Проектування потокової лінії механічної обробки деталi

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2012 в 22:56, курсовая работа

Описание работы

Ціллю цього проекту є проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників, а з основних завдань можна назвати такі:
• визначення особливостей та переваг потокового виробництва;
• розрахунок кількості обладнання його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу, вибір обладнання;

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………….....6
1 Вихідні дані...........................................................................................................7
2 Проектування потокової лінії механічної обробки деталі................................9
2.1 Особливості та переваги потокового виробництва........................................9
2.2 Розрахунок такту (τ) потокової лінії................................................................9
2.3 Розрахунок кількості обладнання його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу……........................................9
2.4 Вибір обладнання............................................................................................12
2.5 Планування потокової лінії............................................................................13
2.6 Побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії.................................15
2.7 Розрахунок заділів на потоковій лінії............................................................16
2.8 Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці.....................................18
2.9 Розрахунок амортизаційного фонду дільниці..............................................19
2.10 Розрахунок штатів потокової лінії...............................................................21
2.11 Розрахунок фондів заробітної плати...........................................................23
2.12 Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання.............................................................................................................26
2.13 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат.................................30
2.14 Калькулювання собівартості та ціни деталі................................................33
3 Розрахунок техніко-економічних показників дільниці (потокової лінії)......37
Висновок…………………………………………………………………………41
Список джерел інформації....................................................................................42
Додаток А Приклад проектування потокової лінії….........................................43

Работа содержит 1 файл

ВСТУП.docx

— 590.62 Кб (Скачать)

                        З'''об 3-4 = 1,1 * 60 (1 / 3,72 – 1 / 5,14) = 5

 

                        З'об 4-5 = 0,9 * 60 (2 / 5,14 – 1 / 3,46) = 6

                        З''об 4-5 = 1,1 * 60 (1 / 5,14 – 1 / 3,46) = -6

 

                        З'об 5-6 = 1,5 * 60 (1 / 3,46 – 1 / 2,69) = -8

                        З''об 5-6 = 0,5 * 60 (1 / 3,46 – 0) = 8

 

                                  З'об 6-7 = 1,1 * 60 (1 / 2,69 – 1 / 1,92) = -9

                        З''об 6-7 = 0,4 * 60 (1 / 2,69 – 0) = 9

                       З'''об 6-7 = 0,5 * 60 (0 – 0) = 0

 

                        З'об 7-8 = 0,1 * 60 (1 / 1,92 – 1 / 5,5) = 2

                        З''об 7-8 = 1,0 * 60 (1 / 1,92 – 2 / 5,5) = 9

                        З'''об 7-8 = 0,1 * 60 (0 – 2 / 5,5) = -2

                        З''''об 7-8 = 0,8 * 60 (0 – 1 / 5,5) = -9

 

                        З'об 8-9 = 0,1 * 60 (1 / 5,5 – 3 / 8,54) = -1                    

                        З''об 8-9 = 0,8 * 60 (2 / 5,5 – 3 / 8,54) = 1

                        З'''об 8-9 = 0,3 * 60 (2 / 5,5 – 2 / 8,54) = 2

               З''''об 8-9 = 0,8 * 60 (1 / 5,5 – 2 / 8,54) = -2

 

З'об 9-10 = 0,9 * 60 (3 / 8,54 – 1 / 4,28) = 6                    

                        З''об 9-10 = 0,4 * 60 (2 / 8,54 – 2 / 4,28) = -6

                        З'''об 9-10 = 0,7 * 60 (2 / 8,54 – 1 / 4,28) = 0

 

 

2.8 Розрахунок основних і оборотних  засобів дільниці

Основні засоби – це засоби виробництва, що беруть участь у процесі виробництва  довгий час.

Оборотні засоби – це предмети праці, що беруть участь у виробництві один раз, при цьому  їхня вартість входить у собівартість продукції.

Порядок розрахунку основних фондів по групах наступний.

Для будівель:

ВБ=1,2*S*ВS,                                (2.12)

де  ВБ – вартість будівель, грн.;

1,2 – коефіцієнт, який враховує  частку іншої площі цеху, що  припадає на дільницю;

S – площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м2;

ВS – вартість 1 м2 виробничої площі (приймаємо 250 грн./м2).

ВБ а = 1,2*260*250 = 78000 грн.

ВБ б = 1,2*261*250 = 78300 грн.

Вартість споруд і передаточних пристроїв умовно приймаємо на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці.

ВС а = 0,03*78000 = 2340 грн.

ВС б = 0,03*78300 = 2349 грн.

Для робочих  машин та обладнання:

Врм=1,15*1,1* ,                                  (2.13)

де  Врм – вартість робочих машин та обладнання дільниці, грн.;

1,15 – коефіцієнт, який враховує  витрати на транспортировку і  монтаж обладнання;

1,1 – коефіцієнт, який враховує  вартість міжопераційного транспорту;

- сумарна вартість верстатів.

Врм а= 1,15*1,1*1439540 = 1821018,1 грн.

  Врм б= 1,15*1,1*1693830 = 2142694,95 грн.

