Контрольная работа по "Теории организации"

Другою стороною первісного нагромадження  капіталу було накопичення значних  сум грошей у руках окремих  людей. Тут для Англії були характерні такі джерела, як: використання державних  боргів та високих відсотків від  них, здійснення політики протекціонізму (покровительства), що давало можливість державі встановлювати високі митні  тарифи, які захищали від конкуренції  власного виробника.

Значну роль для Англії у нагромадженні  капіталів відіграли Великі географічні  відкриття, грабіж колоній, особливо Індії, нееквівалентна торгівля, піратство, работоргівля, яка набула великих масштабів  у XVIІ ст., коли негри з Африки тисячами вивозилися на продаж до Америки. Позитивно  на процес нагромадження капіталу вплинув і політичний фактор — буржуазна революція (1640—1660 рр.), яка привела до політичної влади буржуазію.

Перелічені вище джерела надали можливість окремим особам в Англії накопичити великі кошти, які були вкладені у розвиток мануфактурного виробництва  і перетворилися на капітал.

Що до Голландії, то процес первісного нагромадження капіталу тут почався  раніше, ніж в Англії. Ще наприкінці XІV ст. у Голландії сталося руйнування феодальних відносин на селі й утворення  фермерських господарств, і як наслідок — виникнення значної кількості  вільної робочої сили.

Буржуазна революція в Голландії  в другій половині XVІ ст. прискорила процес первісного нагромадження капіталу, який відбувався за рахунок таких  джерел, як: розвиток фінансових операцій; сільського господарства; грабування колоній та нееквівалентного обміну товарами з ними; прибутків від  торгівлі. Перетворення Голландії на провідну фінансову державу світу  активно вплинуло на розвиток мануфактурного виробництва на основі застосування вільнонайманої праці. Отже, з’явилась  можливість швидко розвинути суднобудівельні, суконні, полотняні, шовкові та інші мануфактури, створити підприємства з  переробки продукції сільського господарства, перетворити країну в  найбільшу торговельну та фінансову  державу світу.

Вплив Великих географічних відкриттів прискорив процес первісного нагромадження  капіталу в Англії, Голландії та інших країнах Західної Європи та руйнування натурального феодального  господарства; ці відкриття втягували  феодальне господарство в ринкові  відносини, позитивно впливали на розширення мануфактурного виробництва, що створювало передумови для переходу до індустріального  суспільства.

З середини XVIІ ст. мануфактура стає панівною формою виробництва, охоплюючи  все більшу кількість випуску  різних видів товарів та поглиблюючи  міжнародний поділ праці. Галузевий  склад мануфактур у значній мірі визначався природно-географічними умовами та історичним розвитком тієї чи іншої країни. Так, в Англії в основному переважали суконні, металургійні, металообробні та суднобудівельні мануфактури; у Німеччині — гірничі, металообробні та будівельні, у Голландії — текстильні та суднобудівельні.

Розвиток мануфактурного виробництва  викликав погіршання умов праці робітників, збільшення тривалості робочого дня, застосування жіночої та дитячої праці, зниження реальної заробітної платні, що сприяло  загостренню соціальних протиріч.

Значний внесок у розвиток мануфактурного виробництва зробили перші буржуазні  революції в Західній Європі та США: у Нідерландах (1566—1609 рр.), в Англії (1640—1649 рр.), Франції (1789—1794 рр.), США (1775—1783 рр.). Ці революції створили умови  для приходу до політичної влади  буржуазії, яка прийняла закони, спрямовані на подальший розвиток мануфактурного виробництва, розширення торгівлі, фінансової справи, на ліквідацію феодальних пережитків, що гальмували економічний розвиток країн. Головний підсумок буржуазних революцій  полягає в остаточній перемозі над  феодалізмом і встановленням  буржуазно-демократичного устрою. Основний напрямок діяльності буржуазії, яка  прийшла до політичної влади, полягав  у тому, щоб створити сприятливі умови для розвитку мануфактур та спрямувати всі закони у фінансовій сфері на накопичення різними  шляхами грошей та захистити внутрішній ринок країн від іноземних  товарів.

