Залучення кредитних коштів з метою закупівлі швейного обладнання для модернізації виробництва по пошиттю верхнього одягу

Характеристика ринку

Виробничі потужності українських швейних фабрик складають більш 200 млн. виробів у рік. Так у 1990 році швейними підприємствами України було випущено 213 млн. виробів. В даний час виробничі потужності підприємств завантажені не більше ніж на 15%.

У кожній області України розташовано по два швейних підприємства (крім Київської - шість підприємств), що роблять продукцію аналогічну продукції підприємства. Їх щомісячний обсяг виробництва складає від 30 до 70 тисяч виробів.

Швейні підприємства втратили свої позиції на вітчизняному ринку, і за останні 10 років зменшили обсяги продажів на внутрішньому ринку в 7 разів - з 213 млн. виробів 1990 року до 29.3 млн. виробів у 1999 році.

Це пов’язано зі збільшенням імпорту одягу із за кордону. Основна частина імпорту припадає на країни Центральної та Східної Європи, а саме Китай, В’єтнам, Туреччину.

Втрата внутрішнього ринку, змусила шукати споживачів швейної продукції за кордоном. Найбільш доступною виявилась робота за толлінговою - давальною схемою.

Основна частина продукції (95% всього виробленого обсягу) виробляється під замовлення іноземних фірм на давальницьких умовах і реалізується в країнах Європи, Англії, США і Канади.

Річна потреба внутрішнього ринку складає не менш 19,5 млн. одиниць, а закордонного ринку - в багато разів більше.

Річний обсяг продажу 56 швейних підприємств України на внутрішньому і зовнішньому ринках складає близько 27 мільйонів одиниць швейної продукції. Таким чином, ринок для швейних виробів, що можуть виготовлятися українськими підприємствами, має велику ємність.

Торгові фірми через відсутність оборотного капіталу здобувають продукцію швейних підприємств на умовах консигнації на невизначений період, що веде до втрати оборотних коштів цих підприємств в умовах неможливості користування недорогими кредитами банку. Тому основною тенденцією розвитку швейної галузі є збільшення обсягів операцій, що використовують давальницькі схеми.

В даний час більшість фабрик уже випускають високоякісні модні вироби, однак частка вітчизняного товару в загальному обсязі реалізації одягу в Україні усе ще незначна.

В 1999 році, за даними Держкомітету промислової політики, було офіційно зроблено і реалізовано в Україні швейних виробів більш ніж на $100 млн. В той же час по толлінговим схемам було експортовано продукції на суму $340 млн. тобто майже в 3,5 рази більше. Така ж тенденція зберігається й у 2003 - 2004 роках. За даними Держкомстату, торік в Україну ввезли одягу на суму $25,3 млн. (на умовах CIF). На думку операторів ринку, місткість ринку одягу складає біля $1,5 млрд.

По оцінках експертів очікується, що надалі  кількість закордонних замовлень на виготовлення швейних виробів в Україні збільшиться.

Фахівці пояснюють такі очікування тим, що велика частина одягу, що реалізовувалася в Західній Європі, вироблялася в Югославії. З початком в цій країні воєнних дій замовлення на виготовлення швейної продукції стали розміщати в Польщі, Угорщині й інших східноєвропейських країнах. Однак вартість робочої сили в західних сусідів України росте, що робить виробництво масової продукції нерентабельним. Тому замовлення на пошиття недорогих виробів великими партіями стали переадресовувати українським швейникам. Цей процес почався ще в 1998-2000 роках, а в 2005 році кількість таких замовлень, можливо, збільшиться. В основному, це будуть контракти з використанням давальницьких схем.

Конкуренти та їх ціни

Як було вже сказано, основними конкурентами українських підприємств швейної промисловості є імпортери з країн Східної та Центральної Європи.

В Україні наданням послуг по виготовленню швейних виробів займаються 56 швейних підприємств.

В даний час 64% цих підприємств забезпечено новим технологічним обладнанням, що може стати їх основною конкурентною перевагою.

Інші підприємства не мають можливості виготовляти конкурентноздатну продукцію з огляду відсутності відповідного устаткування і можливостей його придбання.

В швейній промисловості можна виділити спеціалізацію серед виробників швейних виробів. Весь асортимент швейних виробів можна розділити на кілька секторів:

                  "важкий" асортимент - пальто, півпальто, блейзери, плащі;

                  "середній" асортимент - костюми, піджаки, жакети, штани, спідниці;

                  "легкий" асортимент - сорочки, блузки, плаття, білизна.

В свою чергу ці групи поділяють на жіночий і чоловічий асортимент.

У залежності від складності виготовлених виробів підприємство оснащене відповідним набором технологічного устаткування, що дозволяло б виконувати замовлення по виробництву даного асортименту.

