Дидактические пути формирования ценностей учащихся в обучении истории

По друге,, рефлексивність змісту має створювати умови для усвідомлення учнями способів та результатів власної пізнавальної діяльності у процесі засвоєння  суспільних явищ минулого. Так, результати пізнавальної діяльності учнів не будуть якісними, якщо основний засіб навчання - підручник своїм змістом не створює умов для усвідомлення школярами відповідної інформації, досвіду відомих способів дій, творчої та емоційно-ціннісної діяльності.

Виходячи з таких міркувань щодо рефлексивності змісту, необхідним є новий підхід до формулювання завдань для роботи учнів над текстом кожного параграфа підручника. Вся система завдань має бути орієнтована, з одного боку, на усвідомлення учнем інформації (за принципом „історія - вчителька життя”), а з іншого - на послідовну рефлексію ним  застосовуваних способів пізнавальної діяльності. Наприклад, до аналізованого нами уроку „Україна в період повоєнної відбудови” може бути надана така  система узагальнюючих різнорівневих пізнавальних завдань.

„ПЕРЕВІРТЕ,  ЧИ ЗМОЖЕТЕ ВИ...

1) Показати на карті:

адміністративно-територіальні зміни в УРСР після війни,  міста де відбувалося відновлення найбільших індустріальних об'єктів в Україні у повоєнні роки, регіони, які підпали і які не були охоплені голодом  1946-1947рр.

2)Назвати події за  датами:

квітень 1945 р. , червень 1945 р., лютий 1947 р., 1946-1950 рр.

3) Визначати, застосовувати та пояснювати  на прикладах поняття і терміни:

повоєнна відбудова, адміністративно-територіальні зміни

4)Описувати:

• основні  кроки зовнішньополітичної діяльності УРСР у повоєнні роки,

• події, які привели до возз'єднання українських земель у складі УРСР,

• основні заходи внутрішньої , економічної та соціальної політики  радянської влади в УРСР у повоєнні роки,

• прояви голоду 1946-1947рр.,

• повсякденне життя населення та його ставлення до  політичних, економічних і соціальних заходів радянської влади у 1946-1950рр.

5)Характеризувати:

• значення повернення до довоєнної моделі розвитку народного господарства.
• внутрішню політику радянської влади  у повоєнні роки;
• процеси післявоєнної відбудови промисловості;
• зміни у соціально-економічній сфері та житті населення УРСР в 1946-1950рр.
• причини та наслідки голоду 1946-1947рр.

6)Висловити й аргументувати  свою точку зору з питань:

А. Порівняйте спосіб життя населення міст і сіл у часи відбудови. Чим пояснюється різниця між ними? Як це впливало на свідомість населення, зокрема на ставлення до особистого життя і праці, на настрої людей? Чи збереглися прояви такого ставлення до особистого життя та праці у сучасному українському суспільстві? Відповідь обґрунтуйте.

Б.Чим пояснюється „повернення до довоєнної моделі розвитку народного господарства” радянського керівництва? Чи могла існуюча адміністративно-командна система запровадити іншу модель відбудови народного господарства? Чому?

В.Як створена економічна модель впливала на подальший розвиток народного господарства, політичне становище СРСР та України підчас здобуття незалежності? Чим відрізнялась така модель від моделей повоєнної відбудови країн Західної Європи?

Г.На основі матеріалу підручника сформулюйте свою позицію щодо питання: У повоєнні роки активна участь жінки у відбудовчих процесах сприяла підвищенню її ролі у житті суспільства”. Напишіть невеличке есе з викладенням цієї позиції. У процесі підготовки зверніться з відповідними запитаннями до старших членів вашої родини і використайте цей матеріал у есе.

7)Оцінити:

• зміни умов та способу життя людей у повоєнні роки,
• розвиток промисловості та сільського господарства у цей період,
• зовнішньополітичну діяльність,
• внутрішню політику радянської влади  за часів відбудови.

Викладені у даному виступі міркування щодо дидактичних шляхів формування цінностей учнів у навчанні суспільства звичайно не є вичерпними. Проте, на наш погляд, вони дозволяють задуматись  над одним з важливих напрямів сучасної еволюції  історичної освіти України.