Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2012 в 21:33, курсовая работа
Важливе значення у навчанні учнів має забезпечення наступності й послідовності процесу засвоєння знань із використанням засобів наочності – від чуттєвого осмислення до понятійного узагальнення і використання у системі практичної діяльності. Проте досвід показує, що при дотриманні інших складових процесу засвоєння знань у сучасній масовій школі не враховується один із його етапів – забезпечення первинного сприймання навчальної інформації.
Наочні посібники на основі відчуттів і сприймань формують чуттєві образи, на основі яких робляться висновки. Не сам наочний посібник є головним у структурі процесу пізнання, а чуттєвий образ, сформований за його допомогою. Якісна сторона застосування засобів наочності полягає в тому, щоб на основі матеріальних форм розвинути в учня тенденцію до уявлення реального об’єкта, а не наочного посібника.
Дидактична роль наочності на уроках іноземної мови полягає у тому, що вони успішно розв’язують такі задачі: сприяють розвитку у школярів наочно-образного мислення; активізують увагу при засвоєнні мовно-мовленого матеріалу; сприяють підвищенню ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів; конкретизують проблеми, які вивчаються на уроці; дають можливість спостерігати за практичним застосуванням тих об’єктів, які неможливо побачити безпосередньо; створюють можливості для моделювання ряду явищ, недоступних для спостерігання; систематизують і класифікують досліджувані явища (на схемах, таблицях); стимулюють інтерес до учня, створюють установку на ефективну учбово-пізнавальну діяльність; дозволяють педагогу в конкретизованій формі одержати інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу.
Використання наочності на уроці повинно бути цілеспрямованим і методично виправданим. Існують такі вимоги до використання наочності у навчальному процесі школи: відповідність наочності змісту виучуваного матеріалу; виділення найважливіших ознак предмета; естетичне оформлення наочності; вчасне використання наочності; помірне використання наочності; відповідність наочності психологічним закономірностям сприймання; відповідність наочності рівню розвитку спостережливості учнів; інтерес учнів до розглядуваних наочних об’єктів; зв’язок змісту наочного посібника з досвідом учнів. Знання дидактичних вимог до наочності та методичних особливостей її використання допоможе уникнути поширених у шкільній практиці недоліків та помилок. Правильно підібрана і використана наочність активізує навчально-виховний процес і сформує у школяра відповідні знання, навички та вміння.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1) Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. – 1996. – № 2. – С. 3-8.
2) Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.
3) Вікторенко І. Особливості сприймання молодших школярів // Рідна школа. – 2003. – №4. – С. 61-63.
4) Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2001. – 576 с.
5) Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.
6) Горська Г., Чуракова Р. Організація навчально-виховного процесу в школі. – К., 1986
7) Гуревич И. Принципы порождают требования. – “Директор школы”, 2000
8) Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. – Киев, 1994
9) Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 14-17.
10) Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с.
11) Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. – М.: Смысл, 1999. – 287 с.
12) Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекцій. – М., 1992
13) Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. – К.: Радянська школа, 1990. – 158 с.
14) Макэлри Б. Рабочая память и фокальное внимание // Психология обучения. – 2002. – №9. – С. 42-44.
15) Маркова А.К. Мотивация учения и ее воспитание у школьников. – М.: Педагогика, 1983. – 65 с.
16) Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К.: Либідь, 2003. – 615 с.
17) Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. – 1991. – №5. – С. 33-38.
18) Наумчук М.М. Творчий підхід до роботи з текстом // Початкова школа. – 1996. – №4. – С. 15-18.
19) Небогатих Т.Г. Дидактичний матеріал для вивчення грамоти // Початкова школа. – 1993. – №3. – С. 8-15.
20) Педагогіка: Навчальний посібник // В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. – 200 с.
21) Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.
22) Саломатов К.И., Шатилов С.Ф., Андреева И.М. Практикум по методике преподавания иностранных языков: Учеб.пособие для студентов пед. ин-тов. – М., 1995. – 224 с.
23) Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Тернопіль: “Навчальна книга – Богдан”, 1997
24) Харишин О. Активізація розумової діяльності учнів // Початкова освіта. – 2001. – №5. – С. 4.
25) Хведченя Л.В. Практический курс современного английского языка. – Мн.: Высш. Школа, 2000
26) Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика. – М.: Филоматис, 2004. – 407 с.
27) Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
28) Якиманская И.С. Разработка технологии личностно-ориентированого обучения // Педагогика. – 1995. – №2. – С. 84-89.