Групповая работа на уроках истории

Переваги даної системи  опиту наступні, вона:

1) вносить різноманітність  в хід досить одноманітного  учбового процесу;

2) позитивно стимулює  учбову мотивацію школярів;

3) створює розкріпачену  ігрову активну атмосферу на уроці;

4) у рівній мірі  включаються різні сторони особи:  Я і Ми, суперництво і співпраця,  егоїзм і колективізм;

5) сприяє самоконтролю  дисципліни в класі;

6) дає додаткові можливості  для реалізації лідерських завдатків  учнів (через виборність командирів) і ін.

Найслабкіша ланка в  цій методиці - дефіцит сильних  стимулів для підтримки змагальності на постійно високому рівні. Очевидно, що періодично команди-переможниці  треба якось заохочувати: чи то походом  в музей, чи то безкоштовною грою на шкільному комп'ютері і т.п.

Для перевірки засвоєння  матеріалу періодично проводилися  контрольні роботи. І сама контрольна і розбір її результатів додатково  акцентують увагу класу на найважливіших  історичних особах, подіях, фактах.

Хорошою допомогою для  підготовки до уроку є самостійна класна робота, коли учні самі ставили письмові питання до тексту параграфа. Адже поставлене питання вже припускає і відповідь на нього. До того ж вона допомагає побачити учбовий матеріал з другого боку — очима вчителя. Розкид індивідуальної продуктивності тут від 5 до 30 питань за один урок.

Крім того, цікаво і  корисно, коли питання ставить команда  команді. Але краще всього це робити в кінці уроку, коли запас питань вчителя вже вичерпався, коли тема всесторонньо пропрацьована, тоді хай ще окремі деталі допрацюють самі учні. Їм це дуже подобається, у них це виходить, і їм це вельми корисно.

 

ВИСНОВКИ.

 

Одним із пріоритетів  інноваційного навчання є його диференціація, коли урізноманітнюються форми і методи навчання, а підґрунтям стають уміння учнів самостійно здобувати знання.

Іншим пріоритетом є  групова й індивідуальна форми  навчання. Акцент зміщений на творчу імпровізацію вчителя, на його взаємодію з учнями. Довіра, повага, спілкування, стимуляція почуття гідності, здатності відповідати за себе є головними чинниками групової й індивідуальної форм роботи. Учень розвиває свою індивідуальність у спільному вирішенні творчих завдань, коли максимально залучається його життєвий досвід і здобуті знання.

Конче важливою є спільна  робота учнів у класі, навчальній діяльності у великих і малих групах. Тому ця методика пропонує зміну традиційної обстановки в класі, що сприятиме саме такій груповій роботі. Роль учителя за цих обставин змінюється з традиційної — вчитель пояснює, учень сприймає — на посередницьку.

Групова робота учнів  на уроці дозволяє вирішити багато дидактичних і виховних задач. Вона сприяє ефективному засвоєнню нової  і актуалізації вже наявної інформації, відробітку учбових умінь. Групова  робота забезпечує високу мотивацію дітей до вивчення далекого минулого, розвиває діяльнісно-комунікативні навики, покращує психологічний клімат в класі. Проте впровадження групових форм роботи на уроках історії викликає серйозні труднощі, які відлякують багато педагогів, особливо початківців. Дійсно, групова робота вимагає особливо чіткого планування діяльності учнів і вчителя, ретельної підготовки до уроку, нерідко спеціального роздаткового матеріалу. Організовуючи групову роботу на уроці, вчитель повинен добре знати особливості даного класу, враховувати міжособові відносини учнів.

Виходячи з досвіду  роботи, можна виділити декілька загальних  принципів, при дотриманні яких групова  робота на уроці буде по-справжньому  ефективною.

1. Впровадження групових форм роботи на уроці повинне бути системним, тобто групові форми повинні застосовуватися не від випадку до випадку, а періодично, причому саме тоді, коли вони можуть дати максимальний ефект.

