Заліковий модуль i. економічні засади функціонування і основи виробничої діяльності підприємства в системі ринкових відносин

 

I. Характеристика проекту.

 

II. Фінансовий план.

 

III. Додатки (контракти, протоколи  про наміри, детальні результати  і методи маркетингових досліджень, детальна характеристика виробничого  процесу, юридичні документи,  організаційні схеми, рух професійної  кар'єри й опис попередньої  діяльності керівників, суттєві  параметри продукту, послуги, патенти,  ліцензії, балансові звіти, розрахунки  прибутків і збитків, основні  рішення щодо звітності, представлення  третіх осіб (інституцій), послугами  яких користувалися, рекомендаційні  листи тощо).

6. Характеристика  основних розділів та процедура  складання бізнес-плану.

Резюме - опис ідеї й основних показників на 1 сторінці. Із цього розділу починається  знайомство із проектом, і потенційні інвестори одержують про нього  перше враження, що часто має значення для долі проекту в цілому. Резюме доцільно писати в останню чергу, коли розробку бізнес-плану закінчено  і висновки щодо ефективності проекту  виконані..

Продукти проекту - характеристика продукції або послуг; опис особливостей та споживчих характеристик продукції; результати порівняння з аналогами  на ринку; опис підприємства і галузі.

Маркетинг і збут - характеристика ринку, цільових сегментів споживачів і конкурентів; система й канали збуту, стратегія просування на ринок  і цінова політика. Цей розділ є  ключовим, а його мета - переконатися в існуванні ринку збуту для  продукції (послуги) і у здатності  її продавати.

Виробничий план - опис технологічного процесу та наявності необхідного  енергетичного й інженерного  забезпечення. Життєздатність проекту  залежить від рівня технології виробництва: на якому устаткуванні й з яких матеріалів буде вироблена продукція (послуга).

Організаційний план - у якій формі  буде існувати бізнес; організаційна  структура й графік реалізації проекту, правове забезпечення, провідні спеціалісти, партнери по реалізації проекту. Команда, що реалізує проект, є ключем до успішної реалізації проекту.

Бюджет проекту - нормативи, видатки, розрахунки собівартості продуктів  проекту, план доходів; потреба й  джерела фінансування, інвестиційний  план; потік реальних грошей, прогнозний баланс. Починати цей розділ треба  з визначення та структурування вихідних даних. Ефективність проекту - розрахунки й аналіз головних показників ефективності. Розділ є ключовим для пошуку партнерів  і інвесторів.

 

7. Роль цінової політики підприємства у бізнес-плануванні.

Цінова політика представляє собою  важливий елемент загальної стратегії  підприємства, і безпосередньо входить  у такий великий її розділ, як ринкова стратегія. Вона з’єднує  в собі як стратегічні, так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню, підтримці і зміненню цін на продукцію, яка здійснюється в руслі загальної  стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач. Тут необхідно відмітити роль маркетингу, який представляє собою  організацію роботи підприємства з  орієнтацією на ринковий попит.

9. Фінансове обґрунтування інвестиційного проекту у бізнес-плані.

 

Після проведення всіх досліджень, які  передують прийняттю інвестиційного рішення, «зважування» всіх «плюсів» і  «мінусів» необхідний певний підсумковий  максимально компактний документ, який дозволить інвестору та підприємцю не лише прийняти обґрунтоване рішення, а й зафіксувати, що і коли належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту. Для цього складається бізнес-план, який є головним інструментом для відбиття підприємницької ідеї. Бізнес-план являє собою стандартний документ, у якому детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту і наводяться основні його технічні, економічні, фінансові та соціальні характеристики. Бізнес-план описує основні аспекти майбутнього проекту, аналізує всі проблеми, на які проект може натрапити, а також визначає способи їх вирішення. Він дозволяє оцінити й обґрунтувати реалізацію проекту в умовах конкурентного середовища.

 Цінність бізнес-плану визначається  тим, що він:

 — дає можливість з’ясувати  життєздатність проекту за умов  конкуренції;

 — містить орієнтири подальшого  розвитку підприємства;

 — є підставою для отримання  фінансової підтримки від зовнішніх  інвесторів.

10. Дослідження привабливості продукції, призначеної для випуску і реалізації.

У характеристиці про призначення  вироблених продуктів (наданих послуг) необхідно визначити мету виробництва  конкретних їх видів із точки зору задоволення конкретних потреб споживачів.

Споживчі якості продукції доцільно характеризувати за такими параметрами:

• основні види сировини, з якої виготовляється продукція;
• вага "нетто" одиниці продукції;
• термін зберігання за певних умов;
• смакові властивості (для харчових продуктів);
• естетика зовнішнього вигляду;
• показники якості продукції;
• хімічний склад;
• рівень цін;
• можливість надання знижок;
• інші відомості.

Унікальність (цінність) продукції (послуг) визначається будь-якою із її споживчих  властивостей або їх комплексом порівняно  з продукцією (послугами), що реалізується іншими підприємствами в межах регіону, або за рахунок надання додаткових послуг і застосування різних форм обслуговування. Необхідно визначити  також слабкі сторони запропонованого  продукту та тривалість його життєвого  циклу.

