Грушевський як педагог

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 20:50, курсовая работа

Описание работы

У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків, як і не можуть зламати їх кайдани можновдадців чи оббрехати діячі псевдонауки. До таких велетнів української національної культури, політич-ної думки і дії останніх двох століть безнеречно належать Тарас Шевченко, Іван Франко та Михайло Грушевський. Саме з їх іменами, їхньою творчою спадщиною насамперед пов’язані ідеї відродження української культури, науки, громадської думки, відродження історичної свідомості й національної гідності народу. Всі вони належали до революційного крила української інтелігенції, яка ніколи не обмежувала поле своєї діяльності суто національними проблемами, а поряд з усвідомленням необхідності боротьби за національне визволення прагнула домогтися й визволення соціального.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСВІТНЬО-ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ М. ГРУШЕВСЬКОГО ……………..5
1.1. Життєвий шлях М.Грушевського……………………………….……5
1.2. Грушевський як педагог-практик і педагог-вчений………………..10
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ М. ГРУШЕВСЬКОГО З МЕТОЮ МОРАЛЬНО-ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ В СУЧАСНІ ШКОЛІ ……………………….……..14
2.1 Констатуючий експеримент …………………………………….……14
2.2 Формуючий експеримент …………………………………….………16
2.3 Контрольний експеримент …………………………………….…….24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….31
ДОДАТКИ…………………………………………………………………35

Работа содержит 1 файл

ГРУШЕВСЬКИЙ ЯК ПЕДАГОГ КУРСОВА.doc

— 226.50 Кб (Скачать)

52.           Шульгін О. Михайло Сергійович Грушевський – як політик і людина // Збірник на пошану Олександра Шульгіна. – Париж – Мюнхен: Записки НТШ, 1969. – Т. 186. – С. 146.

53.           Якимович Б. Михайло Грушевський: начерк політичного портрета // Ратуша. – 1991. – 14 січня. – С. 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додатки

 

Додаток А

 

АНКЕТА №1 ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1. Людина є царем природи ?

2. Без природи буде жити людина ?

3. Для чого потрібні дерева ?

4. Опиши сніжинки що летять на землю?

5. Які перші квіти весни ?

6. Якого кольору перші квіти, скільки мають пелюсток?

7. Чи потрібні людині квіти ?

8. Чи є дерева частиною природи ?

9. Якого кольору цвіт верби, як його називають?

10. Які перші листочки вишні ?

11. Якого кольору квіти трави мати-й-мачухи ?

12. Чи можна палити багаття під стовбуром дерева ?

13. Чому потрібно садити дерева ?

14. Чи всюди можна кидати сміття ?

15. Чи подобається тобі пора року як весна ?


Додаток Б

 

АНКЕТА №2 ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1.                  Чи подобається вам навчатися на природі?

2.                  На вашу думку, що означає природа?

3.                  Чим подобаються уроки на природі?

4.                  Що цікавого ви побачили на цих уроках?

5.                  Що не подобається вам вцих уроках?

6.                  На „уроці мислення” я:

а) активний

б) деколи відповідаю

в) мені не потрібно таких уроків

7.                  Щоб ви хотіли робити на „уроках мислення”:

а) гратися

б) відпочивати

в) вчитися

8.                  Урок на природі, який він є:

а) цікавий

б) нудний

в) багато дізнаємося цікавого

9.                  Кого б ви хотіли побачити на уроках мислення?

10.               З ким би ви хотіли поговорити на цих уроках?


Додаток В

 

Урок під небом

Тема. Перші сніжинки.

Мета. Дати дітям перші уявлення про зимові опади. Вчити спостерігати за явищами природи; фантазувати, збагачувати свою мову новими словами, писати казки. Виховувати любов до природи.

Місце проведення. Шкільне подвір'я.

Одного зимового дня на подвір'ї несподівано почали кружляти сніжинки. Великі, легенькі. Весело літали вони в повітрі, ніби танцювали. Так народилася наступна сторінка «Книги рідної природи».

— Діти, відгадайте загадку.

Біле, як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має,

А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться? (Сніг).

- Чому ви думаєте, що це сніг? (Бо біле, як сорочка, пухнасте; крил не має, але гарно літає; сонця боїться...).

Правильно. Ви мене переконали. А яка ж зараз пора року? (Початок зими).

- Чи не здається вам, що цей день приблукав до нас із якоїсь іншої пори? А з якої? ( Із зими. Бо сніг йде тільки взимку). Давайте подивимось, які ж ці перші вісники зими — сніжинки. (Пухнасті; великі; білі-білі; легенькі, як пушинки; летять групками, бо ще бояться всього). На кого вони схожі? (На білі мухи, білі пташенята, метелики, пух…).

