Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 15:07, контрольная работа
1. Визначити та класифікувати основні дидактичні характеристики наступних педагогічних технологій
модульно-рейтингова технологія;
технологія проблемного і групового навчання;
ігрові технології;
інформаційні технології;
технологія дистанційного навчання;
технологія диференційованого навчання;
технології інтерактивного навчання;
5. Скласти
порівняльну таблицю
традиційної та кредитно-модульної
систем навчання студентів
ВНЗ за наступною схемою:
Традиційне навчання | Кредитно-модульне навчання | ||
1. | Мета навчання | отримання знань, навичок, умінь, розвиток творчого мислення, людяності та інших якостей. | формування
у студентiв навичок |
2. | Відбір та організація змісту навчання | Організація змісту навчання відбувається за допомогою складання навчального плану, планів уроків. | Впровадження
в систему навчання спеціальних
модулів (чвертей, семестрів), за допомогою
яких здійснюється набір балів учнями.
Дискусiї, обговорення пiд час самих занять, написання творчих письмових робiт i вiдповiдний пiдбiр навчального матерiалу, який за своїм змiстом є неоднозначним, дискусiйним i вимагає самостiйного осмислення студентами.Модульне навчання, з якої б дисципліни воно не здійснювалося, передбачає використання навчально-методичних посібників комплексного типу. А створення ефективного НМК з будь-якої дисципліни вимагає застосування модульної технології навчання. |
3. | Методи навчання | Метод активного
програмового навчання – поінформованість
викладача у правильному чи найоптимальнішому
вирішенні поставленої перед студентами
проблеми);
методи інтерактивного (комунікативного) навчання. Лекциї – семінари,практині заняття, навчальний матеріал, який визначають навчальні програми, тематичні плани, навчально-методична література. |
Дидактична
система модульного навчання потребує
чіткого структурування навчальної
інформації, змісту навчання й організації
роботи студентів відповідно до логічно
завершених блоків навчальної інформації
– модулів. Навчальним модулем вважають
метод навчання, що активізує самостійну
пізнавальну діяльність студентів, служить
її поетапній організації, регулюванню,
контролю та оцінці.;
поза аудиторна діяльність |
4. | Форми навчання | Лекції, лабораторні
заняття, практичні заняття
Форми навчання: денна,заочна. |
Лекції, лабораторні
заняття, семінари, самостійна робота
учнів.
студентам надаються права вибору рiзноманiтних курсiв, дисциплiн i викладачiв, що розширює самовряднi засади у вищiй школi на всiх рiвнях. Форми навчання: денна,заочна. |
5. | Види педагогічного контролю | Семінари, опитування,
теоретичні питання у письмовій
формі, контрольні роботи, заліки, екзамени.
Оцінювання знань проходить за 5 шкалою. |
Тестування,семінари.
Цей поточний та проміжний контроль
знань здійснюється систематично ,
що дозволяє через систему зворотнього
зв’язку (від слухача до викладача) оперативно
вносити до навчального процесу необхідні
корективи.
Педагогічний контроль здійснюється за допомогою системи набору балів протягом кожного модуля. Оцінювання знань – за шкалою 100 б. |
6. | Організація самостійної роботи студентів | Підготовка домашнього завдання. Основний матеріал дисципліни студенти отримують на лекціях. | Майже 70% від навчального плану студент має приготувати сам, а це індивідуальні завдання,підготовка до семінарських занять(особливо коли лекцій з даної дисципліни не має),додаткова інформація і т.д. |
7. | Дидактичні, методичні, психологічні засоби активізації пізнавальної діяльності студентів | Цій моделі навчання присутні елементи роз’яснення походження знань, демонстрації їх розвитку, мета навчання. Суб’єкт пізнавальної діяльності (учень) позначається чіткіше, тому є можливість реалізувати принцип індивідуального навчання (існує облік та діагностика індивідуальних особливостей). | Пояснення необхідності
отримання знань, різні види мотивації,
стимулювання стипендією,
використання
актуальної інформації, різноманітність
форм, засобів і методів навчання. |
8. | Роль і місце викладача в організації навчального процесу | Викладач відіграє головну роль у здобутті освіти, задача викладача полягає не тiльки в тому, щоб учити професiї, але й виховувати студента та сприяти розвитку його особистостi. Викладач має вмiстити максимально можливий обсяг матерiалу в текст лекції. | Викладач служить «помічником» в отриманні освіти, спрямовує учнів у правильне русло, мотивує учня на самостійну роботу |
9. | Переваги | Багаторічний
досвід використання системи; простота
отримання знань.
Пояснювально-ілюстраційний тип навчання (коли практично вся навчальна інформація, яка належить до засвоєння, викладається на планових заняттях під керівництвом викладача) є ефективним для засвоєння матеріалу. |
- зростання ролі
самостійної роботи студентів на тлі зниження
загальної аудиторної роботи;
- зорiєнтоване на iнтересі особистостi, а не системи; - багаторiвневiсть i гнучкiсть системи освiти; - модель допомагає людинi повiрити у власнi сили, у цiннiсть власних думок i власного досвiду, оволодiти вмiнням використовувати їх для конструювання нового власного знання; - студенти мають право самостiйного вибору дисциплiн i викладачiв; - різноманітність способів контролю знань; - підвищення об'єктивності; - учень може протягом року набрати необхідну кількість балів і не нервувати на іспиті. |
10. | Недоліки | Оціненка на іспиті
має вирішальне значення, вузька шкала
оцінки знань, необ'єктивність оцінки
знань; Низький рівень соціалізації суспільства;
небажання вчитися Такий "особистiсно-вiдчужений"
пiдхiд у системi освiти призводить до зниження
навчальної мотивацiї та негативно позначається
на результатах освiтньої дiяльностi. Бiльше
того, вiн має величезнi негативнi наслiдки
для особистостi як студента, так i викладача.
Традицiйна система освiти створює перешкоди
на шляху до формування творчої особистостi
студента i призводить до деквалiфiкацiї,
зниження професiйного та творчого потенцiалу
самого викладача;
передача необхiдного
змiсту навчання, закономiрно призводить
до значного перевантаження як викладачiв,
так i студентiв аудиторними пояснювально-ілюстраційний тип навчання відзначається студентів (слухачів) у засвоєнні знань і набутті практичних навиків. |
Не кожен
студент ВНЗ здатний до самостійного опрацювання
матеріалу;
На самостійну підготовку до занять(семінарів) йде більше часу, ніж засвоєння матеріалу під час лекції; Модульна система навчання не «пробачає» пропусків занять, тобто необхідне систематичне відвідування занять,щ о є проблематично для деяких студентів. |