Проблеми захисту інтелектуальної власності в міжнародному бізнесі

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Октября 2011 в 04:57, реферат

Описание работы

За етапами свого розвитку суспільство подолало шлях від рабовласницького устрою через феодальний і капіталістичний до сьогодення, що в західному світі визнається як «постіндустріальний», «інформаційний» або «технотронний» період. На всіх перерахованих історичних етапах економічного розвитку суспільства власністю, за допомогою яких велося господарювання і отримувався прибуток, були, відповідно, раби, земля, капітал.

Работа содержит 1 файл

Ессе без титулки.doc

— 127.00 Кб (Скачать)

       -     характеристика аналогічних продуктів або конкурентів на ринку

       -     опис ринку використання ОІВ,

       -     джерела та суми одержання  доходів від використання ОІВ

       -     витрати на створення (придбання)  ОІВ

       - характеристика ризиків, пов’язаних  із придбанням прав та використанням ОІВ тощо.   

       В суперечках про вартість серйозною  є роль судової експертизи, але  перетворювати її у «королеву  доказів» не зовсім правильно. Робота судового експерта — постійна і  професійна справа, де аматорству не місце, тут не має бути випадкових людей, які не розуміють суті судово-експертної діяльності. На сьогодні в Україні в реєстрі близько 80 судових експертів, з яких,  на думку  заступника директора з експертної роботи Інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України Олександр Дорошенко лише 25-30 працюють плідно. Тому працівникам судових установ слід відповідальніше ставитись до присвоєння відповідної кваліфікації фахівцям.

      Крім  того, мають місце випадки, коли новаторська  ідея або винахід так і не втілюються в життя. Тобто винахідник, запатентувавши винахід і не маючи власних вільних коштів на її реалізацію, змушений звертатися з пропозицією про купівлю запатентованої ідею до виробників подібної продукції. Ті, в свою чергу, можуть прийняти рішення про придбання, але не лише з метою «поховати» ідею від конкурентів і таким чином на певний час закріпити на ринку позиції продукції, що вже виробляється.

      Для ОІВ (нематеріальних активів) характерними є часовий і моральний знос. Під часовим зносом розуміється  відношення терміну від моменту виникнення права на ОІВ (визнання цього об’єкта нематеріальним активом та постановлення його на баланс організації) до дати оцінки порівняно з нормативним строком його використання (але не більш встановленого законодавством). 

       У сучасних умовах, коли на одному підприємстві створюється велика кількість різних об’єктів інтелектуальної власності:, слід застосовувати. На думку доповідачки, адвоката адвокатської контори «Коннов і Созановський» Юлії Семеній зазначений комплексний підхід до захисту прав інтелектуальної власності (об’єкти авторського права, торговельні марки, комерційні найменування, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, комерційна таємниця (ноу-хау) тощо) допоможе успішно досягнути таких цілей:

       1) закріпити за собою право інтелектуальної власності;

       2) запобігти використанню своїх об’єктів інтелектуальної власності іншими особами;

       3) у випадку, якщо права інтелектуальної власності все таки порушуються – забезпечити можливість ефективного захисту порушених прав;

       4) забезпечити захист від обвинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності, що належать іншим особам.

       5) удосконалювати нормативно-правову  базу у сфері правової охорони  інтелектуальної власності у  мережі Інтернет.

       Особливої уваги потребують також ситуації, коли інтелектуальна власність створюється людиною, що є найманим працівником. В такому випадку, особливо це стосується великих пострадянських підприємств, винахід реєструється не однією особою, а за участі низки так званих «співавторів» - за «випадковим» збігом вищого керівництва підприємства, на якому працює винахідник. В такому випадку результатами інтелектуального надбання користуються не причетні до винаходу люди, що отримали нагоду покращити свій матеріальний стан лише завдяки службовому становищу. Подібна ситуація є,  на мою думку, нонсенсом. Випадки привласнення авторського права і суміжних прав в Українському законодавстві відповідає вимогам міжнародно-правових норм у цій сфері, зокрема, ст. 61 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS (1994 р.)), згідно з якою необхідно вживати кримінальні заходи у випадку порушення авторського права і суміжних прав у комерційних цілях. При цьому міри покарання за порушення авторського права мають включати позбавлення волі, штрафи, достатні за розміром, порівняно з іншими злочинами подібної тяжкості.

       Проте згідно зі ст. 176 КК України порушення авторського права і суміжних прав, вчинене службовою особою з використанням службових повноважень щодо підлеглої особи, визначено законодавцем «пом’якшуючою обставиною» кримінальної відповідальності, за що встановлено більш м’які покарання. Теоретично, а на практиці ...