Звідки ж вони прилетіли? (З неба). Подивіться, яке небо? (Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмарки і сиплять снігом).

- А зараз дітки послухайте ці рядки з вірша М. Т. Рильського.

Білі мухи налетіли,

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

—Що нагадують сніжинки? Яку картину уявляєш, слухаючи поезію? Діти,підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть, яка вона.(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки). А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. Що замість неї лишилося? (Крапелька во -дички). Тож із чого зроблена сніжинка? (З води). Хто ж її викував? (Мороз). Як же це відбувається? (Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку). Подивіться: сідають сніжинки. Де ж вони діваються на землі? (Вони тануть і входять у землю, напувають її). - А як ви думаєте, добре це чи погано? (Добре. Землі потрібна вода для майбутнього врожаю). (Напоять сніжинки землю вдосталь, прикриють теплою пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні).  -А чому сніжинки тануть на землі? (Бо земля ще тепла. Мороз до неї ще не дійшов). Де швидше тане сніг, на землі чи на ялинці? (На землі).

Підготовка дітей до написання казки.

—Діти, подивіться навколо. Чи не здається вам, що ми потрапили у казку? Що роблять сніжинки? (Танцюють. Кружляють у танці. Літають своїми маленькими крильцями). Давайте уявимо, що ми сніжинки, і політаємо, покружляємо. Діти ведуть хоровод, співають пісню на слова М. Вороного «Білесенькі сніжиночки».

Наступний урок —«Складання казки»

Оформлення дошки: паперові сніжинки, малюнок зими, художні книги про зиму з розгорнутими ілюстраціями.

І варіант: «Що мені розповіла сніжинка?»

Початок казки записано на дошці, але не встановлено межі речень: Потрібно поділити записаний текст речення й позначити початок та кінець кожного з них.

Прийшла зима-білосніжка, у своїй чарівній корзинці принесла сніжинки кинула їх людям кружляли сніжинки на вітрі і тихо спускалися на землю спіймала сніжинку і я.

Діти виразно читають відновлене оповідання і записують у зошит. Самостійно продовжують твір, придумують, що розповіла сніжинка. Ось зразки дитячих висловлювань:

Вона розповіла мені про чудовий край сніжинок.

Вона розповіла мені казку про Снігурочку.

Вона розповіла, що наша земля найкраща, що вона бачила красивих птахів в інших країнах, які зимували з нею, про своїх сестриць-сніжинок, про своїх біленьких подруг; казку про зиму; які бачила міста і села. Що незабаром прийде до нас Дід Мороз із Снігуронькою і привезе нам Новий рік.

Вона розповіла мені, як літала далеко-далеко, як зі своїми сестрицями спішила накрити землю від тріскучого морозу.

Вона розповіла про чудову країну сніжинок, про сніжне царство, про снігову королеву, що вона літала в далеких краях, що вона бачила міста і села, вкриті вічним снігом, як вона мандрувала по містах і селах і бачила багато, багато цікавого.

Кращі казки учнів.

Жила-була собі весела Сніжинка. У неї було багато подруг.

Одного разу зустріли вони Мороза, попросилися на землю погуляти. А Мороз не пустив, Зима ще спить і не можна її будити.

Не послухалися сніжинки-вертинки, втекли від сердитого Мороза. Та не встигли і до землі долетіти, як розтанули.

Осінь покарала пустотливих Сніжинок.

   (Христина Т.)

Жила-була собі Сніжинка. Одного разу зустріла вона Мороза і каже:

—Допоможи мені, будь-ласка, спуститися на землю.

—Ще рано,— відповів Мороз.
Та сніжинка дуже просила. Мороз допоміг: скував він їй срібні крильця, біленький віночок. Полетіла собі красуня на землю. Сіла на зелененький листочок. Той не чекав її і не хотів, щоб уже приходила Зима. Дихнув на сніжинку жаром і спалив її.

(Тарас Д.)

Жили-були високо в небі незвичайні ковалі Цілий рік вони кували срібні прикраси цариці Зимі. Сніжинкам готували срібно-білі крильця. Кували і в скриньку кришталеву складали. А коли наповняють її доверху, то Зима починає потроху випускати сніжинок. Випробовує їхні крильця. Так і зявляється перший сніг.

(Іванна Д.)


Додаток Г

 

Колективна побудова казки за враженнями від уроку мислення в природі „Пролісок”

Тема. Пролісок.

М е т а . Вчити спостерігати весняну природу: розглядати і описувати пролісок безпосередньо в умовах природи; визначити у спостережуваному істотне, істотне, а також причини, які впливають на розвиток проліска; збагатити мовлення учнів образними висловами і підготувати їх до складання казки.