2. Групова робота особливо ефективна на уроці, присвяченому закріпленню і поглибленню нових знань або відробітку умінь і навиків, на повторювально-узагальнювальному уроці, а також на уроці вивчення нового матеріалу, якщо цей матеріал добре відомий учням крім шкільного уроку історії.

3. Групи повинні формуватися з урахуванням психологічних особливостей даного класу.

4. Оцінка діяльності учня на уроці повинна складатися з оцінки його особистої діяльності і діяльності групи в цілому. Неприпустимо виставляти однакову відмітку всім членам групи незалежно від їх особистої участі в роботі.

5. Потрібно чергувати протягом навчального року різні форми групової роботи на уроці: групова лабораторна робота, групова робота з підручником, командна гра і т.д..

Результатом такої роботи стає колективне знання класу, коли важливим важелем є допомога однокласників одне одному. І не треба зважати на те, що учні з високою пізнавальною активністю здобувають знання на рівні учнів з меншою пізнавальною активністю. Навчання «кращих» учнів, які перетворюватимуться на вчителів, матиме додаткову мотивацію. У них стимулюватимуться бажання самостійно працювати заради знань.

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Алейникова М.А. Как преодолеть скуку на уроках истории // Преподавание истории в школе. – 2001. - №9. – С. 67-69
2. Баханов Костянтин. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя. – 2000
3. Баханов Костянтин. Мета навчання історії в школі: погляд сучасних учителів
4. Баханов Костянтин. Модель навчання у дискусії // Історія в школі. – 2000. - № 9. – С. 16-23
5. Баханов Костянтин. Навчання історії без підручника за технологією Ю. Троїцького // Історія в школі. – 2000. - № 7. – С. 28-31
6. Баханов Костянтин. Навчання історії практичною системою // Історія в школах України. – 2000. - № 3. – С. 33-37
7. Баханов Костянтин. Педагогічні інновації: навчання історії за комбінованою системою М.Пузика // Історія в школах України. – 2000. - № 1. – С. 25-31
8. Баханов Костянтин. Технологія групової справи в навчанні історії в школі // Історія в школах України. – 2002. - № 1. – С. 23-29
9. Баханов Костянтин. Технологія розвивального навчання // Історія в школах України. – 2001. - № 1. – С. 21-25
10. Борзова Л.П. Дидактические игры // Преподавание истории в школе. – 2000. - №1. – С. 46-47
11. Борозова Л.П. Игры при изучении нового материала на уроках истории // Преподавание истории в школе. – 2000. - №3. – С. 46-50
12. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика. – 1988
13. Кузьменко Олександр. Урок-семінар // Історія в школах України. – 2001. - № 1, 2, 6. – С. 37-40, 29-31, С. 20-23
14. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении истории // Преподавание истории в школе. – 2001. - №1. – С. 59-67
15. Машіка Віктор. Застосування методичних прийомів при формуванні правових термінів і понять // Історія в школах України. – 2001. - № 4-5. – С. 19-22, С. 26
16. Мудрак Вадим. Роль сучасних філософсько-методологічних принципів в ущільненні освітньої інформації // Історія в школі. – 2001. - № 5. – С. 12-17
17. Мясникова Е.Ю. О новых подходах в преподавании истории // Преподавание истории в школе. – 2000. - №1. – С. 56-57
18. Навчання дорослих. Активні методи навчання. – К., 2000
19. О современных методах преподавания истории // Преподавание истории в школе. – 2001. - №4. – С. 66-77
20. Пандис Меели. Проект «Развитие критического мышления через чтение и письмо» и готовность ученика к школе // Перемена. – 2000. - № 3. – С. 23-27
21. Розвадовська Лілія. Методичні поради з історії щодо впровадження інновацій у навчальний процес // Історія в школі. – 2000. - № 4. – С. 20-22
22. Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів. Методична система проекту. – К., 1998
23. Сотниченко Володимир. Виховання толерантності на уроках історії // Історія в школах України. – 2000. - № 2. – С. 31-36
24. Терно Сергій. Технологія формування наукових понять в учнів 9-х класів на уроках історії // Історія в школі. – 2001. - № 1. – С. 13-20
25. Троицкий Ю.Л. Дети пишут историю (Инновационные технологии исторического образования) // Преподавание истории в школе. – 1999. - №1. – С. 25
26. Турянська Ольга. Методи особистісно-орієнтованого навчання в школі // Історія в школах України. – 2002. - №1. – С. 27-32
27. Українська історична дидактика. Міжнародний діалог. – К., 2000
28. Шинкаренко В.П. Изучение истории на основе принципа гуманизации обучения // Преподавание истории в школе. – 2000. - №1. – С. 57-60

