Шляхи щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності України

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Основні організаційно-економічні чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень.

 

 

     Високий  рівень ефективності виробничих  інвестицій значною мірою спричинюється прогресивністю елементно - технологічної  та відтворювальної структури. Чим вища за величиною частка витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більша віддача капітальних вкладень. Це зумовлює необхідність ретельного економічного обгрунтування частки капітальних витрат на придбання виробничо-технологічного устаткування для кожного проекту (варіанту) інвестування діючого або споруджуваного підприємства. Особливо активними і цілеспрямованими мають бути дії щодо оптимізації відтворюваної структури капітальних вкладень.

Практичне здійснення таких  дій зв'язане з вирішенням двох головних завдань:

     - збільшенням  відносного обсягу інвестицій  у відшкодування (просте відтворення)  машин, устаткування всієї суми  накопиченого амортизаційного (реноваційного) фонду;

     - встановленням  раціональних пропорцій чистих  капітальним вкладень в різні  форми розширеного відтворення  основних фондів і формування  необхідних потужностей підприємств.

     Чи не найбільші можливості підвищення ефективності використання капітальних вкладень зумовлюються організацією, котра відповідає сучасним вимогам проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому високої економічної ефективності проектних рішень. Саме у процесі розробки проектів розширення і реконструкції діючих та спорудження нових виробничих об'єктів (підприємства) мають бути: використані найновітніші досягнення в галузі техніко-технологічних і організаційних рішень, будівельних матеріалів і конструкцій, просторового розміщення будівель та споруд; обґрунтовані і прийняті для розрахунків зменшені порівняно з минулим періодом і іншими аналогічними об'єктами питомі капітальні вкладення; визначена реальна кошторисна вартість всього обсягу робіт по відповідні? формі відтворення основних фондів [17].

     Великим  і маловикористовуваним резервом  підвищення ефективності капітальних  вкладень є істотне скорочення  тривалості усіх стадій інвестиційного  циклу — від проектування до  освоєння введених в дію виробничих  об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури. Як свідчить аналіз фактичного стану справ на підприємствах багатьох галузей народного господарства України, тривалість реконструкції (розширення) діючих та спорудження нових виробничих об'єктів перевищує існуючі нормативи в середньому у два рази, а їх проектування і освоєння — приблизно у півтора рази. До цього варто додати, що існуючі в Україні нормативи тривалості окремих стадій інвестиційного циклу істотно більші, ніж у багатьох зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою.

     Здійснювані  з метою збільшення віддачі  з кожної грошової одиниці  капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні  заходи не можуть забезпечувати  досягнення очікуваних результатів,  якщо вони не будуть супроводжуватись  дієвими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому. При цьому варто наголосити, що дані методи не застосовуються ізольовано (самостійно), а мають бути складовою частиною впроваджуваного загального механізму ринкових відносин між усіма господарюючими суб'єктами; першочергового вдосконалення вимагають методи визначення необхідного обсягу та оцінки економічної доцільності капітальних вкладень, прогнозування реальної тривалості інвестиційного процесу для функціонально однакових виробничих об'єктів, система мотивації  інвестування виробництва [17].

     Необхідність переозброєння підприємства диктується сучасними технологіями виробництва. ТОВ «Селідор» має потужну промислову базу, вигідне географічне розташування, але вони використовується неефективно, нераціонально.

Ідея будь-якого вкладення  капіталу повинна бути обґрунтована розрахунками ефективності. Поняття  „ефективність” займає важливе місце  в економічній теорії і практичній діяльності.

Підвищення ефективності інвестиційного процесу є однією з основних задач як органів державного управління, так і місцевих органів самоврядування. Але ж вибір реальних шляхів з поміж певної їх кількості є досить складним процесом, який потребує наукового обґрунтування та прийняття зважених рішень, що ґрунтуються на економічних розрахунках.

