Дидактика вищої школи

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 15:07, контрольная работа

Описание работы

1. Визначити та класифікувати основні дидактичні характеристики наступних педагогічних технологій
модульно-рейтингова технологія;
технологія проблемного і групового навчання;
ігрові технології;
інформаційні технології;
технологія дистанційного навчання;
технологія диференційованого навчання;
технології інтерактивного навчання;

Работа содержит 6 файлов

Документ Microsoft Word.doc

— 21.00 Кб (Открыть, Скачать)

Копия ZADANIYe_1.doc

— 67.50 Кб (Открыть, Скачать)

Копия ZADANIYe_2.doc

— 21.00 Кб (Открыть, Скачать)

Копия ZADANIYe_3.doc

— 36.00 Кб (Открыть, Скачать)

Копия ZADANIYe_4.doc

— 67.00 Кб (Открыть, Скачать)

Копия ZADANIYe_5.doc

— 52.50 Кб (Скачать)

      5. Скласти порівняльну таблицю традиційної та кредитно-модульної систем навчання студентів ВНЗ за наступною схемою: 

    Традиційне  навчання Кредитно-модульне навчання
1. Мета  навчання отримання знань, навичок, умінь, розвиток творчого мислення, людяності та інших якостей. формування  у студентiв навичок аналiтичного, незалежного, критичного та самостiйного  мислення, а не просту трансляцiю  певної суми знань вiд викладача  до студента.
2. Відбір                    та організація     змісту навчання Організація змісту навчання відбувається за допомогою складання навчального плану, планів уроків. Впровадження  в систему навчання спеціальних  модулів (чвертей, семестрів), за допомогою  яких здійснюється набір балів учнями.

Дискусiї, обговорення  пiд час самих занять, написання творчих письмових робiт i вiдповiдний пiдбiр навчального матерiалу, який за своїм змiстом є неоднозначним, дискусiйним i вимагає самостiйного осмислення студентами.Модульне навчання, з якої б дисципліни воно не здійснювалося, передбачає використання навчально-методичних посібників комплексного типу. А створення ефективного НМК з будь-якої дисципліни вимагає застосування модульної технології навчання.

3. Методи  навчання Метод активного  програмового навчання  – поінформованість викладача у правильному чи найоптимальнішому вирішенні поставленої перед студентами проблеми);

методи інтерактивного (комунікативного) навчання.

Лекциї –  семінари,практині заняття,  навчальний матеріал, який визначають навчальні  програми, тематичні плани, навчально-методична література.

Дидактична  система модульного навчання потребує чіткого структурування навчальної інформації, змісту навчання й організації  роботи студентів відповідно до логічно  завершених блоків навчальної інформації – модулів. Навчальним модулем вважають метод навчання, що активізує самостійну пізнавальну діяльність студентів, служить її поетапній організації, регулюванню, контролю та оцінці.;

поза аудиторна  діяльність

4. Форми навчання Лекції, лабораторні  заняття, практичні заняття

Форми навчання: денна,заочна.

Лекції, лабораторні  заняття, семінари, самостійна робота учнів.

студентам надаються  права вибору рiзноманiтних курсiв, дисциплiн i викладачiв, що розширює самовряднi засади у вищiй школi на всiх рiвнях.

Форми навчання: денна,заочна.

5. Види  педагогічного контролю Семінари, опитування, теоретичні питання у  письмовій  формі, контрольні роботи, заліки, екзамени.

Оцінювання знань  проходить  за 5 шкалою.

Тестування,семінари. Цей поточний та проміжний контроль знань здійснюється систематично , що дозволяє через систему зворотнього зв’язку (від слухача до викладача) оперативно вносити до навчального процесу необхідні корективи.

Педагогічний  контроль здійснюється за допомогою  системи набору балів протягом кожного  модуля.

Оцінювання знань – за шкалою 100 б.