Вимірюючі і  регулюючі пристрої, лабораторне  обладнання складає 3-8% вартості робочих  машин та обладнання дільниці, транспорт  – 5%, інструмент та інвентар – 2-5%.

Впр а= 0,03*1821018,1 = 54630,54 грн.

  Впр б= 0,03*2142694,95 = 64280,85 грн.

 

Втр а= 0,05*1821018,1 = 91050,91 грн.

   Втр б= 0,05*2142694,95 = 107134,75 грн

 

Він а= 0,02*1821018,1 = 36420,36 грн.

                           Він б= 0,02*2142694,95 = 42853,9 грн

 

ВОФ А = 78000 + 2340 + 1821018,1+ 54630,54+ 91050,91 + 36420,36 = 2083459,91 грн.

ВОФ Б = 78300 + 2349 + 2142694,95 + 64280,85 + 107134,75 + 42853,9 = 2437613,45 грн.

Вартість оборотних  засобів дільниці складає 50% вартості основних фондів.

ВОС А = 0,5*2083459,91 = 1041729,96 грн.

ВОС Б = 0,5*2437613,45 = 1218806,73 грн.

 

2.9 Розрахунок амортизаційного  фонду дільниці

Амортизація –  процес переносу вартості основних фондів у плині терміну їхньої служби на вартість виготовленого товару й  акумуляція її в амортизаційному  фонді.

Норми амортизаційних відрахувань  наведені у таблиці 2.3.

 

Таблиця 2.3 - Розрахунок амортизаційного фонду дільниці

Група основних фондів

Вартість

Амортизаційні відрахування

Норма амортизації, %

Сума амортизації, грн.

А

Будівлі

78000

8

6240

Споруди і передаточні засоби

2340

8

187,2

Робочі машини і обладнання

1821018,1

24

437044,34

Вимірюючи пристрої

54630,54

40

21852,22

Транспорт

91050,91

40

36420,36

Інструмент, інвентар

36420,36

40

14568,14

Разом

2083459,91

-

516312,26

Б

Будівлі

78300

8

6264

Споруди і передаточні засоби

2349

8

187,92

Робочі машини і обладнання

2142694,95

24

516246,79

Вимірюючи пристрої

64280,85

40

25712,34

Транспорт

107134,75

40

42853,9

Інструмент, інвентар

42853,9

40

17141,56

Разом

2437613,45

-

606406,51


 

Квартальні  амортизаційні відрахування визначаються в відсотках від вартості основних фондів по групах (нормах амортизаційних відрахувань).

Основні фонди  підрозділяються на наступні групи:

1) група 1 –  будівлі, споруди, їх структурні  компоненти і передаточні засоби;

2) група 2 –  транспортні засоби, включаючи вантажні  та легкові автомобілі, меблі,  конторське обладнання; побутові  електромеханічні пристрої та  інструменти;

3) група 3 –  інші основні фонди, що не  ввійшли до груп 1, 2, 4 (робочі машини  та обладнання);

4) група 4 –  інформаційні системи, включаючи  електронно-обчислювальні та інші  машини для автоматичної обробки  інформації; перефирійні пристрої  до них; системи зв’язку, включаючи мобільний.

Квартальні  норми амортизаційних відрахувань  встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного кварталу в наступних  розмірах:

1) група 1 –  2%;

2) група 2 –  10%;

3) група 3 –  6%;

4) група 4 –  15%.

Для врахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні  активи використовується лінійний метод  впродовж терміну використання, але  не більше 10 років.

 

 

2.10 Розрахунок штатів потокової  лінії

2.10.1 Розрахунок чисельності основних робітників

Явочну кількість  основних робітників (пяв) визначаємо із графіка регламенту (рисунок 2.3) по робочих місцях з врахуванням суміщення професій. Найбільший табельний номер робочого місця дорівнює явочній кількості робітників в одну зміну. Спискова кількість робітників (псп) буде дорівнювати:

псп= ,                                           (2.14)

де  квик – коефіцієнт виконання робочого часу (квик=0,88-0,91);

т – число змін (в проекті т=2).

nсп А = 16 / 0,91 * 2 = 35 чел

nсп Б = 15 / 0,91 * 2 = 33 чел

 

2.10.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Явочна кількість  допоміжних робітників може бути визначена  наступними методами:

1) по точках  обслуговування (транспортні робітники);

2) по нормах  обслуговування (наладчики, ремонтні  робітники та інші);

3) у відсотках  від чисельності основних робітників (укрупнений метод).

В проекті дільниці необхідно визначити лише деякі  категорії допоміжних робітників, яких можна закріпити за даною потоковою  лінією. Розрахунки зводимо до таблиці 2.4.

Явочне число  допоміжних робітників (слюсарів-ремонтників  і наладчиків (пяв)) визначається за формулою:

,                                     (2.15)

де  О – число об’єктів обслуговування, штук;

NО – норма обслуговування, штук/чол.в зміну;

т –число змін.

