Звіт з практики на примере ВАТ "Олімп- круг"

     2.  Невиробнича сфера

• ЖЕД (утримання та експлуатація житлового фонду, що знаходиться на балансі підприємства).

             Товариство  забезпечене висококваліфікованими  кадрами згідно з операційними  потребами  підприємства  в  достатній кількості (при необхідності  – здійснюється прийом), стаж  роботи  на цьому підприємстві  60% працюючих   складає   більше 10 років,  22 % мають вищу професійну  освіту. Розряд  виконання робіт,  згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним  довідником, апаратників хімічного  процесу  – IV,ремонтного персоналу– V.  Підвищення кваліфікації  кадрів  здійснюється відвідуванням   семінарів з різних питань, навчанням  на робочому місці. В  підприємстві  діють  програмні  продукти: „1С:Бухгалтерія”, „Бест - звіт”.  Фахівці мають доступ до мережі  Інтернет,  забезпечені правовою  програмою „Ліга Закон”, періодичним   виданням - всеукраїнською професіональною   бухгалтерською газетою „Все  про бухгалтерський облік”, журналом  з охорони праці „Промислова  безпека” та ін.

            Керівництво Компанії вживає  заходів  щодо забезпечення  безпечних і здорових умов  праці працівників,  забезпечення  їх соціально-трудовими гарантіями  згідно Законодавства. Звільнення  працівників,  з причин скорочення  штатів,  за останні  2 роки не  було і не передбачається. Фонд  оплати праці всього персоналу  в 2010р. склав 3847,0 тис.грн. Середньооблікова  чисельність працівників -150 чоловік,  в тому  числі 144 чоловік - штатних.  Середньомісячна  заробітна плата  одного штатного працівника  склала  2166,15 грн. Мінімальна заробітна  плата в підприємстві дотримується  згідно Законодавства. Заборгованості   з  виплати  заробітної  плати    в   2010 р.   і    на  01.01.2011р.  немає.

Під час проходження переддипломної практики я ознайомилась з роботою  головного бухгалтера та з його основними  завданнями та обов’язками:

Головний бухгалтер:

1. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

2. Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

3. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

4. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

5. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам.

6. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

7. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями.

8. За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

9. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

10. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

11. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

12. Організує роботу з підготовки пропозицій для власника (керівника) підприємства щодо:

− визначення облікової політики підприємства, внесення змін до обраної облікової політики, вибору форми бухгалтерського обліку з урахуванням діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних;

− розроблення системи і форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;

− визначення прав працівників на підписання первинних та зведених облікових документів;

− вибору оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельності її працівників, підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх довідковими матеріалами;

− поліпшення системи інформаційного забезпечення управління та шляхів проходження обробленої інформації до виконавців;

− впровадження автоматизованої системи оброблення даних бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства чи удосконалення діючої;

− забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення;

− виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства та включення їх показників до фінансової звітності підприємства.

13. Керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки.

14. Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Під час аналізу організації  обліку на підприємстві особливу увагу  приділялось  саме облік розрахунків  з покупцями та замовниками.  Облік дебіторської заборгованості на ВАТ  “ОЛИМП – КРУГ” здійснюється відповідно договору, де зазначаються суть та умови угоди, обов’язки сторін щодо виконання умов домовленості та відповідальність сторін у разі порушення таких зобов’язань. Первинні документи складаються у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні джерела інформаційного забезпечення обліку поточної дебіторської заборгованості на  ВАТ  “ОЛИМП – КРУГ”  це: рахунки, рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, якщо в розділі «Відомості про вантаж» неможливо перерахувати всі найменування товару. Форми розрахунків по дебіторській заборгованості на підприємстві різноманітні: оплата готівкою, платіжним дорученням, короткострокові векселі, бартерні розрахунки. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналізуючи організацію обліку  на підприємстві  ВАТ „ОЛИМП – КРУГ” можна зробити висновок, що стан обліку на підприємстві знаходиться на задовільному рівні, але потребує суттєвих уточнень в частині обліку розрахунків  та витрат підприємства, що дасть змогу підняти ділову активність підприємства та зменшити його збитки.

 

РОЗДІЛ 2 УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

 

2.1. Факторингові операції  в Україні. Проблеми та перспективи

 

Банківські установи та підприємства з деяким острахом відносяться до використання факторингових схем, так як факторингове фінансування, так або інакше, продовжує нести в собі великі ризики. І багато операторів ринку, банки, факторингові компанії вже зіткнулися з такими ризиками.