Суттєвий вплив на розвиток мануфактурного виробництва та торгівлі мала буржуазна  революція в Англії. Вона мала всесвітньо історичне значення, сприявши остаточній ліквідації феодалізму. Прийшовши до політичної влади у ході революції, англійська буржуазія приймає закони, спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі, зміцнення фінансів. Так, у 1651 р. приймається «Навігаційний акт», за яким усі товари, які ввозилися до Англії, повинні були перевозитися лише на англійських судах; парламент своїми законами підтримував процес обгороджування, що забезпечувало дешевою робочою силою мануфактури. Уряд активно проводив політику накопичення капіталу в країні, що зміцнювало грошову систему та виробництво. Для укріплення кредитної системи в 1694 р. був відкритий Англійський банк, значно розширилася територія колоній. У XVIІІ ст. Англія перетворилася на найбільшу колоніальну державу світу, що позитивно вплинуло на індустріальний розвиток країни, забезпечило ринок збуту її товарів.

Активною антифеодальною була економічна політика французької буржуазної революції. Революція скасувала податкові  привілеї дворян, ліквідувала регламентацію  виробництва та цехи, проголосила  свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв’язала аграрне питання, наділивши селян  невеликою кількістю землі. У  січні 1800 р. в країні створюється  Французький банк, розвивається кредитно-фінансова  система. Розвиток торгівлі в XVIІ—XVIІІ ст. в таких країнах, як Голландія, Англія та Франція приводить до того, що торгівля, особлива колоніальна, стає однією з провідних галузей економіки, приносячи країнам величезні прибутки. Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв’язків між країнами набуває великого значення. Торговельний баланс розраховувався як різниця між експортом і імпортом товарів.

Отже, вже на початку розвитку світової торгівлі країни вважали, що потрібно більше експортувати товарів за кордон, ніж імпортувати, щоб мати позитивний баланс, який активно впливав на накопичення грошей в країні. Щоб забезпечити позитивний торговельний баланс країни Західної Європи активно проводили політику протекціонізму спрямовану на захист законами та правилами промисловості та внутрішнього ринку країн від проникнення на нього іноземних товарів. Для цього використовувалися перш за все високі ставки мита на ввіз товарів з-за кордону. В той же час політика протекціонізму заохочувала розвиток національної економіки та захищала її від іноземної конкуренції. Політику протекціонізму, наприклад, активно проводила Англія, і це позитивно впливало на розвиток мануфактурного виробництва. Таким чином, у мануфактурний період розвитку економіки в країнах Західної Європи під впливом Великих географічних відкриттів, швидкого первісного нагромадження капіталу, створення колоніальної системи та становлення світового ринку відбувався розклад натурального феодального господарства. Поряд з цим розвивалися ринкові відносини; значних обсягів набуває внутрішня та зовнішня торгівля, яка сприяє розширенню мануфактурного виробництва, яке заклало підвалини для переходу до індустріального суспільства.

Список використаної літератури:

1. Древетняк В.Н., Шевченко А.Н., Мишура В.Б. История экономики и экономической мысли: учеб. пособие / Донбасская гос. машиностроит. акад. - Краматорск : ДГМА, 2008. - 136c.
2. Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій / Авт.кол.: С.В.Степаненко (кер.авт.кол.), В.М.Фещенко, С.Н.Антонюк, Н.О.Тимочко та ін. – К.: КНЕУ, 2006.-664с.  
3. Історія економічних учень: Підручник /За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004.
4. История экономических учений / Под. ред. Автономова, О.Ананьина, Н. Макашевой: Уч. пособие. - М.: ИНФР - М, 2000.
5. Історія економічних учень: Підручник. / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко - К.: КНЕУ, 1999.
6. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. – К.:Знання, 2008.
7. Костюк В.Н. История экономических учений: Курс лекций. - М.; 1997.
8. Курс экономики: Учебник./ Под ред. Б.А. Райзенберга. - М.: ИНФРА. М, 2000.
9. Лановик Б.,Матисякевич З.,Матейко Р. Економічна історія світу і України: Підручник. - К., 1999.
10. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес_, 2004.
11. Современная экономика. Общедоступный учебный курс. - Ростов-на-Дону; Феникс, 1998.
12. Сурин А.И. История экономики и экономических учений. - М.; 1998.
13. Экономическая история капиталистических стран / Под ред. Ф.Полянского, В. Жамина. - М., 1986,
14. Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций / Н.Полетаева, В.Голубович, Л. Пашкевич и др.; под общ. ред. В.Голубовича. - Минск, 1997.