Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

Самостійна робота (реферат)

з дисципліни:

«Методологія наукових досліджень»

на тему:

«Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження»

 

Виконав:

студент І курсу магістратури,

групи «Корпоративні  фінанси»

Обертан Дмитро Вікторович

 

Викладач:

д.е.н., проф.

Варналій  Захарій Степанович

 

 

 

Київ – 2012

Вступ

У структурі вищої освіти України рівень магістра визначено як освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Магістерська робота —  кваліфікаційна праця, яка підводить підсумки навчання та демонструє вміння опрацьовувати фахову наукову літературу, організовувати та проводити емпіричне дослідження, самостійно опрацьовувати й інтерпретувати одержані дані, робити теоретичні узагальнення та розробляти практичні рекомендації. Магістерська робота є самостійним завершеним тсоретико-методологічним дослідженням обраної проблеми. Виконання магістерської роботи передбачає оволодіння й застосування теоретичних знань щодо методології наукового дослідження і практичних навичок його організації та проведення. Уміння поставити наукову проблему, сформулювати її актуальність, спланувати й провести емпіричне дослідження та проаналізувати його результати; самостійно аргументувати висновки; узагальнювати та систематизувати враховуються під час оцінювання магістерської роботи як такі, що наочно підтверджують і засвідчують теоретико-методологічний рівень кваліфікації випускника і його спроможність до самостійної роботи.

Магістерська робота повинна  бути оформленою згідно з кваліфікаційними вимогами. Магістерська робота носить творчий характер і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв’язання.

Метою написання реферату є вивчення магістерської роботи як кваліфікаційного дослідження випускника ВНЗ з одного боку, так і розгляд її як зв’язуючої ланки між навчанням студента у вищій школі з початком його серйозної наукової діяльності.

Завданням реферату є узагальнення правил, зазначених у бюлетенях та наказах ВАК, нормах ДСТУ, методичних рекомендаціях провідних вітчиняних ВНЗ та інших джерелах, для створення єдиної системи правил написання магістерської роботи, що враховує сучасні тенденції ровитку науки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

1. Сутність магістерської роботи. Вибір теми, структура магістерської роботи та основні вимоги до її змісту.
2. Методи викладу матеріалів магістерської роботи, мова і стиль магістерської роботи.
3. Контроль за ходом підготовки магістерської роботи, порядок і терміни подання магістерської роботи до захисту.
4. Презентаційно-роздатковий матеріал. Захист магістерської роботи. Результативність виконання магістерської роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність магістерської роботи. Вибір теми, структура магістерської роботи та основні вимоги до її змісту.

Магістерська робота - студентське  навчально-наукове дослідження, присвячене самостійному опрацюванню обраної  проблеми. Така робота повинна відповідати  усім вимогам, що ставляться до наукових досліджень: чітке формулювання проблеми та досліджуваних питань, обгрунтування  актуальності проблеми та стану її дослідження; поєднання теоретичних  підходів із застосуванням методологічних знань; застосування адекватних методів  дослідження; застосування адекватних статистичних методів опрацювання  результатів; науковість і об'єктивність інтерпретації результатів дослідження; наявність наукових висновків, актуальних для подальших досліджень проблеми; мати цілісний, однорідний та завершений характер [8]. Вибір теми магістерської роботи має дуже важливе значення. Під темою роботи прийнято розуміти те головне, про що йдеться в роботі. Це і матеріал, відібраний і організований відповідно до завдань  дослідження. Це і предмет вивчення, який відображено в повному обсязі і який став завдяки ньому змістом магістерської роботи. [6]

Теми магістерських робіт  визначаються відповідними кафедрами. Студентові надається право вибору теми роботи, а обрання власної  тематики — з необхідним обгрунтуванням доцільності її розроблення. Назва теми магістерської роботи повинна містити об'єкт і предмет дослідження, укрупнене ім'я завдання, шо розв'язується, деколи і галузь використання.

Вибору теми магістерської  роботи сприяє:

• вивчення матеріалів захищених раніше робіт;
• ознайомлення і новими результатами досліджень у суміжних сферах фінансової науки (економіка, право, соціологія тощо);
• перегляд вже відомих наукових рішень за допомогою нових метолів, нових теоретичних позицій або її застосуванням нових фактів, виявлених студентом.

Суттєвою допомогою у  виборі теми може стати ознайомлення зі статтями у спеціальній періодичній  літературі та монографіями, а також  консультації з науковим керівником, у результаті яких можна визначити  коло питань, іцо є недостатньо  дослідженими. Вибір теми дає можливість з'ясувати сутність ідеї, яка розробляється, новизну та актуальність, а також  практичне значення роботи.

Назва роботи повинна бути стислою (не більше 15 слів). Часом доцільно сформулювати тему двома реченнями: у першому подати сутність роботи, а в другому — об'єкт використання результатів дослідження. У назві небажано використовувати ускладнену термінологію. Слід уникати назв, які починаються зі словосполучень в яких не відображено сутність проблеми: «Дослідження питання…»,  «Дослідження деяких шляхів…», «Деякі питання…», «Матеріали до вивчення…», «До питання…» та ін. [6]

Після вибору теми магістерської  роботи слухач має рохробити її структуру (скласти план). Магістерська робота оцінюється не тільки з точки зору теоретичної цінності, актуальності теми та практичного значення отриманих результатів, але і за рівнем загальнометодичної підготовки, що, передусім, знаходить відображення у структурі роботи.