       Актуальними є проблеми співвідношення та регулювання  найменування юридичної особи та комерційного найменування, тлумачення понять „тотожність” та „схожість” торговельних марок як підстав для відмови у наданні правової охорони. Висвітленням проблеми визначення збитків, завданих котрафактною продукцією та рівнем контрафакції, неодноразово піднімалася високим посадовими особами, зокрема начальником відділу міжнародних заявок Укрпатенту Валерієм Ємжиним в рамках Дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми інтелектуальної власності».

       Насправді приводом для суперечок про право  власності може бути будь що, навіть слоган, як це сталося між невеличким маловідомим м’ясокомбінатом «Подмосковье» в Московській області і компанією такого рівня як Coca-Cola. Вартість суперечки на безпідставно використаний компанією право Coca-Cola слоган «Знай наших. Собери команду» складає 5 000 000 $.  Саме в таку суму оцінив свої матеріальні та моральні збитки згаданий вище м’ясокомбінат. Погодьтесь, сума варта суперечки навіть з такою акулою світового бізнесу, як Coca-Cola.

       Інтелектуальна  власність на торговий знак – річ  дорога. Особливо в політиці. Так звані бренди на кшталт «Народний Рух», або «Наша Україна» існують давно. Тому боротьба за право розпоряджатися цими назвами іноді переростає в запеклі довготривалі бої. З’являються двійники-трійники розкручених партій, що набирають собі рейтинги за рахунок конкурентів, одночасно знижуючи їм рейтинг. Страждає електорат, що не в змозі відрізнити одна від одної декілька партій близнюків.

       Підводячи підсумок всього вищесказаного, слід відзначити, що як будь –який ласий шматок, переваги, що надає право ІВ буде все більше притягувати бажаючих легкої наживи. Недосконалість юридичного супроводу реєстрації прав ІВ та відносна безнаказаність за злочини надаватимуть можливість безоплатно користуватися плодами чужої праці і надалі. Ситуація з одного боку, обумовлена економічним відставанням рівня життя: сформований і стабільно росте попит на результати інтелектуальної праці за дешевою, «контрабандною, піратською» ціною. З іншого, - суспільне байдуже ставлення до піратської аудіо продукції ґрунтується на сторіччями сформованій ментальності по відношенню до так званої народної творчості. Адже ніхто зараз не дізнається (і не збирається цього робити) авторів таких народних хітів, як то «Несе Галя воду…» або «Ой на горі 2 дубки…».

       У випадку більш молодої категорії об’єктів ІВ, як то продукти програмного забезпечення, безоплатне користування ІВ в світовій практиці знаходить політичну підтримку і тому впевнено крокує всупереч кодексу законів. 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

Список  використаних джерел. 

  1. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності //Інтелектуальні власність 1998.-№1.-с.51-62.
  2. Парижская конвенция по охране промышленной собственности.- Женева: ВОИС, 1996. – 46 с.
  3. Конституція України Статті 9, 41, 54.
  4. Закон України «про оподаткування прибутку підприємств», ст.8.
  5. Економічна теорія (Політекономія, Мікроекономіка, Макроекономіка): навч. пос. 2-ге вид.перероб.і доп. Л.В.Білецька, О.В. Білецький, В.І.Савич – К.: Центр учбової літератури, 2009. – с.14.
  6. Промислова політика: навч.пос.- 2-те вид., перероб. та доп.-К.:КНЕУ,2008.- с.373-410.
  7. Основы инновационного менеджмента: теория и практика: учеб.пособ. под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Е. Миндели – М.: Экономика, 2000. с.459-466.
  8. «Слоган стоимостью $5 млн» - «Галицькі Контракти», № 22, 2003
  9. http://uk.wikipedia.org
  10. http://ru.wikipedia.org/wiki/Ричард_Столлман
  11. http://libertynews.ru/taxonomy/term/94 Стефан Кинселла "Против интеллектуальной собственности"
  12. http://www.intelvlas.com.ua/zmist/4_07_forum.htm
  13. http://fingal.com.ua/content/view/1065/39/1/3/
  14. http://www.yur-gazeta.com/oarticle/1764/ 
  15. «Некоторые мифы об интеллектуальной собственности» http://creat0r.pp.ru/articles/22-nekotorye-mify-ob-intellektualnoj-sobstvennosti.html
  16. Патент на политика: каждый желающий может зарегистрировать себя в качестве «товарного знака» - http://uatm.com.ua/show_art.php?who=2

Информация о работе Проблеми захисту інтелектуальної власності в міжнародному бізнесі