Групповая работа на уроках истории

Задані слова: 1. Хрестові походи. 2. Мухаммед. 3. Карл Великий. 4. Джіхард. 5. Піпін Короткий. 6. Франки. 7. Вільгельм  Завойовник. 8. Фрідріх Барбаросса. 9. Чингисхан. 10. Норманни. 11. Каролінгське відродження. 12. Юрта.

Відповіді: 1-8, 2-4, 3-11, 5-6, 7-10, 9-12.

На виконання  завдання дається 6 хвилин.

Третій тур. Хто автор знаменитих полотен?

На екрані по черзі  проектуються полотна знаменитих художників і скульпторів епохи Відродження (6 картин): Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіциана, Мікеланджело. За перші столи в кожному ряду сідають по два "лицарі". Вони, порадившись, записують на листку імена авторів проектованих витворів мистецтва. Після закінчення заданого часу, листки здаються вчителю. На екран знову проектується перша картина. Вчитель по черзі зачитує відповіді кожної команди і питає клас, чи не допустили "лицарі" помилки. Учню, що вказав на помилку, вручається медаль. Команда, що відповіла правильно, заробляє очко. Місця команд визначаються по кількості правильних відповідей.

На виконання  завдання дається 4 хвилини.

Четвертий тур. Пояснити причинно-наслідкові зв'язки історичних подій.

Командам, що сидять по своїх  рядах, по черзі задаються з одного питання. Після хвилинного колективного обговорення, представник команди дає розгорнену відповідь. Представники інших команд можуть доповнити відповідь. Учень, що дав правильне доповнення одержує медаль.

Потім питання задаються  ще двічі, і герольди виставляють  кожній команді оцінку за весь конкурс.

Пропоновані поняття: Реконкіста. Гуситські війни. Географічні відкриття. На виконання завдання дається 6 хвилин. Наприклад: "Реконкіста". Відповідь: Причина реконкісти – посилення впливу католицької церкви в південних областях Іспанії і розширення лицарями своїх володінь. Результатом реконкісти встановлення королівської влади і християнської церкви на всьому Піренейському півострів!

Час проведення конкурсу – 8 хвилин.

П'ятий тур. Питання  – відповіді.

До дошки виходять по два лицарі з кожної команди. Протилежні команди по черзі ставлять лицарям питання по історії середніх віків. Питання команди готують наперед, порадившись з вчителем, оскільки питання повинні припускати конкретні і короткі відповіді. Наприклад: Якою настільною грою повинні були володіти всі лицарі?

На підготовку відповіді  двом лицарям дається 30 секунд. Якщо відповідь неправильна, команда, що поставила питання, дає правильну  відповідь. Після того, як лицарі відповіли  на перше питання, їм задаються ще два. За кожну правильну відповідь  лицарі одержують одне очко.

На проведення конкурсу дається 6 хвилин.

Після кожного турніру  герольди підраховують бали, записують  їх в свої протоколи і заносять в Підсумкову таблицю, вивішену на стіні. Місця команд визначаються по найбільшій сумі набраних балів.

Підсумкова таблиця

Назви команд	1-й тур	2-й тур	3-й тур	4-й тур	5-й тур	Сумма балів	Місце
Німецькі лицарі	4	5	3	5	5	22
Італійські  лицарі
Французькі лицарі

 

Методичні рекомендації. Необхідно дуже ретельно стежити за часом проведення кожного конкурсу, інакше можна не укластися у відведені для уроку 45 хвилин. Якщо вчитель бачить, що конкурси затягуються, один або два конкурси доведеться по ходу змагань виключити. Треба мати на увазі, що в процесі змагань можуть виникнути суперечки між учнями, можуть знайтися незадоволені балами, одержаними командою, або не приголосні з відповідями конкурсантів. Тому вчителю треба залишити 3-4 резервні хвилини для залагоджування виникаючих непорозумінь, пояснюючи правомірність балів, що виставляються герольдами. Якщо резервний час не використано, його відводять перед підведенням підсумків уроку для вислухування думки учнів про проведені змагання

Може трапитися, що в  незвичній обстановці уроку, хто-небудь з конкурсантів, зніяковівши, не може підібрати для відповіді потрібні слова, хоча видно, що відповідь він знає. В цьому випадку вчитель повинен допомогти учню правильно сформулювати свою думку.

