Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

       3. Незаконне збирання з метою  використання  або використання  відомостей, що становлять комерційну таємницю.                         

       Стаття 231. Незаконне збирання з метою  використанням або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю   

       Умисні  дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, — караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

       Ця  стаття передбачає відповідальність за дві форми злочину: 1) дії, спрямовані на отримання відомостей (комерційне шпигунство); 2) незаконне використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єктові господарської діяльності.         

       Під вчиненням дій, спрямованих на отримання  відомостей, що становлять комерційну таємницю, розуміють добування у будь-який протиправний спосіб відомостей, що визнані законодавством або суб’єктом господарювання комерційною таємницею.

       Під незаконним використанням відомостей, що становлять комерційну таємницю, слід розуміти впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять комерційну таємницю.

       Обов’язковою  ознакою незаконного використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, є наслідки у вигляді істотної шкоди, заподіяної суб’єктові господарської діяльності. Завдана шкода може бути матеріального і нематеріального характеру.

       4. Розголошення комерційної таємниці.

       Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці

       Умисне  розголошення комерційної таємниці без згоди її: власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку, з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності, — карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

       На  законодавчому рівні проголошено  правовий захист інформації з обмеженим доступом, різновидом якої є конфіденційна інформація — відомості, якими володіють, користуються або розпоряджаються окремі фізичні або юридичні особи і які поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. До конфіденційної інформації належать і відомості, що становлять комерційну таємницю суб’єкта господарської діяльності.

       Розголошення  комерційної таємниці — ознайомлення іншої особи без згоди уповноваженої на те особи з відомостями, що становлять згідно з чинним законодавством комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків [8]. 

     Висновки:

      1. Поняття конкуренції як предмету правового регулювання відрізняється від визначення конкуренції як багатобічного економічного явища, що вивчається економічною теорією.  Тому в ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” слід внести зміни і викласти визначення конкуренції в наступній редакції: “конкуренція - це врегульована нормами права змагальність між суб’єктами господарювання одночасно діючими в межах одного товарного ринку, спрямована на отримання підвищеного прибутку та збільшення власної долі ринку, що обмежує можливості кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів”. У зв’язку з конкуренцією виникають комплексні правовідносини, які складаються  “по горизонталі” з приводу абсолютних немайнових прав та обов’язків суб’єктів господарювання  та “по вертикалі” між управомоченими державними органами та суб’єктами господарювання. Відносини “по вертикалі” поділяються на регулятивні та охоронні.

     2. Юридична відповідальність за  порушення законодавства про  захист конкуренції - це охоронні правовідносини, що виникають між компетентним державним органом та правопорушником у зв’язку із застосуванням до суб’єктів антиконкурентного правопорушення примусових штрафних заходів у встановленому процесуальному порядку. Заходи юридичної відповідальності значно відрізняються від заходів захисту, що носять правовідновлювальний характер. Юридична відповідальність, як правовідношення, виникає з моменту вчинення правопорушення, адже саме на цій стадії особа, що вчинила протиправні дії, зобов’язана прийняти заходи державно-правового примусу, а держава має право вжити ці заходи.

     3. Антиконкурентним правопорушенням  є здійснення суб’єктом господарювання, посадовою особою чи громадянином  винного діяння, що завдало або  реально може завдати шкоди  конкурентним відносинам в господарській діяльності, які гарантуються та охороняються державою. Антиконкурентні правопорушення слід відрізняти від інших правопорушень, які пов’язані з конкуренцією, але не посягають на неї безпосередньо (порушення правил економічної концентрації, неподання інформації на запит антимонопольних органів тощо).

     4. Потребують доопрацювання  чинні норми законодавства, які визначають недобросовісні конкурентні дії суб’єктів господарювання. Наявність конкурентної ситуації є  головною ознакою антиконкурентних правопорушень, на цій обставині необхідно акцентувати увагу при подальшому вдосконаленні Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Уявляється доцільним встановити заборону на використання не будь-яких, а лише легітимізованих у встановленому порядку комерційних позначень конкурента. Актуальним є також впровадження в чинне законодавство норм щодо регулювання сезонних, ювілейних та ліквідаційних розпродаж, а також призових та інших спеціальних продаж, спрямованих на залучення покупців.

     5. Потребують вдосконалення заходи відповідальності за антиконкурентні правопорушення. Важливим напрямком  підвищення ефективності господарсько-правових штрафних санкцій є розробка та затвердження методичних вказівок розрахунку штрафів, що стягуються антимонопольними органами за вчинення антиконкурентних правопорушень. Критеріями даного розрахунку  має бути розмір завданої матеріальної шкоди та тривалість правопорушення. З метою вдосконалення застосування господарсько-правових та цивільно-правових компенсаційних санкцій доцільною уявляється розробка та прийняття методики розрахунку збитків, що завдані антиконкурентним правопорушенням, та визначення державних органів, які мають давати експертні висновки про розмір завданої шкоди та наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями правопорушника та завданою шкодою.  
 

     Список  використаної літератури:

     1. Волинський В. Державне регулювання ринкової економіки // Економіка України. - К., 1996. -№11.

     2. Грущинський І.М., Цікало В.І. Збірник законодавства з підприємницького права України. Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 2000. – 1152 с.

     3. Господарський кодекс. —X.: Одіссей, 2003.

     4. Жук Л.А. Правовеє й организапионно-зкономическое регулирование хозяйственной деятельности. - К.: Кондор, 2002.

     5. Карлін М.І. Правові основи підприємництва: Навч. посібник. - К.: Наукова думка, 2000.

     6. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. – 1984. - №8073-X

     7. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30.

     8. Кримінальний кодекс. - X.: Одіссей, 2003.

     9. Правові основи підприємницької діяльності /Під ред. Шакуна В.І., Мельника П.В., Поповича В.М. - К.: Правові джерела, 1997.

     10. Про Антимонопольний комітет України: Закон України // ВВРУ. - 1993. -№12.

     11. Про захист економічної конкуренції: Закон України //'Голос України. - 2001.-27 лютого.

     12. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України

     13. Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коваленко Ю.С. Основи організації сільськогосподарського ринку / Інститут аграрної економіки. - К., 1997.

     14. Цивільний кодекс. -X.: Одіссея, 2003.