Шляхи зростання ефективності діяльності підприємства

     Заготівля ведеться з таких  районів Житомирської області:  Коростенський, Малинський, Лугинський, Народницький, Овруцький, Ружинський, Червоноармійський, Андрушівський,  Черняхівський, Попельнянський, а  також в Рівненській, Київській,  Волинській, Черкаській, Вінницькій  та Хмельницькій областях, як  в сільгосппідприємствах так  і в населення .

     На сучасному етапі для ВАТ «Коростенський м’ясокомбінат» найбільшими замовниками продукції в межах України є: м.Київ: фірма «Трімєкс», ТОВ «Регіон Агро»,  ТОВ «АвтекФУТ» , Торговий дім «Борисі Павел» ,  ТОВ М’ясна фабрика «Берізка» , Переяславський м’ясокомбінат, Лісічанський м’ясокомбінат, Запорізький м’ясокомбінат.

     Обсяг м’ясопродуктів, що споживається в Україні щороку зростає. Це зумовлене як особливостями української кухні, так і появою нових м’ясопродуктів і рецептів їх приготування. ВАТ «Коростенський м’ясокомбінат» випускає широкий асортимент продукції. Тут постійно розробляють нові технологічні процеси для випуску продукції з низьким вмістом хімічних речовин і солей. Асортимент ВАТ «Коростенський м’ясокомбінат» розробляють таким чином, щоб пропонувати на ринку якомога широкий спектр м’ясопродуктів для задоволення потреб усіх верств населення.

     Продукція ВАТ «Коростенський м’ясокомбінат» традиційно користується високим попитом. Це забезпечується використанням екологічно чистих продуктів для їх виготовлення, а також розумним співвідношенням якості і ціни. Виробничий процес наВАТ «Коростенський м’ясокомбінат» відповідає українським ветеринарним і санітарним нормам. Продукція підприємства сертифікована відповідними державними органами України.

     Виробничі потужності зараз підприємством  використовуються не повністю. Однак  завантаженість виробництва зростає,  що свідчить про доцільність прийнятого  керівництвом рішення розширити частку ринку шляхом збільшення обсягів виробництва продукції.

     На  сучасному етапі на підприємстві функціонує м’ясожировий цех, ковбасний  цех, холодильник, база перед забійного  утримання худоби, котельня, компресорний цех, механічна служба, служба енергопостачання, служба ветеринарної медицини, транспортний цех, ремонтно-будівельна дільниця, Овруцький  забійний пункт, який в свою чергу  має цех забою живності, ковбасний  цех та допоміжні служби.

      Виробничі цехи діляться на відділення, які включають окремі частини виробництва.  М’ясожировий цех складається із відділення по забою великої рогатої худоби, свиней, обробці субпродуктів, шкур, кишок, виробництву харчових жирів.

      В м’ясожировому цеху проводиться забій великої рогатої худоби, свиней, коней обробка супутньої продукції. До супутньої продукції входять субпродукти 1 та 2 категорії, жири, кишки, шкури, технічні відходи.

      Ковбасний цех має обвалювальне відділення, де виготовляють м’ясні напівфабрикати, обвалюють м’ясо для ковбасних виробів, камери засолювання м’яса, ліверного відділення, цеху по формуванню ковбасних виробів, відділення термічної обробки ковбасних виробів.

      Холодильник передбачений для охолодження, заморожування та зберігання  м’яса та  м’ясопродуктів. Функціонують швидко морозильні плиточні шафи для швидкого заморожування м’яса і м’ясопродуктів.                                        

      Кожна виробнича дільниця складається із сукупності робочих місць, які представляють собою частину виробничої площі, оснащеної знаряддями праці, де безпосередньо здійснюється та чи інша виробнича операція.  
 
 
 
 

2.2.   Оцінка та аналіз  стану структури  підприємства. 

     Основні техніко-економічні показники  виробничо-господарської діяльності ВАТ «Коростенський м’ясокомбінат» за 2009 – 2010рр.

Таблиця 2.1.

Техніко-економічна характеристика “Коростенський м’ясокомбінат”

     Аналіз  даних таблиці 2.1свідчить, що у порівнянні з 2009 роком на підприємстві зросла вартість основних виробничих фондів та їх фондовіддача, завдяки чому досягнуто зростання обсягу виробництва продукції на 8442,6 тис.грн.

      Випуск продукції в діючих і порівняльних цінах  у 2010 році зріс на 5277,9 і 8442,6 відповідно, ніж в 2009 році. Це може бути зумовлене тим, що підприємство по випуску продукції орієнтується на той вид, який найкраще продається, а також зростанням цін на продукцію. А ось випуск продукції в натуральному виразі зменшився в 2010 році на 999,4 (13%), можливо підприємство збільшило випуск продукції яка виготовлена з давальницької сировини.                

      В 2010 році у порівнянні з відповідним періодом 2009 року чисельність всього персоналу становила 93%, а фонд оплати праці збільшився на 282 тис.грн. (25%). Через нестачу коштів у підприємства воно було змушено звільнити 20 працівників, але не дивлячись на це зросла продуктивність праці промислово-виробничого персоналу на 54%.

      Собівартість реалізованої продукції 40864 тис.грн, а випуск продукції в діючих цінах 30370,2 тис.грн, тобто на підприємстві продукції продали більше, ніж виробили. Це пояснюється тим, що на підприємстві в 2010 році був проданий державний резерв продукції.