Структура (від лат. structura – «побудова», «розташування») – це взаємозв’язок, логічне взаєморозташування складових частин тексту, побудова, склад магістерської роботи. Кожний автор обирає свій порядок подання наукових матеріалів, що забезпечує внутрішній логічний зв'язок у такому вигляді, який він вважає найкращим і найбільш переконливим для розкриття свого творчого задуму. Але при цьому робота повинна включати: [6]

• титульний аркуш;
• зміст;
• перелік умовних позначень (за необхідності);
• вступ;
• основну частину;
• висновки;
• список використаних джерел;
• додатки (за необхідності)

Титульний аркуш роботи містить  найменування вищого навчального закладу, у якому виконано роботу; допуск випускної кафедри; назву роботи; шифр і найменування спеіальності; прізвище, ім’я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік. [6]

Після титульного аркуша розташовується зміст. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Найменування у змісті повинні  точно повторювати заголовки  у тексті. Скорочення або подання  їх в іншому формулюванні, послідовності  та підпорядкуванні, порівняно із заголовками  в тексті, неприпустимо. Заголовки  кожного наступного ступеня зміщують на п’ять знаків у правий бік  відносно заголовків попереднього ступеня. Усі заголовки починаються з  великої літери, наприкінці яких крапка не ставиться. [7]

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом. Якщо спеціальний термін, скорочення, символ чи позначення повторюється менше трьох разів, їх розшифровка наводиться у тексті при першому згадуванні. [6]

 Вступ розкриває сутність і стан проблеми, її значущість, підстави і вихідні данні для розроблення теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, формулюється об’єкт і предмет дослідження, вказується практичне значення отриманих результатів роботи та публікації. Таким чином, вступ – дуже відповідальна частина роботи. Він не тільки орієнтує слухача на подальше розкриття теми, але й містить усі необхідні кваліфікаційні характеристики. Тому розглянемо основні частини вступу детальніше. [6]

Актуальність теми. Вибір  теми характеризує наукову зрілість та професійну підготовку слухача у  галузі фінансів (економіки). Формулювання актуальності не повинно бути громіздким (1-2 сторінки). [8] Досить розкрити головне – сутність проблеми, яка зумовлює актуальність теми. Тобто шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розвязаними проблемами обгрунтовується доцільність роботи для галузі фінансів (економіки). [6]

Мета і завдання дослідження. При вивченні наукової проблеми виділяють  ті питання, які недостатньо висвітлено у спеіальній літературі. Після цього переходять до формулювання мети і завдань, які необхідно вирішити в ході виконання магістерської роботи. Мета роботи тісно переплітається з назвою і повинна чітко вказувати, що саме обрано предметом дослідження. Завдання подають у формі переліку (узагальнити…, встановити…, розробити…, запропонувати… і т. ін.). Формулювання завдань необхідно виконувати ретельно, тому що їхнє вирішення складає зміст розділів роботи. Це важлтво також і тому, що заголовки розділів мають відповідати визначеним завданням дослідження. [7]

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що утворює проблемну ситуацію і обирається для дослідження. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження знаходяться у співвідношенні між собою як загальне і часткове. Саме на об’єкт і спрямована головна увага слухача, саме предмет дослідженння зумовлює тему роботи, яка виноситься як заголовок на титульний аркуш. [6]

Практичне значення отриманих  результатів. У роботі наводять відомості  про практичне застосування одержаних  результатів або рекомендації щодо їхнього використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня їхньої готовності до використання та його масштабів. Стисло характеризуються основні прикладні результати роботи та визначається можлива галузь їхнього впровадження.

Методи дослідження. Подають  перелік методів дослідження, використаних для розв’язання поставлених  в роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим  методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних  результатів. Подають стислий опис нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів  від відомих раніше, описати ступінь  новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Апробація результатів роботи і публікації. За наявності оприлюднення результатів магістерської роботи наводиться інформація про наукові  та науково-практичні конференції, семінари, наради, на яких доповідалися результати роботи, а також вказується наявність публікацій у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій. Слід зазначити, що всі наведені структурні елементи вступу повинні бути відображені без скорочень їх кількості і власних інтерпретацій назв; при цьому загальний об'єм вступу не повинен перевищувати 5-7 сторінок.

Основна частина магістерської  роботи складається з розділів, підрозділів, за необхідності пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У розділах основної частини роботи докладно розглядається послідовність дослідження. Усі матеріали, які не мають суттєвогозначення, виносяться у додатки. Зміст розділів основної частини має  точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Стиль викладення змісту розділів характеризує вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал відповідно до встановлених вимог. [7]

Основна частина магістерської  роботи складається з розділів, підрозділів, за необхідності пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У розділах основної частини роботи докладно розглядається послідовність дослідження. Усі матеріали, які не мають суттєвого значення, виносяться у додатки. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Стиль викладення змісту розділів характеризує вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал відповідно до встановлених вимог. Найбільш прийнятною є структура роботи, що передбачає три розділи: [6]