Удосконалення використання виробничоi потужностi пiдприэмства

      З обліком зазначених вище ознак побудована класифікація факторів, що впливають  на використання виробничих потужностей  підприємств.

      В узагальненому виді класифікація обох видів представлена в таблиці 1.

      Таблиця 1

      Класифікація  факторів

        

      Наведена  класифікація обох видів факторів являє  собою теоретичний аналіз кількісних і якісних факторів підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки багато в чому залежить від обґрунтування  системи показників, за допомогою  яких можна визначити рівень інтенсивності  використання виробничих потужностей. При цьому важливе значення має  розробка методів розрахунку показників, а також способів визначення нормативних  значень кожного з показників. Система показників - взаємозалежна  сукупність показників, за допомогою  якої забезпечуються комплексна кількісна  оцінка стану й виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

      Систему показників можна розділити на три  групи. У першу групу можна  включити коефіцієнти, що характеризують рівень освоєння проектної й використання виробничої потужності підприємства, у другу - коефіцієнти, що характеризують використання встаткування, і в третю - вартісні показники, що характеризують віддачу виробничого апарата.

      Кожний  з показників, що входять у ту або іншу групу, має строго певне  призначення в системі аналізу  й дає оцінку одному з напрямків  процесу інтенсивного використання виробничих потужностей.

     У практиці матеріального виробництва  при характеристиці використання капіталу підприємства приймають як натуральні, так і вартісні показники. Узагальнюючою є показник капіталовіддачі.

     Він характеризується випуском продукції, що доводиться на 1 грн. вартості  сукупних активів підприємства по річному балансі. У цей час основним вартісним показником продукції ( робіт, послуг ) є обсяг продажів ( реалізована продукція ). Отже,

     капіталовіддача = Обсяг продажів / Сукупні активи;

       Віддача з нерухомості = Обсяг  продажів / Нерухомість.

     Капіталовіддача характеризує ділову активність підприємства. Показник, оборотний капіталовіддачі капиталоємкість виробництва -

показує необхідність величину основних і оборотних  коштів для випуску одиниці продукції.

     Оборотність  запасів (днів) =

       Собівартість використання сукупних  активів підприємства розвиток  матеріального виробництва може  здійснюватися двома шляхами капітало зберігаючими і капіталомісткими. При капіталомісткому типі виробництва вартість основних і оборотних коштів росте швидше, ніж відбувається ріст обсягу продажів. У цьому випадку капіталовіддача знижується.

     Узагальнюючими  показниками використання виробничої потужності є:

     Коефіцієнт  використання потужності (Кім), як відношення виробничої програми ( ПП ) до виробничої потужності ( ПМ ).

До них = ПП / ПМ.

     Коефіцієнт  завантаження встаткування (Кз), як відношення трудомісткості виробничої програми (SТ) до планового фонду часу роботи всього встаткування ( Фп · К ).

      Кз = S Т /  Фп · К.

     Коефіцієнт  змінності встаткування (Кс), як відношення трудомісткості виробничої програми (SТ) до планового фонду часу роботи встаткування за одну  зміну ( Ф 1з ДО ).

      Кс = SТ /Ф 1з К.

     Інтегральний  показник використання виробничих потужностей (Ки), як добуток коефіцієнтів використання встаткування за часом і по потужності.

      Ки = Кв  · Км.

     Коефіцієнт  пропорційності потужностей, що розраховується як відношення виробничої потужності цеху до виробничої потужності заводу (потужності цеху й ділянки). Аналіз використання виробничої потужності здійснюється за допомогою названих показників, які розраховуються по плановим і  фактичним даним. Об'єктом аналізу  повинні бути всі агрегати, виробничі  ділянки, цехи й завод у цілому. Поглиблення аналізу йде по наступних  напрямках: вивчення використання наявного встаткування й планового фонду  часу. 