Для визначення ефективності інвестицій зараз використовується економічна оцінка, яка застосовується також для групи підприємств, галузі та народного господарства в  цілому. Сучасного інвестора цікавить, перш за все, фінансова доцільність  інвестиційної програми і він має бути впевненим, що прийняті у ній рішення є найкращими з усіх варіантів, оскільки забезпечать зростання прибутку. При цьому інтереси приватних інвесторів збігаються з інтересами держави, тому що вона збільшує свій бюджет за рахунок податків на доходи.

У розвинених країнах  акціонерні кампанії та банки керуються  розрахунками показників ефективності інвестиційних програм. З розвитком  ринкових відносин і посиленням впливу чинників ризику оцінювання ефективності інвестиційної програми значно ускладнилося. Внаслідок лібералізації цін стали складнішими розрахунки обсягів реалізації, доходу, прибутку на перспективу [15].

У західній практиці останнім часом для обґрунтування  вибору варіанта проекту застосовується метод ануїтету, який дає змогу ранжирувати проекти, що мають різну чисту теперішню вартість, різну внутрішню норму ефективності та різну тривалість життєвого циклу. Оцінювані проекти мають бути близькими за мірою інвестиційного ризику.

У результаті проведеного  нами аналізу показників і методів визначення ефективності інвестицій та факторів, що впливають на її рівень, було визначено наступне: для інвестора є важливою фінансова доцільність інвестиційної програми, він має бути впевненим, що прийняті в ній рішення є найкращими з усіх варіантів, і забезпечать зростання прибутку. При цьому інтереси приватних інвесторів повинні збігатися з інтересами держави.

Факторами, які впливають  на привабливість інвестиційних  об’єктів та ефективність інвестицій в сучасній економіці є :

• ризики інвестування;
• інвестиційна складова бюджетних видатків;
• спрямування заощаджень населення на інвестування;
• розвиток ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Вплив факторів на ефективність інвестиційного процесу значною  мірою відбивається на привабливості регіонів для потенційних інвесторів, які намагаються вкладати свої кошти в ті інвестиційні проекти, що є для них найбільш привабливими, а саме – мають найбільшу прибутковість та мінімальний ризик. Але такі проекти в реальній дійсності практично не існують, оскільки мінімальний ризик можливий звичайно за умов невисокої прибутковості. Тому для інвестора важливим є оптимальне співвідношення цих показників.

Окрім цього, збільшилися  ризики, які властиві будь-якій підприємницькій  діяльності. Згідно з визначенням: підприємницька діяльність – це така діяльність що здійснюється підприємцями за рахунок власних і позикових коштів на свій страх і ризик та за результати якої він несе повну відповідальність перед державою, партнерами, колективом підприємства.

З метою зменшення ступеню ризику в підприємництві застосовують різні підходи: усунення ризиків (страхування); зменшення ризиків (розподіл, об'єднання ризиків, диверсифікація, хеджування ризику, резервування коштів).

Оскільки процес інвестування певною мірою реалізується через будівництво та технічного переозброєння підприємства то підвищенню ефективності інвестованих коштів сприятиме поліпшення проектних рішень, що веде до підвищення його організаційно-технічного рівня, скорочення термінів реалізації, зниження вартості будівництва.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

     Під час роботи над питанням “Планування обсягів інвестиційної діяльності” ми визначили, що  інвестиції — це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу.

     Джерелом приросту капіталу й головним мотивом інвестування є одержуваний прибуток. Обидва процеси — вкладання капіталів і одержання прибутку — відбуваються в певному поточному часі, а саме:

     - може бути послідовне вкладання капіталу, а потім одержання прибутку;

     - паралельне вкладання капіталу й одержання прибутку;

     - інтервальне вкладання капіталу, а потім через деякий час — одержання прибутку.

     Для визначення необхідного обсягу інвестицій використовують залежно від стадії планування два методи:

     - перший — попередньо-приблизних розрахунків (на основі показника питомих капітальних вкладень на одиницю приросту виробничої потужності);

     - другий — прямих розрахунків (за даними кошторису технічного переозброєння і реконструкції або розширення підприємства).

Таким чином, розглянувши  теоретичні відомості та провівши розрахунки можна зробити наступні висновки.