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Проведення уроку історії в 6-му класі

у формі  вікторини між командами учнів

 

Даний урок проводиться  у формі конкурсів між трьома командами учнів класу, що сидять в своїх рядах. Робити більшу кількість  команд не доцільно, оскільки це збільшує час, що відводиться на змагання. Урок проводиться після проходження курсу "Історія середніх віків".

Для проведення уроку  учням дається тиждень на самостійну підготовку. У підготовку входить: повторення пройденого курсу, виготовлення "рицарського  одягу" (розшифровка домашніх завдань дається нижче).

Оформлення  класу і атрибутика: політичні карти Європи XIV і XV віків; телевізор, диск із записом полотен відомих художників і архітектурних пам'ятників середньовіччя, 7 яскравих шовкових стрічок завдовжки 2 метри, скотч для приклеювання стрічок до підлоги, картонні медалі на стрічках, магнітофон. Виготовляються протоколи з назвою конкурсів, місцями для поточних оцінок і підсумковий протокол для загальної суми балів, по якій визначаються місця команд. Щоб в конкурсах брала участь можливо більша кількість учнів, кожен учень може брати участь не більше ніж в двох конкурсах. Крім того, учні, що не беруть участь в конкурсах, можуть вносити добавки до відповідей конкурсантів або указувати на допущені ними помилки. За декілька днів до проведення уроку кожна команда вибирає собі капітана (магістра), який після сумісного обговорення складає команди, що беруть участь в різних конкурсах (назва конкурсів з поясненням, що кожна назва має на увазі, повинна бути відоме класу за тиждень до уроку). Суддівство змагань довіряється наперед призначеним герольдам (по одному з кожної команди), з якими за декілька днів до уроку проводиться суддівський семінар-практикум. Герольди попереджаються, що об'єктивність суддівства оцінюватиметься як знання ними учбового матеріалу. Герольди виготовляють для себе відповідні капелюхи і коміри. У кожного герольда повинні бути п'ять табличок з цифрами від 1-го до 5-ти, прикріплених до невеликих паличок. Щоб виключити суддівські помилки, вчитель після кожної відповіді учасників змагань звертається до класу, питаючи, чи не були допущені при відповідях які-небудь неточності. Зручніший варіант, коли до суддівства запрошуються учні старших класів або вільні від уроків вчителі. Для підрахунку балів, заповнення протоколів і підсумкової таблиці призначається рахункова комісія з двох чоловік.

Даний урок можна проводити  і після занять, в позаурочний  час, між командами декількох  паралельних класів.

Зміст уроку (план-конспект)

Ввідна частина (2 мін).

Вчитель: Сьогодні ми занурюємося в глибини середніх віків. Ви пробираєтеся крізь цікаві події, берете участь в рицарських турнірах і походах, згадуєте, як жили люди в ті далекі часи. Кожна команда покаже свої знання, і прагнутиме до перемоги, завойованої в благородній боротьбі.

Основна частина (35 мін).

Герольд: Починається перший турнір – "Вперед по карті, подіям і датам!" ( На підлозі, уздовж дошки, наперед приклеєна скотчем доріжка з паралельними шовковими стрічками. Відстань між стрічками приблизно 70 см).

Перше завдання. З якої країни я прийшов на турнір.

З кожної команди викликаються по одному "лицарю", у відповідному одязі (плащі, капелюхи, комірці). "Лицарі" вітають один одного і шикуються  біля першої стрічки.

Лицарі, що вийшли, беруть участь у всіх завданнях, не замінюючись  іншими учнями.

