Заліковий модуль i. економічні засади функціонування і основи виробничої діяльності підприємства в системі ринкових відносин

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2012 в 00:41, контрольная работа

Описание работы

Історичний метод - це такий метод, який влкючає в себе основні закони розвитку суспільства протягом певного періоду часу, і на основі даних робляться певні висновки та гіпотези.
Діалектика- це наука, яка вивчає загальні закони про розвиток природи, суспільства та людей.
Аналіз - це такий метод, за допомогою якого ми пізнаємо досліджуємо певний обєкт чи предмет, збираємо на нього інформацію, і за допомогою висновків охарактеризовуємо його.

Работа содержит 1 файл

Экономика предприятия.docx

— 67.69 Кб (Скачать)

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ I. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ  РИНКОВИХ ВІДНОСИН

 

Змістовий модуль 1. Підприємство в соціально орієнтованій ринковій економіці

Питання для  самостійного опрацювання:

1.Основні законодавчі акти та  інші документи, що регулюють  діяльність підприємств в Україні.

  1. Кодекс законів про працю в Україні
  2. Закон України «Про власність»
  3. Закону України «Про підприємства в Україні»
  4. Закон України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
  5. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
  6. Закон України «Про охорону праці»
  7. Закон України «Про оплату праці»
  8. Закон України «Про пенсійне забезпечення»

2.Методологія мікроекономічного  аналізу. 

Метод - це спрямована діяльність суб"єктів  для досягнення конкретної мети. За допомогою різних методів ми можемо робити різні кроки у розвитку економіки.

На сьогоднішній час основними методами є:

- Історичний

- Діалектика 

- Аналіз

- Індукція

- Дедукція

- Гіпотеза

- Аналогія

Історичний метод - це такий метод, який влкючає в себе основні закони розвитку суспільства протягом певного  періоду часу, і на основі даних  робляться певні висновки та гіпотези.

Діалектика- це наука, яка вивчає загальні закони про розвиток природи, суспільства  та людей.

Аналіз - це такий метод, за допомогою  якого ми пізнаємо досліджуємо певний обєкт чи предмет, збираємо на нього  інформацію, і за допомогою висновків  охарактеризовуємо його.

 

Індукція це такий метод, який полягає на висновках від чогось окремого до загального. За цим методом дуже тяжко визначити і проаналізувати будь-які зміни у економіці країни.

Дедукція - це подібний метод до індукції, тільки цей метод заснований від  загального до окремого. Цей метод  є кращим, адже вплив різних факторів із загальгоно на окремі суб"єкти буде більш суттєвим.. Слабка сторона  дедукції, воно не в змозі обгрунтувати загальну передумову.

Аналогія – це метод пізнання, заснований на перенесенні однієї чи ряду властивостей з відомого явища  на невідоме.

Гіпотеза – це метод пізнання, який полягає у висуненні науково-обґрунтованих  припущень про можливі зв’язки  явищ і процесів.

 Гіпотеза виникає лише тоді, коли нова інформація і теорія  заперечують стару.

 

3. Мікроекономічні параметри підприємства

Виробнича функція — це співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва  і максимальним обсягом продукції.

Щоб з'ясувати, як впливають зміни  обсягів використання одного з факторів виробництва на результати виробництва, потрібно розглянути ряд показників:

1. Сукупний продукт змінного  фактора виробництва (ТР) — це  кількість продукції, що виробляється  при певній кількості цього  фактора за інших незмінних  умов.

2. Середній продукт змінного  фактора виробництва (АР) — це  відношення сукупного продукту  змінного фактора до кількості  цього фактора, яка використовується  у виробництві: АР = ТР/Х.

3. Граничний продукт змінного  фактора виробництва (МР) — це  обсяг зміни сукупного продукту  цього фактора при зміні кількості  фактора на одиницю (при інших  рівних умовах): МР=ДТР/ДХ.

До основних мікроекономічних параметрів підприємства належать також витрати  виробництва, виручка і прибуток. Загальні витрати факторів виробництва (ресурсів) і грошові витрати, що здійснюються підприємством з метою виробництва продукції, називаються витратами виробництва.

 

4. Мікроекономічні моделі.