У своєму сегменті підприємство ВАТ „Бердичівська фабрика одежі” має кілька підприємств, що по своїй виробничій потужності, набору технологічного устаткування, географічному розташуванню можуть конкурувати за розміщення замовлень на пошиття швейних виробів.

Основними конкурентами ВАТ „Бердичівська фабрика одежі” є: ЗАТ "Дніпропетровська фірма "Дніпро", ВАТ "Малинська швейна фабрика", ЗАТ "Новоград-Волинська фірма "Леся" (кількість працюючих - 700-500 чол.). Ці підприємства, спеціалізуються на виготовленні верхнього жіночого одягу: платтів, спідниць, блуз, штанів. Вони оснащені новим високопродуктивним обладнанням фірм "Джуки", "Дюркопп", "Пфафф", "Коннегессер", що дає їм можливість конкурувати з підприємством по якості виготовлення виробів.

В якості  конкурентів підприємства можуть також розглядатися деякі швейні підприємства Болгарії, Югославії, Угорщини, Румунії, Білорусі і Росії На цих підприємствах виробники одягу Австрії, Бельгії, Німеччини, Франції, Голландії, Данії й інших країн також розміщають свої замовлення

Ціни за виконання замовлень на пошиття готових швейних виробів практично не відрізняються, однак через відсутність деякого технологічного устаткування чи наявності застарілого такого устаткування вартість замовлень на пошиття виробів для іноземних фірм може варіювати в залежності від якості зробленої продукції.

Середні ціни за пошив готових виробів залежать від складності виконуваної роботи (складності виробу), а також залежать від умов ринку і попиту (за допомогою умов компанії - партнера).

План маркетингу

Основними споживачами підприємства є постійні партнери, які розміщують замовлення на пошиття готових швейних виробів.

Характеристика постачальників сировини і матеріалів

Для цих фірм підприємство робить пошиття одягу під замовлення, що виключать ризик не реалізації виготовленої продукції. З даними партнерами підприємство працює протягом декількох років і з ними укладені довгострокові контракти на пошиття виробів на підприємстві ВАТ „Бердичівська фабрика одежі”. Щороку в підприємства з'являється один-два нових потенційних замовника з низьким рівнем цін на послуги. Це переважно невеликі фірми-виробники або початківці бізнесу в цій галузі. Для підприємства вони не мають великого інтересу.

Умови роботи з замовниками

Фінансове становище цих фірм стабільне, ділова репутація гарна. З ними укладені контракти на виконання робіт з виготовлення швейних виробів з давальницької сировини.

Усі сировина і матеріали завозяться замовником. Уся виготовлена продукція реалізується на ринках країн фірм-замовників. Планування обсягів виробництва вироблялося на підставі виробничих замовлень з урахуванням статистики продажів підприємства. Отже можна зробити висновок, що підприємство не використовує посередників для збуту і що тут проводиться політика прямого маркетингу.

Характеристика продукції

Основною спеціалізацією швейної фабрики „Бердичівська фабрика одежі” з моменту її створення було виготовлення верхнього одягу. З часом підприємство почало займатися виробництвам легких швейних виробів дитячого і жіночого асортименту з бавовняних, шерстяних, напівшерстяних, шовкових і змішаних тканин. В наш час підприємство спеціалізується на виконанні замовлень іноземних фірм по пошиттю жіночого одягу з матеріалів і по лекалам замовника (це обумовлено низькою купівельною спроможністю внутрішнього ринку збуту).

На даний момент підприємство має довгостроковий позитивний досвід роботи на ринку легкого верхнього одягу:

                 куртка чоловіча;

                 куртка дитяча;

                 жакет жіночий;

                 брюки жіночі;

                 спідниця жіноча;

                 куртка жіноча.

Компанія використовує у своїй діяльності стабільні зв'язки з постачальниками сировини і матеріалів.

Основною формою діяльності підприємства в процесі виконання проекту є надання послуг по пошиттю вищевказаних виробів на давальницьких умовах. Тільки 3 % усіх виробничих потужностей використовується для виготовлення швейної продукції на внутрішній ринок - виробничі потужності підприємства розраховані на 45 тис. одиниць виробів на місяць при роботі в одну зміну, тривалістю 8 годин.

Цінова політика підприємства

Політику ціноутворення на ВАТ „Бердичівська фабрика одежі” можна охарактеризувати орієнтованою на попит з боку існуючого замовника і потенційних клієнтів у майбутньому.

Чутливість ринку до цін на даний вид послуг визначається двома параметрами. Перший - це якість виробленої продукції, другий - транспортні витрати замовника. Ціна на пошиття кожної моделі формується виходячи з фактичних витрат на її виробництво.

Просування і реклама

Оскільки середньострокові плани підприємства допускають роботу в основному на зовнішній ринок збуту, за допомогою продовження ділового співробітництва з фірмами партнерами, то проведення рекламних заходів спрямованих на внутрішнього споживача поки не передбачається.