     
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВИСНОВКИ

      Найважливішим результатом організації інтенсивного використання виробничих потужностей  є прискорення темпів приросту продукції  без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі.

      Розвиток  нашої економіки на сучасному  етапі й у найближчій доступній  для огляду перспективі обумовлює  необхідність удосконалювання організації  інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств.

      Організація інтенсивного використання наявних  виробничих потужностей є важливим чинником економічного росту, при якому  не тільки підвищується ефективність застосовуваних мощносних ресурсів, але й зростає її значення в приросту продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів.

      Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися  з урахуванням дії сукупності двох взаємозалежних видів факторів, що обумовлюють можливість більш  напруженого функціонування мощносних ресурсів у часі (підвищення їхнього завантаження) і оказуючи вплив на інтенсивний приріст потужностей (зниження машино ємкості).

      Визначення  рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей  обумовлює необхідність обґрунтування  критерію його оцінки. Таким критерієм  може бути мінімум розриву між  рівнями використання потужностей  і встаткування, що становить систему  машин підприємства. Отже, чим менше  цей розрив, тим вище рівень організації  використання виробничих потужностей.

      Проблема  організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств  охоплює широке коло питань і обумовлює  необхідність рішення двуєдиного завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом удосконалювання побудови системи машин окремих підрозділів і підприємств у цілому; по друге, раціонального використання виробничих потужностей шляхом удосконалювання господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими в проведеній радикальній економічній реформі на рівні підприємства. Госпрозрахункове стимулювання інтенсивного використання виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є діючим важелем мобілізації внутрішніх резервів збільшення випуску продукції й поліпшення всіх техніко-економічних показників діяльності підприємств.

     Узагальнюючими  показниками використання виробничої потужності є: коефіцієнт використання потужності, коефіцієнт завантаження встаткування, коефіцієнт змінності  встаткування, інтегральний показник використання виробничих потужностей, коефіцієнт пропорційності потужностей.

       На основі даних була розрахована  виробничої потужність ТОВ ПКФ  «БАХУС», підрозділу запорізької  компанії ТПГ «КРОНОС-ИНВЕСТ»,  що становить 19037025 літрів вина. Також був розрахований плановий  коефіцієнт використання виробничої  потужності підприємства, що становить  38,63%. Це означає, що підприємство  не використає повністю свої  ресурси, а лише 38,63% 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Савицька  А.П. Економічний аналіз. - К.: Простір, 2003.

2. Прохоров  С.А. Економіка підприємства. - М.: Наука, 2001.

3. Бондаренко  М.Л. Практичні рекомендації. Економічний   аналіз. - Х.: ААА, 2003.

4. Домбровський  П.В. Звітність підприємств. - Д.: Кредо, 2002.

5. Тамбавський К.К., Петренко Е.С. Економічний аналіз підприємства. - М.:

Инфра-М, 2002.

6. Сивкова  А.И., Фрадкина Е.К. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - Ростов н/Д: з «Фенікс», 2001.

7. Летукин С.Б. Економічний аналіз підприємства. - К.: Освіта, 2000.

Список  використаної літератури

8. Бойчук  І.М., Харів П.С., Хопчан М.І, Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. 2-гі вид., виправ. і доповн. - К.: “Каравела”, Львів: “Новий світ-2000”, 2001.

9. Економіка  підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2003.

10. Зубовcький В.М. Економіка підприємства: опорний курс лекцій. - К.: В Епроп. ун-ту фінансів. систем менеджменту й бізнесу, 2000.

11. Курочкин А.С. Організація виробництва. Учебн. допомога. - К.: МАУП, 2001.

12. Сачко Н.С. Теоретичні основи організації виробництва. - Мн.: Дизайн ПРО, 1997.

14.Зайцев  Н.Л. Економіка промислового підприємства: Підручник; 2-е вид., перероб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 1998.

15.Петрович  І.М. Атаманчук Р.П. Виробнича потужність і економіка підприємства. - М., 1990.