Модель – схема, описание явления  или процесса в природе и обществе. Модель конструируется субъектом исследования так, чтобы операции отражали характеристики объекта, существенные для целей  исследования. Экономико-математическая модель (ЭММ) – система формализованных  соотношений, описывающих основные взаимосвязи элементов, образующих экономическую систему.

Перед каждым хозяйствующим субъектом  в условиях рыночной экономики стоит  ряд определённых задач на конкретном этапе его деятельности. Для прогнозирования  результатов решения этих проблем  используют экономико-математические модели прогноза. Суть их состоит в  построении алгоритма решения задачи. Этапы построения ЭММ во многом схожи  с этапами разработки программного обеспечения управленческих задач:

1) постановка задачи (проблемы);

2) составление алгоритма действий;

3) построение программы на определенном  языке программирования;

4) получение результата в виде  графика или диаграммы, показывающих  тенденции развития событий в  прогнозируемом периоде.

Принципы построения ЭММ:

· чёткое описание алгоритма;

· использование экономико-математических методов и ЭВМ;

· учёт многофакторных связей прогнозируемых процессов и показателей;

· содействие согласованию отдельных  прогнозов в их системе.

Ситуація. Вибір форми організації бізнесу

1.Я вважаю, що інженер-технолог М.Давиденко в даній ситуації  має обрати одноосібну форму організації бізнесу.

2. Індивідуальна приватна фірма - це фірма, яка належить одній людині, хоча в ній може бути зайнято багато найманих працівників. Така форма - самий легкий і дешевий спосіб організації ділового підприємства.

Ця форма власності має низку  переваг. Одне з них полягає в  тому, що таку фірму легко заснувати. Все, що Вам потрібно, щоб відкрити індивідуальну фірму, - це отримати необхідні ЛІЦЕНЗІЇ, "відчинити  двері" Вашого будинку і почати продавати товари або послуги. Обравши  таку форму бізнесу, Ви отримуєте  задоволення, працюючи на самого себе. Ви можете самостійно приймати рішення - скільки годин на день працювати, кого найняти, які ціни призначити, розширювати чи масштаби своєї діяльності або скорочувати. Найкраще те, що ви можете індивідуально привласнювати  весь прибуток (якщо вона є).

 Ще одна перевага цієї  форми бізнесу - конфіденційність. Як власник індивідуальної приватної фірми, ви не зобов'язані "відкривати свої секрети" або розповідати про свої плани нікому, крім податкової інспекції. І хоча, якщо вам необхідний кредит, доведеться надати фінансову інформацію банкам, але ви не зобов'язані виносити Ваші звіти "на суд" громадськості, як це було б, якби ви володіли корпорацією.

 Більш того, будучи власником  індивідуальної фірми, ви можете  також відкрити в банку рахунок,  на який буде надходити частина  ваших доходів, утворюючи свого  роду пенсійний фонд. Ці доходи  не оподатковуються аж до вилучення  їх з рахунку, яке зазвичай  відбувається в момент виходу  на пенсію, коли особисті доходи  і відповідно податкова ставка  швидше за все зменшаться Підприємництво  в цій формі може здійснюватись  як на основі підприємства, яке  має статус юридичної особи  так і на базі підприємства, яке не є юридичною особою.

3. Найманий персонал може працювати  як при створенні невеликої  приватної фірми, так і індивідуального  підприємства. Але при створенні  індивідуального підприємства для  того, щоб мати найманий персонал  підприємство повинне мати статус  юридичної особи та кількість  працівників не повинна перевищувати 15 чоловік.

4. Якщо він не матиме дозволу займатися цим промислом, не зможе дотримуватися вимогам закону, не матиме мінімально допустимого розміру підприємства (частіше всього статутного капіталу).

 

Змістовий модуль 2. Планування діяльності підприємства.

1.У чому полягає системний підхід та раціональний вибір планування?

