприклад: «Ці дані послуговують достатньою основою для висновку...»). Займенники «щось», «де-то», «що-небудь» унаслідок невизначеності їх значення в тексті магістерської роботи використовувати не рекомендується. [6]

Обов'язковою умовою об'єктивності викладу матеріалу є вказівка на те, яким є джерело повідомлення, ким висловлена думка, кому належить той або інший вислів. У тексті ця умова може бути реалізована за допомогою використання спеціальних слів і словосполучень (за повідомленням, за відомостями, на думку, за даними і т. ін.) [5]

Стиль письмової наукової мови — це безособовий монолог. Тому виклад ведеться від третьої особи, оскільки увагу зосереджено на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб'єктові. Порівняно рідко  вживається форма першої і абсолютно не вживається форма другої особи однини займенників. Авторське «я» нібито відступає на другий план. [5]

Якостями, що визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Смислова точність — одна з головних умов, що забезпечує наукову і практичну цінність наведеної в тексті магістерської роботи інформації, оскільки неправильний добір слова може істотно спотворити значення написаного, допустити двояке тлумачення тієї або іншої фрази, надати всьому тексту небажаної тональності. Ясність — це вміння писати доступно і дохідливо. Стислість означає вміння уникнути непотрібних повторів і зайвої деталізації.

Технічні вимоги щодо оформлення магістерської роботи подібні до оформлення дипломної (курсової роботи). [5]

3. Контроль за ходом підготовки магістерської роботи, порядок і терміни подання магістерської роботи до захисту.

Логічна схема наукового  дослідження наочно відображає його послідовність [7, с.15]:

• мотивація;
• формулювання проблеми дослідження;
• пошук теоретичної основи розв'язання проблеми;
• формулювання гіпотез;
• перевірка гіпотез;
• розв'язання проблеми (створення теорії).

Відповідно виконання  магістерської роботи можна поділити на такі етапи:

1. Обрання та формулювання теми.

2. Складання індивідуального календарного плану роботи.

3. Пошук літератури за темою, її аналіз, складання бібліографії.

4. Підготовка першого варіанту теоретичної частини:

а) обгрунтування актуальності обраної теми;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об'єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методик) проведення дослідження.

5. Проведення    емпіричних    досліджень.    Опис    процесу дослідження.

6. Статистичний аналіз одержаних даних.

7. Інтерпретація отриманих результатів дослідження.

8. Формулювання   висновків   та   оцінювання   одержаних результатів.

9. Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові.

10. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника.

11. Подання остаточного варіанта роботи рецензентові.

12. Підготовка до захисту.

13. Захист.

Тему магістерської роботи студент вибирає із списку тем, що запропоновані випускаючою кафедрою (або пропонує власну за погодженням з випускаючою кафедрою), і узгоджує її з керівником, після чого вона затверджується наказом по навчальному закладу. [5]

Будь-яке наукове дослідження — від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці — здійснюється студентом персонально, але під контролем наукового керівника і випускаючої кафедри. З окремих спеціальних питань дослідження (у разі необхідності) студент працює з консультантами. Для підвищення рівня організації роботи над магістерською роботою складається календарний графік її виконання за розділами. У процесі підготовки роботи слухач знаходиться в постійному контакті з керівником, який спрямовує його працю, а також контролює перебіг виконання графіка.

У процесі роботи над магістерською  роботою студент доповідає про  основні її положення на кафедрі, де обговорюються результати дослідження  і визначається ступінь її готовності. Керівник і кафедра визначають основні  напрями по доопрацювання магістерської  роботи. Після доробок студент  подає роботу керівникові, який, переглянувши її, дає дозвіл на остаточне оформлення рукопису. Після проходження нормоконтролю студент підписує роботу в наукового керівника і завідувача випускаючої кафедри.

Закінчивши роботу з технічного оформлення, студент розпочинає підготовку до захисту роботи, яка включає підготовку документів і матеріалів, необхідних для захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). [6]