Норма обслуговування для наладчиків на одного робітника  звичайно знаходиться в межах 5-8 верстатів в зміну.

В проекті явочну кількість слюсарів-ремонтників  можна прийняти в розмірі 2 чоловіка в зміну.

Контроль якості на таких потокових лініях звичайно виконується після кінцевої операції і тому можна прийняти, що лінію  обслуговує один контролер в зміну.

Списочна чисельність  допоміжних робітників звичайно визначається в цілому по цеху, а тому в проекті  достатньо навести розрахункову формулу і обмежитися встановленням  явочного числа робітників.

 

Таблиця 2.4 - Чисельність допоміжних робітників

Професія

Назва об'єктів обслуговуван-ня

Число об'єктів обслуговуван-ня

Норма обслуговуван-ня на одного робітника

Явочне число допоміжних робітників

А

Наладчик

верстати

18

6

6

Слюсар-ремонтник

верстати

18

2

4

Контролер

потокова лінія

1

1

2

Разом

-

-

-

12

Б

Наладчик

верстати

17

6

6

Слюсар-ремонтник

верстати

17

2

4

Контролер

потокова лінія

1

1

2

Разом

-

-

-

12


 

2.10.3 Розрахунок чисельності службовців

Чисельність службовців встановлюється виходячи з штатного розкладу цеху. Для дільниці приймемо:

1) 2 змінних майстра;

2) 1 технолог-нормувальник;

3) 2 нарядчика;

4) 2 прибиральника.

 

2.11 Розрахунок фондів заробітної  плати

Річний фонд заробітної плати основних виробничих робітників ( ) з урахуванням всіх нарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плати визначається за формулою:

,                       (2.16)

де  п – число операцій, штук;

tшті – штучний час (норма часу) на виконання і-тої операції, хв./шт.;

Счі – годинна тарифна ставка робітника на і-тій операції, грн./год.;

Nр –річний обсяг виробництва деталі, шт./рік;

Кд – коефіцієнт, який враховує розмір доплат і додаткової заробітної плати (Кд=1,25);

Кв – коефіцієнт, який враховує розмір всіх нарахувань на заробітну плату (соціальне страхування, пенсійне страхування, фонд зайнятості та інші фонди).Приймається у відповідності з діючими в поточному році нормативами нарахувань.

Годинну тарифну  ставку і-того розряду (Счі) потрібно приймати в залежності від мінімальної місячної заробітної плати (МЗ), галузевого коефіцієнта (Кгал), розмір якого для машинобудування знаходиться в межах 2,5-2,84, а також місячного фонду робочого часу, який в середньому дорівнює 176 годин, і тарифного коефіцієнта (КТі). Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:

                                        (2.17)

Тарифні коефіцієнти  приймаються у таких розмірах: 1-й розряд – 1,0; 2-й – 1,2; 3-й – 1,35; 4-й – 1,5; 5-й – 1,7; 6-й – 2,0.

Сч1 = (862 * 2,5 * 1,0) / 176 = 12,24

Сч2  = (862 * 2,5 * 1,2) / 176 = 14,69

 Сч3 = (862 * 2,5 * 1,35) / 176 = 16,53

Сч4  = (862 * 2,5 * 1,5) / 176 = 18,37

Сч5 = (862 * 2,5 * 1,7) / 176 = 20,82

Сч6  = (862 * 2,5 * 2,0) / 176 = 24,49

 

А = (6,36/60*16,53 + 2,12/60*20,82 + 3,72/60*20,82 + 5,14/60*24,49 + 3,46/60*16,53 + 2,69/60*14,69 + 1,92/60*12,24 + 5,5/60*18,37 + 8,54/60*24,49 + 4,28/60*24,49) * 64000 *1,25 * 1,38 = 1860240 грн.

 

Б = (6,36/60*16,53 + 2,12/60*20,82 + 9,62/60*20,82 + 5,14/60*24,49 + 3,46/60*16,53 + 2,69/60*14,69 + 1,92/60*12,24 + 5,5/60*18,37 + 8,54/60*24,49 + 4,28/60*24,49) * 64000 *1,25 * 1,38 = 1633920 грн.

 

Середньомісячну заробітну плату одного робітника  визначаємо по формулі:

,                                      (2.18)

де  Зсер – середньомісячна заробітна плата одного робітника, грн./міс.;

- річний фонд заробітної плати  основних робітників без нарахувань  на зарплату, грн./рік;

Кпр – коефіцієнт, який враховує розмір премії із фонду матеріального заохочення (Кпр=1,25);

12 – число місяців в році;

псп – спискова чисельність основних робітників, чол.

Зсер А = (1348000*1,25) / 12*35 = 4011,9 грн.

 Зсер Б = (1184000*1,25) / 12*33 = 3737,37 грн.

Для оплати праці  допоміжних робітників, як правило, використовується почасова форма оплати праці, тобто  їх заробіток залежить від відпрацьованого  часу. При плануванні річного фонду  заробітної плати почасовиків використовується плановий бюджет робочого часу, який визначається по формулі:

Информация о работе Проектування потокової лінії механічної обробки деталi