М і с ц е п р о в е д е н н я. Гай.

Приходимо до гаю і зупиняємося на галявині, вкритій пролісками. Даю дітям змогу помилуватися квітами Рвати квіти не дозволяю. Треба берегти красу природи. Пропоную дітям присісти й уважно розглянути рослину. Після цього ставлю ряд запитань, які допомагають учням ознайомитися з зовнішньою будовою квітки і з'ясувати, як вона ожила й розквітла.

—     Які у проліска листочки? (Листочки у нього довгі. Вони тягнуться до сонечка).

—     Якого кольору квіточки? (Блакитні, як небо).

—     Чи мають квіточки запах? (Запаху вони не мають).

—     Скільки у квіточок пелюсток?

—     На що схожий корінчик проліска? (На цибулинку).

—     Чому пролісків не було взимку? (Взимку було холодно, земля замерзла і проліски не могли рости).

—     Де ж знаходяться їхні корінчики? (У землі, під снігом).

—     Чому проліски почали розвиватися весною? (Навесні пригріло сонце, земля відтала, і проліски почали проростати. Взимку природа спить, а навесні пробуджується).

Читаємо вірш М. Познанської «Пролісок».

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь,

Росту між кленів і дубів.

Люблю і сонце й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси, гаї,

Живу іздавна тут.

—     Що робив пролісок узимку? (Взимку пролісок спав).

—     Що снилося проліскові? (Весна, тепло).

—     З чим порівнюються листочки проліска? (З довгими рученьками).

—     Діти, уявимо, що пролісок малесенький хлопчик. У нього є очі, руки, він відчуває тепло і холод, уміє говорити.

Складаємо про нього казочку.

Учні придумують окремі речення (початок казки).

Був собі малесенький пролісок. Узимку він спав у мерзлій землі. Йому було холодно. Снилася проліскові весна...

—     Що ж сталося одного разу? (Одного разу пригріло сонечко. Земля відтала. Проліскові стало тепло).

—     Що тоді він зробив? (Діти дають просту відповідь: він виліз з-під землі).

Щоб допомогти учням образніше описати появу проліска на світ, учитель ставить їм допоміжне запитання:

—А що ви робите, коли тільки-но прокинетеся? Коли ще й очей не відкри -ваєте? (Потягуємося). То, очевидно, й пролісок потягнувся? І казка продов -жується: «Прокинувся пролісок, потягнувся, вистромив із землі зелені ручки і подумав: «Це вже, мабуть, весна прийшла!» Він зовсім виліз на поверхню розкрив свої блакитні очі. Усміхнувся і сказав: «Здрастуй, веснонько!».

У класі кожен учень записав нову казочку в зошит для творчих робіт і намалював до неї малюнок.

Виразне читання вірша «Пролісок» Д. Павличка. Створення словесних малюнків. Вірш читається у музичному супроводі.

Я бачив, як зірниця впала, Як на снігу вона палала, Як сніг, біліший від лілеї, Вночі іскрився біля неї. Де в темноті зоря згоріла, З'явилась вранці квітка біла, І сонце стало ніби вище, І сніг лежав, як попелище.

—Якою уявляється поетові ніжна біла квіточка? Як вона з'явилася вранці?

Складіть словесні малюнки за уявою.

 

 

 

Список використаних джерел

 

54.                          Алексієвець М., Алексієвець Л. Михайло Грушевський в українському національному відродженні // Русалка Дністрова. – Тернопіль, 1996. – 16 вересня. – С. 1.

55.                          Багалій Д. Академік М.С. Грушевський і його місце в українській історіографії // Червоний шлях. – 1997. - №1. – С. 160-217.

56.                          Винар Л. Михайло Грушевський історик і будівничий нації. – Нью-Йорк – Київ – Торонто, 1995. – 304 с.

57.                          Грушевський М. Якої ми хочемо автономії // Великий українець. – К., 1991. – 280 с.

58.                          Дашкевич Я. Михайло Грушевський – організатор української національної науки // Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження М.Грушевського. – Львів, 1994. – 487 с.

59.                          Субтельний О. Історія України. – Львів, 1994.

60.                          Шульгін О. Михайло Сергійович Грушевський – як політик і людина // Збірник на пошану Олександра Шульгіна. – Париж – Мюнхен: Записки НТШ, 1969. – Т. 186. – С. 146.

61.                          Якимович Б. Михайло Грушевський: начерк політичного портрета // Ратуша. – 1991. – 14 січня. – С. 3.

 



Информация о работе Грушевський як педагог