Тривалість життєвого циклу  будь-якого товару (будь-якої послуги) залежить від динаміки науково - технічного прогресу, рівня доходів населення, технології виробництва, умов зберігання, культури реалізації і споживання.

12. Попередження ризикових ситуацій та методи запобігання втрат у бізнес-плануванні.

Під підприємницьким (господарським) ризиком розуміють можливість невдачі  та непередбачених втрат, що виникають  при будь-яких видах діяльності, пов'язаних із виробництвом та реалізацією  продукції, робіт, наданням послуг, товарно-грошовими  і фінансовими операціями, здійсненням  соціально-економічних та науково-технічних  проектів. Ризик - це загроза того, що суб'єкт підприємницької діяльності понесе додаткові витрати порівняно  з тими, що передбачалися проектом або програмою його дій, або отримає  доходи нижчі за ті, на які він  розраховував. Особливо великим є  ризик у новому підприємництві.

Ризики класифікуються за джерелами  виникнення:

• політичні;
• господарські;
• форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

• ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;
• нестабільністю політичної влади;
• неадекватністю політичних рішень;

Господарські ризики можуть містити:

• ризик зміни податкового законодавства;
• ринковий ризик (відсутність споживачів товарів та послуг);
• ризик капітальних вкладень (інфляція);
• ризик зміни цін постачальників;
• ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;
• ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні обставини містять:

• ризики землетрусу, повені, бурі, урагану, інших стихійних лих;
• ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;
• ризик втрати майна при пожежі.

Виходячи з певної ймовірності  виникнення небажаних ситуацій, необхідно  побудувати діяльність таким чином, щоб зменшити ризик і пов'язані  з ним втрати в майбутньому.

Необхідно також провести аналіз чутливості проекту. Він полягає в тому, що крім прогнозованих фінансових результатів, розрахованих для базового варіанту, виконується розрахунок ще для декількох  екстремальних випадків:

• розрахунок за найгіршим сценарієм - коли зовнішні фактори максимально заважають здійсненню проекту;
• розрахунок за найкращим сценарієм - коли зовнішні фактори максимально сприяють здійсненню проекту.

За найгіршого сценарію реалізації проекту повинна бути забезпечена  прибутковість, яка гарантує виконання  зобов'язань перед кредиторами  або партнерами.

 

 

Змістовий модуль 3. Економічна характеристика продукції  підприємства.

1. Товарні номенклатура та асортимент продукції.

Товарна номенклатура (серії продуктів) — це групи товарів, тісно пов´язаних між собою або через подібність їх функціонування, або тому, що їх продають тим самим групам покупців, або  реалізують через однотипні магазини, або в межах певного діапазону  цін.

Існують такі види асортименту товару: замкнутий (товар тільки одного виробника); широкий (кілька видів пов´язаних між  собою товарів); змішаний (торгівля різноманітними, не пов´язаними між  собою товарами);

насичений (безліч аналогічних товарів  багатьох виробників). В умовах ринкової економіки формування раціонального  асортименту є одним із важливих факторів успішної діяльності підприємства на ринку. Проте нині в перехідний період економіки проблемі формування асортименту не надають належного  значення у зв´язку з певними  обставинами: розірванням раніше існуючих господарських зв´язків підприємств  торгівлі з підприємствами-виробниками  товарів; значним зменшенням обсягу виробництва товарів народного  споживання і звуження їх асортименту  на вітчизняних підприємствах; надходженням у торгівлю різноманітних імпортних  виробів тощо. В таких умовах підприємства торгівлі продають той асортимент товарів, який закупили у виробників та постачальників, а не той, який сьогодні потрібен споживачеві. Саме тому асортимент товарів формується за принципом випадковості.

2. Кількісні та якісні показники номенклатури та асортименту продукції.

• ширина — чисельна оцінка різноманітності продукції фірми свідчить, скільки окремих за призначенням або іншими властивостями видів продукції виготовляє підприємство (кількість асортиментних груп або товарних ліній);

• насиченість — загальна кількість товарів, що пропонуються фірмою;
• глибина — кількість пропозицій кожного з окремих видів продукції;
• гармонійність — рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обороту.

3. Асортиментна концепція та її складові.

Асортиментна концепція — це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Цільова частина цієї програми стосується оптимізації структури асортименту, а програмна — передбачає систему заходів для досягнення такої структури у заздалегідь визначений період. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Зрозуміло, що це, по суті, безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму аж до вилучення продукції з товарної програми.

4. Основні процедури формування асортименту.

Формуванню товарного асортименту  передує розроблення асортиментної  концепції. З останньою ототожнюють  побудову оптимальної асортиментної  структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також  необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших  ресурсів для виготовлення продукції  з низькими витратами. Мета асортиментної  концепції полягає в тім, щоб  спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі  та різноманітності попиту конкретних покупців.