      Коефіцієнт оборотності обігових коштів має від’ємне значення, а це свідчить про те, що підприємству не вистачає власних коштів для покриття своїх зобов’язань. Частка матеріальних витрат в собівартості зменшилась в 2010р. на 20%, це означає, що підприємство в 2010р. почало менше використовувати матеріалів для виготовлення продукції і те, що на підприємстві економлять сировину, паливо, усі види енергії, тару й інші матеріальні ресурси для того, щоб підвищити ефективність виробництва.

 Одним з основних показників обліку й аналізу  собівартості продукції є показник витрат на одну гривню реалізованої продукції. Цей показник характеризує не лише рівень собівартості, а й рентабельність виробництва. Зниження витрат на одну гривню реалізованої продукції характеризує організаційний і економічний аспекти функціонування підприємства щодо впровадження нової техніки, зростання продуктивності праці, економічного використання матеріальних та грошових ресурсів, виявлення і повнішого використання внутрішніх резервів. На ВАТ  «Коростенський м’ясокомбінат» витрати на 1грн. реалізованої продукції в 2010 році зросли на 0,02 коп., що говорить про збільшення витрат підприємством на виробництво та реалізацію продукції.

      Фондовіддача є в даний час основним показником використання основних виробничих фондів. Вона показує обсяг виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів. Продукція може бути представлена у вартісному чи натуральному вираженні. Динаміка цього показника відбиває зміну величини й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається. Оскільки фондовіддача виражає співвідношення між досягнутим економічним ефектом (у виді виробленої продукції) і витратами на створення основних фондів, за допомогою яких досягнутий цей ефект, вона є й показником ефективності виробництва. На підприємстві фондовіддача на кінець 2010 року зросла на 141%, це свідчить про ефективність використання обладнання, а також показує, що на 1 грн. основних виробничих фондів було вироблено 1,8 тис.грн продукції. Також зростання цього показника свідчить про зміну структури основних засобів та збільшення асортименту продукції.

      Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 17148 тис.грн. (72%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить висока, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартості продукції) продукція м’ясокомбінату   не користується попитом серед населення.

      Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2010 рік свідчать про незадовільне становище підприємства. Це обумовлено, перш за все, моральним застарінням основних засобів, недостатнім забезпеченням виробництва власними обіговими коштами, неконкурентоспроможністю продукції, заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом.

      Від усієї господарської діяльності в 2010 році підприємство отримало збитків на суму 411 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можна судити про погіршення фінансового стану підприємства, а саме про збитковість виробництва. Все це свідчить про неконкурентоспроможність продукції підприємства, що пов'язано з великими матеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну роботу відділів збуту та маркетингу.

      Валовий прибуток в 2010 році зріс на 322 тис.грн., але підприємство є збитковим. В 2010 році збиток зріс на 264 тис.грн., тому активи підприємства не є рентабельними.

     З метою вивчення ефективності витрат на виробництво реалізованої продукції, визначення їх окупності, виявлення  ефективності виробництва окремих  виробів розраховуються показники  рентабельності. Так як підприємство збиткове, то ми можемо дати аналіз тільки рентабельності продукції, тому що для  обчислення інших показників рентабельності необхідно щоб у чисельнику записувалась величина прибутку, який отримує підприємство. В 2010 році порівняно з 2009 роком рентабельність продукції зросла на 0,4 %. Це пов’язане з тим що, чистий дохід від реалізації продукції також в 2010 році зріс на 17470 тис.грн, а також спостерігається тенденція зростання собівартості реалізованої продукції на 72%.

      Проаналізувавши технічний стан ВАТ  «Коростенський м’ясокомбінат» зробимо наступні висновки:

      Загалом виробничо-господарська діяльність ВАТ  «Коростенський м’ясокомбінат» в 2010 році покращилась. Підприємство збільшило випуск продукції в діючих, порівняльних цінах, в натуральному виразі, підвищилась продуктивність праці, зріс валовий прибуток. Але не дивлячись на такі покращення в роботі підприємства воно всеодно залишається збитковим. На мою думку йому необхідно приділити більше уваги якості продукції та збільшити обсяги продажів, закупити нового сучасного обладнання. 
 

2.3.   Оцінка фінансових  результатів діяльності  підприємства.

     Підприємства, які працюють в  умовах ринкових відносин, несуть  повну відповідальність за своїми  зобов’язаннями перед ланками  фінансово-кредитної системи, постачальниками,  своїми працівниками, а також  за результатами своєї виробничо-господарської  діяльності.

     Здатність підприємства своєчасно  погашати свої боргові зобов’язання  характеризує фінансовий стан  підприємства.

     Під фінансовим станом підприємства  також розуміють рівень його  забезпеченості відповідним обсягом  фінансових ресурсів, необхідних  для здійснення грошових розрахунків  за своїми зобов’язаннями.

     Фінансовий стан – це одна  з найважливіших характеристик  виробничо-фінансової діяльності  підприємства. Він може бути добрим  чи поганим.

     Кожне підприємство повинно прямувати  до позитивного фінансового стану,  тобто до створення достатнього  обсягу фінансових ресурсів, що  виступає гарантом своєчасності  розрахунків з постачальниками,  бюджетом та іншими ланками  фінансової системи, подальшого  економічного та соціального  розвитку.

     Метою оцінки фінансового стану  підприємства виступає пошук  резервів збільшення його прибутковості,  рентабельності і платоспроможності.

     Оцінка фінансового стану підприємства  повинна здійснюватися за допомогою  вирахування системи економічних  показників, які характеризують  господарсько-фінансовий стан господарюючих  суб’єктів.