Вчитель: Благородний італійський лицар! Покажи на карті і повідай нам, з якої країни ти приїхав. ("Лицар" підходить до карти і показує свою країну. Треба розповісти про географічне положення країни). Після кожної відповіді лицаря за завданням, вчитель звертається до класу, питаючи, - чи є у кого-небудь уточнення або добавки. Учень, що зробив правильні добавки, одержує медаль. Герольди по команді вчителя: "Приготувати оцінки! Показати!" піднімають відповідні таблички. Вища і нижча оцінки відкидаються. Виставляється середня оцінка. Наприклад: "3" – "4" – "5". Виставляється оцінка "4". Або: "2"– "5" – "5". Виставляється оцінка "5. Якщо вчитель бачить, що одна з оцінок не об'єктивна, він просить герольда обгрунтувати свою думку.

При правильному виконанні завдання, "лицар" стає на перший ступінь (стрічка). Потім в конкурсі беруть участь два "лицарі", що залишилися. Вчитель поздоровляє "лицарів" з першим успіхом. По тій же схемі проводиться і решта завдань.

Друге завдання цим же лицарям: "Вперед по датах!" Можливі питання:

1. У якому році був усунений від влади останній римський імператор? (476 г)
2. У якому році Карл Великий став імператором? (800 р.)
3. У якому році почався перший хрестовий похід? (1096 р.)

Третє завдання. У глибини історії

1. Яка знаменна подія відбулася у Франції в 1302 році? (Утворення Генеральних штатів)
2. Яку роль зіграв 1453 рік в долі Візантії? (Візантія припинила своє існування).
3. Яка знаменна подія для арабів відбулася в 622 році? (Втеча Мухаммеда з мекки до Медіни, що поклало початок мусульманському літочисленню).

Четверте завдання. Подорож по карті.

1. Покажіть на карті межі Римської імперії Карла Великого. Стисло прокоментуйте його завоювання
2. Покажіть на карті завоювання норманів
3. Покажіть на карті завоювання візантійського імператора Юстініана

П'яте завдання. У світ прекрасного.

1. Назвіть один з відомих пам'ятників архітектури середньовіччя
2. Хто написав портрет Мони Лізи (Джоконди)?
3. Хто створив скульптуру Давида?

Шосте завдання. Люди працюють

1. Який тип господарства переважав в середні століття?
2. Як називалися в середні століття об'єднання по професіях?
3. Як називався відробіток селян на полях свого господаря?

Сьоме завдання Титули в середні століття.

1. Хто стояв вище на геральдичних сходах – герцог або барон?
2. Назвіть вищий церковний сан в середньовічній Європі.
3. Який титул був у правителя Персії?

Герольди підводять  підсумки турніру: за перехід кожної стрічки команді дається одне очко. За перше місце учаснику турніру  виставляється в класний журнал оцінка "п'ять", за друге місце  – "чотири". "Трійки" на даному уроці не виставляються. Учні, що зробили правильні добавки або уточнення, нагороджуються медаллю. Учню, що одержав дві і більш медалі, виставляється оцінка "п'ять". Що одержав одну медаль, оцінка "чотири".

На проведення цього турніру відводиться 10 хвилин.

Другий тур. Зв'язок подій, імен, понять.

Кожній команді пропонується скласти 6 пар, зв'язаних по значенню слів, із запропонованих подій, імен, понять. Для проведення змагання викликається по два "лицарі" від команди. Вони сідають в своїх рядах за перші вільні столи. Вчитель прикріплює скотчем до дошки великий лист, на якому крупно написані слова, з яких слід скласти пари змістовних понять. Наприклад: Рафаель, Тіціан, Сикстинська мадонна. Якщо хто-небудь з учнів, не зайнятих в конкурсі, спробує підказати відповідь, з команди підказали знімається один бал. Через 3 хвилини листки здаються вчителю, який по черзі зачитує кожну роботу. Після прочитання кожної пари слів вчитель питає клас, чи правильно вони сполучені. Кількість правильно записаних відповідей відповідає кількості набраних очок.