Системный подход в планировании заключается  в том, что никакая производственная или предпринимательская проблема не должна рассматриваться изолированом одна от одной и каждая с которых  формируется с учетом ее принадлежностей  к системы или множества взаимосвязанных задач и целей, которые выступают на каждом предприятии как единая экономическая система. Системность планирования проявляется в двух аспектах:

1) в разработке планов для каждой сменной (элемента) организации как индивидуальной подсистемы и в то же время - целостной системы. Эффект достижения цели возможны Лишь при сбалансированно функционировании всех частей (сменных) организации. Например, продукто-рыночная стратегия не может быть эффективной, если она разрабатывалась изолированом от учета стратегии маркетинга, конкурентной стратегии, стратегии капиталовложений и др. Только целостное рассмотрение всех стратегий позволяет разработать стратегический план фирмы;

2) в сквозные планировании взаимосвязанных  показателей: стратегический, тактических  , оперативных планирование всегда  опирается на фактические нормативные  даны прошлого и настоящего  периодов, но старается установить  и контролировать процесс развития  предприятия в настоящем и будущем времени. Мера обоснованности любых планов в значительной мере зависит от достоверности исходных показателей, которые характеризуют достигнутый уровень развития отдельной фирмы (предприятия). Поскольку, каждое предприятие есть лишь небольшой частью общей рыночной системы, то для планирования его деятельности необходимо иметь как можно больше точных микроэкономическим показателей.

 

2.Актуальність бізнес-планування на сучасному етапі.

 

В економіці України, а також  у фінансовій системі стався ряд  істотних змін – особливо це проявилося в останні роки. Ці зміни були обумовлені переходом України до ринкової економіки, а також встановленням  політичної та економічної незалежності. У процесі переходу до ринкової економіки  українські підприємства зіткнулися з  низкою проблем, пов'язаних з бізнес-плануванням. До того ж у сучасному економічному просторі, який супроводжується постійним  розвитком технологій і гострою  конкурентною боротьбою неможливо  обійтися без впровадження інноваційних процесів і розробок. Однак без  бізнес-планування впровадження інноваційних заходів може бути недоцільним і  безперспективним. Уміння розробляти стратегічні плани та бізнес-плани, в тому числі і інноваційних проектів в умовах реформування української економіки в ринкову стає вкрай актуальним. Для того, щоб отримати інвестиції необхідно грамотно розробити і представити бізнес-план. Довести інвесторам, що їхні гроші будуть вкладені в надійний, і ефективний проект.

4. Сутність, призначення та механізм розробки  бізнес-плану.

Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності, створення нових видів  бізнесу.

Вдало розробивши бізнес-план, можна  отримати надійний інструмент у змаганні з конкурентами і в розширенні своєї особистої справи.

Бізнес-план надає можливість оцінити  життєздатність підприємства в умовах конкуренції, дає орієнтири для  першочергової діяльності, служить  аргументом для одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Практика свідчить, що на сучасному  етапі розвитку підприємництва в  Україні бізнес-план більш за все  потрібен підприємцям, які сподіваються залучити іноземні інвестиції, оскільки більшість іноземних інвесторів віддають перевагу традиційній схемі  надання коштів, вирішальним моментом якої виступає розгляд бізнес-плану.

Бізнес-планування допомагає підприємцю:

- визначити ступінь життєздатності  та майбутньої стійкості підприємства, зменшити ступінь ризику підприємницької  діяльності;

- конкретизувати перспективи бізнесу  у вигляді системи кількісних  і якісних показників розвитку;

- привернути увагу, зацікавити, забезпечити підтримку з боку  потенційних інвесторів фірми;

- отримати досвід планування, що  розвиває перспективний погляд  на свою компанію та її робоче  середовище.

5.Зміст  та структура бізнес-плану.

Змiст, структура та обсяг бізнес-плану (рис. 13.1) залежать вiд:

 специфiки сфери (виду) дiяльностi, до якої належить обраний бiзнес (виробництво, надання послуг, роздрiбна  чи оптова торгiвля, будiвництво,  посередництво тощо);

 розмiрiв обраного бiзнесу  (великий, середнiй, малий) i суми  коштiв, необхiдних для органiзацiї  його. Очевидно, що чим бiльшою  є фiрма, тим складнiшою є  її дiяльнiсть, тим повнішим  та обґрунтованішим має бути  розроблення роздiлiв бізнес-плану.  Для невеликого підприємства  БП за складом, структурою та  обсягом є простішим за такий  самий план великого виробництва;  конкретних характеристик майбутнього  продукту та стадiї його життєвого  циклу: 

  • продукт простий / складний;
  • продукт принципово новий / традицiйний;
  • продукт, призначений для споживання / виробництва;

Стандартний бізнес-план складається  з трьох розділів:

Информация о работе Заліковий модуль i. економічні засади функціонування і основи виробничої діяльності підприємства в системі ринкових відносин