Відтворення робочої сили та зайнятість

>

втрата гарних спеціалістів (проблема «відпливу умів»);

додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів;

необхідність пошуку шляхів захисту своїх громадян-мігрантів від дискримінації, особливо щодо нелегальних емігрантів, а також від фізичної та іншої небезпеки, що загрожує їм;

певний програш підприємців країни-експортера, які втрачають до певної міри можливість мати широкий вибір робочої сили, особливо спеціалістів.

До негативних наслідків  міжнародної трудової міграції для  країн — імпортерів трудових ресурсів відносять:

• виникнення додаткових проблем, пов’язаних із соціальним захистом іммігрантів;
• поглиблення проблеми пошуку місця роботи для місцевого населення країни — імпортера трудових ресурсів;
• відплив національної валюти за кордон у вигляді переказів;
• втрата висококваліфікованих спеціалістів при репатріації мігрантів, тобто після повернення мігрантів на батьківщину.

Нині Україна на міжнародних  ринках переважно виступає як держава  — експортер робочої сили, хоча відмічається тенденція до зростання  кількості іноземних громадян, які  працюють в Україні. Статистичні дані свідчать, що кількість останніх приблизно в 10 разів менша, ніж кількість українців, які працюють за кордоном. При цьому йдеться лише про офіційну статистику, яка не враховує нелегальних мігрантів та біженців.

У пошуках працевлаштування 37,2% українців-мігрантів їдуть до Росії. Про це повідомила керівник інформаційного відділу представництва Міжнародної  організації з міграції  в Україні  Наталія Кривцова під час засідання  медіа-клубу, присвяченого трудовій міграції. За її свідченням, друге місце після Росії за припливом української робочої сили посідає Польща (18,7%), третє – Чехія (16,9%). Також громадяни України виїжджають у пошуках роботи до Італії (8,5%), Португалії (3,8%), Угорщини (2,5%), Греції (2,2%), Словаччини (2%) і Білорусі (1,7%).

У нашій країні працевлаштовуються громадяни з Росії, Молдови, Китаю, В'єтнаму, Туреччини переважно у  сфері торгівлі, послуг тощо, в той  час як українці за кордоном — у  промисловості, будівництві, сільському господарстві.

З метою зменшення еміграції  робочої сили з України (особливо нелегальної) необхідне провадження  системи заходів, які на думку  фахівців повинні мати чітке внутрішнє і зовнішнє спрямування. До числа перших належать заходи макроекономічної стабілізації та оздоровлення економіки — створення робочих місць, розширення іноземного інвестування тощо. Зовнішні заходи мають забезпечити цивілізовані форми виїзду працівників за кордон та можливість їх вільного повернення з-за кордону, ввезення валюти, а також гарантії нашим співвітчизникам захисту їхніх трудових прав за кордоном[10].

В Україні державна міграційна політика тільки формується. Вона базується  на основоположних державних нормативно-правових документах і міжнародних правових актах, таких як Закони України «Про громадянство України», «Про правовий статус іноземців», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну  громадян України», «Про біженців», «Про зайнятість населення», «Про підприємництво», «Про адміністративні правопорушення»; «Про ратифікацію Угоди про співробітництво  в галузі трудової міграції та соціального  захисту трудящих-мігрантів»; Постанова  Кабінету Міністрів України «Про правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного  проїзду через її територію»; Угода  між урядом Росії і України  про співробітництво прикордонних областей, двосторонні угоди про трудову діяльність і соціальний захист громадян, які працюють за межами своєї країни; Міжнародна Конвенція ООН про захист прав трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей [4].

 За даними Державного  комітету статистики України  за підсумками 2009 року з України вибуло 629372 осіб, міграційний приріст становив 13447 осіб. Найбільше мігрантів було з таких регіонів: Автономна Республіка Крим - 25727 особи (приріст 3470 особи), Волинська обл.  - 18975 (приріст 78 осіб), Одеська обл. - 33045 осіб (приріст 6619 осіб) та м. Києва - 32256 особи (приріст 23400 особи)[8]. Прослідкуємо динаміку зростання міждержавної міграції за потоками і типом поселень за даними

         Розподіл міждержавної міграції  за потоками і типом поселень

№ п/п	Типи поселень	Приріст осіб у порівнянні з минулим роком
		2008 рік	2009 рік
1.	Міські поселення та сільська місцевість	14921	13447
2.	Міські поселення	11060	9105
3.	Сільська місцевість	3861	4342

    Як видно із даних таблиці, у 2009 році в порівнянні з 2008 відбулось деяке скорочення офіційних мігрантів (1474 осіб) з них  скорочення мігрантів з міських поселень становило - 1955 осіб, проте відзначене зростання мігрантів з сільської місцевості в порівнянні з 2008 роком показник зріс на 481 особу.

 Всі зазначені дані є офіційними, проте за різними оцінками українські трудові мігранти, які проживають за межами України становлять понад 10-20 % від загальної кількості усіх українців, а це близько 7 млн. осіб.