Треба нагадати учням, що змагання – це своєрідний урок, і  як на всякому уроці охочі внести доповнення або уточнення у відповіді конкурсантів, повинні піднімати руки і виступати тільки з дозволу вчителя. Навіть правильні вигуки з місця нетерплячих учнів враховуватися не будуть. Учні, що заробили медалі, нагороджуються під аплодисменти класу вчителем відразу після свого виступу.

На підведення підсумків  уроку вчитель залишає 3-4 хвилини, відзначаючи кращих конкурсантів і  медалістів, і оголошує оцінки, одержані учнями. Оцінки в процесі змагань  зручніше записувати на листку, а після  уроку перенести їх в класний журнал.

 

 

Додаток 2.

 

11 клас

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ

Тема 2. Післявоєнна  відбудова і розвиток України  в 1945-почату 50-х років 20 століття.

Урок 1.

Тема: Україна в період повоєнної відбудови.

Мета: Охарактеризувати адміністративно-територіальні зміни України, що відбулися після 2-ї світової війни. З’ясувати роль УРСР в створенні ООН. Прищеплювати навички систематизації та аналізу матеріалу,   що вивчається. Виховувати інтерес до вітчизняної історії.

Тип уроку: урок-вивчення нових знань.

Обладнання: тематична карта, збірник документів, підручник, роздатковий матеріал.

Основні поняття: ООН, геополітичне становище.

Основні дати: 26 квітня 1945р. – конференція в Сан-Франциско, на     якій Україна увійшла до складу ОО як член-засновник. 1948-1949рр.- УРСР не постійний член Ради безпеки ООН.

 

Хід уроку.

1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Вчитель показує дітям власну фотографію, де вона перебуває в Лівадійському палаці серед воскових фігур Сталіна, Черчілля і Рузвельта, які в 1945р. на Ялтинській конференції обговорювали питання створення ООН і дає коментар до фото.
2. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Вчитель оголошує тему та мету уроку, визначає основні завдання уроку та основні вміння і навички, якими учні повинні оволодіти  до кінця уроку.

3.  Вивчення нового  матеріалу: 

а) адміністративно-територіальні зміни.

б) УРСР – співзасновниця ООН.

Вчитель подає мінімальну інформацію, необхідну для виконання  учнями практичних завдань.

4.Інтерактивні вправи.

Вчитель планує роботу в групах та дає інструкцію що до виконання завдань. Група учнів з 6 чоловік опрацьовують питання – Україна – співзасновниця ООН. Вчитель надає їм необхідні для опрацювання матеріали, заздалегідь підготовлені. Також вони опрацьовують документ, що знаходиться в кінці параграфа підручника і знаходять там інформацію для підкріплення власних суджень.

Решта класу працюють з підручником і опрацьовують питання: „Адміністративно-територіальні  зміни”. Їх завдання – виписати в  зошит договори, які УРСР уклала з сусідніми державами що до зміни  її кордонів. Також вони мають проаналізувати зміну геополітичного становища України в результаті цих договорів. Вчитель разом з учнями з”ясовують що таке геополітичне становище.

5. Підбиття підсумків.

По закінченню терміну  виконання завдань вчитель пропонує одному з учнів виписати на дошці договори та дати їх підписання сусідніми державами. Також він бере на перевірку декілька зошитів і оцінює роботу учнів. Потім разом з класом перевіряють результати роботи за проблемою зміни геополітичного становища і разом узагальнюють це питання. Група учнів, яка працювала по 1-му питанню звітує про виконання завдання . Решта учнів коротко записують інформацію в зошиті.

Вчитель робить загальний  висновок уроку, узагальнює та систематизує новий матеріал, який учні опрацьовували  самостійно. Ставить оцінки, оголошує домашнє завдання (опрацювати пар. 12, написати реферат на тему: „Голод 1946-1947рр.”.