Отже, проблема полягає в  тому, як цього уникнути, які моделі застосувати, як зробити так, щоб знизити показники ризиків факторингового портфелю і навіть наблизити їх до європейських. На європейському факторинговому ринку ризики мінімальні, завдяки процедурам, функціям і моделям, які застосовуються для зниження рівня втрат по факторинговим операціям.

Сьогодні за факторинговими схемами в Україні працює близько  300 підприємств. В більшості це харчова промисловість (особливо кондитерська, ринки пива, соків і води), друкарська галузь, фармацевтика, сільське господарство, винно-коньячні підприємства, легка промисловість тощо.  Наведені дані свідчать про те, що ринок факторингу в Україні розвивається досить повільними темпами, а значна частина банків і компаній взагалі не використовують на практиці даний вид операції.

Повільні темпи становлення  ринку факторингу в Україні викликане  складністю в розумінні факторингу, а саме, через:

• недостатній рівень ознайомлення з послугою на українському ринку,

• асоціювання з кредитом,

• труднощі документообігу,

• незвичну систему оплати,

• складність в самостійному структуруванні операції,

• збільшення вартості продукції.

Факторинг – комплекс послуг, що надаються клієнту спеціалізованою компанією (фактором) в обмін на уступку дебіторської заборгованості (обов'язковим є перехід права власності на дебіторську заборгованість). Важливо знати і розуміти, що факторинг – самостійний напрямок економіки, скерований на надання комплексних послуг, що сприяють росту об’єму продаж торгових і виробничих компаній та не являється частиною ніякої іншої галузі економіки і важливий сам по собі.

Факторинг насамперед призначений  для вирішення таких питань, як негайне інкасування коштів або одержання їх на визначену у факторинговому договорі дату, незалежно від платоспроможності платника; покриття ризиків, пов’язаних зі своєчасним отриманням оплати; управління дебіторською заборгованістю клієнта; надання консалтингових послуг власнику дебіторської заборгованості тощо. Факторинг дає змогу постачальникові мінімізувати ризики, пов’язані із відстроченням оплати придбання товарів чи послуг, зменшує необхідність у відволіканні значних адміністративних ресурсів для отримання оплати від покупця за поставлені товари чи послуги, а також дає змогу постачальнику отримати кошти за свою дебіторську заборгованість.

Основні ознаки факторингу:

• фінансування,

• облік, адміністрування, аналітичне супроводження,

• інкасація, внутрішні бізнес-процеси,

• покриття ризиків.

Завдяки факторингу, після  поставки товару (надання послуг) продавець негайно отримує в формі авансу значну частину від суми дебіторської заборгованості, що виникла (до 95%), не чекаючи на платіж від покупця. Фінансування автоматично збільшується в залежності від росту продажів. Управління дебіторською заборгованістю передбачає: контроль за своєчасною оплатою поставок покупцями; прогнозування строків інкасації і спеціальні процедури нагадувань при затримці платежів; регулярні, детальні і зручні звіти про стан дебіторської заборгованості; механізм роботи щодо повернення боргових зобов’язань дебіторів (як досудові так і судові дії) тощо. Покриття ризиків включає ризики, що пов’язані як із загальною діяльністю підприємства, так і з поставкою товарів з відтермінуванням платежу, в тому числі неотримання платежу від покупця в строк.

 

2.2. Удосконалення обліку  рефінансування дебіторської заборгованості  шляхом проведення факторингових  операцій

 

У сучасних умовах господарювання ведення бізнесу ускладнюється  наявністю значної конкуренції на ринках товарів, робіт та послуг. Тому підприємства для підтримання своєї конкурентоспроможності часто йдуть на поступки покупцям щодо відтермінування платежів. У цьому випадку і виникає дебіторська заборгованість, що є незмінним атрибутом сучасного конкурентоздатного підприємства. Виникнення дебіторської заборгованості є об’єктивним явищем, яке потребує прийняття ефективних управлінських рішень, одним з яких є її рефінансування шляхом проведення факторингових

операцій.

Факторинг здійснюється за дебіторською заборгованістю з товарних операцій, бухгалтерський облік яких пропонуємо вести в аналітичному обліку на рахунках четвертого порядку з відповідним найменуванням – 361.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками по операціях факторингу», 362.1 «Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками по операціях факторингу». За всіма іншими видами заборгованостей, на нашу думку, застосування факторингу є неправомірним.

Цивільним кодексом України (гл. 73, с. 1077) [11] передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). При цьому слід зазначити, що клієнтом у договорі факторингу може  бути як фізична, так і юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, а фактором може виступати банк або інша фінансова установа, що володіє правами на здійснення факторингових операцій. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги,