Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Сентября 2011 в 15:11, реферат

Описание работы

На сучасному етапі економічної та правової реформ одним із найголовніших чинників ринкових перетворень є розвиток конкурентного середовища, захист якого гарантований Конституцією України та забезпечений значним масивом господарсько-правових нормативних актів. Однак наявність широкої нормативної бази сама по собі не свідчить про те, що в Україні дійсно створений та функціонує ефективний правовий механізм, який забезпечує поєднання ринкової конкуренції з недопущенням порушення прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, а також інтересів суспільства та держави.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………............3

Загальні засади відповідальност за вчинення порушення
законодавства про захист економічноїконкуренції………………………………..4

2. Відповідальність згідно з законодавством про захист

економічної конкуренції…………………………………………………………….7

3. Відповідальність згідно з Кодексом України

про адміністративні правопорушення……………………………………………..14

4. Відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України………………….19

Висновки…………………………………………………………………………….26

Список використаної літератури…………………………………………………..28

Работа содержит 1 файл

Відповідальність за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.doc

— 167.00 Кб (Скачать)

       Дохід (виручка) суб’єкта господарювання від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних  та фізичних осіб, що входять до групи суб’єктів господарювання.

       При накладенні штрафу використовується зовсім інший підхід, якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розміру доходу (виручки). У цьому разі штраф передбачений за:

       • вчинення порушення у вигляді  антиконкурентних узгоджених дій; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або виконання їх не в повному обсязі накладається у розмірі до 20 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

       • вчинення порушення у вигляді: здійснення суб’єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій до моменту отримання  у встановленому порядку дозволу  органів Антимонопольного комітету на їх здійснення;

       • обмежувальної діяльності суб’єктів господарювання, об’єднань, яка полягає у схиленні або примушуванні суб’єктів господарювання до вчинення порушень зако нодавства про захист економічної конкуренції, а також неправомірного використання суб’єктами господарювання свого ринкового становища, дискримінації конкурентів;

         • не здійснення особою перепродажу протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв), якщо їх придбано для наступного перепродажу;

       • порушення положень, погоджених з органами Антимонопольного комітету України, установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрації без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, якщо наявність такого дозволу необхідна;

       • невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, — накладається у розмірі до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

       • вчинення порушення у вигляді: схилення суб’єктами господарювання чи їх об’єднаннями інших суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяння вчиненню таких порушень;

       • неподання інформації Анти-монопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

       • подання інформації в неповному обсязі Антимоно-польному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;

       • створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення під час проведення перевірок, огляду, при вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;

       • обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладається у розмірі до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       При цьому рішення про накладення штрафів у розмірі понад 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  приймає виключно Антимонопольний комітет України, адміністративна колегія Антимонопольного комітету України на їх засіданнях [10].

       Якщо  суб’єкт господарювання працював менше  одного року, розмір штрафу обчислюється залежно від доходу (виручки) суб’єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу.

       При розгляді справи про порушення законодавства  про захист економічної конкуренції та визначенні розміру штрафу за вчинення порушення, необхідно врахувати, зокрема:

       ступінь обмеження конкуренції на конкретному  товарному ринку;

       розмір  незаконно одержаного прибутку;

       наявність і розмір збитків, заподіяних вчиненням  порушення законодавства про захист економічної конкуренції, або їх відсутність;

       повторність вчинення порушення;

       тривалість  вчинення порушення, що визначається роками, місяцями, днями;

       вчинення суб’єктом господарювання послідовно або одночасно кількох порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

       поведінка суб’єкта господарювання після виявів лення ознак порушення, а саме, чи визнав (не визнав) він;

       факт  вчинення порушення, чи добровільно відшкодував (не: відшкодував) потерпілим заподіяні збитки, співробітництво з органами Комітету (сприяння розгляду справи, створення перешкод) тощо;

       фінансовий  стан відповідача (немає можливості сплатити штраф у повному обсязі за один раз, брак , коштів на рахунках, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості тощо).

       Всі ці обставини (перелік яких не є ви-і  черпним) викладені послідовно, за ступенем їхньої важливості, але ця послідовність залежно від складності та обставин справи, що розглядається може бути й іншою.

       Здійснюючи  захист підприємців і споживачів від порушень законодавства про  захист економічної конкуренції, зокрема  від зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Комітет має право відповідно до ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень [11, 13].

       Але тут є низка винятків, за яких примусовий поділ не може бути застосований. Зокрема, його не застосовують у разі неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць, а також якщо наявний тісний технологічний зв’язок підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб’єктом господарювання, перевищує 30% валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці).

       Примусовий  поділ монопольних утворень об’єктивно пов’язаний з певними витратами, зачіпає майнові інтереси та права власності акціонерів, інших осіб, які взаємодіють із монопольним утворенням. Його здійснення є досить тривалим і після прийняття відповідного рішення термін його виконання не може бути менший 6 місяців. Реорганізація монопольного утворення здійснюється на власний розсуд такого утворення, але її обов’язковою умовою є усунення монопольного (домінуючого) становища на ринку.

       Досвід  органів Антимонопольного комітету України показує, що ефективне вирішення питання поділу монопольних утворень можливе лише за умови глибокого аналізу економічної ситуації на ринку певних товарів, організаційної структури, технологічних зв’язків і фінансового стану монопольного утворення, інших характеристик його господарської діяльності. Розв’язання проблем, пов’язаних із приму-.совим поділом, залежить також від заінтересованості та іні- І ціативи центральних та місцевих державних органів [9, 11].       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       3. Відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення

       На  відміну від справ про порушення  законодавства про захист економічної конкуренції, де об’єктом порушення є складні суспільно-економічні відносини, що виникають під час функціонування осіб на ринку і доведення яких потребує складного глибокого аналізу товарних ринків, визначення монопольного становища суб’єктів господарювання на них, збирання численних доказів про вчинені діяння та можливі наслідки, іноді проведення експертиз, соціологічних опитувань тощо, справи про порушення, які передбачають відповідальність за створення перешкод при здійсненні Антимонопольним комітетом України, його органами і посадовими особами своїх функцій, невиконання рішень Комітету та порушення порядку надання інформації його органам можуть розглядатись за процедурою, визначеною Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) [5].

       Відповідно  до положень кодексу адміністративній відповідальності підлягають фізичні особи. З точки зору законодавства про захист економічної конкуренції адміністративній відповідальності у вигляді штрафу підлягають лише посадові особи та інші працівники суб’єктів господарювання, органів І влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю. Так, статтями 164, 166, 167 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за правопорушення, спрямовані на обмеження, спотворення або взагалі усунення конкуренції з ринку. Така відповідальність передбачена за:

       1. Недобросовісну конкуренцію.

       Стаття 164. Недобросовісна конкуренція

       Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього  і оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

       Умисне  поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди  діловій репутації або майно-; вим інтересам іншого підприємця – тягне за собою накладення штрафу від п’яти до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Отримання, використання, розголошення комерційної  таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця — тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       2. Зловживання монопольним становищем  на ринку.

       Стаття 166. Зловживання монопольним становищем на ринку                         

       Нав’язування  таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі  нав’язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів, — тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів.) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.                       

       3. Неправомірні угоди між підприємцями.       

       Стаття 167. Неправомірні угоди між підприємцями  

       Укладення угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців — тягне за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       4. Дискримінацію підприємців: органами  влади і управління.               

         Стаття 166. Дискримінація підприємців: органами влади і управління       

       Заборона  створення нових підприємств  чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, примушування підприємців до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об’єднання підприємств, а також до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів, прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призводить до монопольного становища на ринку, встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного товару, обмеження прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів, встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців або груп підприємців — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Информация о работе Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції