Бердянський центр професійно технічної освіти

Учні  здатні розглянути ситуацію з відокремленої точки зору. Як наслідок, вони не приймають той чи інший бік через свої власні відчуття. Це дозволяє оцінити та проаналізувати ситуацію без упереджень та прихильності. Будь-які упередження можуть виноситись на обговорення на відкритих семінарах, куди запрошуються фахівці різних галузей народного господарства, батьки учнів, вчителі-предметники. Для успішного використання фільмів, як засобу навчання та демонстрації умінь критичного мислення, учитель  повинен окреслити головні питання, для того щоб скеровувати обговорювання та дотримуватися теми. 

Ще одна проблема, яку  дозволяє вирішити нетрадиційний підхід до організації процесу навчання – це  прикладний характер здобутих знань. Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті. Тому у процесі вибору стилю викладання як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів та інтенсифікації навчання варто застосовувати метод проектів. Системне використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу покращити процес соціалізації учнів у суспільстві, навчити самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

Завдання проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань. У основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок "учитель-учень” змінюється на "учень-учитель”. Особливого значення набуває залучення учня до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату. 

Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта.

Стимулюючи інтерес  до предмета, метод проектів формує правильні уявлення про місце  економічної науки в житті  сучасної людини, завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів :    індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Учням доводиться вирішувати, окрім освітнього, комунікативне завдання - необхідно дійти спільної думки, намітити й погодити план роботи, виконати її. Це ще один плюс методу проектів. Оскільки він органічно поєднується з формами групової роботи на уроках. Досить продуктивним є перегрупування учнів, тобто використання динамічних учнівських груп, коли у складі однієї групи учні набувають певних знань, потрапляючи у іншу групу наприкінці вивчення проблеми та визначення можливих шляхів її розв’язання, мають можливість вже класифікувати свої власні знання як досвід, яким можна поділитися з іншими учнями, а разом з тим і навчитися чогось у своїх колег.

Нестандартні заняття спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Крім того, особливої уваги слід приділити вибору типу домашнього завдання, де повен бути елемент вибору відповідно до можливостей учня, де мають бути диференційовані завдання. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Таким чином, нестандартні методи роботи під час заняття дозволяють максимізувати розвиток основних компетенцій учня:

• Комунікативну(система внутрішніх ресурсів, необхідних для формування комунікативних навичок у певних ситуаціях міжособистісної взаємодії).
• Соціальну (здатність брати на себе відповідальність і спільно приймати рішення).
• Дослідницьку (здатність до аналізу та синтезу інформації, уміння організовувати і планувати власну господарську та наукову діяльність, застосовувати знання на практиці, спроможність адаптуватися до нових ситуацій та умов навчання й генерувати нові ідеї.

Отже, форма організації  навчання є важливою дидактичною  проблемою, яка безпосередньо впливає  на результатний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.