6. Організація самостійної   роботи студентів Підготовка  домашнього завдання. Основний матеріал дисципліни студенти отримують на лекціях. Майже 70% від  навчального плану студент має  приготувати сам, а це індивідуальні  завдання,підготовка до семінарських занять(особливо коли лекцій з даної дисципліни не має),додаткова інформація і т.д.
7. Дидактичні, методичні, психологічні засоби активізації  пізнавальної діяльності студентів Цій моделі навчання присутні елементи роз’яснення походження знань, демонстрації їх розвитку, мета навчання. Суб’єкт пізнавальної діяльності (учень) позначається чіткіше, тому є можливість реалізувати принцип індивідуального навчання (існує облік та діагностика індивідуальних особливостей). Пояснення необхідності отримання знань, різні види мотивації, стимулювання стипендією,

використання  актуальної інформації, різноманітність  форм, засобів і методів навчання.Спрямованiсть вузiвського виховання полягає в одночасному здiйсненнi освiтньої дiяльностi з орiєнтацiєю на майбутню професiю, виховання та сприяння розвитку особистостi студента. Це робить необхiдними змiну методiв i технологiй навчання та виховання, запровадження активних i нетрадицiйних методiв, iндивiдуалiзацiю навчання, розвиток у студентiв пiзнавальної активностi та творчого пiдходу до навчання, виявлення та перевiрку студентами власних цiнностей.

8. Роль        і        місце викладача                в організації  навчального процесу Викладач відіграє головну роль у здобутті освіти, задача викладача полягає не тiльки в тому, щоб учити професiї, але й виховувати студента та сприяти розвитку його особистостi. Викладач має вмiстити максимально можливий обсяг матерiалу в текст лекції. Викладач служить  «помічником» в отриманні освіти, спрямовує учнів у правильне русло, мотивує учня на самостійну роботу
9. Переваги Багаторічний  досвід використання системи; простота отримання знань.

Пояснювально-ілюстраційний  тип навчання (коли практично вся  навчальна інформація, яка належить до засвоєння, викладається на планових заняттях під керівництвом викладача) є ефективним для засвоєння матеріалу.

- зростання ролі самостійної роботи студентів на тлі зниження загальної аудиторної роботи;

- зорiєнтоване на iнтересі особистостi, а не системи;

- багаторiвневiсть i гнучкiсть системи освiти;

- модель допомагає людинi повiрити у власнi сили, у цiннiсть власних думок i власного досвiду, оволодiти вмiнням використовувати їх для конструювання нового власного знання;

- студенти мають право самостiйного вибору дисциплiн i викладачiв;

- різноманітність способів контролю знань;

- підвищення об'єктивності;

- учень може протягом року набрати необхідну кількість балів і не нервувати на іспиті.

10. Недоліки Оціненка на іспиті має вирішальне значення, вузька шкала оцінки знань, необ'єктивність оцінки знань; Низький рівень соціалізації суспільства; небажання вчитися Такий "особистiсно-вiдчужений" пiдхiд у системi освiти призводить до зниження навчальної мотивацiї та негативно позначається на результатах освiтньої дiяльностi. Бiльше того, вiн має величезнi негативнi наслiдки для особистостi як студента, так i викладача. Традицiйна система освiти створює перешкоди на шляху до формування творчої особистостi студента i призводить до деквалiфiкацiї, зниження професiйного та творчого потенцiалу самого викладача;

передача необхiдного  змiсту навчання, закономiрно призводить до значного перевантаження як викладачiв, так i студентiв аудиторними заняттями. i цей факт має ще один негативний наслiдок: суб'єкти навчального процесу  поставленi в такi умови, коли часу на творчу дiяльнiсть, на просте осмислення навчального матерiалу катастрофiчно не вистачає;

пояснювально-ілюстраційний  тип навчання відзначається студентів (слухачів) у засвоєнні знань і  набутті практичних навиків.

Не кожен  студент ВНЗ здатний до самостійного опрацювання матеріалу;

На самостійну підготовку до занять(семінарів) йде  більше часу, ніж засвоєння матеріалу  під час лекції;

Модульна система  навчання не «пробачає» пропусків занять, тобто необхідне систематичне відвідування занять,щ о є проблематично для деяких студентів.

Информация о работе Дидактика вищої школи