За даними на 2010 рік, за кордоном перебувають 6,6 млн українців, що виїхали у різні роки (це майже 15% від загальної кількості нинішнього населення країни). За кількістю емігрантів Україна поступається тільки Мексиці (11,9 млн), Індії (11,4 млн), Росії і Китаю (11,1 і 8,3 млн відповідно).

За даними Світового банку, Україна втрачає не тільки різноробочих, але і дипломованих фахівців. У доповіді говориться, що за кордоном працюють 3,5% від загальної кількості українців, які мають вищу освіту[10].

На 1 жовтня 2010р. в Україні, за оцінкою, проживало 45822,2 тис. осіб. Упродовж січня–вересня 2010р. чисельність населення  зменшилася на 140,7 тис. осіб, або на 4,1 особи у розрахунку на 1000 жителів.  Чисельність населення зменшилася виключно за рахунок природного скорочення (152,3 тис. осіб), водночас зафіксовано  міграційний приріст населення (11,6 тис. осіб)[8].

Для оцінки масштабів трудової міграції українців також використовують дані про результати роботи систем грошових переказів за 2009 рік. Незважаючи на фінансову кризу, потік грошей в Україну став рекордним за всю історію. Так, за минулий рік за допомогою Western Union, Юністрім та інших операторів в Україну зайшло 2,94 млрд. дол. США, що на 16,25% більше, ніж роком раніше. За цей же час з нашої країни було відправлено лише  0,51 млрд. дол. США (плюс 33,5% порівняно з 2008-м).

Отже, перебуваючи поза сферою соціального захисту своєю держави, українські трудові мігранти інвестують в Україну близько 19 млрд. дол. США на рік (кожен з мігрантів чи нових емігрантів висилає допомогу своїм родинам у середньому 200 дол. США на місяць, а крім того, вкладає кошти у навчання дітей, у будівництво житла, в бізнес). За деякими розрахунками, в Україну надходить більше 21 млрд. дол. США[11].

                         Міграційний рух населення у січні-вересні 2010 року

	У межах України			Зовнішня міграція
	число прибулих	число вибулих	приріст	число прибулих	число вибулих	приріст
Україна	460322	460322	х	22418	10879	11539
Автономна Республіка Крим	18796	17784	1012	2369	727	1642
області
Вінницька	21724	21439	285	801	356	445
Волинська	12604	12021	583	358	261	97
Дніпропетровська	31430	32236	–806	1444	763	681
Донецька	40049	41377	–1328	2112	1355	757
Житомирська	16204	15762	442	435	241	194
Закарпатська	5615	5875	–260	216	271	–55
Запорізька	16075	16170	–95	934	475	459
Івано–Франківська	11562	11346	216	435	343	92
Київська	18416	15182	3234	604	169	435
Кіровоградська	12446	12276	170	499	185	314
Луганська	22989	24527	–1538	1015	891	124
Львівська	21321	22375	–1054	370	416	–46
Миколаївська	10432	10514	–82	532	265	267
Одеська	23163	22625	538	2620	487	2133
Полтавська	16837	16867	–30	506	205	301
Рівненська	13858	14205	–347	150	209	–59
Сумська	15282	15564	–282	324	230	94
Тернопільська	9822	10239	–417	308	224	84
Харківська	31165	31499	–334	1124	672	452
Херсонська	10809	11353	–544	421	194	227
Хмельницька	16223	15863	360	419	251	168
Черкаська	14928	14454	474	471	260	211
Чернівецька	7365	7267	98	448	179	269
Чернігівська	12587	11935	652	526	266	260
м.Київ	25324	27193	–1869	2350	808	1542
Севастополь (міськрада)	3296	2374	922	627	176	451

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Оганян Г.А. «Політична економія» , К: МАУП, 2003. – 520 с.  
2. «Політична економія» : Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — 508 с.
3. Мочерний С.В. « Економічна теорія»: Навчальний посібник, К.: Академія, 2005.
4. Петюх В.М. «Ринок праці»: Навч. Посібник, К.: КНЕУ, 1999. — 288 с.

5. Гаркавенко  Н.О. «Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці / Н.О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин України. – 2008. - № 4.

6. Фагеєнко Н.В. Соціально-економічні наслідки безробіття / Н.В.Фагеєнко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009 - №7–8 (№8).

      7. Федоренко В.Г. Ринок праці в України та економічні тенденції в умовах                                                            світової економічної кризи / В.Г. Федоренко // Економіка та держава. – 2009.

       8. Офіційний сайт Державного комітету статистики України// www.ukrstat.gov.ua.

        9. «Міжнародні економічні відносини», Кознк В.В., Пайкова Л.А., Давнленко    Н.Б., Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. – 406с.

   10. За даними газети «Сегодня», Наталія Кривцова.

    11. Балабанова Г.П. Трудова міграція в Україні в умовах глобалізації//    Держава та регіони. – 2008. - №2. – С.9 – 13.