Досліджуючи систему  показників для визначення проектної ефективності інвестицій можна прийти до висновку про правомірність поєднання традиційних і нових методів оцінки економічної ефективності інвестицій. Серед традиційних методів перевага надається розрахунку недисконтованого строку окупності. Цей метод є ефективним в умовах невизначеності і ризику, коли головною проблемою є ліквідність, а не прибутковість інвестицій. Вважається, чим швидше окупиться проект, тим менш ризиковим він є. Даний метод варто застосовувати в процесі аналізу реконструкції за умов здійснення швидких технологічних перемін, при частих змінах напрямів діяльності, впровадженні нових технологій.

У процесі аналізу  доцільно використовувати метод  моделювання грошових потоків, пов'язаних з реалізацією проектів, що дає можливість заздалегідь передбачити вузькі місця в реалізації проекту, обґрунтувати необхідні для цього обсяги фінансування, терміни впровадження проекту, оцінити вплив на процес здійснення проекту можливих відхилень від передбачуваних умов.

Отже, оздоровлення економіки неможливе без активізації інвестування, пошуку надійних і стабільних джерел інвестицій у реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств і сприятливого інвестиційного клімату. В результаті таких інвестицій збільшуються обсяги виробництва, як правило, без розширення виробничих площ, знижується собівартість випуску продукції, зменшуються питомі капітальні інвестиції на одиницю приросту виробничої потужності, скорочуються терміни здійснення реконструкції та технічного переозброєння порівняно з новим будівництвом.    

Ефективне функціонування будь-якого сучасного підприємства в умовах конкурентного середовища залежить від його готовності та спроможності використовувати технічні та технологічні інновації у своїй діяльності. Більшість вітчизняних підприємств потребує певних заходів з удосконалення їх виробничої структури внаслідок значного ступеня зносу основних фондів. У якості таких заходів і пропонується технічне переозброєння.

Ефективна реалізація технічного переозброєння на сучасному етапі визначається аспектами інноваційного, інвестиційного й відтворювального процесів на підприємстві, крім того потребує якісного управління подоланню опору інноваційним змінам.

Загальний обсяг інвестицій в основні  фонди складає 13,938 млн. грн.

Акумульована сума амортизаційних відрахувань за 5 років інвестування проекту складе 11,87  млн. грн., залишкова вартість обладнання – 5,78 млн. грн.

Всі складові кошторису  витрат на виробництво і збут продукції  за час реалізації проекту зростуть. Загальні витрати на виробництво і збут продукції зростуть з 261,44 до 289,93 млн. грн.

Обсяг реалізованої продукції зростає. Темп зростання обсягу реалізованої продукції випереджає темп зростання  витрат на виробництво та збут продукції, що свідчить про збільшення розміру  прибутку. Так за аналізований період прибуток зріс з 71,88 в першому році до 221,20 в п’ятому році млн. грн. Приріст прибутку в п’ятому році відносно першого року становить 167,20 млн. грн.

При ставці 12 % дисконтований  накопичений дисконтований за п’ять  років існування проекту становить 208 млн. грн. При ставці 90 % накопичений дисконтований за п’ять   років існування проекту становить 15,29 млн. грн. Окупність проектів, що при ставці дисконтування 12 %, що при ставці 90 % відбувається в другий рік існування проекту. Після проведених розрахунків можна стверджувати, що проект повинен бути прийнятий для реалізації, і його реалізація матиме значний позитивний вплив на розвиток підприємства.

За результатами проведених розрахунків першого методичного  підходу проект необхідно прийняти.

За другим методичним підходом рентабельність інвестиційного проекті становить 96,2 %, а термін окупності 1,039 роки.

Провівши розрахунки за всіма методичними підходами  видно. що проект є прибутковим, економічно вигідним з позитивним грошовим потоком та чистою теперішньою вартістю та прийнятним терміном окупності. Ґрунтуючись на проведених розрахунках даний проект потрібно прийняти.

Річний обсяг виробництва зросте на 21,7 % з 570 до 693,4 тис. т. За цей же час  ціна 1 т продукції збільшиться на 40,3 %. Це призведе до збільшення виручки від реалізації з 299,5 до 511,1 млн.грн.